Головний директор міліції

Головний директор міліції — найвище спеціальне звання вищого начальницького складу міліції (ГУРСМ) НКВС СРСР в 1936–1943 роках.

Головний директор міліції ГУРСМ/НКВС
Петлиці/Нашивки	Радянські спеціальні звання міліції
Існування	1936-1943
Категорія звань	Вищій начальницький склад
ГУРСМ НКВС СРСР	Головний директор міліції
ГУДБ НКВС СРСР	Комісар державної безпеки 1-го рангу
Війська НКВС	Відсутнє
Сухопутні війська/Флот	Командарм 1-го рангу Флагман флоту 1-го рангу 1935—1940

Звання дорівнювало комісарові державної безпеки 1-го рангу в ГУДБ НКВС СРСР, командармові 1-го рангу в РСЧА і флагманові флоту 1-го рангу в РСЧФ.

Головний директор міліції за рангом був вище від директора міліції.

Історія звання

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 26 квітня 1936 року наказом НКВС № 157 від 5 травня 1936 року для начальницького складу органів робітничо-селянської міліції НКВС СРСР ввели персональні спеціальні звання, найвищим званням начальницького складу міліції стало звання «головний директор міліції».

9 лютого 1943 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про звання начальницького складу органів НКВС і міліції» замість спеціальних звань у РСМ ввели нові, які в середнього та старшого начальницьких складів збігалися з військовими званнями. Для вищого начальницького складу ввели особливі спеціальні звання комісарів міліції 1, 2 та 3 рангів. Замість спеціального звання головного директора введено спеціальне звання комісар міліції 1-го рангу.

Знаки розрізнення

У 1931 році в міліції для позначення посадових розрядів вводиться система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської, замість попередньої своєрідної системи побудованої на використанні на петлицях певної кількості «геральдичних щитів». У новій системі молодший командний склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній командний та начальницький склад — квадратів («кубарів»), старший командний та начальницький склад — прямокутників («шпал»), вищий командний та начальницький склад — ромбів. В 1936 році в РСМ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. На петлицях начальницького складу з'являються просвіти, кількістю відповідною до складу носія. Середній начальницький склад мав по одному просвіту, старший — два, вищий — три просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалися сріблясті п'ятипроменеві зірочки. Головний директор міліції мав на петлицях з трьома просвітами по чотири зірочки.

З 1939 року, коли в міліції ввели знаки розрізнення армійського зразка, головний директор міліції, отримує на бірюзові петлиці з червоними кантами по чотири сині ромби та шиту золоту зірку. Ці знаки розрізнення (за виключенням службових кольорів) співпадали зі знаками розрізнення армійського командарму 1-го рангу.

Молодше звання Директор міліції

ГУРСМ НКВС 1936-1943 Головний директор міліції

Старше звання -

Примітки

1. До 1943 року найвищим званням в ГУПВО НКВС було комкор, з 1940 року найвищим званням стало генерал-лейтенант

Джерела

• Звания и знаки различия милиции в мае 1936 — феврале 1943 г. [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Список присвоения спецзваний ГУГБ и РКМ 1935—1943 гг. [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Центральный исполнительный комитет ССС № 117, Постановление от 3 июля 1936 года «Об утверждении положения о прохождении службы начальствующим составом Рабоче-крестьянской милиции Народного Комиссариата Внутренних дел Союза ССР» [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]</ref>