Грабово — село в Кольчинській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.
село Грабово | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Мукачівський район | ||
Громада | Кольчинська селищна громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 146 | ||
Площа | 0,601 км² | ||
Густота населення | 242,93 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 89630 | ||
Телефонний код | +380 3131 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°36′02″ пн. ш. 22°45′33″ сх. д. / 48.60056° пн. ш. 22.75917° сх. д.Координати: 48°36′02″ пн. ш. 22°45′33″ сх. д. / 48.60056° пн. ш. 22.75917° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 592 м | ||
Водойми | річки: Визниця, Ламованя | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89630, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Пузняківці, 72а | ||
Карта | |||
Грабово | |||
Грабово | |||
Мапа | |||
Грабово у Вікісховищі |
Село розташоване приблизно за 40 кілометрів на схід від словацького кордону.
Історія
Перша згадка про село — 1604 рік.
Русинська частина села була заснована на початку 17-го століття шляхетною родинию Szidor і в 1649 році нараховувала 31 кріпаків.
В 1711 р. село пограбували шведи, і більша частина кріпаків його покинули. З часом Русини заселили село знову.
Графська фамілія Шенборн побудувала тут нову молочну ферму та суміжні будівлі.
Так що німецькі колоністи з Богемії після прибуття сюди знайшли вже не дикий буковий ліс, а цілком придатні для проживання гірські землі на околиці села (600 м н.р.м.).
Землі, які раніше вже були посівними й заселеними, через війни, пограбування, хвороби стали знову запустошеними і деякі з них знову заросли. І коли колоністи прибули, то отримали від уряду ділянку землі, яку вони повинні були очистити від лісу та чагарників. Зрубані стовбури дерев вони могли використовувати, щоб побудувати собі будинки. В адміністрації області колоністам були дані стимули, але їхню долю пом'якшили вони мало.
До 1880 року вісім з переселених сімей покинули село, щоб емігрувати в Америку. Колонія вижила тільки тому, що богемські німці з району Стрий (Галичина), де умови життя були не кращими, переїхали в Грабово.
У жителів німецької колонії була своя церква, де пастор приходив тільки один раз на рік, діти німецьких колоністів, яких з кожним роком ставало все менше і менше, вчились в німецькомовній школі, яка була створена німецьким культурним об'єднанням DKV.
6 березня 1946 року всіх німців села Грабово було депортовано в Сибір.
Присілки
Міклош
Міклош - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Грабово
Згадки: 1600: Miklósfalva
Храми
Церква св. пр. Іллі, 1910 р.
У XVII ст. у Грабові була парохія. У 1733 р. за священика Василя Левицького згадують дерев'яну церкву св. Михайла з двома дзвонами. Востаннє дерев'яну церкву в селі згадують у чеському путівнику 1923 року.
Теперішня церква є типовою мурованою базилікою. Над входом вказано дату спорудження — 1910 рік (можливо, початок робіт). Після спорудження інтер'єр храму побілили, а досить неякісне малювання виконали аж у 1992—1993 роках.
У 1988 році проведено зовнішній ремонт. Свічники до церкви зробив Петро Копач. Його остання робота — підставка-аналой, яку він зробив перед смертю 1997 року в 95-річному віці. Гарно різьблений іконостас містить ікони добротного малювання.
Біля церкви — дзвіниця з двома дзвонами. Напис на одному повідомляє, що дзвін купив Михайло Бабиля в 1890 р. за священика Кирила Раковського, старости Василя Соскиди та куратора Андрія Аучана. Фриз у верхній частині дзвона містить напис по-німецьки: «Leib und Sonne Landestreu».
Римо-католицький храм збудований німцями, що заселяли частину села, можливо, наприкінці XIX ст. Стіни були з вальків (саману), дах і вежа з конічним завершенням, дерев'яні, вкриті ґонтом. Як і багато інших католицьких храмів, закритий на поч. 1970-х рр.
Туристичні цікавинки
Неподалік села є печера опришків у Чорному лісі.
Біля Грабово на території сільської ради донедавна функціонував санаторій «Солені Млаки» з лікувальною водою, який, на жаль, наразі не діє. Див. також Джерело № 1 (Грабово).
Наявний андезитовий кар'єр.
Географія
На північно-західній стороні від села річка Ламованя впадає у річку Визницю.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 176 осіб, з яких 77 чоловіків та 99 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 145 осіб.
Особистості
Кичеря Валентин - Герой України, учасник російсько-української війни.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,32 % |
угорська | 0,68 % |
Туристичні місця
- Графська родина Шенборн побудувала тут нову молочну ферму та суміжні будівлі.
- андезитовий кар'єр.
- печера опришків у Чорному лісі.
- руїни католицького храму
- Джерело № 1 (Грабово).
