Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гранадський договір, також відомий як Капітуляція Гранади або просто Капітуляції — підписаний і ратифікований договір 25 листопада 1491 року між султаном Гранадського імірату Мухаммадом XII та Фердинандом й Ізабеллою — королем та королевою Кастилії, Леону, Арагону та Сицилії. Укладенням договору завершилася Гранадська війну, яка тривала з 1482 року, а також припинилася облога, яка почалася навесні 1491 року.
| Гранадський договір | |
|---|---|
 | |
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 25 листопада 1491 і 2 січня 1492 |
| Місце | Гранадський емірат |
| Підписанти | Мухаммад XII аль-Зугбі, Ізабела I і Фернандо II |
| Сторони | d і Гранадський емірат |
Договір передбачав короткочасне перемир'я, після чого в січні 1492 року суверенітет мусульманського Гранадського емірату (заснованого в XIII столітті) перейшов до католицької Іспанії. Договір гарантував низку прав маврам, мусульманам, включаючи релігійну толерантність і справедливе ставлення в обмін на їх покору та капітуляцію. Капітуляції надали корінним євреям цих територій вибір: протягом трьох років або прийняти християнство, або мігрувати до Північної Африки. Згодом договір було замінено Альгамбрським едиктом 1492 року, який змусив усіх євреїв в Іспанії обирати між наверненням або вигнанням.
Умови
Капітуляція 1492 року містила шістдесят сім статей, серед яких були такі:
- Щоб і великі, і малі були в цілковитій безпеці щодо своїх рідних, сімей та майна.
- Їм має бути дозволено продовжувати залишатися у своїх оселях і резиденціях, будь то в місті, передмісті чи будь-якій іншій частині країни.
- Щоб їхні закони були збережені такими, якими вони були раніше, і щоб ніхто не судив їх, окрім тих самих законів.
- Щоб їхні мечеті та релігійне майно, що їм належать, залишалися такими, якими вони були за часів ісламу.
- Жоден християнин не повинен входити в дім мусульманина або ображати його будь-яким способом.
- Щоб жодному християнину чи єврею, який обіймає державні посади за призначенням покійного султана, не дозволялося виконувати його функції чи керувати ними.
- Усі полонені мусульмани, взяті під час облоги Гранади, з якої б частини країни вони не прибули, але особливо вельможі та вожді, згадані в угоді, повинні бути звільнені.
- Полонені мусульмани, які могли б утекти від своїх панів-християн і знайшли притулок у Гранаді, не повинні здаватися, але султан повинен бути зобов'язаний сплатити вартість таких полонених їхнім власникам.
- Що всім тим, хто вирішить переправитися в Африку, буде дозволено відпливти протягом певного часу і бути доставленими туди на королівських кораблях, і без жодних грошових податків, накладених на них, крім простої плати за проїзд.
- Що після закінчення цього часу жоден мусульманин не повинен мати перешкод у від'їзді за умови, що він заплатить, на додаток до вартості самої поїздки, десятину будь-якого майна, яке він міг би взяти з собою.
- Щоб ніхто не був притягнутий до відповідальності та покараний за злочин іншої людини.
- Щоб християни, які прийняли іслам, не були змушені відмовитися від нього і прийняти своє колишнє віровчення.
- Що будь-якому мусульманину, який бажає стати християнином, слід дати кілька днів, щоб обміркувати крок, який він збирався зробити, після чого він повинен був бути допитаний як мусульманським, так і християнським суддею щодо його запланованих змін і якщо після цього спілкування він все ще відмовлявся повернутися до ісламу, йому слід дозволити слідувати своїм власним поглядам.
- Щоб жоден мусульманин не був притягнутий до відповідальності за смерть християнина, убитого під час облоги, і щоб жодна реституція власності, відібраної під час війни, не була примусовою.
- Що жоден мусульманин не повинен підлягати розквартируванні християнських солдатів або транспортуванню до провінцій цього королівства проти його волі.
- Щоб не підвищувати звичайні податки, а навпаки, усі гнітючі податки, які нещодавно введені, мають бути негайно скасовані.
- Жодному християнину не можна дозволяти підглядати через стіну або в будинок мусульманина або входити в мечеть.
- Що будь-який мусульманин, який вирішив подорожувати чи проживати серед християн, повинен бути в цілковитій безпеці щодо себе, рідних та майна.
- Щоб на них не ставили жодного значка чи розпізнавального знака, як це було зроблено з євреями та мудехами.
- Жоден муедзин не повинен бути перерваний в акті закликання людей до молитви і жоден мусульманин не повинен бути пригнічений під час виконання щоденних богослужінь, або під час дотримання свого посту, або в будь-якій іншій релігійній церемонії, але якщо християнин буде з них глузувати, він повинен бути покараний за це.
- Мусульмани мають бути звільнені від усіх податків на певну кількість років.
- Попросити Папу Римського дати свою згоду на вищезазначені умови та особисто підписати договір. [Це прохання мавританської сторони не було виконано.
Протиріччя ході упровадження
Спочатку католицькі завойовники реалізували та удосконалювали щедрі умови цього договору. У Гранаді була створена спільна муніципальна рада, і мусульманам було дозволено обирати своїх представників. Незважаючи на тиск з боку іспанського духовенства, Фердинанд обрав політику «laissez faire» щодо мусульман, сподіваючись, що спілкування з католиками змусить їх «зрозуміти помилковість» своєї віри та відмовитися від неї. Архієпископом Гранадибув призначений відомий своєю поміркованістю та благочестям Ернандо де Талавера. Він був відомий тим, що віддавав перевагу проповіді, заснованій на «католицьких міркуваннях», на відміну від «покарань і батогів». Коли Фердинанд та Ізабелла відвідали місто влітку 1499 року, їх зустрів захоплений натовп, включаючи мусульман.
У той же час до Гранади прибув кардинал Франсіско Хіменес де Сиснерос, архієпископ Толедо. Сиснеросу не сподобався підхід Талавери, і він почав відправляти мусульман, які не співпрацювали, особливо шляхту, до в'язниці, де з ними поводилися жорстоко, доки вони не погодилися перейти до християнства. Підбадьорений збільшенням кількості навернень, Сиснерос активізував зусилля і в грудні 1499 року повідомив Папі Олександру VI, що за один день було навернено три тисячі мусульман. Власна церковна рада Сиснероса попередила, що ці методи можуть бути порушенням Договору, а агіограф XVI століття описав цей підхід як «неправильні методи».
У грудні 1499 року на тлі дедалі більшого примусового навернення до християнської віри та інциденту, пов'язаного зі спробою влади знову навернути мусульманку, яка вже прийняла християнство, населення мусульманського кварталу Гранади Альбайзіна почало відкрите збройне повстання. Талавера і генерал-капітан Тенділла вирішили ситуацію шляхом переговорів з мусульманами. Тим часом, щоб відповісти за свої дії, до суду в Севільї був викликаний Сиснерос. Він переконав католицьких монархів видати повстанцям колективне помилування за умови, що вони приймуть християнство. Отже, все місто Гранада номінально стало християнським, і договір фактично перестав діяти.
Див. також
Примітки
- Harvey, L.P. (1990). Islamic Spain, 1250 to 1500. The University of Chicago Press. с. 313-325. ISBN .
- Prescott, William Hickling (1904). Munro, Wilford Harold (ред.). History of the reign of Ferdinand and Isabella, the Catholic. Т. II. J. B. Lippincott Company. с. 242. Процитовано 23 листопада 2015.
- Early Modern Spain: A Documentary History, ed. Jon Cowans, (University of Pennsylvania Press, 2003), 15.
- Carr, Matthew (2009). Blood and Faith: The Purging of Muslim Spain. New Press. с. 51—57. ISBN .
- Carr, 2009, с. 57—58.
- Carr, 2009, с. 59—61.
Джерела
- Early Modern Spain: A Documentary History, ed. Jon Cowans, University of Pennsylvania Press, 2003. pp. 15–19 Conditions
- In Spanish, the original source is Historia de la Rebellión y Castigo de los Moriscos del Reino de Granada by Luis del Mármol Carvajal.
- El Reino Nazarí de Granada Cristobal Torrez Delgado
- Los Moriscos del Reino de Granada Julio Caro Barrata.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Granadskij dogovir takozh vidomij yak Kapitulyaciya Granadi abo prosto Kapitulyaciyi pidpisanij i ratifikovanij dogovir 25 listopada 1491 roku mizh sultanom Granadskogo imiratu Muhammadom XII ta Ferdinandom j Izabelloyu korolem ta korolevoyu Kastiliyi Leonu Aragonu ta Siciliyi Ukladennyam dogovoru zavershilasya Granadska vijnu yaka trivala z 1482 roku a takozh pripinilasya obloga yaka pochalasya navesni 1491 roku Granadskij dogovirTipmirna ugodaPidpisano25 listopada 1491 i 2 sichnya 1492MisceGranadskij emiratPidpisantiMuhammad XII al Zugbi Izabela I i Fernando IIStoronid i Granadskij emirat U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Granadskij dogovir Ne plutati z Granadskij dogovir 1500 Dogovir peredbachav korotkochasne peremir ya pislya chogo v sichni 1492 roku suverenitet musulmanskogo Granadskogo emiratu zasnovanogo v XIII stolitti perejshov do katolickoyi Ispaniyi Dogovir garantuvav nizku prav mavram musulmanam vklyuchayuchi religijnu tolerantnist i spravedlive stavlennya v obmin na yih pokoru ta kapitulyaciyu Kapitulyaciyi nadali korinnim yevreyam cih teritorij vibir protyagom troh rokiv abo prijnyati hristiyanstvo abo migruvati do Pivnichnoyi Afriki Zgodom dogovir bulo zamineno Algambrskim ediktom 1492 roku yakij zmusiv usih yevreyiv v Ispaniyi obirati mizh navernennyam abo vignannyam UmoviKapitulyaciya 1492 roku mistila shistdesyat sim statej sered yakih buli taki Shob i veliki i mali buli v cilkovitij bezpeci shodo svoyih ridnih simej ta majna Yim maye buti dozvoleno prodovzhuvati zalishatisya u svoyih oselyah i rezidenciyah bud to v misti peredmisti chi bud yakij inshij chastini krayini Shob yihni zakoni buli zberezheni takimi yakimi voni buli ranishe i shob nihto ne sudiv yih okrim tih samih zakoniv Shob yihni mecheti ta religijne majno sho yim nalezhat zalishalisya takimi yakimi voni buli za chasiv islamu Zhoden hristiyanin ne povinen vhoditi v dim musulmanina abo obrazhati jogo bud yakim sposobom Shob zhodnomu hristiyaninu chi yevreyu yakij obijmaye derzhavni posadi za priznachennyam pokijnogo sultana ne dozvolyalosya vikonuvati jogo funkciyi chi keruvati nimi Usi poloneni musulmani vzyati pid chas oblogi Granadi z yakoyi b chastini krayini voni ne pribuli ale osoblivo velmozhi ta vozhdi zgadani v ugodi povinni buti zvilneni Poloneni musulmani yaki mogli b utekti vid svoyih paniv hristiyan i znajshli pritulok u Granadi ne povinni zdavatisya ale sultan povinen buti zobov yazanij splatiti vartist takih polonenih yihnim vlasnikam Sho vsim tim hto virishit perepravitisya v Afriku bude dozvoleno vidplivti protyagom pevnogo chasu i buti dostavlenimi tudi na korolivskih korablyah i bez zhodnih groshovih podatkiv nakladenih na nih krim prostoyi plati za proyizd Sho pislya zakinchennya cogo chasu zhoden musulmanin ne povinen mati pereshkod u vid yizdi za umovi sho vin zaplatit na dodatok do vartosti samoyi poyizdki desyatinu bud yakogo majna yake vin mig bi vzyati z soboyu Shob nihto ne buv prityagnutij do vidpovidalnosti ta pokaranij za zlochin inshoyi lyudini Shob hristiyani yaki prijnyali islam ne buli zmusheni vidmovitisya vid nogo i prijnyati svoye kolishnye virovchennya Sho bud yakomu musulmaninu yakij bazhaye stati hristiyaninom slid dati kilka dniv shob obmirkuvati krok yakij vin zbiravsya zrobiti pislya chogo vin povinen buv buti dopitanij yak musulmanskim tak i hristiyanskim suddeyu shodo jogo zaplanovanih zmin i yaksho pislya cogo spilkuvannya vin vse she vidmovlyavsya povernutisya do islamu jomu slid dozvoliti sliduvati svoyim vlasnim poglyadam Shob zhoden musulmanin ne buv prityagnutij do vidpovidalnosti za smert hristiyanina ubitogo pid chas oblogi i shob zhodna restituciya vlasnosti vidibranoyi pid chas vijni ne bula primusovoyu Sho zhoden musulmanin ne povinen pidlyagati rozkvartiruvanni hristiyanskih soldativ abo transportuvannyu do provincij cogo korolivstva proti jogo voli Shob ne pidvishuvati zvichajni podatki a navpaki usi gnityuchi podatki yaki neshodavno vvedeni mayut buti negajno skasovani Zhodnomu hristiyaninu ne mozhna dozvolyati pidglyadati cherez stinu abo v budinok musulmanina abo vhoditi v mechet Sho bud yakij musulmanin yakij virishiv podorozhuvati chi prozhivati sered hristiyan povinen buti v cilkovitij bezpeci shodo sebe ridnih ta majna Shob na nih ne stavili zhodnogo znachka chi rozpiznavalnogo znaka yak ce bulo zrobleno z yevreyami ta mudehami Zhoden muedzin ne povinen buti perervanij v akti zaklikannya lyudej do molitvi i zhoden musulmanin ne povinen buti prignichenij pid chas vikonannya shodennih bogosluzhin abo pid chas dotrimannya svogo postu abo v bud yakij inshij religijnij ceremoniyi ale yaksho hristiyanin bude z nih gluzuvati vin povinen buti pokaranij za ce Musulmani mayut buti zvilneni vid usih podatkiv na pevnu kilkist rokiv Poprositi Papu Rimskogo dati svoyu zgodu na vishezaznacheni umovi ta osobisto pidpisati dogovir Ce prohannya mavritanskoyi storoni ne bulo vikonano Protirichchya hodi uprovadzhennyaPrimusove navernennya pid kerivnictvom Fransisko Himenesa de Sisnerosa vvazhalosya porushennyam dogovoru ta golovnoyu prichinoyu piznishih povstan musulmanskogo naselennya Kartina Edvina Longa Spochatku katolicki zavojovniki realizuvali ta udoskonalyuvali shedri umovi cogo dogovoru U Granadi bula stvorena spilna municipalna rada i musulmanam bulo dozvoleno obirati svoyih predstavnikiv Nezvazhayuchi na tisk z boku ispanskogo duhovenstva Ferdinand obrav politiku laissez faire shodo musulman spodivayuchis sho spilkuvannya z katolikami zmusit yih zrozumiti pomilkovist svoyeyi viri ta vidmovitisya vid neyi Arhiyepiskopom Granadibuv priznachenij vidomij svoyeyu pomirkovanistyu ta blagochestyam Ernando de Talavera Vin buv vidomij tim sho viddavav perevagu propovidi zasnovanij na katolickih mirkuvannyah na vidminu vid pokaran i batogiv Koli Ferdinand ta Izabella vidvidali misto vlitku 1499 roku yih zustriv zahoplenij natovp vklyuchayuchi musulman U toj zhe chas do Granadi pribuv kardinal Fransisko Himenes de Sisneros arhiyepiskop Toledo Sisnerosu ne spodobavsya pidhid Talaveri i vin pochav vidpravlyati musulman yaki ne spivpracyuvali osoblivo shlyahtu do v yaznici de z nimi povodilisya zhorstoko doki voni ne pogodilisya perejti do hristiyanstva Pidbadorenij zbilshennyam kilkosti navernen Sisneros aktivizuvav zusillya i v grudni 1499 roku povidomiv Papi Oleksandru VI sho za odin den bulo naverneno tri tisyachi musulman Vlasna cerkovna rada Sisnerosa poperedila sho ci metodi mozhut buti porushennyam Dogovoru a agiograf XVI stolittya opisav cej pidhid yak nepravilni metodi U grudni 1499 roku na tli dedali bilshogo primusovogo navernennya do hristiyanskoyi viri ta incidentu pov yazanogo zi sproboyu vladi znovu navernuti musulmanku yaka vzhe prijnyala hristiyanstvo naselennya musulmanskogo kvartalu Granadi Albajzina pochalo vidkrite zbrojne povstannya Talavera i general kapitan Tendilla virishili situaciyu shlyahom peregovoriv z musulmanami Tim chasom shob vidpovisti za svoyi diyi do sudu v Sevilyi buv viklikanij Sisneros Vin perekonav katolickih monarhiv vidati povstancyam kolektivne pomiluvannya za umovi sho voni prijmut hristiyanstvo Otzhe vse misto Granada nominalno stalo hristiyanskim i dogovir faktichno perestav diyati Div takozhRekonkista Povstannya moriskivPrimitkiHarvey L P 1990 Islamic Spain 1250 to 1500 The University of Chicago Press s 313 325 ISBN 9780226319629 Prescott William Hickling 1904 Munro Wilford Harold red History of the reign of Ferdinand and Isabella the Catholic T II J B Lippincott Company s 242 Procitovano 23 listopada 2015 Early Modern Spain A Documentary History ed Jon Cowans University of Pennsylvania Press 2003 15 Carr Matthew 2009 Blood and Faith The Purging of Muslim Spain New Press s 51 57 ISBN 978 1 59558 361 1 Carr 2009 s 57 58 Carr 2009 s 59 61 DzherelaEarly Modern Spain A Documentary History ed Jon Cowans University of Pennsylvania Press 2003 pp 15 19 Conditions In Spanish the original source is Historia de la Rebellion y Castigo de los Moriscos del Reino de Granada by Luis del Marmol Carvajal El Reino Nazari de Granada Cristobal Torrez Delgado Los Moriscos del Reino de Granada Julio Caro Barrata