Губертус фон Путткамер нім Hubertus von Puttkamer 3 листопада 1948 Берлін німецький офіцер адмірал флотилії бундесмаріне

Губертус фон Путткамер (нім. Hubertus von Puttkamer; 3 листопада 1948, Берлін) — німецький офіцер, адмірал флотилії бундесмаріне.

Губертус фон Путткамер

нім. Hubertus von Puttkamer

Путткамер в 2012 році.

Народився

3 листопада 1948 (76 років)
Берлін, Німеччина

Країна

Німеччина

Знання мов

німецька

Військове звання

Адмірал флотилії

Нагороди

Командор ордена Заслуг (Норвегія)		Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
	Орден Британської імперії (військовий)
Командор ордена Заслуг (Чилі)	Командор ордена «За заслуги» (Франція)	Легіон Заслуг (Офіцер) (США)
Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»	Командор ордена Інфанта дона Енріке

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Представник давнього знатного роду. В 1969 року вступив в бундесмаріне. Після завершення навчання з 1973 року служив вахтовим офіцером на торпедних катерах. В 1976 році перейшов у французький флот як офіцер за обміном. В 1977/81 роках командував торпедними катерами S 56 і S 53, після чого 4 роки служив на есмінцях. В 1985/86 роках пройшов курс офіцера Адмірал-штабу у Військовій школі Парижа. В 1987/88 роках — командир ракетного есмінця «Роммель». В 1988/90 роках служив у Командному штабі ВМС. З жовтня 1990 по жовтень 1993 року — командир есмінця «Мельдерс». В 1993/95 роках — заступник командир Військово-морського училища в Мюрвіку. В 1995/96 роках — командир 1-ї ескадри есмінців. В 1996/99 роках — офіцер зв'язку при федеральному президенті. В 1999/2001 роках — командир Військово-морського училища в Мюрвіку. В 2001/02 роках проходив курси генералів, флагманів і послів в Оборонному коледжі НАТО. В 2002/03 роках — почесний старший викладач Національного університету оборони США, після чого був призначений військовим аташе у Вашингтоні. З жовтня 2006 року — заступник командира і директор курсу Командної академії бундесверу. В 2008 році відвідав семінар для вищих керівників в Європейському центрі оборонних наук імені Джорджа Маршалла. В листопаді 2010 року вийшов на пенсію. Активний член . Станом на серпень 2021 року живе з дружиною в Кілі.

Сім'я

Одружений з француженкою Катрін Флорентін. В пари народились дочка і 2 сини.

Нагороди

, лицар справедливості
в золоті
Орден Заслуг (Норвегія), командорський хрест
Орден Корони (Бельгія), командорський хрест
Орден Британської імперії, почесний командор
3-го класу (Непал)
, командорський хрест
Орден «За заслуги» (Франція), командорський хрест
Легіон Заслуг (США), офіцер
в золоті
Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (1997)
Орден інфанта Енріке, командорський хрест (Португалія; 1998)

Галерея

Адмірал флотилії Путткамер (1999).
Путткамер в 2014 році.
Путткамер в формі Швидкої допомоги іоаннітів (2015).

Примітки

BwForum - Diskussionsforen rund um die Bundeswehr - Personalveränderungen in Spitzenfunktionen der Bw. web.archive.org. 19 жовтня 2013. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 21 серпня 2021.
Bundeswehr Führungsakademie: Bundeswehr Führungsakademie. web.archive.org. 23 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 21 серпня 2021.

[1] BwForum - Diskussionsforen rund um die Bundeswehr - Personalveränderungen in Spitzenfunktionen der Bw. web.archive.org. 19 жовтня 2013. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 21 серпня 2021.

[2] Bundeswehr Führungsakademie: Bundeswehr Führungsakademie. web.archive.org. 23 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 21 серпня 2021.