Гуць Михайло Васильович | |
---|---|
Народився | 11 червня 1930 с. Янівка Долинського повіту Станіславського воєводства, Польща |
Помер | 5 серпня 2020 (90 років) Київ |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | педагог, фольклорист, славіст, літературознавець, літературознавець |
Alma mater | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича |
Галузь | Фольклористика Літературознавство |
Посада | професор катедри слов'янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
Відомий завдяки: | дослідження сербського і хорватського фольклору, української літератури й народної творчости, участь у хорі «Гомін», організація науково-практичних конференцій з питань функціонування й розвитку української мови |
Михайло Васильович Гуць (11.06.1930, с. Янівка Долинського повіту Станіславського воєводства, нині Іванівка Рожнятівського району Івано-Франківської области — 05.08.2020, Київ) — український фольклорист, славіст, педагог і громадсько-культурний діяч. Кандидат філологічних наук (1970), професор (1998). Член НСЖУ (1982).
Життєпис
Закінчив 1955 Чернівецький університет. Учителював у сільській школі в Путилівському районі Чернівецької области.
З 1958 навчався в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії АН УРСР (спеціальність "сербський фольклор", науковий керівник — професор М. І. Кравцов).
З 1961 працював у відділі фольклористики ІМФЕ АН УРСР. У 1966 Михайла Гуця звільнили з роботи в Академії наук як "неблагонадійного".
У 1967–88 — редактор видавництва «Радянська школа». Паралельно займався науково-педагогічною діяльністю.
У 1993–98 — викладач української мови катедри українознавства Київського військового інституту управління і зв'язку.
З 1998 — доцент, професор катедри слов'янської філології та загального мовознавства Міжнародного інституту лінгвістики і права (нині Київський міжнародний університет).
Був членом правління товариства "Україна — Сербія".
Наукова діяльність
Упорядкував антологію «Сербохорватські народні пісні» (1970), збірник «Народні пісні з-над Дністра» в записах Євгенії Ярошинської (1972, також є автором вступної статті й приміток).
Співупорядник альбому «Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях» (1979; 1986; вступна стаття Олеся Гончара); посібників «Українська мова у професійному спілкуванні» (2004) та «Українська мова в діловому спілкуванні» (2005); хрестоматії «Сузір'я українських талантів (1871 року народження)» (у 2-х т., 3-х кн., 2012; усі — Київ).
Досліджував творчість класиків української літератури, культурних діячів сучасности, зокрема Бориса Кирдана, В. Скрипки, Федора Погребенника, Леопольда Ященка.
Був одним із організаторів (у 1994—1998 роках, разом із професором А.І.Мамалигою, професором І.П.Ющуком та доцентом О.М. Пазяк) перших щорічних науково-практичних конференцій із питань функціонування й розвитку української мови на базі Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні наукові праці
Монографії:
- Сербо-хорватська народна пісня на Україні. Київ, 1968. 206 с.
- Тарас Шевченко в науковому і мистецькому вимірах. Київ, 2015. 131 с.
Статті:
- Маловідомі переспіви і переклади сербських народних пісень українською мовою (окремий відбиток з «"Міжслов'янських літературних взаємин»"). Київ, 1963. С. 162-195.
- Лисенко і пісенна культура народів Югославії // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. Київ, 1965.
- Вук Караджич і українська фольклористика // Вуков зборник. Београд, 1966.
- Визвольні ідеї в сербсько-хорватському епосі // Визвольний рух слов'ян у народній пісенній творчості XVII–XIX ст. Київ, 1971.
- Сербский народный эпос в украинских переводах // Преводна књижевност: Зборник радова ХХІІІ–XXVI београдских преводилачких сусрета 1997–2001. Београд, 2002.
- Сузір'я українських талантів 1871 року народження та Іван Франко. Київ, 2016 (Електронний документ).
Літературна і музична творчість
Автор збірки поезій «Під зоряним небом України» (Київ, 2016).
