Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грегорі 559 630 єпископ Агрідженто з 590 до принаймні 603 року та кореспондентом Папи Григорія I Він є ймовірною темою ж

Грегорі з Агрідженто

Грегорі з Агрідженто

Грегорі (559–630) — єпископ Агрідженто з 590 до принаймні 603 року та кореспондентом Папи Григорія I. Він є ймовірною темою житій двох напівлегендарних святих і можливим автором коментаря до Еклезіаста, хоча обидва ці ідентифікації були поставлені під сумнів.

Грегорі з Агрідженто
image
Народився7 століття або 559
Аґрідженто, Сицилія, Королівство Італія
Помер630
Аґрідженто, Сицилія, Королівство Італія
У ликусвятий
image
Частина мозаїки із зображенням Григорія на арці в церкві Паммакарістос у Стамбулі (кінець 13-початок 14 ст.)

Біографія

Згідно з його біографією, Григорій народився поблизу Агрідженто на Сицилії у 559 р. Його матір звали Теодот. У вісімнадцятирічному віці вирушив у паломництво до Святої Землі, подорожуючи через Карфаген до Триполі. Був майже проданий в рабство науклеросом (судновласником) у Карфагені. Розповідь про його подорожі в біографії мають романтичний характер і, здається, вплинула на Життя Грегенція X століття.

Перебуваючи в Єрусалимі, він був рукоположений на диякона Патріархом Макарієм II (бл. 563 – бл. 575). Повернувся до Агрідженто через Константинополь і Рим. У 590 році дві фракції зі своїми відповідними кандидатами на вакантну кафедру Агрідженто вирушили до Риму, щоб отримати рішення папи. Папа Григорій проігнорував обох кандидатів і висвятив Григорія Агріджентського. Коли Папа обрав його, він ховався в монастирському саду задля стриманість для високої посади.

Біографія приписує Григорію освіту в галузі класики, риторики та теології. Кажуть, що він багато разів читав Житіє Василя Кесарійського і Страсті Святих Маккавеїв. На прохання єпископа він інтерпретував для групи дияконів твори Григорія Богослова. Життєписець вихваляє його як другого Златоуста. Чудом він зміг постійно постити. Йому також приписують чудеса зцілення.

До 591 року Григорій був помилково звинувачений у протиправних діяннях і ув’язнений- Згідно з біографією, обвинувачами були якісь Сабін і Кресценцій. Папський лист від серпня 591 року наказав йому з’явитися разом з єпископами Катанії та Палермо перед іподяконом Петром, папським представником. У листопаді 592 р. папа писав єпископу Максиміану Сіракузському з вимогою негайно надіслати обвинувачів Григорія та деякі документи до Риму. У цьому листі Папа посилається на лист, який він адресував Григорію, який не зберігся. За деякими джерелами був скинутий з престолу у 594 році, але папа в листі називає Григорія все ще єпископом у січні 603 року. Згідно з деякими джерелами, помер у 630 році.

Агіографія

image
Григорій, зображений у Менологіоні Василя II (бл. 1000)

Життя Григорія написав Леонтій з монастиря Сан-Саба в Римі. Його повна назва — Оповідь про життя святого Григорія, єпископа церкви Агрідженто. Це довгий твір грецькою мовою. Його переклав на латинську мову в XVIII столітті Стефано Антоніо Морчеллі. Два останніх редактори не погоджуються щодо дати його складання та відносної історичності. Альбрехт Бергер відносить його до періоду між 750 і 828 роками на тій підставі, що він спирається на пожертвування Костянтина (невідоме до середини VIII століття). Він відкидає ранню дату на тій підставі, що немає жодних доказів грекомовних монастирів у Римі до 649 року. Джон Мартин, аргументуючи відповідність між біографією та папськими листами, призначає її ранній дата близько 640 р. За деякими даними, Леонтій помер у 688 р., якщо він є автором.

