Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Густав Генріх Йоганн Аполлон Густав Генріхович Таман нім Gustav Heinrich Johann Apollon Tammann 28 травня 9 червня 1861

Густав Таман

Густав Таман

Густав Генріх Йоганн Аполлон (Густав Генріхович) Таман (нім. Gustav Heinrich Johann Apollon Tammann; 28 травня [9 червня] 1861, Ямбург (тепер Кінгісепп) — 17 грудня 1938, Геттінген) — німецький фізикохімік прибалтійського походження. Відкрив поліморфні модифікації льоду, вніс внесок у вивчення склоподібних і твердих розчинів, гетерогенних рівноваг, процесів кристалізації та в металургію. Іноземний почесний член Російської АН (1927, член-кореспондент з 1912).

Густав Таман
нім. Gustav Heinrich Johann Apollon Tammann
image
Народився28 травня (9 червня) 1861
Кінгісепп, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер17 грудня 1938(1938-12-17)[1][2][3] (77 років)
Геттінген, Третій Райх
Похованняd[4]
Країнаimage Російська імперія
image Німецький Райх
Діяльністьфізик, хімік, інженер, металург, викладач університету
Alma materd
Галузьхімія
ЗакладТартуський університет
Геттінгенський університет
Відомі учніПетренко Георгій Іванович
Аспіранти, докторантиd
d
d[5]
d
ЧленствоПетербурзька академія наук
Академія наук СРСР
Російська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Дітиd
Нагороди
image Густав Таман у Вікісховищі

Життєпис

Народився в 1861 році в сім'ї лікарів міста Ямбурга в Петербурзької губернії. Архівні дослідження професора Тартуського університету Уно Палма показали, що предки Тамана були естонськими селянами в маєтку Сургавере повіту Вільяндімаа. Дід ученого жив в Санґасте, в садибі сім'ї фон Бергів, після чого батько вченого Генріх Таман переїхав до Тарту навчатися на медичному факультеті місцевого університету. Будучи прогресивними мислителями, сім'я фон Бергів надавала фінансову підтримку Генріху Таману під час його навчання в університеті. Після смерті Генріха Тамана в 1864 році, сім'я Таманів переїхала до Тарту, де молодий Густав отримав початкову і середню освіту. Закінчивши гімназію в Дерпті, Тамман вступив на фізико-математичний факультет Дерптського університету, після закінчення курсу якого в 1882 році працював лаборантом при хімічній лабораторії, потім, з 1887 року, був приват-доцентом, згодом штатним доцентом і з 1892 року професором і директором хімічної лабораторії того ж університету. З 1903 року працював у Геттінгенському університеті.

Похований на Геттінгенському міському кладовищі.

Праці

Фізіологічно-хімічні роботи

  • «Нахождение фтора в организмах» («Zeitschrift fur physiol. Chem.», 12, 1886);
  • «Судьба серы при прорастании гороха» (ib., 9, 1885);
  • «Действие неорганизованных ферментов в зависимости от времени, температуры, концентрации фермента и субстрата, влияние продуктов расщепления и посторонних веществ» (ib., 4, 1889; 14, 1892, «Журнал Русского Физико-Химического Общества», 1892 и «Zeitschrift f. physiol. Chem.», 1895);
  • «О сохранении раздражимости мышц в растворах солей» (ib., 8, 1891);
  • «Отправления почек с точки зрения осмотического давления» (ib., 20, 1896).

З неорганічної хімії

  • «Аналитическое определение фтора» («Zeitschrift fur analyt. Chem.», 24, 1885);
  • «О перекиси водорода» («Zeitschrift f. physiol. Chem.», 6, 1889);
  • «О солях метафосфорных кислот» (ib., 6, 1890, и «Journ. f. prakt. Chem.», 1892);
  • «О растворимости магнезиальной соли платиносинеродистой кислоты» («Zeitschrift f. anal. Chem.», 15, 1887, с Буксгевденом).

З фізичної хімії

  • а) «Зависимость упругости пара растворов от концентрации, температуры и молекулярного веса растворенного вещества» («Wied. Ann.», 24, 1885; «Wied. Ann.», 36, 1889);
  • «Динамический способ для определения упругостей паров гидратов» («Wied. Ann.», 33, 1888);
  • «Упругость паров гидратов, которые при потере воды не теряют прозрачности» (ib., 63, 1897);
  • «Упругость паров цеолитов» («Zeitschr. f. physiol. Chem.», 27, 1898);
  • «Точки замерзания металлических сплавов» (ib., 3, 1889);
  • «Максимальная упругость водорода, выделяемого металлами» (с Нернетом, ib., 9, 1892);
  • b) «Осмотические явления в связи с упругостями паров и точками замерзания растворов» («Wied. Ann», 34, 1888);
  • «Определение осмотического давления» («Zeitschr. f. physiol. Chem.», 9, 1892);
  • «Электролиз через полупроницаемые перепонки» («Gottinger Nachrichten», 1891), их электропроводность («Zeitschrift fur physiol. Chem.», 8, 1890) и их проницаемость (ib., 10, 1892);
  • c) «Изменение внутреннего давления при образовании растворов» («Zeitschrift fur physiol. Chem.», 11, 1893);
  • «Сжигаемость и тепловое расширение растворов» (ib., 13, 1893);
  • «Расширение спиртовых и эфирных растворов» (с Гиршбергом, ib., 13, 1894);
  • «Зависимость объемов растворов от давления» (ib., 17, 1895);
  • «Коэффициенты распределения и аномальная диффузия» (ib., 22, 1897);
  • «Адиабатические изменения объемов растворов» (ib., 20, 1896, с Росойским);
  • d) «Влияние давления на скорость химических реакций» (с А. Д. Богоявленским, ib., 23, 1897);
  • «Влияние давления на электропроводность растворов» (ib., 16, 1895 и с Богоявленским, ib., 27, 1898 и «Wied. Ann.», 69, 1899).
  • e) Переход из жидкого в твердое, кристаллическое состояние.
  • 1) «Скорость кристаллизации 1, II и III» («Zeitschr. f. physiol. Chem.», 24, 26 и 29, 1897—1899 и Фридлендером, 24, 1897);
  • 2) «Зависимость числа центров кристаллизации от температуры в переохлажденных жидкостях» (ib., 25, 1898);
  • 3) «Вязкость переохлажденных жидкостей в зависимости от температуры» (ib., 28, 1899);
  • 4) «Положение термодинамических поверхностей кристалла и его сплава» (ib., 21, 1896 и «Archives Neerlandaises», 1901);
  • 5) «Кривые плавления и превращения кристаллов, I, II, III, IV и V» («Wied. Ann.», 62, 66, 68, 1897—1899; «Ann. du Physik», 2 и 3, 1900);
  • 6) «Изменение теплоты плавления и адиабатические изменения давления над кристаллом и его сплавом» («Wied. Ann.», 65 и 68);
  • 7) «О так называемых жидких кристаллах» («Ann. du Physik», 4, 1901) и другие.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. https://www.deutsche-biographie.de/pnd139823565.html
  6. (unspecified title) — doi:10.1016/B978-0-444-56369-9.00001-0
  7. R. A. Vikhalemm. Estonian studies in the history and philosophy of science. — [en], 2001. — С. 44. — .

Джерела

Густав Таман
у сестринських Вікіпроєктах
image Файли у Вікісховищі?
  • Тамман, Густав Генрихович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Тамман Густав Генрих Иоганн Аполлон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Персональна сторінка Густава Генриха Иоганна Аполлона Таммана на офіційному сайті РАН (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gustav Genrih Jogann Apollon Gustav Genrihovich Taman nim Gustav Heinrich Johann Apollon Tammann 28 travnya 9 chervnya 1861 Yamburg teper Kingisepp 17 grudnya 1938 Gettingen nimeckij fizikohimik pribaltijskogo pohodzhennya Vidkriv polimorfni modifikaciyi lodu vnis vnesok u vivchennya sklopodibnih i tverdih rozchiniv geterogennih rivnovag procesiv kristalizaciyi ta v metalurgiyu Inozemnij pochesnij chlen Rosijskoyi AN 1927 chlen korespondent z 1912 Gustav Tamannim Gustav Heinrich Johann Apollon TammannNarodivsya28 travnya 9 chervnya 1861 Kingisepp Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaPomer17 grudnya 1938 1938 12 17 1 2 3 77 rokiv Gettingen Tretij RajhPohovannyad 4 Krayina Rosijska imperiya Nimeckij RajhDiyalnistfizik himik inzhener metalurg vikladach universitetuAlma materdGaluzhimiyaZakladTartuskij universitet Gettingenskij universitetVidomi uchniPetrenko Georgij IvanovichAspiranti doktorantid d d 5 dChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk LeopoldinaDitidNagorodid 1921 medal Libiha 1925 Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 20 kvitnya 1936 Gustav Taman u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v 1861 roci v sim yi likariv mista Yamburga v Peterburzkoyi guberniyi Arhivni doslidzhennya profesora Tartuskogo universitetu Uno Palma pokazali sho predki Tamana buli estonskimi selyanami v mayetku Surgavere povitu Vilyandimaa Did uchenogo zhiv v Sangaste v sadibi sim yi fon Bergiv pislya chogo batko vchenogo Genrih Taman pereyihav do Tartu navchatisya na medichnomu fakulteti miscevogo universitetu Buduchi progresivnimi mislitelyami sim ya fon Bergiv nadavala finansovu pidtrimku Genrihu Tamanu pid chas jogo navchannya v universiteti Pislya smerti Genriha Tamana v 1864 roci sim ya Tamaniv pereyihala do Tartu de molodij Gustav otrimav pochatkovu i serednyu osvitu Zakinchivshi gimnaziyu v Derpti Tamman vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Derptskogo universitetu pislya zakinchennya kursu yakogo v 1882 roci pracyuvav laborantom pri himichnij laboratoriyi potim z 1887 roku buv privat docentom zgodom shtatnim docentom i z 1892 roku profesorom i direktorom himichnoyi laboratoriyi togo zh universitetu Z 1903 roku pracyuvav u Gettingenskomu universiteti Pohovanij na Gettingenskomu miskomu kladovishi PraciFiziologichno himichni roboti Nahozhdenie ftora v organizmah Zeitschrift fur physiol Chem 12 1886 Sudba sery pri prorastanii goroha ib 9 1885 Dejstvie neorganizovannyh fermentov v zavisimosti ot vremeni temperatury koncentracii fermenta i substrata vliyanie produktov rasshepleniya i postoronnih veshestv ib 4 1889 14 1892 Zhurnal Russkogo Fiziko Himicheskogo Obshestva 1892 i Zeitschrift f physiol Chem 1895 O sohranenii razdrazhimosti myshc v rastvorah solej ib 8 1891 Otpravleniya pochek s tochki zreniya osmoticheskogo davleniya ib 20 1896 Z neorganichnoyi himiyi Analiticheskoe opredelenie ftora Zeitschrift fur analyt Chem 24 1885 O perekisi vodoroda Zeitschrift f physiol Chem 6 1889 O solyah metafosfornyh kislot ib 6 1890 i Journ f prakt Chem 1892 O rastvorimosti magnezialnoj soli platinosinerodistoj kisloty Zeitschrift f anal Chem 15 1887 s Buksgevdenom Z fizichnoyi himiyi a Zavisimost uprugosti para rastvorov ot koncentracii temperatury i molekulyarnogo vesa rastvorennogo veshestva Wied Ann 24 1885 Wied Ann 36 1889 Dinamicheskij sposob dlya opredeleniya uprugostej parov gidratov Wied Ann 33 1888 Uprugost parov gidratov kotorye pri potere vody ne teryayut prozrachnosti ib 63 1897 Uprugost parov ceolitov Zeitschr f physiol Chem 27 1898 Tochki zamerzaniya metallicheskih splavov ib 3 1889 Maksimalnaya uprugost vodoroda vydelyaemogo metallami s Nernetom ib 9 1892 b Osmoticheskie yavleniya v svyazi s uprugostyami parov i tochkami zamerzaniya rastvorov Wied Ann 34 1888 Opredelenie osmoticheskogo davleniya Zeitschr f physiol Chem 9 1892 Elektroliz cherez polupronicaemye pereponki Gottinger Nachrichten 1891 ih elektroprovodnost Zeitschrift fur physiol Chem 8 1890 i ih pronicaemost ib 10 1892 c Izmenenie vnutrennego davleniya pri obrazovanii rastvorov Zeitschrift fur physiol Chem 11 1893 Szhigaemost i teplovoe rasshirenie rastvorov ib 13 1893 Rasshirenie spirtovyh i efirnyh rastvorov s Girshbergom ib 13 1894 Zavisimost obemov rastvorov ot davleniya ib 17 1895 Koefficienty raspredeleniya i anomalnaya diffuziya ib 22 1897 Adiabaticheskie izmeneniya obemov rastvorov ib 20 1896 s Rosojskim d Vliyanie davleniya na skorost himicheskih reakcij s A D Bogoyavlenskim ib 23 1897 Vliyanie davleniya na elektroprovodnost rastvorov ib 16 1895 i s Bogoyavlenskim ib 27 1898 i Wied Ann 69 1899 e Perehod iz zhidkogo v tverdoe kristallicheskoe sostoyanie 1 Skorost kristallizacii 1 II i III Zeitschr f physiol Chem 24 26 i 29 1897 1899 i Fridlenderom 24 1897 2 Zavisimost chisla centrov kristallizacii ot temperatury v pereohlazhdennyh zhidkostyah ib 25 1898 3 Vyazkost pereohlazhdennyh zhidkostej v zavisimosti ot temperatury ib 28 1899 4 Polozhenie termodinamicheskih poverhnostej kristalla i ego splava ib 21 1896 i Archives Neerlandaises 1901 5 Krivye plavleniya i prevrasheniya kristallov I II III IV i V Wied Ann 62 66 68 1897 1899 Ann du Physik 2 i 3 1900 6 Izmenenie teploty plavleniya i adiabaticheskie izmeneniya davleniya nad kristallom i ego splavom Wied Ann 65 i 68 7 O tak nazyvaemyh zhidkih kristallah Ann du Physik 4 1901 i drugie PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www deutsche biographie de pnd139823565 html unspecified title doi 10 1016 B978 0 444 56369 9 00001 0 R A Vikhalemm Estonian studies in the history and philosophy of science en 2001 S 44 ISBN 978 0 7923 7189 2 DzherelaGustav Taman u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Tamman Gustav Genrihovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Tamman Gustav Genrih Iogann Apollon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Personalna storinka Gustava Genriha Ioganna Apollona Tammana na oficijnomu sajti RAN ros

Дата публікації:
Топ