Грінченко Олександр Маркович | |
---|---|
Народився | 23 червня 1904 (Довгеньке), Тальнівський район, Україна |
Помер | 29 травня 1998 (93 роки) Харків, Україна |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | УНР Українська Держава СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Уманський сільськогосподарський інститут |
Посада | ректор Харківського сільськогосподарського інституту |
Вчене звання | доктор сільськогосподарських наук |
Науковий ступінь | член-кореспондент Української академії сільськогосподарських наук |
Нагороди |
Олекса́ндр Ма́ркович Грі́нченко (* 23 червня 1904,с. Довгеньке, тепер Тальнівський район — † 1998) — український вчений-ґрунтознавець радянських часів, 1955 — доктор сільськогосподарських наук, 1959 — член-кореспондент Української академії сільськогосподарських наук, 1964 — заслужений діяч науки УРСР, нагороджений орденом Леніна, «Знак пошани», медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» та «За трудову відзнаку», 5 медалями ВДНГ. Репресований сталінським режимом.
Творча біографія
1921 року по закінченні школи йде з дому — батьки не хотіли, щоб він вчився — вдома потрібні були робочі руки. 1923 року закінчив Уманську сільськогосподарську профшколу. 1926 року закінчив Уманський сільськогосподарський інститут по фаху агроном-рільник, в часі навчання працював практикантом та лаборантом хімічної лабораторії, керівником якої був професор Б. М. Шершавицький.
В 1926–1929 роках — науковий співробітник Уманської сільськогосподарської дослідної станції. Досліджував «Динаміку азоту і фосфору в парах трьохпільної сівозміни» — видано лабораторією. З 1928 року завідував агрохімічною лабораторією.
1929 року переходить до Харківського сільськогосподарського інституту — відряджений до аспірантури. 1931 року закінчив аспірантуру за спеціальністю «фізико-хімія ґрунтів».
1932 — у складі бригади зі складання карти районів вапнування УРСР, виданої 1932 під редакцією академіка О. Н. Соколовського. В 1934-1935 роках — у складі бригади ґрунтознавства разом з В. І. Крокосом під керівництвом (Г. Г. Махова).
1935 року став штатним доцентом кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту. В січні 1937 року затверджений у вченому званні доцента.
1938 року в часі «єжовщини» був ув'язнений 9 місяців, також були засуджені Гринь Г. С. та Соколовський О. Н. Після реабілітації продовжує працю, 1940 року — кандидат сільськогосподарських наук.
У часі радянсько-німецької війни — у народному ополченні, працював на будівництві Харківського комплексу оборонних споруд. Евакуюється з інститутом в Узбекистан до міста Катта-Курган.
1944 року повертається інститут, призначений заступником директора по адміністративно-господарській роботі — по 1948 рік. В 1947–1952 роках — декан факультету.
Учасник Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1954–1955 років.
У грудні 1955 року захистив докторську на тему «Окультурювання солонцевих ґрунтів Середнього Придніпров‘я».
В 1959–1969 роках — ректор Харківського сільськогосподарського інституту. З 1969 по 1989 рік завідував кафедрою ґрунтознавства.
Розробив теоретичні основи та практичні заходи щодо окультурення й підвищення родючості солонцевих і підзолистих (кислих) ґрунтів Лісостепу й Полісся УРСР.
Підготував і видав — з 1928 по 1984 рік — 152 наукові праці, з них 3 монографії та один навчальний посібник.
Після смерті кремований, прах зберігають на колумбарії Другого міського кладовища Харкова.
Джерела
- УРЕ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вісник ХНАУ
- Грінченко Олександр Маркович [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет