Границя пропорційності

Грани́ця пропорці́йності (англ. Proportionality limit) — найбільше напруження (${\displaystyle \sigma _{\text{пц}}}$) при навантаженні зразка матеріалу, до якого матеріал поводить себе як пружне тіло і залежність між напруженням і деформацією описується лінійним співвідношенням, тобто, законом Гука. Іншими словами, за цією точкою (т.2 на рис.) закон Гука порушується.

Діаграма деформування металевого матеріалу. Напруження (${\displaystyle \sigma }$) показано у функції від деформації (${\displaystyle \epsilon }$)
1: Границя абсолютної пружності
2: Границя пропорційності
3: Границя пружності
4: Границя плинності σ_0,2

Умовною границею пропорційності вважають напруження, при якому відхилення від лінійної залежності між напруженням і деформацією досягає такої величини, що тангенс кута нахилу, утвореного дотичною до кривої деформування з віссю напружень, збільшується на 50 % від свого значення на лінійній (пружній) ділянці.

Див. також

• Границя пружності
• Границя плинності
• Границя міцності

Посилання

• Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993. — 655 с. —
• ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.