Городомля рос Городомля до початку XX ст позначався як Городовня рідше Градовня Градомля острів на озері Селігер розташо

Городомля (рос. Городомля, до початку XX ст. позначався як Городовня, рідше Градовня, Градомля) — острів на озері Селігер, розташований в середині озера на території Тверської області, за 6 кілометрів на північ від Осташкова. Другий за величиною після острова . Острів вкритий хвойними лісами, посередині острова є внутрішнє озеро Дивне з двома маленькими островами.

Монастир
Комп'ютерна обробка фото 1910 року С. М. Прокудіна-Горського

Відомо, що острів в 1629 у подарований боярином Борисом Федоровичем Личаним чоловічому монастирю . У кінці XIX століття тут був заснований , куди відправляли престарілих ченців. У 1890 — 91 рр. на острові побував художник І. І. Шишкін, який за мотивами поїздки написав картину «Ранок у сосновому лісі».

Після Другої світової війни на острові зібрали німецьких науковців, які займалися ракетними розробками в інтересах Радянського Союзу. Перша партія німців прибула 22 травня 1947, в травні 1948 року на острові зібрали всіх німецьких фахівців з ракет. Організація німецьких фахівців на острові Городомля отримала статус філії № 1 , розташованого в Підлипках (нині — м. Корольов). У жовтні 1950 р. «німецька» філія № 1 припинила свою роботу, а в 1951 — 53 рр.. німецькі фахівці були відправлені в НДР. Проте створені на Городомлі дослідний центр і машинобудівний завод після від'їзду німецьких фахівців не припинили свою роботу.

До перебудови на острові розташовувалося підприємство Міністерства загального машинобудування і його будинок відпочинку. Острів вважався режимним об'єктом, потрапити на нього можна було тільки за спецдозволу і навколо нього патрулював сторожовий катер.

В даний час (2000 — 08 рр..) На території острова розташовано . Селище по периметру оточене лісом, який захищає його від вітрів, що дмуть на Селігері. Населення ЗАТЕ становить приблизно 2 тисячі чоловік. Містоутворююче підприємство — Філія заводу ім. Академіка Пілюгіна «Завод „Зірка“» Роскосмосу. Профспілковий будинок відпочинку «Селігер», розташований у східній частині острова на площі 7 га серед реліктового хвойного лісу, у наш час^[] відкрито продаються путівки в цей санаторій. На березі внутрішнього озера збереглися дерев'яна ярусна церква і рублені будинки ченців — насельників скиту.

Зв'язок з материком влітку здійснюється рейсовими теплоходами, що курсують між Осташковим (пристань «Чайкин Берег») і Городомлею. Взимку силами муніципальних підприємств ЗАТЕ Сонячний створюється автомобільна і пішохідна дорога по льоду Селігеру, у міжсезоння зв'язок утруднений. У пристані розташований контрольно-пропускний пункт, і вхід на острів здійснюється тільки за перепустками, а сам острів обнесений колючим дротом.

Примітки

Селигер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

Про Городомлю і Селігерський край [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.]
http://www.ostashkov.ru/gorodomlya/ [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
http://www.seliger.ru/house.php?id=19 [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.]
Интерактивный справочник Селигера [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.]
Фотоблог про Селігер [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
History of the Gorodomlya Island [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Селигер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)