Здійснив переклади українською мовою сербських народних пісень: історичних, ліричних, календарно-обрядових (увійшли до антології «Сербсько-хорватські народні пісні»).
Був постійним учасником народного хору «Гомін» під орудою Леопольда Ященка від початку існування цього мистецького колективу (з 1969).
Джерела
- Пазяк Н. Ужинок народознавця на ниві україністики і славістики: До 70-річчя від дня народження Михайла Гуця // Народна творчість та етнографія. 2000. № 5–6.
- Сербський фольклор і література в українських перекладах та дослідженнях. 1837–2004 // Матеріали до бібліографії. Київ, 2005. С. 26.
- Дем'ян Г. В. ГУЦЬ Михайло Васильович (в Енциклопедії сучасної України), оновлено 2006 року
- Михайло Гуць: «Сербські пісні косовського циклу припали мені до серця на все життя і ятрять його ще й до сьогодні» (Інтерв'ю тижневику «Український тиждень», №43(623) від 24 жовтня 2019 року [ 21 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- ГУЦЬ Михайло Васильович у Віртуальному музеї Інституту журналістики
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 22 серпня 2020.
- Гуць М. Українська мова і світ // Народна армія. 1997. 15 квітня.
- Гуць М. Українська мова на порозі третього тисячоліття // Дивослово. 1999. № 2.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 27 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir zobrazhennya vidomij vidoma pidpis zobrazhennya Guc Mihajlo VasilovichNarodivsya11 chervnya 1930 1930 06 11 s Yanivka Dolinskogo povitu Stanislavskogo voyevodstva PolshaPomer5 serpnya 2020 2020 08 05 90 rokiv KiyivKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagog folklorist slavist literaturoznavec literaturoznavecAlma materCherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya FedkovichaGaluzFolkloristika LiteraturoznavstvoPosadaprofesor katedri slov yanskoyi filologiyi i zagalnogo movoznavstva Kiyivskogo mizhnarodnogo universitetuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat filologichnih naukVidomij zavdyaki doslidzhennya serbskogo i horvatskogo folkloru ukrayinskoyi literaturi j narodnoyi tvorchosti uchast u hori Gomin organizaciya naukovo praktichnih konferencij z pitan funkcionuvannya j rozvitku ukrayinskoyi movi Mihajlo Vasilovich Guc 11 06 1930 s Yanivka Dolinskogo povitu Stanislavskogo voyevodstva nini Ivanivka Rozhnyativskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 05 08 2020 Kiyiv ukrayinskij folklorist slavist pedagog i gromadsko kulturnij diyach Kandidat filologichnih nauk 1970 profesor 1998 Chlen NSZhU 1982 ZhittyepisZakinchiv 1955 Cherniveckij universitet Uchitelyuvav u silskij shkoli v Putilivskomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Z 1958 navchavsya v aspiranturi Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnografiyi AN URSR specialnist serbskij folklor naukovij kerivnik profesor M I Kravcov Z 1961 pracyuvav u viddili folkloristiki IMFE AN URSR U 1966 Mihajla Gucya zvilnili z roboti v Akademiyi nauk yak neblagonadijnogo U 1967 88 redaktor vidavnictva Radyanska shkola Paralelno zajmavsya naukovo pedagogichnoyu diyalnistyu U 1993 98 vikladach ukrayinskoyi movi katedri ukrayinoznavstva Kiyivskogo vijskovogo institutu upravlinnya i zv yazku Z 1998 docent profesor katedri slov yanskoyi filologiyi ta zagalnogo movoznavstva Mizhnarodnogo institutu lingvistiki i prava nini Kiyivskij mizhnarodnij universitet Buv chlenom pravlinnya tovaristva Ukrayina Serbiya Naukova diyalnistUporyadkuvav antologiyu Serbohorvatski narodni pisni 1970 zbirnik Narodni pisni z nad Dnistra v zapisah Yevgeniyi Yaroshinskoyi 1972 takozh ye avtorom vstupnoyi statti j primitok Spivuporyadnik albomu Lesya Ukrayinka Zhittya i tvorchist u dokumentah fotografiyah ilyustraciyah 1979 1986 vstupna stattya Olesya Gonchara posibnikiv Ukrayinska mova u profesijnomu spilkuvanni 2004 ta Ukrayinska mova v dilovomu spilkuvanni 2005 hrestomatiyi Suzir ya ukrayinskih talantiv 1871 roku narodzhennya u 2 h t 3 h kn 2012 usi Kiyiv Doslidzhuvav tvorchist klasikiv ukrayinskoyi literaturi kulturnih diyachiv suchasnosti zokrema Borisa Kirdana V Skripki Fedora Pogrebennika Leopolda Yashenka Buv odnim iz organizatoriv u 1994 1998 rokah razom iz profesorom A I Mamaligoyu profesorom I P Yushukom ta docentom O M Pazyak pershih shorichnih naukovo praktichnih konferencij iz pitan funkcionuvannya j rozvitku ukrayinskoyi movi na bazi Institutu zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Osnovni naukovi praci Monografiyi Serbo horvatska narodna pisnya na Ukrayini Kiyiv 1968 206 s Taras Shevchenko v naukovomu i misteckomu vimirah Kiyiv 2015 131 s Statti Malovidomi perespivi i perekladi serbskih narodnih pisen ukrayinskoyu movoyu okremij vidbitok z Mizhslov yanskih literaturnih vzayemin Kiyiv 1963 S 162 195 Lisenko i pisenna kultura narodiv Yugoslaviyi Mikola Lisenko borec za narodnist i realizm u mistectvi Kiyiv 1965 Vuk Karadzhich i ukrayinska folkloristika Vukov zbornik Beograd 1966 Vizvolni ideyi v serbsko horvatskomu eposi Vizvolnij ruh slov yan u narodnij pisennij tvorchosti XVII XIX st Kiyiv 1971 Serbskij narodnyj epos v ukrainskih perevodah Prevodna kњizhevnost Zbornik radova HHIII XXVI beogradskih prevodilachkih susreta 1997 2001 Beograd 2002 Suzir ya ukrayinskih talantiv 1871 roku narodzhennya ta Ivan Franko Kiyiv 2016 Elektronnij dokument Literaturna i muzichna tvorchistAvtor zbirki poezij Pid zoryanim nebom Ukrayini Kiyiv 2016 Zdijsniv perekladi ukrayinskoyu movoyu serbskih narodnih pisen istorichnih lirichnih kalendarno obryadovih uvijshli do antologiyi Serbsko horvatski narodni pisni Buv postijnim uchasnikom narodnogo horu Gomin pid orudoyu Leopolda Yashenka vid pochatku isnuvannya cogo misteckogo kolektivu z 1969 DzherelaPazyak N Uzhinok narodoznavcya na nivi ukrayinistiki i slavistiki Do 70 richchya vid dnya narodzhennya Mihajla Gucya Narodna tvorchist ta etnografiya 2000 5 6 Serbskij folklor i literatura v ukrayinskih perekladah ta doslidzhennyah 1837 2004 Materiali do bibliografiyi Kiyiv 2005 S 26 Dem yan G V GUC Mihajlo Vasilovich v Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini onovleno 2006 roku Mihajlo Guc Serbski pisni kosovskogo ciklu pripali meni do sercya na vse zhittya i yatryat jogo she j do sogodni Interv yu tizhneviku Ukrayinskij tizhden 43 623 vid 24 zhovtnya 2019 roku 21 listopada 2019 u Wayback Machine PrimitkiGUC Mihajlo Vasilovich u Virtualnomu muzeyi Institutu zhurnalistiki PDF Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 serpnya 2020 Guc M Ukrayinska mova i svit Narodna armiya 1997 15 kvitnya Guc M Ukrayinska mova na porozi tretogo tisyacholittya Divoslovo 1999 2 Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Arhiv originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 27 serpnya 2020 Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022