Розходяться і оцінки редакції щодо історичної цінності біографії Григорія. Для Бергера, «хоча він має історичне ядро, [воно] значною мірою є легендарним». Він не думає, що історичною особою в основі був єпископ. Для Мартина це «важливий сучасний документ про міста, духовенство та людей Агрідженто, Єрусалима, Антіохії, Константинополя та Риму під час» папства Григорія I і одне з небагатьох джерел VII століття про Сицилію. У життєписі та в оповіді в Константинопольському Синаксарі є суперечності. Останнє має його живим під час патріархату Макарія II та правління імператора Юстиніана II (685–711) понад століття по тому. Біографія зображує його як сучасника монофелітської суперечки, що почалася в 629 році. Коли його заарештовують в Агрідженто, імператор Юстиніан втручається в папу, щоб добитися його звільнення. Біографія зображує сицилійський єпископат як підтримку Григорія проти папства і загалом має антипапський тон. Морчеллі у своєму латинському виданні стверджував, що антипапський тон випливає з деяких памфлетів, спрямованих проти Григорія I, які поширювалися в Римі після його смерті. Для Морчеллі це було свідченням ранньої дати біографії.

Біографія Григорія збереглася в двадцяти рукописах. Окрім оригінальної роботи Леонтія ( BHG 707), є також біографія (BHG 708) Нікетаса Давида Пафлагона (фл. c. 900). Таким текстом користувався упорядник Симеон Метафраст у X столітті. Це був один із лише 14 текстів із 148, які Симеон залишив недоторканими і не переробив, і один із семи, які він пообіцяв читачеві з задоволенням прочитати. Є також дві коротші переробки біографії Леонтія, одна (BHG 707p), приписувана Марку, гегумену з Сан-Саби, а інша (BHG 708f) анонімна.

Свято Григорія відзначається 23 або 24 листопада у Східній Православній Церкві. Це 24 листопада у творі Симеона Метафраста. Його ввів до Римського мартиролога кардинал Цезар Бароній 23 листопада. Про популярність культу Григорія можна судити по великій кількості збережених його іконографічних зображень.

Коментар до Екклезіаста

image
Фреска із зображенням Григорія та Антипи Пергамських у церкві Богородиці Перивлепта в Охриді (13 ст.)

Агіографія містить перелік творів Григорія, одна з яких присвячена святому Андрію, названому «головним» (koryphaios) з апостолів. Грецький коментар до Еклезіаста традиційно приписується єпископу Агрідженто. Деякі відкидають цю атрибуцію, які вважають, що екзегет писав за часів Юстиніана II. Оскільки найдавніші рукописи коментарів датуються VIII або IX століттям, коментатор можна надійно віднести лише до VII століття. Результатом цієї теорії є існування двох різних Григорій з Агрігента, єпископа (фл. c. 600) і екзегета (фл. c. 700).

Коментар, приписуваний Григорію, вважається одним із найкращих на Еклезіаста з давнини.

Примітки

  1. Agrigento is also called Girgenti in Italian. In Latin it is Agrigentum and in Greek Akragas.
  2. He is said by the Synaxarion in a self-contradictory passage to have been 18 at his ordination to the diaconate.
  3. The last reference to the previous bishop, , is from 590.
  4. Leontios (or Leontius) is described as the hegoumenos, translated abbot or prior, of San Saba, although Berger calls him Leontios Presbyteros (Leontios the elder or priest).
  5. Greek Διήγησης εὶς τὸν βίον μακαρίου Γρηγορίου επισκόπου της Ἀκραγαντίνον ἐκκλησίας, Diegesis eis ton bion makariou Gregoriou episkopou tes Akragantinon ekklesias; conventional Latin Sancti Gregorii Agrigentini vita.
  6. For this reason, Kazhdan regards the subject of the biography as a legendary figure possibly modeled on the bishop.
  7. Explanatio super Ecclesiasten libri I–X in the Latin edition of Morcelli.

