Петро Фролович Гончаров (12 липня 1921, с. , Дорогобузький район, Смоленська область — 17 липня 2001, Москва) — старшина Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Петро Фролович Гончаров | |
---|---|
Народження | 12 липня 1921 с. , Дорогобузький район, Смоленська область |
Смерть | 17 липня 2001 (80 років) Москва |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1940—1945 |
Партія | КПРС |
Звання | старшина |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Петро Гончаров народився 12 липня 1921 року у селі (нині — Дорогобузький район Смоленської області) в селянській родині. Закінчив чотири класи школи. Рано залишився без батька, працював спочатку в колгоспі, потім шофером на заводі гумових виробів на станції Одинцовського району Московської області. В 1940 році Гончаров призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З червня 1941 року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь в обороні Ленінграда, захищав північно-східні підступи до міста, потім брав участь у прориві блокади Ленінграда в районі Синявино. До червня 1944 року старший сержант Петро Гончаров командував відділенням кулеметної роти 946-го стрілецького полку 23-ї армії Ленінградського фронту. Відзначився під час Виборзько-Петрозаводської операції.
9 липня 1944 Гончаров, незважаючи на масований ворожий вогонь, одним з перших переправився через річку Вуоксі, і разом зі своїм відділенням атакував групу фінських піхотинців, що засіли в будинку і що заважали просуванню батальйону, і знищив їх. Противник три рази робив контратаки проти позицій відділення, але кожного разу був змушений відступати. Коли на правому фланзі батальйону противнику вдалося вклинитися в бойові порядки, Гончаров на чолі групи врятував з бліндажа в тилу противника двох важко поранених офіцерів. При поверненні отримав поранення, але залишився в строю і взяв участь у відбитті ще трьох німецьких контратак. Коли фінські війська зробили психічну атаку, Гончаров знищив близько 120 солдатів та офіцерів противника. У загальній складності в боях на плацдармі Гончаров особисто знищив більше 200 солдатів та офіцерів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 за «мужність, відвагу та героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками» старший сержант Петро Гончаров удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 5540.
Надалі Гончаров брав участь у Млавсько-Ельбінзькій, Східно-Померанський, Берлінській операціях. За час війни п'ять разів був поранений та двічі контужений. В 1945 році у званні старшини Гончаров був демобілізований. Проживав та працював в Москві. Помер 17 липня 2001 року, похований на кладовищі «Ракитки» в Москві.
Був також нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома медалями «За бойові заслуги», медалями «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною» та низкою інших.
Джерела
- Гончаров Петро Фролович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Воробьёв М. В. и др. Смоляне — Герои Советского Союза. М., 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goncharov Petro Frolovich Goncharov 12 lipnya 1921 s Bizyukovo Dorogobuzkij rajon Smolenska oblast 17 lipnya 2001 Moskva starshina Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Petro Frolovich GoncharovNarodzhennya12 lipnya 1921 1921 07 12 s Bizyukovo Dorogobuzkij rajon Smolenska oblastSmert17 lipnya 2001 2001 07 17 80 rokiv MoskvaKrayina SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1940 1945PartiyaKPRSZvannyastarshinaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Leningrada Biografiyared Petro Goncharov narodivsya 12 lipnya 1921 roku u seli Bizyukovo nini Dorogobuzkij rajon Smolenskoyi oblasti v selyanskij rodini Zakinchiv chotiri klasi shkoli Rano zalishivsya bez batka pracyuvav spochatku v kolgospi potim shoferom na zavodi gumovih virobiv na stanciyi Bakovka Odincovskogo rajonu Moskovskoyi oblasti V 1940 roci Goncharov prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Z chervnya 1941 roku na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Brav uchast v oboroni Leningrada zahishav pivnichno shidni pidstupi do mista potim brav uchast u prorivi blokadi Leningrada v rajoni Sinyavino Do chervnya 1944 roku starshij serzhant Petro Goncharov komanduvav viddilennyam kulemetnoyi roti 946 go strileckogo polku 142 yi strileckoyi diviziyi 23 yi armiyi Leningradskogo frontu Vidznachivsya pid chas Viborzko Petrozavodskoyi operaciyi 9 lipnya 1944 Goncharov nezvazhayuchi na masovanij vorozhij vogon odnim z pershih perepravivsya cherez richku Vuoksi i razom zi svoyim viddilennyam atakuvav grupu finskih pihotinciv sho zasili v budinku i sho zavazhali prosuvannyu bataljonu i znishiv yih Protivnik tri razi robiv kontrataki proti pozicij viddilennya ale kozhnogo razu buv zmushenij vidstupati Koli na pravomu flanzi bataljonu protivniku vdalosya vklinitisya v bojovi poryadki Goncharov na choli grupi vryatuvav z blindazha v tilu protivnika dvoh vazhko poranenih oficeriv Pri povernenni otrimav poranennya ale zalishivsya v stroyu i vzyav uchast u vidbitti she troh nimeckih kontratak Koli finski vijska zrobili psihichnu ataku Goncharov znishiv blizko 120 soldativ ta oficeriv protivnika U zagalnij skladnosti v boyah na placdarmi Goncharov osobisto znishiv bilshe 200 soldativ ta oficeriv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 za muzhnist vidvagu ta geroyizm proyavleni v borotbi z nimeckimi zagarbnikami starshij serzhant Petro Goncharov udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka za nomerom 5540 Nadali Goncharov brav uchast u Mlavsko Elbinzkij Shidno Pomeranskij Berlinskij operaciyah Za chas vijni p yat raziv buv poranenij ta dvichi kontuzhenij V 1945 roci u zvanni starshini Goncharov buv demobilizovanij Prozhivav ta pracyuvav v Moskvi Pomer 17 lipnya 2001 roku pohovanij na kladovishi Rakitki v Moskvi Buv takozh nagorodzhenij dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma medalyami Za bojovi zaslugi medalyami Za oboronu Leningrada Za peremogu nad Nimechchinoyu ta nizkoyu inshih Dzherelared Goncharov Petro Frolovich Sajt Geroi strany ros Vorobyov M V i dr Smolyane Geroi Sovetskogo Soyuza M 1982 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Goncharov Petro Frolovich amp oldid 32948535