Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Густав Адольф Кенґотт (* 6 січня 1818 у Бреслау; † 4 березня 1897 у Лугано; варіант імені Йоганн Густав Адольф Кенґотт) був мінералогом.
| Густав Адольф Кенготт | |
|---|---|
| нім. Gustav Adolf Kenngott | |
 | |
| Народився | 6 січня 1818[1] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз |
| Помер | 7 березня 1897[1](79 років) Лугано, Тічино, Швейцарія |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | мінералог, викладач університету |
| Alma mater | Вроцлавський університет[2] |
| Заклад | Цюрихський університет Федеральна вища технічна школа Цюриха |
| Аспіранти, докторанти | d d[2] |
| Членство | Леопольдина Баварська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук |
 Густав Адольф Кенготт у Вікісховищі | |
Життєпис
Батько був майстром з виготовлення рукавичок і походив з Ройтлінгена. З 1830 по 1838 рік Густав Адольф Кенґотт відвідував Гімназію Марії-Магдаленен у Бреслау. З 1838 року вивчав природничі науки у Вроцлавському університеті. У 1842 році він став «доктором філософії».
З 1844 по 1850 працював викладачем у Вроцлавському університеті. З 1850 по 1852 рік був викладачем Братислави. Далі обійняв посаду куратора мінералогічних колекцій у Відні з 1852 по 1856 рік.
З 1857 по 1893 рік він одночасно був професором з мінералогії в ETH Zurich і Університеті Цюриха. З 1875 по 1881 рік він був ректором Федеральної вищої технічної школи Цюриха.
Густав Адольф Кенґотт був членом Німецької національної академії наук Леопольдина і член Баварської академії наук. Він був членом .
Науковий доробок
Густав Адольф Кенґотт доклався до розвитку петрології і мінералогії сучасних природничих наук. У центрі його діяльності були систематичні мінералогічні дослідження в Карпатському регіоні. Він є автором кількох підручників з петрографії та мінералогії, першим описав декілька відкритих мінералів, таких як акантит, енстатит, грюнерит, гідроцинкіт, п'ємонтит, мілерит і . Він також придумав назви, які досі дійсні для різних мінералів, таких як , галеніт і геміморфіт.
Праці
- Tabellarischer Leitfaden der Mineralogie Zürich 1859.
- Elemente der Petrographie: zum Gebrauche bei Vorlesungen und zum Selbststudium, Leipzig 1868.
- Elementare Mineralogie: besonders zum Zwecke des Selbststudiums leicht fasslich dargestellt, Stuttgart 1890
- Lehrbuch der Mineralogie: zum Gebrauche beim Unterricht an Schulen und höheren Lehranstalten. Darmstadt
- v. Kurr's Mineralreich in Bildern, Zürich 1878. Überarbeitung der 3. Auflage (online verfügbar als PDF 3,5 MB [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.])
Література
- Kenngott, Gustav Adolf німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116130598 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Mitglieder der Gesellschaft Deutscher Naturforscher und Ärzte 1857
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gustav Adolf Kengott 6 sichnya 1818 u Breslau 4 bereznya 1897 u Lugano variant imeni Jogann Gustav Adolf Kengott buv mineralogom Gustav Adolf Kengottnim Gustav Adolf KenngottNarodivsya6 sichnya 1818 1818 01 06 1 Breslau Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuzPomer7 bereznya 1897 1897 03 07 1 79 rokiv Lugano Tichino ShvejcariyaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistmineralog vikladach universitetuAlma materVroclavskij universitet 2 ZakladCyurihskij universitet Federalna visha tehnichna shkola CyurihaAspiranti doktorantid d 2 ChlenstvoLeopoldina Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Gustav Adolf Kengott u VikishovishiZhittyepisBatko buv majstrom z vigotovlennya rukavichok i pohodiv z Rojtlingena Z 1830 po 1838 rik Gustav Adolf Kengott vidviduvav Gimnaziyu Mariyi Magdalenen u Breslau Z 1838 roku vivchav prirodnichi nauki u Vroclavskomu universiteti U 1842 roci vin stav doktorom filosofiyi Z 1844 po 1850 pracyuvav vikladachem u Vroclavskomu universiteti Z 1850 po 1852 rik buv vikladachem Bratislavi Dali obijnyav posadu kuratora mineralogichnih kolekcij u Vidni z 1852 po 1856 rik Z 1857 po 1893 rik vin odnochasno buv profesorom z mineralogiyi v ETH Zurich i Universiteti Cyuriha Z 1875 po 1881 rik vin buv rektorom Federalnoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli Cyuriha Gustav Adolf Kengott buv chlenom Nimeckoyi nacionalnoyi akademiyi nauk Leopoldina i chlen Bavarskoyi akademiyi nauk Vin buv chlenom Naukovij dorobokGustav Adolf Kengott doklavsya do rozvitku petrologiyi i mineralogiyi suchasnih prirodnichih nauk U centri jogo diyalnosti buli sistematichni mineralogichni doslidzhennya v Karpatskomu regioni Vin ye avtorom kilkoh pidruchnikiv z petrografiyi ta mineralogiyi pershim opisav dekilka vidkritih mineraliv takih yak akantit enstatit gryunerit gidrocinkit p yemontit milerit i Vin takozh pridumav nazvi yaki dosi dijsni dlya riznih mineraliv takih yak galenit i gemimorfit PraciTabellarischer Leitfaden der Mineralogie Zurich 1859 Elemente der Petrographie zum Gebrauche bei Vorlesungen und zum Selbststudium Leipzig 1868 Elementare Mineralogie besonders zum Zwecke des Selbststudiums leicht fasslich dargestellt Stuttgart 1890 Lehrbuch der Mineralogie zum Gebrauche beim Unterricht an Schulen und hoheren Lehranstalten Darmstadt v Kurr s Mineralreich in Bildern Zurich 1878 Uberarbeitung der 3 Auflage online verfugbar als PDF 3 5 MB 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine LiteraturaKenngott Gustav Adolf nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116130598 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Mitglieder der Gesellschaft Deutscher Naturforscher und Arzte 1857