Григорій Максимович Штонь | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 березня 1941 Вербовець, Лановецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |||
Помер | 23 жовтня 2021 (80 років) Київ, Україна | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Діяльність | літературознавець письменник | |||
Сфера роботи | літературний критик і поет | |||
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Премії | Національна премія України імені Тараса Шевченка | |||
| ||||
Григо́рій Макси́мович Штонь (нар. 13 березня 1941, село Вербовець, нині Лановецький район Тернопільська область — 23 жовтня 2021, місто Київ) — український письменник, поет, сценарист, літературознавець, літературний критик, художник. Доктор філологічних наук (1998), професор кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1996). Член Національної спілки письменників України (1982).
Лауреат премії «Коронація слова» (2002, 2003).
Життєпис
Народився 13 березня 1941 р. в с. Вербовець Тернопільської області в родині священника.
Закінчив Дрогобицький педагогічний інститут (1967) та аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України (1973].
У м. Київ: від 1973 — м. н. с., ст. н. с., 1994—2000 — заступник директора з наукової роботи інституту літератури НАНУ, від 2004 — професор національного університету ім. Т. Шевченка.
1999 захистив докторську дисертацію «Духовний простір української ліро-епічної прози». З 1999 — доктор філологічних наук, з 2001 професор катедри історії української літератури і шевченкознавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Член авторського колективу «Історії української літератури ХХ ст.» (національна премія).
Прототип професора Чмоня з роману Олександра Ірванця («Рівне/Ровно»).
Праці
Основні праці:
- Становлення нової людини і літературний процес (К.,1978),
- Романи Михайла Стельмаха (К.,1985),
- Анатолій Дімаров (К.,1978),
- Духовний простір української ліро-епічної прози (К., 1998).
Автор розділів й портретних статей в навчальному посібнику «Історія української літератури ХХ ст.». У 2-х томах і З-х книгах. (К., 1993—1994).
Автор понад 200 літературно-критичних і наукових праць, монографій, збірок поезій «Візії» (1995), «Затока лун» (1999); книжок прози «Пастораль» (1989), «Тернова мушля» (1997), «Пообіч часу» (2004); романів «Суд» (2000), «Рай» (2001), «Містраль» (2004), «Форум вічноживих» (2005), «Нічні сонця», «Ексклюзив» (обидва — 2006);
Автор п'єс та інших творів живописної творчості, що експонуються на художніх виставках, зокрема портретів І. Кавалерідзе, Т. Мельничука, Б. Рубчака та ін.
Автор ряду сценарію художнього фільму «Страчені світанки» (1995), а також картини «Чорна рада» (2000) за твором П. Куліша, стрічки (1968), знятій на студії «Київнаукфільм».
Написав також документальні кіносценарії:
- «Ой горе тій чайці…» (про І.Мазепу),
- «Гомоніла Україна» (про Г. Косинку) тощо.
Література
- Письменники Радянської України. 1917—1987 // К., 1988. — С. 671;
- Мистецтво України: Біографічний довідник // К., 1997. — С. 661—662;
- Хто є хто в Україні // К., 2000. — С. 551;
- Шевченківські лауреати: 1962—2001 // К., 2001. — С. 642-643.
- Мельничук Б., Щербак Л. Штонь Григорій Максимович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 652—653. — .
Посилання
- Помер відомий письменник, лауреат Шевченківської премії, Григорій Штонь// Главком, 23.10.2021
- Кафедра історії української літератури і шевченкознавства
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Grigorij Maksimovich ShtonNarodivsya13 bereznya 1941 1941 03 13 Verbovec Lanoveckij rajon Ternopilska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer23 zhovtnya 2021 2021 10 23 80 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistliteraturoznavec pismennikSfera robotiliteraturnij kritik i poetZakladKNU imeni Tarasa ShevchenkaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPremiyiNacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Grigo rij Maksi movich Shton nar 13 bereznya 1941 19410313 selo Verbovec nini Lanoveckij rajon Ternopilska oblast 23 zhovtnya 2021 misto Kiyiv ukrayinskij pismennik poet scenarist literaturoznavec literaturnij kritik hudozhnik Doktor filologichnih nauk 1998 profesor kafedri istoriyi ukrayinskoyi literaturi i shevchenkoznavstva Institutu filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka 1996 Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1982 Laureat premiyi Koronaciya slova 2002 2003 ZhittyepisNarodivsya 13 bereznya 1941 r v s Verbovec Ternopilskoyi oblasti v rodini svyashennika Zakinchiv Drogobickij pedagogichnij institut 1967 ta aspiranturu pri Instituti literaturi im T G Shevchenka AN Ukrayini 1973 U m Kiyiv vid 1973 m n s st n s 1994 2000 zastupnik direktora z naukovoyi roboti institutu literaturi NANU vid 2004 profesor nacionalnogo universitetu im T Shevchenka 1999 zahistiv doktorsku disertaciyu Duhovnij prostir ukrayinskoyi liro epichnoyi prozi Z 1999 doktor filologichnih nauk z 2001 profesor katedri istoriyi ukrayinskoyi literaturi i shevchenkoznavstva Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Chlen avtorskogo kolektivu Istoriyi ukrayinskoyi literaturi HH st nacionalna premiya Prototip profesora Chmonya z romanu Oleksandra Irvancya Rivne Rovno PraciOsnovni praci Stanovlennya novoyi lyudini i literaturnij proces K 1978 Romani Mihajla Stelmaha K 1985 Anatolij Dimarov K 1978 Duhovnij prostir ukrayinskoyi liro epichnoyi prozi K 1998 Avtor rozdiliv j portretnih statej v navchalnomu posibniku Istoriya ukrayinskoyi literaturi HH st U 2 h tomah i Z h knigah K 1993 1994 Avtor ponad 200 literaturno kritichnih i naukovih prac monografij zbirok poezij Viziyi 1995 Zatoka lun 1999 knizhok prozi Pastoral 1989 Ternova mushlya 1997 Poobich chasu 2004 romaniv Sud 2000 Raj 2001 Mistral 2004 Forum vichnozhivih 2005 Nichni soncya Eksklyuziv obidva 2006 Avtor p yes ta inshih tvoriv zhivopisnoyi tvorchosti sho eksponuyutsya na hudozhnih vistavkah zokrema portretiv I Kavaleridze T Melnichuka B Rubchaka ta in Avtor ryadu scenariyu hudozhnogo filmu Stracheni svitanki 1995 a takozh kartini Chorna rada 2000 za tvorom P Kulisha strichki 1968 znyatij na studiyi Kiyivnaukfilm Napisav takozh dokumentalni kinoscenariyi Oj gore tij chajci pro I Mazepu Gomonila Ukrayina pro G Kosinku tosho LiteraturaPismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1917 1987 K 1988 S 671 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 661 662 Hto ye hto v Ukrayini K 2000 S 551 Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 S 642 643 Melnichuk B Sherbak L Shton Grigorij Maksimovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 652 653 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaPomer vidomij pismennik laureat Shevchenkivskoyi premiyi Grigorij Shton Glavkom 23 10 2021 Kafedra istoriyi ukrayinskoyi literaturi i shevchenkoznavstva