Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (грудень 2018) |
Горинець (тепер Горинець-Здруй, пол. Horyniec-Zdrój) — село в Польщі, у гміні Горинці-Здруї Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Центр однойменної гміни. Населення — 2472 особи (2011).
Село 
Координати 50°11′26″ пн. ш. 23°21′42″ сх. д. / 50.19055600002777595° пн. ш. 23.36194400002777982° сх. д.Координати: 50°11′26″ пн. ш. 23°21′42″ сх. д. / 50.19055600002777595° пн. ш. 23.36194400002777982° сх. д.
 Горинець-Здруй у Вікісховищі |
Це досить відоме курортне містечко лежить на східному Розточчі. В останні роки, з розвитком туризму на Розточчі, Горинець відновлює свою популярність саме як курортний центр. Тут з'являються нові інфраструтурні об'єкти, готелі, санаторії, СПА та ін.
Курорт Горинець
Щоб завважити на Горинець саме як на оздоровницю, в 1998 році навіть змінено назву селища, а саме до неї було додано слово Zdrój, що в перекладі з польської означає «оздоровниця». Тому тепер офіційна назва населеного пункту Горинець-Здруй.
У Горинецьких закладах лікуються мінеральною водою (сульфідні води з силою мікроелементів) та лікувальними грязями.
Лікувальні грязі з покладу поблизу села Подемщина називають ще чорне золото. Насправді горинецькі грязі — це органічна суміш, що виникла через каріозу болотяних рослин. Тобто це специфічний вид торфу, що виник у водному середовищі та під знаком глицевих лісів. Основні поклади грязів є в селі Подемщині, та в околицях Горинця є ще кілька інших родовищ.
Історія
Станом на 1 січня 1939 року чисельність населення — 2010 осіб, з них 670 українців-грекокатоликів, 1020 українців-римокатоликів, 200 поляків та 120 євреїв.
У 1940—1941 і 1944 рр. Горинець був центр Горинецького району.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці
Відомо, що перша церква у Горинці була дерев'яна. Проте жодної світлини чи опису церкви до наших днів не збереглось.
У 1818 році в Горинці збудовано нову греко-католицьку церкву, проте як придворну каплицю. Фундатори каплиці були рід Стадницьких. З архітектурного погляду це класичний храм з чотирма масивними колонами в портику. А над входом до храму поміщено герба Шреняву — родовий герб Стадницьких. Після побудови Стадницькі одразу ж віддали святиню під опіку УГКЦ й аж до 1947 року це була греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1924 році патрони парафії були кн. Поніньські. А парох у той самий час був о. Михайло Стецишин.
1947 року церкву перетворено на римо-католицький костел св. Якова Стрепа (галицько-львівського римо-католицького єпископа, польського релігійного діяча). У 1984 році до старої частини церкви прибудовано новий просвітерій та наву.
Українські освітні, культурні, релігійні установи до II світової війни
До 2 світової війни у селі діяла греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Ще в селі була читальня «Просвіти», товариство «Сокіл».
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1231 | 248 | 866 | 117 |
| Жінки | 1241 | 226 | 754 | 261 |
| Разом | 2472 | 474 | 1620 | 378 |
Скульптура Григорія Кузневича
Поблизу кладовища збереглась одна з найкращих робіт відомого українського скульптора Григорія Кузневича (нар. у с. Старе Брусно) — пам'ятник польським воїнам, полеглим в українсько-польській війні, датований 1928 роком. З мистецького погляду цей монумент вражає своєю пишністю й ідеєю. Зроблений у класичному стилі монументально-декоративної скульптури, пам'ятник складається з високої пишно прикрашеної дрібними елементами колони, котру увінчує сокіл, що, розправивши крила, ніби збирається злетіти в небо, а під колоною сидить, похиливши голову, змучений солдат.
Є кілька думок про те, чому патріот українець справдив такий скульптурний загад. Дослідник творчості Г. Кузневича С.Пахолко каже, що Григорій справив цю роботу, увінчуючи в ній славу воїнів УГА, бо в написі, що в той час був на пам'ятнику, не згадувалось польського війська: «ZA WOLNOŚĆ ZIEMIĘ I OJCÓW WIARĘ ZA PAMIĄTKI NASZE NARODOWE KREW SIĘ POLAŁA W SZARE DNI GRUDNIOWE. POLEGŁYM — NARÓD 1928». Саме в грудні 1918 року відбувалися найзапекліші бої за Львів, у котрому найбільше працював скульптор Кузневич. Є й така гадка, що після багатьох невдач та Григорій, повернувшись до рідного села, отак просто мусив заробляти собі на життя, тобто проєкт по своїй суті був комерційний.
Доля горинецького пам'ятника теж досить трагічна, бо в ніч з 2 на 3 травня 1943 року його сильно пошкодили українські націоналісти, щоб помститись за масові виселення українців з околиць Горинця до Бессарабії в 1941 р. Поміж іншим у ту ніч з колони безслідно зникла скульптура сокола.
Після цього інциденту пам'ятник кілька разів «реставрувався», зокрема у 1969 та 1993 роках, під час першої реставрації на місце сокола встановлено недолугу з мистецького поглялу скульптуру орла —великого, масивного, що порушувало гармонійне сприйняття пам'ятника.
У 2016 році пам'ятника пореставрували майстерно. Відновлено й скульптуру сокола згідно зпервісним проєктом.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горинець
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 Gorinec teper Gorinec Zdruj pol Horyniec Zdroj selo v Polshi u gmini Gorinci Zdruyi Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Centr odnojmennoyi gmini Naselennya 2472 osobi 2011 Selo Gorinec Zdruj pol Horyniec Zdroj Gerb Koordinati 50 11 26 pn sh 23 21 42 sh d 50 19055600002777595 pn sh 23 36194400002777982 sh d 50 19055600002777595 23 36194400002777982 Koordinati 50 11 26 pn sh 23 21 42 sh d 50 19055600002777595 pn sh 23 36194400002777982 sh d 50 19055600002777595 23 36194400002777982 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lyubachivskij povitGmina Gorinec ZdrujPersha zgadka 1444Visota centru 270 mNaselennya 2472 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 620Avtomobilnij kod RLUSIMC 0602816GeoNames 770986OSM 1746433 R Gmina Gorinec Zdruj Gorinec ZdrujGorinec Zdruj Polsha Gorinec ZdrujGorinec Zdruj Pidkarpatske voyevodstvo Gorinec Zdruj u Vikishovishi Ce dosit vidome kurortne mistechko lezhit na shidnomu Roztochchi V ostanni roki z rozvitkom turizmu na Roztochchi Gorinec vidnovlyuye svoyu populyarnist same yak kurortnij centr Tut z yavlyayutsya novi infrastruturni ob yekti goteli sanatoriyi SPA ta in Kurort GorinecPalac Poninskih v Gorinci Shob zavvazhiti na Gorinec same yak na ozdorovnicyu v 1998 roci navit zmineno nazvu selisha a same do neyi bulo dodano slovo Zdroj sho v perekladi z polskoyi oznachaye ozdorovnicya Tomu teper oficijna nazva naselenogo punktu Gorinec Zdruj U Gorineckih zakladah likuyutsya mineralnoyu vodoyu sulfidni vodi z siloyu mikroelementiv ta likuvalnimi gryazyami Likuvalni gryazi z pokladu poblizu sela Podemshina nazivayut she chorne zoloto Naspravdi gorinecki gryazi ce organichna sumish sho vinikla cherez kariozu bolotyanih roslin Tobto ce specifichnij vid torfu sho vinik u vodnomu seredovishi ta pid znakom glicevih lisiv Osnovni pokladi gryaziv ye v seli Podemshini ta v okolicyah Gorincya ye she kilka inshih rodovish IstoriyaStanom na 1 sichnya 1939 roku chiselnist naselennya 2010 osib z nih 670 ukrayinciv grekokatolikiv 1020 ukrayinciv rimokatolikiv 200 polyakiv ta 120 yevreyiv U 1940 1941 i 1944 rr Gorinec buv centr Gorineckogo rajonu U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Greko katolicka cerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciKolishnya greko katolicka cerkva v Gorinci Vidomo sho persha cerkva u Gorinci bula derev yana Prote zhodnoyi svitlini chi opisu cerkvi do nashih dniv ne zbereglos U 1818 roci v Gorinci zbudovano novu greko katolicku cerkvu prote yak pridvornu kaplicyu Fundatori kaplici buli rid Stadnickih Z arhitekturnogo poglyadu ce klasichnij hram z chotirma masivnimi kolonami v portiku A nad vhodom do hramu pomisheno gerba Shrenyavu rodovij gerb Stadnickih Pislya pobudovi Stadnicki odrazu zh viddali svyatinyu pid opiku UGKC j azh do 1947 roku ce bula greko katolicka cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici U 1924 roci patroni parafiyi buli kn Poninski A paroh u toj samij chas buv o Mihajlo Stecishin 1947 roku cerkvu peretvoreno na rimo katolickij kostel sv Yakova Strepa galicko lvivskogo rimo katolickogo yepiskopa polskogo religijnogo diyacha U 1984 roci do staroyi chastini cerkvi pribudovano novij prosviterij ta navu Ukrayinski osvitni kulturni religijni ustanovi do II svitovoyi vijniDo 2 svitovoyi vijni u seli diyala greko katolicka cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici She v seli bula chitalnya Prosviti tovaristvo Sokil DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 1231 248 866 117 Zhinki 1241 226 754 261 Razom 2472 474 1620 378Skulptura Grigoriya KuznevichaPam yatnik do restavraciyi 2016 r Poblizu kladovisha zbereglas odna z najkrashih robit vidomogo ukrayinskogo skulptora Grigoriya Kuznevicha nar u s Stare Brusno pam yatnik polskim voyinam poleglim v ukrayinsko polskij vijni datovanij 1928 rokom Z misteckogo poglyadu cej monument vrazhaye svoyeyu pishnistyu j ideyeyu Zroblenij u klasichnomu stili monumentalno dekorativnoyi skulpturi pam yatnik skladayetsya z visokoyi pishno prikrashenoyi dribnimi elementami koloni kotru uvinchuye sokil sho rozpravivshi krila nibi zbirayetsya zletiti v nebo a pid kolonoyu sidit pohilivshi golovu zmuchenij soldat Ye kilka dumok pro te chomu patriot ukrayinec spravdiv takij skulpturnij zagad Doslidnik tvorchosti G Kuznevicha S Paholko kazhe sho Grigorij spraviv cyu robotu uvinchuyuchi v nij slavu voyiniv UGA bo v napisi sho v toj chas buv na pam yatniku ne zgaduvalos polskogo vijska ZA WOLNOSC ZIEMIe I OJCoW WIARe ZA PAMIATKI NASZE NARODOWE KREW SIe POLALA W SZARE DNI GRUDNIOWE POLEGLYM NARoD 1928 Same v grudni 1918 roku vidbuvalisya najzapeklishi boyi za Lviv u kotromu najbilshe pracyuvav skulptor Kuznevich Ye j taka gadka sho pislya bagatoh nevdach ta Grigorij povernuvshis do ridnogo sela otak prosto musiv zaroblyati sobi na zhittya tobto proyekt po svoyij suti buv komercijnij Dolya gorineckogo pam yatnika tezh dosit tragichna bo v nich z 2 na 3 travnya 1943 roku jogo silno poshkodili ukrayinski nacionalisti shob pomstitis za masovi viselennya ukrayinciv z okolic Gorincya do Bessarabiyi v 1941 r Pomizh inshim u tu nich z koloni bezslidno znikla skulptura sokola Pislya cogo incidentu pam yatnik kilka raziv restavruvavsya zokrema u 1969 ta 1993 rokah pid chas pershoyi restavraciyi na misce sokola vstanovleno nedolugu z misteckogo poglyalu skulpturu orla velikogo masivnogo sho porushuvalo garmonijne sprijnyattya pam yatnika U 2016 roci pam yatnika porestavruvali majsterno Vidnovleno j skulpturu sokola zgidno zpervisnim proyektom PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gorinec GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi