Гідрогеологія Кувейту.
У кайнозойських відкладах К. виділяють два осн. водоносних горизонти. Один приурочений до пухких теригенних відкладів кувейтської групи, другий — до тріщинних карбонатних порід світи Даммам. Водонасичені піски першого горизонту мають невитриману потужність (макс. 110 м); дебіт свердловин варіює в межах 3,8-15,2 л/с при пониженні рівня на 10-15 м.
Серед карбонатних порід світи Даммам потужністю 100—250 м переважають черепашкові вапняки; дебіт свердловин змінюється від 6 до 23 л/с при пониженні рівня від 0,5 до 15 м. Води обох горизонтів солонуваті (перев. 2-5 г/л), за складом Ci-SO4=Na-Са.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrogeologiya Kuvejtu U kajnozojskih vidkladah K vidilyayut dva osn vodonosnih gorizonti Odin priurochenij do puhkih terigennih vidkladiv kuvejtskoyi grupi drugij do trishinnih karbonatnih porid sviti Dammam Vodonasicheni piski pershogo gorizontu mayut nevitrimanu potuzhnist maks 110 m debit sverdlovin variyuye v mezhah 3 8 15 2 l s pri ponizhenni rivnya na 10 15 m Sered karbonatnih porid sviti Dammam potuzhnistyu 100 250 m perevazhayut cherepashkovi vapnyaki debit sverdlovin zminyuyetsya vid 6 do 23 l s pri ponizhenni rivnya vid 0 5 do 15 m Vodi oboh gorizontiv solonuvati perev 2 5 g l za skladom Ci SO4 Na Sa DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X