Посилання

  1. Martyn, 2004, с. 26.
  2. Cross та Livingstone, 2009.
  3. Berger, 2006, с. 26—27.
  4. Kazhdan, 1999, с. 158.
  5. Kazhdan, 1999, с. 25—26.
  6. Kazhdan, 1991.
  7. Lanzoni, 1927, с. 641.
  8. Martyn, 2004, с. 12n.
  9. Kazhdan, 1999, с. 153.
  10. Martyn, 2004, с. 244—245.
  11. Kazhdan, 1999, с. 156.
  12. Van Pelt, 2020, с. 1.
  13. Martyn, 2004, с. 29.
  14. Demacopoulos, 2013, с. 240—241.
  15. Re, 2011, с. 248.
  16. Høgel, 2002, с. 188.
  17. Høgel, 2002, с. 92.
  18. Høgel, 2002, с. 143.
  19. Morciano, 2001, с. 944n.
  20. Ferguson, 1999.

Джерела

  • Berger, Albrecht, ред. (2006). Life and Works of Saint Gregentios, Archbishop of Taphar: Introduction, Critical Edition and Translation. Millennium Studies, 7. De Gruyter.
  • ; , ред. (2009) [2005]. . The Oxford Dictionary of the Christian Church (вид. 3rd rev.). Oxford University Press. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  • Demacopoulos, George E. (2013). The Invention of Peter: Apostolic Discourse and Papal Authority in Late Antiquity. University of Pennsylvania Press.
  • (1999). Gregory of Agrigentum. У Everett Ferguson (ред.). Encyclopedia of Early Christianity (вид. 2nd). Routledge. с. 491.
  • Høgel, Christian (2002). Symeon Metaphrastes: Rewriting and Canonization. Museum Tusculanum Press.
  • {{{2}}} в ЄДР.
  • Kazhdan, Alexander (1999). A History of Byzantine Literature (650–850). Athens.
  • Lanzoni, Francesco (1927). Le diocesi d'Italia dalle origini al principio del secolo VII (an. 604). Biblioteca Apostolica Vaticana.
  • Martyn, John R. C., ред. (2004). The Letters of Gregory the Great. Т. 1: Books 1–4. Pontifical Institute of Mediaeval Studies.
  • Morciano, Maria Milvia (2001). Il tempio della Concordia di Agrigento e S. Gregorio: alcune riflessioni. Dai demoni Eber e Raps ai SS. Pietro e Paolo. У Serena Bianchetti; Emilio Galvagno; Adalberto Magnelli; Gabriele Marasco; Giuseppe Mariotta; Ida Mastrorosa (ред.). Poikilma: Studi in onore di Michele R. Cataudella in occasionedel 60° compleanno. Agorà Edizioni. с. 943—954.
  • Re, Mario (2011). Italo-Greek Hagiography. У Stephanos Efthymiadis (ред.). The Ashgate Research Companion to Byzantine Hagiography. Т. 1: Periods and Places. Ashgate. с. 227—258.
  • Van Pelt, Julie (2020). . Greek, Roman and Byzantine Studies. 60 (2). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 9 червня 2022.

Подальше читання

  • Berger, Albrecht, ред. (1995). Das Leben des heiligen Gregorios von Agrigent: Kritische Ausgabe, Übersetzung und Kommentar. Akademie Verlag.
  • Ettlinger, G. H. (1986). The Form and Method of the Commentary on Ecclesiastes by Gregory of Agrigentum. Studia Patristica. 18 (1): 317—320.
  • Martyn, John R. C., ред. (2004). A Translation of Abbot Leontios' Life of Saint Gregory, Bishop of Agrigento. Edwin Mellen Press.
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gregori 559 630 yepiskop Agridzhento z 590 do prinajmni 603 roku ta korespondentom Papi Grigoriya I Vin ye jmovirnoyu temoyu zhitij dvoh napivlegendarnih svyatih i mozhlivim avtorom komentarya do Ekleziasta hocha obidva ci identifikaciyi buli postavleni pid sumniv Gregori z AgridzhentoNarodivsya7 stolittya abo 559 Agridzhento Siciliya Korolivstvo ItaliyaPomer630 Agridzhento Siciliya Korolivstvo ItaliyaU likusvyatij Chastina mozayiki iz zobrazhennyam Grigoriya na arci v cerkvi Pammakaristos u Stambuli kinec 13 pochatok 14 st BiografiyaZgidno z jogo biografiyeyu Grigorij narodivsya poblizu Agridzhento na Siciliyi u 559 r Jogo matir zvali Teodot U visimnadcyatirichnomu vici virushiv u palomnictvo do Svyatoyi Zemli podorozhuyuchi cherez Karfagen do Tripoli Buv majzhe prodanij v rabstvo nauklerosom sudnovlasnikom u Karfageni Rozpovid pro jogo podorozhi v biografiyi mayut romantichnij harakter i zdayetsya vplinula na Zhittya Gregenciya X stolittya Perebuvayuchi v Yerusalimi vin buv rukopolozhenij na diyakona Patriarhom Makariyem II bl 563 bl 575 Povernuvsya do Agridzhento cherez Konstantinopol i Rim U 590 roci dvi frakciyi zi svoyimi vidpovidnimi kandidatami na vakantnu kafedru Agridzhento virushili do Rimu shob otrimati rishennya papi Papa Grigorij proignoruvav oboh kandidativ i visvyativ Grigoriya Agridzhentskogo Koli Papa obrav jogo vin hovavsya v monastirskomu sadu zadlya strimanist dlya visokoyi posadi Biografiya pripisuye Grigoriyu osvitu v galuzi klasiki ritoriki ta teologiyi Kazhut sho vin bagato raziv chitav Zhitiye Vasilya Kesarijskogo i Strasti Svyatih Makkaveyiv Na prohannya yepiskopa vin interpretuvav dlya grupi diyakoniv tvori Grigoriya Bogoslova Zhittyepisec vihvalyaye jogo yak drugogo Zlatousta Chudom vin zmig postijno postiti Jomu takozh pripisuyut chudesa zcilennya Do 591 roku Grigorij buv pomilkovo zvinuvachenij u protipravnih diyannyah i uv yaznenij Zgidno z biografiyeyu obvinuvachami buli yakis Sabin i Krescencij Papskij list vid serpnya 591 roku nakazav jomu z yavitisya razom z yepiskopami Kataniyi ta Palermo pered ipodyakonom Petrom papskim predstavnikom U listopadi 592 r papa pisav yepiskopu Maksimianu Sirakuzskomu z vimogoyu negajno nadislati obvinuvachiv Grigoriya ta deyaki dokumenti do Rimu U comu listi Papa posilayetsya na list yakij vin adresuvav Grigoriyu yakij ne zberigsya Za deyakimi dzherelami buv skinutij z prestolu u 594 roci ale papa v listi nazivaye Grigoriya vse she yepiskopom u sichni 603 roku Zgidno z deyakimi dzherelami pomer u 630 roci AgiografiyaGrigorij zobrazhenij u Menologioni Vasilya II bl 1000 Zhittya Grigoriya napisav Leontij z monastirya San Saba v Rimi Jogo povna nazva Opovid pro zhittya svyatogo Grigoriya yepiskopa cerkvi Agridzhento Ce dovgij tvir greckoyu movoyu Jogo pereklav na latinsku movu v XVIII stolitti Stefano Antonio Morchelli Dva ostannih redaktori ne pogodzhuyutsya shodo dati jogo skladannya ta vidnosnoyi istorichnosti Albreht Berger vidnosit jogo do periodu mizh 750 i 828 rokami na tij pidstavi sho vin spirayetsya na pozhertvuvannya Kostyantina nevidome do seredini VIII stolittya Vin vidkidaye rannyu datu na tij pidstavi sho nemaye zhodnih dokaziv grekomovnih monastiriv u Rimi do 649 roku Dzhon Martin argumentuyuchi vidpovidnist mizh biografiyeyu ta papskimi listami priznachaye yiyi rannij data blizko 640 r Za deyakimi danimi Leontij pomer u 688 r yaksho vin ye avtorom Rozhodyatsya i ocinki redakciyi shodo istorichnoyi cinnosti biografiyi Grigoriya Dlya Bergera hocha vin maye istorichne yadro vono znachnoyu miroyu ye legendarnim Vin ne dumaye sho istorichnoyu osoboyu v osnovi buv yepiskop Dlya Martina ce vazhlivij suchasnij dokument pro mista duhovenstvo ta lyudej Agridzhento Yerusalima Antiohiyi Konstantinopolya ta Rimu pid chas papstva Grigoriya I i odne z nebagatoh dzherel VII stolittya pro Siciliyu U zhittyepisi ta v opovidi v Konstantinopolskomu Sinaksari ye superechnosti Ostannye maye jogo zhivim pid chas patriarhatu Makariya II ta pravlinnya imperatora Yustiniana II 685 711 ponad stolittya po tomu Biografiya zobrazhuye jogo yak suchasnika monofelitskoyi superechki sho pochalasya v 629 roci Koli jogo zaareshtovuyut v Agridzhento imperator Yustinian vtruchayetsya v papu shob dobitisya jogo zvilnennya Biografiya zobrazhuye sicilijskij yepiskopat yak pidtrimku Grigoriya proti papstva i zagalom maye antipapskij ton Morchelli u svoyemu latinskomu vidanni stverdzhuvav sho antipapskij ton viplivaye z deyakih pamfletiv spryamovanih proti Grigoriya I yaki poshiryuvalisya v Rimi pislya jogo smerti Dlya Morchelli ce bulo svidchennyam rannoyi dati biografiyi Biografiya Grigoriya zbereglasya v dvadcyati rukopisah Okrim originalnoyi roboti Leontiya BHG 707 ye takozh biografiya BHG 708 Niketasa Davida Paflagona fl c 900 Takim tekstom koristuvavsya uporyadnik Simeon Metafrast u X stolitti Ce buv odin iz lishe 14 tekstiv iz 148 yaki Simeon zalishiv nedotorkanimi i ne pererobiv i odin iz semi yaki vin poobicyav chitachevi z zadovolennyam prochitati Ye takozh dvi korotshi pererobki biografiyi Leontiya odna BHG 707p pripisuvana Marku gegumenu z San Sabi a insha BHG 708f anonimna Svyato Grigoriya vidznachayetsya 23 abo 24 listopada u Shidnij Pravoslavnij Cerkvi Ce 24 listopada u tvori Simeona Metafrasta Jogo vviv do Rimskogo martirologa kardinal Cezar Baronij 23 listopada Pro populyarnist kultu Grigoriya mozhna suditi po velikij kilkosti zberezhenih jogo ikonografichnih zobrazhen Komentar do EkkleziastaFreska iz zobrazhennyam Grigoriya ta Antipi Pergamskih u cerkvi Bogorodici Perivlepta v Ohridi 13 st Agiografiya mistit perelik tvoriv Grigoriya odna z yakih prisvyachena svyatomu Andriyu nazvanomu golovnim koryphaios z apostoliv Greckij komentar do Ekleziasta tradicijno pripisuyetsya yepiskopu Agridzhento Deyaki vidkidayut cyu atribuciyu yaki vvazhayut sho ekzeget pisav za chasiv Yustiniana II Oskilki najdavnishi rukopisi komentariv datuyutsya VIII abo IX stolittyam komentator mozhna nadijno vidnesti lishe do VII stolittya Rezultatom ciyeyi teoriyi ye isnuvannya dvoh riznih Grigorij z Agrigenta yepiskopa fl c 600 i ekzegeta fl c 700 Komentar pripisuvanij Grigoriyu vvazhayetsya odnim iz najkrashih na Ekleziasta z davnini PrimitkiAgrigento is also called Girgenti in Italian In Latin it is Agrigentum and in Greek Akragas He is said by the Synaxarion in a self contradictory passage to have been 18 at his ordination to the diaconate The last reference to the previous bishop is from 590 Leontios or Leontius is described as the hegoumenos translated abbot or prior of San Saba although Berger calls him Leontios Presbyteros Leontios the elder or priest Greek Dihghshs eὶs tὸn bion makarioy Grhgorioy episkopoy ths Ἀkragantinon ἐkklhsias Diegesis eis ton bion makariou Gregoriou episkopou tes Akragantinon ekklesias conventional Latin Sancti Gregorii Agrigentini vita For this reason Kazhdan regards the subject of the biography as a legendary figure possibly modeled on the bishop Explanatio super Ecclesiasten libri I X in the Latin edition of Morcelli PosilannyaMartyn 2004 s 26 Cross ta Livingstone 2009 Berger 2006 s 26 27 Kazhdan 1999 s 158 Kazhdan 1999 s 25 26 Kazhdan 1991 Lanzoni 1927 s 641 Martyn 2004 s 12n Kazhdan 1999 s 153 Martyn 2004 s 244 245 Kazhdan 1999 s 156 Van Pelt 2020 s 1 Martyn 2004 s 29 Demacopoulos 2013 s 240 241 Re 2011 s 248 Hogel 2002 s 188 Hogel 2002 s 92 Hogel 2002 s 143 Morciano 2001 s 944n Ferguson 1999 DzherelaBerger Albrecht red 2006 Life and Works of Saint Gregentios Archbishop of Taphar Introduction Critical Edition and Translation Millennium Studies 7 De Gruyter red 2009 2005 The Oxford Dictionary of the Christian Church vid 3rd rev Oxford University Press Arhiv originalu za 9 chervnya 2022 Procitovano 9 chervnya 2022 Demacopoulos George E 2013 The Invention of Peter Apostolic Discourse and Papal Authority in Late Antiquity University of Pennsylvania Press 1999 Gregory of Agrigentum U Everett Ferguson red Encyclopedia of Early Christianity vid 2nd Routledge s 491 Hogel Christian 2002 Symeon Metaphrastes Rewriting and Canonization Museum Tusculanum Press 2 v YeDR Kazhdan Alexander 1999 A History of Byzantine Literature 650 850 Athens Lanzoni Francesco 1927 Le diocesi d Italia dalle origini al principio del secolo VII an 604 Biblioteca Apostolica Vaticana Martyn John R C red 2004 The Letters of Gregory the Great T 1 Books 1 4 Pontifical Institute of Mediaeval Studies Morciano Maria Milvia 2001 Il tempio della Concordia di Agrigento e S Gregorio alcune riflessioni Dai demoni Eber e Raps ai SS Pietro e Paolo U Serena Bianchetti Emilio Galvagno Adalberto Magnelli Gabriele Marasco Giuseppe Mariotta Ida Mastrorosa red Poikilma Studi in onore di Michele R Cataudella in occasionedel 60 compleanno Agora Edizioni s 943 954 Re Mario 2011 Italo Greek Hagiography U Stephanos Efthymiadis red The Ashgate Research Companion to Byzantine Hagiography T 1 Periods and Places Ashgate s 227 258 Van Pelt Julie 2020 Greek Roman and Byzantine Studies 60 2 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 9 chervnya 2022 Podalshe chitannyaBerger Albrecht red 1995 Das Leben des heiligen Gregorios von Agrigent Kritische Ausgabe Ubersetzung und Kommentar Akademie Verlag Ettlinger G H 1986 The Form and Method of the Commentary on Ecclesiastes by Gregory of Agrigentum Studia Patristica 18 1 317 320 Martyn John R C red 2004 A Translation of Abbot Leontios Life of Saint Gregory Bishop of Agrigento Edwin Mellen Press Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad

Дата публікації:
Топ