Гімера (дав.-гр. Ἱμέρα) — давньогрецька колонія на північному узбережжі Сицилії біля однойменної .
Гімера | |
---|---|
| |
37°58′13″ пн. ш. 13°49′19″ сх. д. / 37.97055500002777251° пн. ш. 13.82220600002777644° сх. д.Координати: 37°58′13″ пн. ш. 13°49′19″ сх. д. / 37.97055500002777251° пн. ш. 13.82220600002777644° сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Терміні-Імерезе[1] |
Тип | d поліс[2] нерухомість і d[3][4] |
Площа | 1100 квадратний метр[5] і 1500 квадратний метр[4] |
Дата заснування | 648 до н. е. |
Гімера Гімера (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Заснована не пізніше 648 р. до н. е. вихідцями з Занкли, до яких приєдналися біженці з Сіракуз. Відомі гімерські тирани — і . Останнього з міста вигнав тиран Акраганта Ферон. Терилій звернувся за допомогою до карфагенян, що врешті-решт призвело до знаменитої битви при Гімері (480 р. до н. е.). Поразка карфагенян зміцнила владу Ферона, який передав місто своєму синові Фрасидею. У 476 р. до н. е. Ферон переселив до Гімери нових колоністів, переважно дорійців, що суттєво змінило обличчя міста. Найвищого розквіту Гімера досягла за тиранії небожа Ферона . Під час Сицилійської експедиції афінян гімерці серед перших надали підтримку Сіракузам.
У 408 р. до н. е. Гімеру захопили карфагеняни. Місто було ними зруйноване на знак помсти за поразку 480 р. до н. е. Мешканці, які вижили, згодом оселилися в заснованому карфагенянами поруч з руїнами Гімери місті (нині Терміні-Імерезе).
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- Любкер Ф. Himera // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 628.
- Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, XIII, 62
- Геродот. VII, 165—167
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гімера |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gimera dav gr Ἱmera davnogrecka koloniya na pivnichnomu uzberezhzhi Siciliyi bilya odnojmennoyi Gimera37 58 13 pn sh 13 49 19 sh d 37 97055500002777251 pn sh 13 82220600002777644 sh d 37 97055500002777251 13 82220600002777644 Koordinati 37 58 13 pn sh 13 49 19 sh d 37 97055500002777251 pn sh 13 82220600002777644 sh d 37 97055500002777251 13 82220600002777644Krayina Italiya 1 Roztashuvannya Termini Imereze 1 Tip d polis 2 neruhomist i d 3 4 Plosha 1100 kvadratnij metr 5 i 1500 kvadratnij metr 4 Data zasnuvannya 648 do n e GimeraGimera Italiya Mediafajli u Vikishovishi Ruyini hramu Niki u Gimeri Zasnovana ne piznishe 648 r do n e vihidcyami z Zankli do yakih priyednalisya bizhenci z Sirakuz Vidomi gimerski tirani i Ostannogo z mista vignav tiran Akraganta Feron Terilij zvernuvsya za dopomogoyu do karfagenyan sho vreshti resht prizvelo do znamenitoyi bitvi pri Gimeri 480 r do n e Porazka karfagenyan zmicnila vladu Ferona yakij peredav misto svoyemu sinovi Frasideyu U 476 r do n e Feron pereseliv do Gimeri novih kolonistiv perevazhno dorijciv sho suttyevo zminilo oblichchya mista Najvishogo rozkvitu Gimera dosyagla za tiraniyi nebozha Ferona Pid chas Sicilijskoyi ekspediciyi afinyan gimerci sered pershih nadali pidtrimku Sirakuzam U 408 r do n e Gimeru zahopili karfagenyani Misto bulo nimi zrujnovane na znak pomsti za porazku 480 r do n e Meshkanci yaki vizhili zgodom oselilisya v zasnovanomu karfagenyanami poruch z ruyinami Gimeri misti nini Termini Imereze Primitkidati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 An Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation M H Hansen 2004 d Track Q89910055d Track Q562629 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2021 d Track Q111911432d Track Q214195 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 Lyubker F Himera Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 628 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45274669 Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka XIII 62 Gerodot VII 165 167 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gimera