Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Грансфелд (англ. John Mace Grunsfeld; 10 жовтня 1958, Чикаго) — американський фізик і астронавт НАСА. Брав участь у п'яти космічних польотах — STS-67 «Індевор» (березень 2-18, 1995 р.), STS-81 «Атлантіс» (січень 12-22, 1997 р.), STS-103 «Діскавері» (грудень 19-27, 1999 р.), STS-109 «Колумбія» (березень 1-12, 2002 р.), STS-125 «Атлантіс» (11-24 травня 2009 p.). Його академічна освіта включає в себе дослідження у астрофізиці високих енергій, фізиці космічних променів і нової області — екзопланет дослідження з особливим зацікавленням щодо використання в майбутньому астрономічного приладобудування. Після відходу з НАСА в 2009 році, він служив заступником директора Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, штат Меріленд. У січні 2012 року він повернувся в НАСА і нині заступник Адміністратора наукових місій НАСА (SMD).
| Джон Мейс Грансфелд John Mace Grunsfeld | |
|---|---|
 Джон Мейс Грансфелд | |
| Дата народження | 10 жовтня 1958 (65 років) |
| Місце народження | Чикаго, Іллінойс, США |
| Alma mater: | Чиказький університет і Массачусетський технологічний інститут |
| Місії: | STS-67, STS-81, STS-103, STS-109, STS-125     |
| Нагороди: |   |
Біографія
Джон Грансфелд народився в Чикаго, у сім'ї архітектора Ернеста Елтона Грансфелда III. Його дід, Ернест Грансфелд молодший, був архітектором планетарію Адлера. Закінчивши в 1976 році середню школу у місті Хайленд-Парк, Джон вступив до Массачусетського технологічного інституту, де в 1980 р. отримав ступінь бакалавра з фізики, після чого рік пропрацював у Інституті Космосу і Астронавтики при Токійському університеті. Джон продовжив своє навчання в Чиказькому університеті, де він отримав ступінь магістра та доктора наук з фізики, потім працював науковим співробітником до 1989 року. З 1989 по 1992 р. він займався дослідженнями в області рентгенівської та гамма-астрономії, а також космічного випромінювання високих енергій в Каліфорнійському технологічному інституті.
Космічні польоти
- STS-67 «Індевор» (березень 2-18, 1995 р.) запущений з Космічного центру Кеннеді, штат Флорида, і повернувся на землю в базі ВПС Едвардс, штат Каліфорнія. Це був другий політ обсерваторії «Астро», унікальний доповненням трьох ультрафіолетових телескопів. За цю рекордну 16-денну місію екіпаж провадив спостереження цілодобово, щоб вивчити далекі ультрафіолетові спектри слабких астрономічних об'єктів і поляризацію ультрафіолетового світла, що йде від гарячих зірок і далеких галактик. Тривалість польоту склала 399 годин і 9 хвилин.
- STS-81 «Атлантіс» (січень 12-22, 1997 р.) був 10-денна місія, п'яте зістикування з орбітальною станцією Росії, а другий для обміну американських астронавтів. Місія також здійснюється подвійним модулем «Спейсгаб» забезпечуючи додатковий простір шафки для середніх експериментів. У п'яти днях зістикованих операцій більш ніж три тонни продовольства, води, експериментального обладнання та зразків були переміщені туди і назад між двох космічних апаратів. Грюнсфельд служив як бортінженер на цей рейс. Після 160 орбіт Землі STS-81 місія дійшла закінчення з посадкою на злітно-посадковій смузі Космічного центру Кеннеді в 33, звершивши 3,9 млн мильну подорож. Тривалість польоту склала 244 годин, 56 хвилин. Під час цього польоту, Грюнсфельд здійснив телефонування NPR в авторемонтне радіо-шоу щодо автомобіля. В цьому дзвінку він поскаржився уряду Rockwell щодо виставлення «фургона». А саме -«фургона» двигун буде працювати дуже голосно і грубо близько двох хвилин, тихих ще шість з половиною, і тоді двигун зупиняється. Це створило деяке заціпеніння у господарів, поки вони не зрозуміли, що він в питанні говорив про шаттл.
- STS-103 «Діскавері» (грудень 19-27, 1999) була восьмидення місія, під час якої екіпаж успішно встановив нові гіроскопи і наукові прилади й модернізовані системи на космічному телескопі Хаббла (HST). Підвищення HST наукового потенціалу потрібно буля для трьох виходів у відкритий космос (EVA). Грюнсфельд виконує два виходи у відкритий космос — в цілому 16 годин і 23 хвилин. Місія STS-103 була проведена в 120 навколоземних орбітах, подорожуючи 3,2 млн миль в 191 годин і 11 хвилин.
- STS-109 «Колумбія» (березень 1-12, 2002 р.) був четвертою місією з обслуговування Космічного телескопа Хаббла (HST). Екіпаж STS-109 успішно модернізував космічний телескоп Хаббла установкою нової цифрової камери, системи охолодження для інфрачервоної камери, нових сонячних батарей і нової системи живлення. HST обслуговування та модернізація були виконані чотирма членами екіпажу під час п'яти виходів у п'ять днів поспіль. Грюнсфельд був керівником робіт, здійснював коригування ручної діяльності по встановленню корисного навантаження Хаббла. Він також здійснива три виходи у відкритий космос — в цілому 21 годин і 9 хвилин, включаючи установку нового блоку управління потужності.
- STS-125 «Атлантіс» (11-24 травня 2009 p.) був п'ятим і останнім рейсом обслуговування місії космічного телескопа Хаббла. Атлантіс стартував з космічного центру Кеннеді, стартового майданчика 39А 11 травня 2009, і приземлився 24 травня 2009 у Каліфорнії на базі ВПС Едвардс. В ході місії Грюнсфельд виконав три виходи у відкритий космос, під час яких встановив два нових інструменти для космічного телескопа Хаббла: спектрограф космічних явищ, і ширококутову камеру поля. Астронавти також встановили на телескопі вдосконалений датчик точного наведення (fine guidance sensor), встановили шість нових гіроскопів, а також два блоки батарей модулів, щоб телескоп продовжував функціонувати, принаймні до 2014.
Грюнсфельд провів понад 58 днів в космосі, здійснив вісім виходів у відкритий космос загальною тривалістю 58 години і 30 хвилин.
Залишив загін астронавтів у січні 2010 року, після чого працював заступником директора Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, а з січня 2012 року призначений помічником керівника управління планування польотів в штаб-квартирі НАСА у Вашингтоні.
Джерело
- Офіційна біографія НАСА [ 23 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Gransfeld angl John Mace Grunsfeld 10 zhovtnya 1958 Chikago amerikanskij fizik i astronavt NASA Brav uchast u p yati kosmichnih polotah STS 67 Indevor berezen 2 18 1995 r STS 81 Atlantis sichen 12 22 1997 r STS 103 Diskaveri gruden 19 27 1999 r STS 109 Kolumbiya berezen 1 12 2002 r STS 125 Atlantis 11 24 travnya 2009 p Jogo akademichna osvita vklyuchaye v sebe doslidzhennya u astrofizici visokih energij fizici kosmichnih promeniv i novoyi oblasti ekzoplanet doslidzhennya z osoblivim zacikavlennyam shodo vikoristannya v majbutnomu astronomichnogo priladobuduvannya Pislya vidhodu z NASA v 2009 roci vin sluzhiv zastupnikom direktora Naukovogo institutu kosmichnogo teleskopa v Baltimori shtat Merilend U sichni 2012 roku vin povernuvsya v NASA i nini zastupnik Administratora naukovih misij NASA SMD Dzhon Mejs Gransfeld John Mace GrunsfeldDzhon Mejs GransfeldData narodzhennya10 zhovtnya 1958 1958 10 10 65 rokiv Misce narodzhennyaChikago Illinojs SShAAlma mater Chikazkij universitet i Massachusetskij tehnologichnij institutMisiyi STS 67 STS 81 STS 103 STS 109 STS 125Nagorodi Ekipazh STS 109 Zliva napravo Massimino Linnehan D Keri Oltman N Kerri Gransfeld i Nyuman Ekipazh STS 125 Zliva napravo Massimino Gud Dzhonson Oltman Makartur Gransfeld F yustelBiografiyaDzhon Gransfeld narodivsya v Chikago u sim yi arhitektora Ernesta Eltona Gransfelda III Jogo did Ernest Gransfeld molodshij buv arhitektorom planetariyu Adlera Zakinchivshi v 1976 roci serednyu shkolu u misti Hajlend Park Dzhon vstupiv do Massachusetskogo tehnologichnogo institutu de v 1980 r otrimav stupin bakalavra z fiziki pislya chogo rik propracyuvav u Instituti Kosmosu i Astronavtiki pri Tokijskomu universiteti Dzhon prodovzhiv svoye navchannya v Chikazkomu universiteti de vin otrimav stupin magistra ta doktora nauk z fiziki potim pracyuvav naukovim spivrobitnikom do 1989 roku Z 1989 po 1992 r vin zajmavsya doslidzhennyami v oblasti rentgenivskoyi ta gamma astronomiyi a takozh kosmichnogo viprominyuvannya visokih energij v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti Kosmichni polotiSTS 67 Indevor berezen 2 18 1995 r zapushenij z Kosmichnogo centru Kennedi shtat Florida i povernuvsya na zemlyu v bazi VPS Edvards shtat Kaliforniya Ce buv drugij polit observatoriyi Astro unikalnij dopovnennyam troh ultrafioletovih teleskopiv Za cyu rekordnu 16 dennu misiyu ekipazh provadiv sposterezhennya cilodobovo shob vivchiti daleki ultrafioletovi spektri slabkih astronomichnih ob yektiv i polyarizaciyu ultrafioletovogo svitla sho jde vid garyachih zirok i dalekih galaktik Trivalist polotu sklala 399 godin i 9 hvilin STS 81 Atlantis sichen 12 22 1997 r buv 10 denna misiya p yate zistikuvannya z orbitalnoyu stanciyeyu Rosiyi a drugij dlya obminu amerikanskih astronavtiv Misiya takozh zdijsnyuyetsya podvijnim modulem Spejsgab zabezpechuyuchi dodatkovij prostir shafki dlya serednih eksperimentiv U p yati dnyah zistikovanih operacij bilsh nizh tri tonni prodovolstva vodi eksperimentalnogo obladnannya ta zrazkiv buli peremisheni tudi i nazad mizh dvoh kosmichnih aparativ Gryunsfeld sluzhiv yak bortinzhener na cej rejs Pislya 160 orbit Zemli STS 81 misiya dijshla zakinchennya z posadkoyu na zlitno posadkovij smuzi Kosmichnogo centru Kennedi v 33 zvershivshi 3 9 mln milnu podorozh Trivalist polotu sklala 244 godin 56 hvilin Pid chas cogo polotu Gryunsfeld zdijsniv telefonuvannya NPR v avtoremontne radio shou shodo avtomobilya V comu dzvinku vin poskarzhivsya uryadu Rockwell shodo vistavlennya furgona A same furgona dvigun bude pracyuvati duzhe golosno i grubo blizko dvoh hvilin tihih she shist z polovinoyu i todi dvigun zupinyayetsya Ce stvorilo deyake zacipeninnya u gospodariv poki voni ne zrozumili sho vin v pitanni govoriv pro shattl STS 103 Diskaveri gruden 19 27 1999 bula vosmidennya misiya pid chas yakoyi ekipazh uspishno vstanoviv novi giroskopi i naukovi priladi j modernizovani sistemi na kosmichnomu teleskopi Habbla HST Pidvishennya HST naukovogo potencialu potribno bulya dlya troh vihodiv u vidkritij kosmos EVA Gryunsfeld vikonuye dva vihodi u vidkritij kosmos v cilomu 16 godin i 23 hvilin Misiya STS 103 bula provedena v 120 navkolozemnih orbitah podorozhuyuchi 3 2 mln mil v 191 godin i 11 hvilin STS 109 Kolumbiya berezen 1 12 2002 r buv chetvertoyu misiyeyu z obslugovuvannya Kosmichnogo teleskopa Habbla HST Ekipazh STS 109 uspishno modernizuvav kosmichnij teleskop Habbla ustanovkoyu novoyi cifrovoyi kameri sistemi oholodzhennya dlya infrachervonoyi kameri novih sonyachnih batarej i novoyi sistemi zhivlennya HST obslugovuvannya ta modernizaciya buli vikonani chotirma chlenami ekipazhu pid chas p yati vihodiv u p yat dniv pospil Gryunsfeld buv kerivnikom robit zdijsnyuvav koriguvannya ruchnoyi diyalnosti po vstanovlennyu korisnogo navantazhennya Habbla Vin takozh zdijsniva tri vihodi u vidkritij kosmos v cilomu 21 godin i 9 hvilin vklyuchayuchi ustanovku novogo bloku upravlinnya potuzhnosti STS 125 Atlantis 11 24 travnya 2009 p buv p yatim i ostannim rejsom obslugovuvannya misiyi kosmichnogo teleskopa Habbla Atlantis startuvav z kosmichnogo centru Kennedi startovogo majdanchika 39A 11 travnya 2009 i prizemlivsya 24 travnya 2009 u Kaliforniyi na bazi VPS Edvards V hodi misiyi Gryunsfeld vikonav tri vihodi u vidkritij kosmos pid chas yakih vstanoviv dva novih instrumenti dlya kosmichnogo teleskopa Habbla spektrograf kosmichnih yavish i shirokokutovu kameru polya Astronavti takozh vstanovili na teleskopi vdoskonalenij datchik tochnogo navedennya fine guidance sensor vstanovili shist novih giroskopiv a takozh dva bloki batarej moduliv shob teleskop prodovzhuvav funkcionuvati prinajmni do 2014 Gryunsfeld proviv ponad 58 dniv v kosmosi zdijsniv visim vihodiv u vidkritij kosmos zagalnoyu trivalistyu 58 godini i 30 hvilin Zalishiv zagin astronavtiv u sichni 2010 roku pislya chogo pracyuvav zastupnikom direktora Naukovogo institutu kosmichnogo teleskopa v Baltimori a z sichnya 2012 roku priznachenij pomichnikom kerivnika upravlinnya planuvannya polotiv v shtab kvartiri NASA u Vashingtoni DzhereloOficijna biografiya NASA 23 listopada 2013 u Wayback Machine angl Posilannya