На території Іспанії виділено 8 великих гідрогеологічних структур — артезіанські басейни Кастильський, Арагонський і Гвадалквівірський, гідрогеологічний масив Месети, гідрогеологічні складчасті області — Іберійська, Піренейська і Бетська та вулканогенний супербасейн на Канарських островах.
Основні водоносні комплекси представлені четвертинними алювіальними і неоген-палеогеновими відкладами, розвиненими г.ч. в артезіанських басейнах і мезозойських, перев. карбонатних, породах.
У алювіальних утвореннях знаходяться ґрунтові води (глиб. 5-30 м). Напірні води (з величиною напору 6-80 м) розташовані на глибині 30-100 м. Витрати джерел — соті та десяті частки л/с. Води переважно прісні. Склад HCO3- — Cl-, Cl- — HCO3-, Ca2+ — Na+.
У неоген-палеогенових відкладах частіше укладені міжпластові напірні води (глиб. 15-460 м). Величина напору досягає 200–300 м. Дебіти свердловин від сотих часток л/с до 70-100 л/с. Витрати джерел від десятих часток до 10-40 л/с, в окремих випадках до 1000-3000 л/с (вапняки Арагонського басейну). Води переважно прісні. Склад HCO3-, рідше SO42- — HCO3-, Ca2+ — Ma2+.
Водоносний комплекс мезозойських карбонатних порід містить тріщинні і тріщинно-карстові, г.ч. безнапірні води (глиб. до 60 м); напірні води з величиною напору 40-150 м зустрічаються на глиб. 100–600 м. Всі води переважно прісні. Водоряснісність цих порід сильно змінюється. Витрати джерел в залежності від пори року — від десятих часток л/с до 2000-7000 л/с. Дебіти свердловин — до 28 л/с. Води переважно прісні. Склад HCO3- або SO4- — HCO3-, з переважанням Mg2+ та Ca2+.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na teritoriyi Ispaniyi vidileno 8 velikih gidrogeologichnih struktur artezianski basejni Kastilskij Aragonskij i Gvadalkvivirskij gidrogeologichnij masiv Meseti gidrogeologichni skladchasti oblasti Iberijska Pirenejska i Betska ta vulkanogennij superbasejn na Kanarskih ostrovah Osnovni vodonosni kompleksi predstavleni chetvertinnimi alyuvialnimi i neogen paleogenovimi vidkladami rozvinenimi g ch v artezianskih basejnah i mezozojskih perev karbonatnih porodah U alyuvialnih utvorennyah znahodyatsya gruntovi vodi glib 5 30 m Napirni vodi z velichinoyu naporu 6 80 m roztashovani na glibini 30 100 m Vitrati dzherel soti ta desyati chastki l s Vodi perevazhno prisni Sklad HCO3 Cl Cl HCO3 Ca2 Na U neogen paleogenovih vidkladah chastishe ukladeni mizhplastovi napirni vodi glib 15 460 m Velichina naporu dosyagaye 200 300 m Debiti sverdlovin vid sotih chastok l s do 70 100 l s Vitrati dzherel vid desyatih chastok do 10 40 l s v okremih vipadkah do 1000 3000 l s vapnyaki Aragonskogo basejnu Vodi perevazhno prisni Sklad HCO3 ridshe SO42 HCO3 Ca2 Ma2 Vodonosnij kompleks mezozojskih karbonatnih porid mistit trishinni i trishinno karstovi g ch beznapirni vodi glib do 60 m napirni vodi z velichinoyu naporu 40 150 m zustrichayutsya na glib 100 600 m Vsi vodi perevazhno prisni Vodoryasnisnist cih porid silno zminyuyetsya Vitrati dzherel v zalezhnosti vid pori roku vid desyatih chastok l s do 2000 7000 l s Debiti sverdlovin do 28 l s Vodi perevazhno prisni Sklad HCO3 abo SO4 HCO3 z perevazhannyam Mg2 ta Ca2 Div takozhGeologiya IspaniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X