- санаторій «Солені Млаки» з лікувальною водою
- залишки німецької колонії
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- bbodnar813 (18 листопада 2022). Закарпаття знову втратило Героя на війні: опубліковано ім’я та фото (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 19 листопада 2022.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Grabovo Grabovo selo v Kolchinskij selishnij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Grabovo Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Kolchinska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 146 Plosha 0 601 km Gustota naselennya 242 93 osib km Poshtovij indeks 89630 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 36 02 pn sh 22 45 33 sh d 48 60056 pn sh 22 75917 sh d 48 60056 22 75917 Koordinati 48 36 02 pn sh 22 45 33 sh d 48 60056 pn sh 22 75917 sh d 48 60056 22 75917 Serednya visota nad rivnem morya 592 m Vodojmi richki Viznicya Lamovanya Misceva vlada Adresa radi 89630 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Puznyakivci 72a Karta Grabovo Grabovo Mapa Grabovo u Vikishovishi Selo roztashovane priblizno za 40 kilometriv na shid vid slovackogo kordonu IstoriyaPersha zgadka pro selo 1604 rik Rusinska chastina sela bula zasnovana na pochatku 17 go stolittya shlyahetnoyu rodiniyu Szidor i v 1649 roci narahovuvala 31 kripakiv V 1711 r selo pograbuvali shvedi i bilsha chastina kripakiv jogo pokinuli Z chasom Rusini zaselili selo znovu Grafska familiya Shenborn pobuduvala tut novu molochnu fermu ta sumizhni budivli Tak sho nimecki kolonisti z Bogemiyi pislya pributtya syudi znajshli vzhe ne dikij bukovij lis a cilkom pridatni dlya prozhivannya girski zemli na okolici sela 600 m n r m Zemli yaki ranishe vzhe buli posivnimi j zaselenimi cherez vijni pograbuvannya hvorobi stali znovu zapustoshenimi i deyaki z nih znovu zarosli I koli kolonisti pribuli to otrimali vid uryadu dilyanku zemli yaku voni povinni buli ochistiti vid lisu ta chagarnikiv Zrubani stovburi derev voni mogli vikoristovuvati shob pobuduvati sobi budinki V administraciyi oblasti kolonistam buli dani stimuli ale yihnyu dolyu pom yakshili voni malo Do 1880 roku visim z pereselenih simej pokinuli selo shob emigruvati v Ameriku Koloniya vizhila tilki tomu sho bogemski nimci z rajonu Strij Galichina de umovi zhittya buli ne krashimi pereyihali v Grabovo U zhiteliv nimeckoyi koloniyi bula svoya cerkva de pastor prihodiv tilki odin raz na rik diti nimeckih kolonistiv yakih z kozhnim rokom stavalo vse menshe i menshe vchilis v nimeckomovnij shkoli yaka bula stvorena nimeckim kulturnim ob yednannyam DKV 6 bereznya 1946 roku vsih nimciv sela Grabovo bulo deportovano v Sibir PrisilkiMiklosh Miklosh kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Grabovo Zgadki 1600 MiklosfalvaHramiCerkva sv pr Illi 1910 r U XVII st u Grabovi bula parohiya U 1733 r za svyashenika Vasilya Levickogo zgaduyut derev yanu cerkvu sv Mihajla z dvoma dzvonami Vostannye derev yanu cerkvu v seli zgaduyut u cheskomu putivniku 1923 roku Teperishnya cerkva ye tipovoyu murovanoyu bazilikoyu Nad vhodom vkazano datu sporudzhennya 1910 rik mozhlivo pochatok robit Pislya sporudzhennya inter yer hramu pobilili a dosit neyakisne malyuvannya vikonali azh u 1992 1993 rokah U 1988 roci provedeno zovnishnij remont Svichniki do cerkvi zrobiv Petro Kopach Jogo ostannya robota pidstavka analoj yaku vin zrobiv pered smertyu 1997 roku v 95 richnomu vici Garno rizblenij ikonostas mistit ikoni dobrotnogo malyuvannya Bilya cerkvi dzvinicya z dvoma dzvonami Napis na odnomu povidomlyaye sho dzvin kupiv Mihajlo Babilya v 1890 r za svyashenika Kirila Rakovskogo starosti Vasilya Soskidi ta kuratora Andriya Auchana Friz u verhnij chastini dzvona mistit napis po nimecki Leib und Sonne Landestreu Rimo katolickij hram zbudovanij nimcyami sho zaselyali chastinu sela mozhlivo naprikinci XIX st Stini buli z valkiv samanu dah i vezha z konichnim zavershennyam derev yani vkriti gontom Yak i bagato inshih katolickih hramiv zakritij na poch 1970 h rr Turistichni cikavinkiNepodalik sela ye pechera oprishkiv u Chornomu lisi Bilya Grabovo na teritoriyi silskoyi radi donedavna funkcionuvav sanatorij Soleni Mlaki z likuvalnoyu vodoyu yakij na zhal narazi ne diye Div takozh Dzherelo 1 Grabovo Nayavnij andezitovij kar yer GeografiyaNa pivnichno zahidnij storoni vid sela richka Lamovanya vpadaye u richku Viznicyu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 176 osib z yakih 77 cholovikiv ta 99 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 145 osib OsobistostiKicherya Valentin Geroj Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 32 ugorska 0 68 Turistichni miscya Grafska rodina Shenborn pobuduvala tut novu molochnu fermu ta sumizhni budivli andezitovij kar yer pechera oprishkiv u Chornomu lisi ruyini katolickogo hramu Dzherelo 1 Grabovo sanatorij Soleni Mlaki z likuvalnoyu vodoyu zalishki nimeckoyi koloniyiPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 bbodnar813 18 listopada 2022 Zakarpattya znovu vtratilo Geroya na vijni opublikovano im ya ta foto FOTO Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 19 listopada 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi