Горохова тка колишня назва Остропілля село в Україні у Борівській селищній громаді Ізюмського району Харківської області

Горохова́тка (колишня назва — Остропілля) — село в Україні, у Борівській селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення за переписом 2001 року становить 557 осіб, з яких 246 — чоловіки і 311 — жінки.

село Гороховатка

Герб

Країна

Борівська селищна громада

Код КАТОТТГ

UA63040050120042348

Облікова картка

Гороховатка

Основні дані

Засноване

1670

Населення

557

Площа

1,758 км²

Густота населення

316,840 осіб/км²

Поштовий індекс

63822

Телефонний код

+380 5759

Географічні дані

Географічні координати

49°22′00″ пн. ш. 37°31′06″ сх. д. / 49.36667° пн. ш. 37.51833° сх. д.Координати: 49°22′00″ пн. ш. 37°31′06″ сх. д. / 49.36667° пн. ш. 37.51833° сх. д.

Водойми

Оскільське водосховище, Гороховатка

Відстань до
обласного центру

115 км

Відстань до
районного центру

9 км

Найближча залізнична станція

Переддонбасівська

Відстань до
залізничної станції

3 км

Місцева влада

Адреса ради

63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, селище Борова, вул. Центральна, 1

Карта

Гороховатка

Гороховатка

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гороховатка.

Географія

Село Гороховатка знаходиться на заході Ізюмського району в місці впадіння річки Гороховатка в Оскільське водосховище (річка Оскіл). Через водосховище є міст. На півдні село межує з селом Бахтин, на сході з селом Підлиман, на півночі з селом Гаврилівка та на заході з селом Мирне. Північніше від села розташований Кучерівський ліс. Через село проходить шосе Р79 сполученням Ізюм — Куп'янськ.

Історія

Походження назви й час заснування

Село було засноване в 1670 ріку і спочатку було містом "Остропілля". Заснував місто полковник Григорій Донець. У 1683 році зафіксовано нову назву міста - "Гороховець", що виникла від однойменної річки. Нова назва "Гороховатка" витіснила стару назву "Остропілля" на початку XVIII століття

Подальші роки

У 1679 році село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.

У XVIII столітті (до 1765 року) Гороховатка — сотенний центр Ізюмського козацького слобідського полку. Містечко мало власну ратушу і городового отамана.

У 1863 році в сусідньому селі Калинове спалахнув виступ селян, у котрому брали участь і селяни Гороховатки. Під час революції 1905–1907 років у Гороховатці в 1905 році відбулася сходка селян, на котрій вони вимагали розподілу поміщицької землі. Деякі селяни свавільно почали орати її.

Червона окупація в селі була встановлена в січні 1918 року. У 1929 році було проведено примусову колективізацію.

Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 рр.. Кількість встановлених жертв — 121 людина.

На фронтах Другої світової війни і в партизанських загонах боролись 350 мешканців Гороховатки.

У 1958 році, у зв'язку з будівництвом Оскільського водосховища, у селі Гороховатка було знесено кілька вулиць, а їхніх мешканців було переселено в інше місце.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Борівської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борівського району, увійшло до складу Ізюмського району Харківсько області.

У березні 2022 року було окуповане рашистськими окупаційними військами, також була зруйнована школа, частково поштове відділення, кілька будинків, а також деякі споруди фермерського господарства.

Звільнено 9 вересня українською армією.

Етимологія назви

Стверджують, що назва походить від злиття двох слів — в «горах ховатися».

У зв'язку з перейменуванням в 2005 році села з Горохуватка на Гороховатка, у документації часто відбувається плутанина.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	521	93.54%
російська	34	6.10%
румунська	1	0.18%
інші/не вказали	1	0.18%
Усього	557	100%

Визначні пам'ятки

Пам'ятками села вважається курган , поселення салтівської культури (періоду VIII — X століть), а також братська могила радянських вояків і пам'ятний знак воякам, які народилися у цьому селі.

По сусідству з Гороховаткою був Гороховатський монастир (до наших днів не зберігся).

Економіка

У селі є молочно-товарна, свинячо-товарна і вівце-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні, а також виробничий сільськогосподарський кооператив «Батьківщина».

Об'єкти соціальної сфери

Гороховатська школа І-ІІІ ст.

Відомі люди

У селі народилися ректор Харківської духовної семінарії Антоновський Степан Іванович та Герой Радянського Союзу Шутько Єгор Йосипович.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / [Д. И. Багалей]. – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. - с. 148, 170
Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
Зникле місто Остропілля / Кисиленко В. Ю. // Газета "Слобідський край". - 2010. - 19 червня
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 24 жовтня 2015.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії, Харків, «Сага», 2007.
narod.ru/filaret/fila5_30.htm Слобода Гороховатка. Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Картка постанови.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Гороховатська веснянка, відроджена Василем Кисиленком
відео Гороховатської веснянки^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-спарвочник.-Киев: «Наукова думка», 1987.-с. 504

[:0-1] Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / [Д. И. Багалей]. – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. - с. 148, 170

[2] Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.

[3] Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.

[4] Зникле місто Остропілля / Кисиленко В. Ю. // Газета "Слобідський край". - 2010. - 19 червня

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 24 жовтня 2015.

[6] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[8] Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії, Харків, «Сага», 2007.

[9] rod.ru/filaret/fila5_30.htm Слобода Гороховатка. Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[10] Картка постанови.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[ukr-socialdata-mova-2001-11] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних