Петро Трохимович Гриценко 15 січня 1908 19080115 с Поповка нині с Залізняк Сумського району Сумської області 27 квітня 1

Петро Трохимович Гриценко (15 січня 1908(19080115), с. Поповка, нині с. Залізняк Сумського району Сумської області — 27 квітня 1945, м. Луккау, Німеччина) — військовик, гвардії лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).

Петро Трохимович Гриценко

Народження

15 січня 1908
с. Поповка,

Російська імперія

Смерть

27 квітня 1945 (37 років)
м. Луккау,

Поховання

Країна

Освіта

^d (1941)

Війни / битви

Друга світова війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриценко.

Біографія

Закінчив початкову школу, працював майстром залізничного депо станції «Рязань-1». В 1936—1937 роках проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії.

В 1941 році був призваний до армії. У тому ж році закінчив Московське військово-політичне училище. З грудня 1942 р. — воював на фронтах Другої світової війни. В 1944 р. П.Гриценко закінчив Челябінське танкове училище. Брав участь в боях на Донському і Першому Українському фронтах. До квітня 1945 року був старшим механіком-водієм 87-го гвардійського окремого важкого танкового полку 3-ї гвардійської армії Першого Українського фронту. Відзначився під час боїв в Німеччині.

27 квітня 1945 року в ході відбиття німецьких контратак в районі населеного пункту Фрейдорф на південний схід від міста Меркіш-Бухгольц екіпаж танка «ІС-2» або ІС-122 під командуванням гвардії лейтенанта , в складі якого перебували крім П. Гриценка, також і командир башти танка старшина , знищив дв гармати, сім кулеметних точок і кілька десятків солдатів і офіцерів противника. У тому бою Гриценко і Атаєв загинули. Гриценко був похований в місті Луккау.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії лейтенант П. Гриценко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна.

Примітки

В. О. Сандул. Гриценко Петро Трохимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
Гриценко Петро Трохимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
В путешествии по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Лебедин, Путивль, Ромны, Шостка: путеводитель / авт. кол.: В. А. Баранкин, Н. Н. Гавриленко, А. Л. Квитковская; сост. Г. Т. Петров. — Харьков: Прапор, 1979. — 159 с. (рос.)
Воробьев Ф. Д., Паротькин И. В., Шиманский А. Н. Последний штурм (Берлинская операция 1945 г.). — Москва: Воениздат, 1970. — 464 с. (рос.)
Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983. (рос.)

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В. О. Сандул. Гриценко Петро Трохимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .

[wh-2] Гриценко Петро Трохимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).