Голменколлен — великий гірськолижний трамплін, розташований у Гольменколлені в Осло, Норвегія. Розмір трампліна HS134, може вміщати 70 000 глядачів. Голменколлен проводить Голменколленський лижний фестиваль з 1892 року, який з 1980 року був частиною Чемпіонату світу зі стрибків із трампліна FIS і 1983 року — Кубок світу з лижного двоборства. Він також приймав зимові Олімпійські ігри 1952 року і Чемпіонат світу з лижних видів спорту FIS в 1930, 1966, 1982 та 2011 роках.
Holmenkollbakken | |
---|---|
Розташування | |
Місто: | Гольменколлен, Осло |
Країна: | Норвегія |
Місця для глядачів: | 70 000 |
Побудований: | 30 січня 1892 |
Перебудова: | 1894, 1904, 1907, 1910, 1914, 1928, 1931, 1940, 1945, 1952, 1966, 1977, 1982, 1992, 2010 |
[en]: | K-120 |
Великі події | |
Олімпійські ігри: | 1952 |
Першості світу: | , , , 2011 |
Трамплін перебудовували 19 разів; важливі зміни включають у себе кам'яний зліт в 1910 році, надводну надбудову в 1914 році і нову надбудову в 1928 році. Під час Другої світової війни лижний трамплін був плацдармом для військовиків. Подальші розширення були зроблені перед чемпіонатами світу 1966 та 1982 років, а також в 1991 році. У період з 2008 по 2010 рік вся структура була зруйнована і перебудована. Станом на 8 лютого 2011 року рекорд трампліна неофіційно утримується Андерсом Якобсеном на 142,5 метра. Офіційний рекорд трампліна встановлено 5 березня 2011 року Андреасом Кофлером на 141 метрі. Пагорб є частиною Національної арени Голменколлен, в якій, крім місць для бігових лиж і біатлоністів, є трамплін Midtstubakken.
Історія
Перший трамплін
Першим великим змаганням з лижних стрибків в Осло був Хусейбрунет, в Уллерні з 1879 по 1891 рік. У 1887 році була відкрита дорога в Голменколлен, хоча в той час вона використовувалася лише для відпочинку, оскільки в цьому районі не було житла. У 1890 році Хаусбюреннет довелося скасувати через відсутність снігу, і замість цього турнір проводився в Ульбаккене в Frognerseteren. Через далеку відстань до Фрогнерсетерену, турнір відбувся в неділю; це викликало деяку критику, і для компенсації було вирішено не стягувати вступні внески. Наступного року заключний захід відбувся в Хасебібаккені.
Після сезону 1891 року оренда з власником землі для Husebybakken мала бути переглянута. Кілька разів на майданчиках було занадто мало снігу, і Фріц Хуітфельдт і Ханс Краг запропонували побудувати новий пагорб у Бессеррудміре. Після планування на загальних зборах Асоціації з просування лижного спорту було вирішено схвалити цей крок в кінці 1891 року. Щоб створити достатнє водопостачання для готелів, була побудована гребля, і це створило в Бессеррудміре невелике озеро біля підніжжя пагорба. У зимовий час воно покривається льодом. Конструкція була доволі простою: потрібно було зрубати кілька дерев, і коли випадав сніг, на місці стрибка були покладені гілки. Перше змагання відбулося 30 січня 1892 року. За змаганням спостерігали від п'ятнадцяти до двадцяти тисяч чоловік, які бачили, як стрибуни досягають 15—21,5 метра.
У початкового трампліна був пригірок відразу після зльоту, що давало психологічне відчуття падіння і ускладнювало посадку. Тому було вирішено злегка змінити профіль, щоб зробити пагорб більш безпечним і дати змогу спортсменам правильно приземлятися. У той час не існувало жодних стандартів, тому Асоціації з просування лижного спорту доводилось вводити нові. Протягом першого десятиліття зліт був перебудований на кожен рік, і тому його положення буде змінюватися. У 1904 році зліт був перебудований каменем, надавши йому певне специфічне положення на пагорбі. До сезону 1907 року посадковий схил був злегка складний на рельєфі з відміткою в 25 метрів, оскільки це полегшило б посадку. Зліт був перенесений в 1910 році і побудований у виді кам'яної конструкції заввишки 2 метри. Щоб зберегти озеро з твердим шаром льоду, сніг прибирали, коли він випадав; якщо лід не був досить товстим, це могло б створити проблеми із затопленням глядацьких зон під час подій. З 1913 року озеро було відкрито як ковзанку і продавалося готелями як частина їхніх послуг. Однак місце ніколи не було успішним і покидалося на декілька років.
Протягом 1910-х років у Сполучених Штатах стало звичайною справою будувати трампліни з надбудовами. До сезону 1914 року була побудована сталева надбудова висотою 10 метрів. Це призвело до масової негативної реакції в пресі, і на думку громадськості, стрибки з трампліна повинні були проводитися на природних пагорбах. Того ж року два інших великих норвезьких пагорби отримали аналогічні структури: Нідалсбаккен і Солбергбаккен. Перші випробування були зроблені 15 січня, даючи змогу здійснити стрибок на 34 метри. Це вважалося найдальшим стрибком, який взагалі хто-небудь міг здійснити. Після цього пагорб згодом кілька разів розширювався, в тому числі створювався крутіший схил. Посадковий схил покривали землею і висівали траву для поліпшення профілю.
Олімпійський трамплін
На наступний день після гонки в 1927 році надбудова рухнула. Це було викликано гниллю в поєднанні з сильним снігопадом. Це викликало запровадження громадського контролю за підмостками і трибунами в Норвегії. На той час Holmenkollbakken відставав на міжнародному рівні, і світовий рекорд в той час перевищував 60 метрів. Тому було вирішено, що нова надбудова буде заввишки 19 метрів і посунеться на 9 метрів назад. Бесерудджерне було частково осушено в 1928 році, але готелі, які отримували воду з озера, не дозволяли більше осушувати озеро. У 1931 році озеро повністю зникло, що дозволило розширити зону падіння. У 1930-х роках почалася розмова про 80-метровий трамплін, який потенційно може бути побудований в Rødkleiva, далі в Нордмарк. Асоціація з просування лижного спорту провела офіційне розслідування цього питання в 1937 році. Було досягнуто згоди про те, що місце проведення стало занадто маленьким для міжнародних змагань.
Після того, як Осло було вибрано як організатором FIS Nordic World Ski Championships 1940, Асоціація по просуванню лижного спорту вирішила побудувати більшу башню для стрибка. Будівництво почалося в 1938 році. Вежа в перспективі становила 40 метрів в висоту. Зліт був перенесений на 12 метрів далі назад і на 6 метрів вище. Нова структура була відкрита в 1940 році, хоча чемпіонат світу був скасований через Другу світову війну. Місце проведення було згодом залишено на п'ять років під час німецької окупації Норвегії. Німецькі війська використовували пагорб як майданчик для зенітної артилерії. У 1945 році на майданчику було нове оновлення, на цей раз з новими трибунами і більшим профілем.
У 1948 році Осло було вибране для проведення зимових Олімпійських ігор 1952 року. До цього трибуна з боків пагорба була тимчасовою; до Олімпіади вони були перебудовані як постійні. Була побудована нова трибуна, побудована журі-вежа, а також об'єкти для делегатів, королівської сім'ї і радіомовлення. Місце стрибка було перебудоване; в той час як раніше був безлад відкритих дерев'яних конструкцій. Вежа була пофарбована у білий колір і отримала ліфт. Пагорб мав бути розширений, і щоб це дозволити, посадковий схил потрібно було зняти, побудувавши його як штучну структуру. Під піднятою частиною пагорба було побудовано триповерхову будівлю з лижних музеєм на нижніх двох поверхах та рестораном на верхньому поверсі. Озеро було вирито на глибині 6 метрів. Вартість модернізації склала 1,5 млн норвезьких крон, оплачених муніципалітетом Осло. Ці оновлення привели до створення штучного озера в неробочий час, яке стало місцем відпочинку і плавання для жителів міста. Озеро було в той час глибиною 3 метри і мало типову температуру 10 ° C.
Після прийняття Осло рішення про проведення FIS Nordic World Ski Championships 1966 року стало очевидно, що для задоволення вимог Міжнародної федерації лижного спорту буде потрібно більше оновлень. Щоб дозволити більш тривалі стрибки, місце стрибка мало бути перенесене на 10 метрів назад, а озеро вирито глибше, з новими бетонними стендами, вбудованими в сторони. У поєднанні з вежею, побудованою вище, це давало різницю висот 56 метрів між стартом і вильотом, дозволяючи бажану довжину. Вперше використовувався комп'ютер для розрахунку балів, але для зв'язку, як і раніше, використовувались дротяні телефони. Системи публічного оголошення і табло залишилися в ручному режимі.
До 1971 року Асоціація з просування лижного спорту більше не заробляла грошей на лижному фестивалі, тоді вони почали обговорювати питання про відновлення всього комплексу. Рольф Рамм Østgaard зробив пропозицію, яка включатиме в себе подвійний трамлін, як зі звичайним, так і з великим трампліном. Знову було висунуто пропозицію про будівництво великого трампліна в Рьодклейві. Аргументи за збереження пагорба в Голменколлені полягали в тому, що це забезпечило б тісний зв'язок між лижними стрибками і лижними гонками. Однак Голменколлен, страждав від вітру, тому що був побудований з надбудовою. Досвід, серед іншого, Salpausselkä в Лахті, Фінляндія, показав, що це можна було б частково усунути, побудувавши стрибок в гору. Негайного рішення не було знайдено, і збереження старої структури тривало. Освітлення, яке дозволяло побачити трамплін вночі, було встановлено в 1977 році. Основною проблемою був ліфт, який врешті-решт був замінений в 1978 році. У 1970-х роках в озері була побудована сцена, яка дозволяла проводити концерти, спектаклі та інші розважальні заходи. Міська рада Осло розглядала пропозицію на проведення зимових Олімпійських ігор 1980 році в 1970-х роках, але було встановлено, що це не буде підходяща інвестиція.
У 1979 році Осло був вибраним на проведення Чемпіонату світу з лижних гонок FIS в 1982 році, але потрібно було оновити трамплін. Витрати на модернізацію становили 50 мільйонів норвезьких крон, з яких Норвезька федерація лижного спорту заплатила 5 мільйонів, а муніципалітет Осло і держава взяли на себе іншу частину суми. Великі витрати привели до публічних дебатів. Оновлення включали впровадження електроніки. Стара система ручного вимірювання відстані людьми, яка стоїть поруч з пагорбом, була скасована і замінена відеосистемою Robotron. Іншими новими оновленнями були: електронна система результатів та табло, нова система обліку часу і швидкості, і нова центральна система для розрахунку оцінок. Ухил пагорба і посадки були відрегульований, а пряма секція була зрушена на 10 метрів вниз. Було забрано 130 000 кубічних метрів (4 600 000 кубометрів) земляних. Бессерудджернете опустився ще на 7 метрів. Це дозволило побудувати додаткові трибуни. Для делегатів, мовлення і журі були створені нові структури.
Система Robotron виявилася ненадійною і була виведена з ужитку в 1986 році. Також була збудована алюмінієва сцена, яку можна було використовувати для концертів протягом літа. У 1992 році пагорб було додатково розширено, шляхом копання ще на 3,5 метра. Це збільшило K-точку з 105 до 110. З 1992 року трамплін отримав прожекторне освітлення, що дозволяє проводити заходи у вечірній час, а організатори могли переносити події на вечір, якщо вітер був надто сильним вдень.
Новий трамплін
У 2002 році Асоціація з просування лижного спорту розпочала процес подачі заявок на Чемпіонат світу з лижних гонок FIS 2009. Міська рада вирішила надати 52,8 млн норвезьких крон на модернізацію Голменколлен, в тому числі на чемпіонаті світу 2009. 4 червня 2004 року Осло програла в номінації на місце проведення Ліберецю, Чехія. Норвезька федерація лижного спорту згодом заявила, що вони подали заявку на чемпіонат світу 2011 року.
22 вересня 2005 року FIS заявила, що потрібно буде побудувати абсолютно новий Holmenkollbakken, якщо Осло буде приймати чемпіонати світу. FIS заявила, що аналогічні реконструкції були виконані з Schattenbergschanze в Оберстдорфі, Німеччина, і Бергізель в Інсбрукці, Австрія. У грудні 2005 року Норвезьке управління культурної спадщини дало дозвіл на руйнування вежі за умови, що буде створене нове входження з аналогічною архітектурною якістю. Остаточне рішення муніципальної ради про спорудження було прийняте 1 березня 2006 року. Новий трамплін в той час оцінювався в 310 млн норвезьких крон, і держава була готова фінансувати 70 мільйонів норвезьких крон. Oslo was awarded the 2011 World Championships in May 2006. Осло був вибраний місцем проведення Чемпіонатом світу 2011 року в травні 2006 року.
Муніципалітет оголосив конкурс архітектурного дизайну для відновлення трампліна. Пропозиція Жюльєна Де Смедта була вибрана серед 104 учасників. У той час було підраховано, що нова національна арена обійдеться в 653 млн. норвезьких крон. Знесення Holmenkollbakken розпочалося 16 жовтня 2008 року. Турнір чемпіонату світу 2009 року відбувся в Вікерсундбаккен замість Голменколлен через реконструкцію. До 2008 року вартість досягла 1,2 млрд норвезьких крон, а до наступного року ця помітка сягла 1,8 млрд норвезьких крон. Міський комісар у справах бізнесу і культури Анетт Війг Брін з партії «Прогрес» повинна була покинути свою посаду через перевитрати коштів. Консультативний звіт, складений муніципалітетом, прийшов до висновку про те, що пошук економії коштів для спроби вкластись в рамки бюджету, призвело до більш повільного прогресу, що також призвело до збільшення витрат.
Витрати на новий великий трамплін становили 715 млн норвезьких крон, а загальні витрати на модернізацію національної арени та інфраструктури сягнули 2,426 млн норвезьких крон. Це включало будівництво нового лижного стадіону поруч з Голменколлкаккеном та Мідтстубаккеном і модернізацію до лінії Голменколлен. Спочатку було вирішено, що перший стрибок відбудеться 3 березня 2010 року і його виконає Анетт Саген, провідна жінка-джампер Норвегії. Однак організатори вирішили, що Бйорн Ейнар Роморену буде допущеним першим зробити стрибок. У першому стрибку в новому місці Роморен стрибнув на 110 метрів. Організатори заявили, що стрибок Сагена наступного дня (106,5 метра) мав вважатися офіційним першим стрибком.
Інфраструктура
Трамплін є частиною Національної арени Голменколлен, яка також складається з комбінованого лижного та біатлонного стадіону. Поряд з Гранасеном в Тронгеймі і Лісгордсбаккеном в Ліллегаммері, Голменколлен є однією з трьох звичайних і великих трамплінів на національних аренах для стрибків з трампліна і катання на гірських лижах. Трамплін є найпопулярнішою туристичною визначною пам'яткою в Норвегії і налічує близько мільйона відвідувачів в рік. Holmenkollbakken знаходиться в одному місці з Голменколленським лижним музеєм, в якому представлена історія катання на лижах. У нього є симулятор, який дозволяє публіці візуалізувати стрибок на лижах в гору. Рекорди трампліна: 139,5 метра, встановлений Андерсом Якобсеном в 2011 році, а рекорд жінок становить 131 метр, встановлений Анетт Саген в 2006 році.
Новий пагорб має трамплін розміром 134 метри і місце -K120 метрів. Найкрутіша частина приземлення становить 35,7 градуса, що становить 105,6 метра від зльоту. Кут в точці розміру пагорба становить 30,8 градуса, а ширина посадкового схилу становить 25,2 метра. Платформа для стрибка, побудована зі сталі, становить 96,95 метра в довжину, що на 36 градусів вище всіх. Трибуни виконані зі сталі і бетону та включають в себе VIP-об'єкти. Це єдиний пагорб у світі з постійним вітровим екраном, побудованим як частина спроектованої конструкції, і єдиним сталевим стрибком в світі. Трамплін знаходиться на висоті 375 метрів над рівнем моря. Місце проведення належить муніципалітету Осло і управляється Асоціацією по просуванню лижного спорту.
Транспорт заснований на тому, що глядачі не використовуватимуть приватні автомобілі на місці. Замість цього всі глядачі повинні використовувати лінію Голменколлен у метро Осло. Станція Голменколлен розташована неподалік (лише декілька хвилин ходьби) від трампліна і стадіону для бігових лиж. Станція Голменколлен — єдина лінія з платформами, які дають змогу вміщати 9000 осіб на годину.
Події
Жінки
Дата | Змагання | Перше місце | Друге місце | Третє місце |
---|---|---|---|---|
12 березня 2000 | HSF | Даніела Ірашко-Штольц | Гелена Олссон | |
11 March 2001 | HSF | Даніела Ірашко-Штольц | ||
17 March 2002 | HSF | Гелена Олссон | Даніела Ірашко-Штольц | |
9 March 2003 | HSF | Даніела Ірашко-Штольц | Гелена Олссон | |
17 March 2013 | WC | Сара Таканасі | ||
8 March 2014 | WC | Таканасі Сара | Юкі Іто | |
13 March 2015 | WC | Таканасі Сара | ||
4 February 2016 | WC | Таканасі Сара | Марен Лундбю | Ірина Аввакумова |
Чоловіки
Тільки стрибки з трампліна:
Дата | Змагання | Перше місце | Друге місце | Третє місце | ||
---|---|---|---|---|---|---|
24 лютого 1896 | HSF–NCO | |||||
28 лютого 1930 | NWSC | |||||
5 березня 1933 | HSF | |||||
4 березня 1934 | HSF | |||||
3 березня 1935 | HSF | |||||
1 березня 1936 | HSF | |||||
28 лютого 1937 | HSF | |||||
6 березня 1938 | HSF | |||||
5 березня 1939 | HSF | |||||
3 березня 1940 | HSF | |||||
1941–1945 | HSF | відміна змагань; Друга світова війна | ||||
3 березня 1946 | HSF | |||||
2 березня 1947 | HSF | |||||
7 березня 1948 | HSF | |||||
6 березня 1949 | HSF | |||||
5 березня 1950 | HSF | |||||
25 лютого 1951 | HSF | |||||
24 лютого 1952 | OWG | |||||
9 березня 1952 | HSF | | ||||
1 березня 1953 | HSF | | ||||
7 березня 1954 | HSF | сильний вітер | ||||
4 квітня 1954 | ELE | |||||
6 березня 1955 | HSF | | ||||
26 лютого 1956 | HSF | | ||||
3 березня 1957 | HSF | |||||
16 березня 1958 | HSF | Отто Леодольтер | ||||
8 березня 1959 | HSF | | ||||
20 березня 1960 | HSF | |||||
12 березня 1961 | HSF | |||||
18 березня 1962 | HSF | | ||||
17 березня 1963 | HSF | |||||
15 березня 1964 | HSF | |||||
14 березня 1965 | HSF | |||||
27 лютого 1966 | NWSC | |||||
5 березня 1967 | HSF | |||||
17 березня 1968 | HSF | Володимир Бєлоусов | ||||
16 березня 1969 | HSF | Їржі Рашка | ||||
15 березня 1970 | HSF | Володимир Бєлоусов | ||||
14 березня 1971 | HSF | |||||
12 березня 1972 | HSF | |||||
18 березня 1973 | HSF | |||||
10 березня 1974 | HSF | |||||
9 березня 1975 | HSF | Тоні Іннауер | ||||
14 березня 1976 | HSF | Карл Шнабль | Тоні Іннауер | |||
13 березня 1977 | HSF | |||||
12 березня 1978 | HSF | |||||
11 березня 1979 | HSF | Пер Бергеруд | ||||
16 березня 1980 | WC | Губерт Нойпер | ||||
15 березня 1981 | WC | |||||
26 лютого 1982 | NWSC / WC–T | Норвегія | Австрія | Фінляндія | ||
28 лютого 1982 | NWSC–I | |||||
13 березня 1983 | WC | |||||
11 березня 1984 | WC | |||||
10 березня 1985 | WC | Матті Нюкянен | ||||
16 березня 1986 | WC | Ернст Ветторі | Матті Нюкянен | Андреас Фельдер | ||
22 березня 1987 | WC | Андреас Фельдер | ||||
20 березня 1988 | WC | |||||
5 березня 1989 | WC | |||||
18 березня 1990 | HSF | Андреас Фельдер | ||||
17 березня 1991 | WC | Ернст Ветторі | Стефан Горнґахер | |||
15 березня 1992 | WC | Їржі Парма | Мартін Гелльварт | |||
14 березня 1993 | WC | |||||
13 березня 1994 | WC | сильний вітер | ||||
12 березня 1995 | WC | Анді Гольдбергер | ||||
15 березня 1996 | WC–T | Австрія | Норвегія | Німеччина | ||
17 березня 1996 | WC | Адам Малиш | Янне Ахонен | |||
16 березня 1997 | WC | Фунакі Кадзуйосі | ||||
15 березня 1998 | WC | |||||
14 березня 1999 | WC | Касай Норіакі | Мартін Шмітт | Фунакі Кадзуйосі | ||
12 березня 2000 | WC | Янне Ахонен | ||||
11 березня 2001 | WC | Адам Малиш | Стефан Горнґахер | Мартін Шмітт | ||
17 березня 2002 | WC | Симон Амман | Адам Малиш | |||
8 березня 2003 | WC–T | Австрія | Фінляндія | Німеччина | ||
9 березня 2003 | WC | Адам Малиш | | |||
14 березня 2004 | WC | Симон Амман | ||||
13 березня 2005 | WC | Міхаель Урман | ||||
12 березня 2006 | WC | Адам Малиш | Томас Моргенштерн | Андреас Кофлер | ||
17 березня 2007 | WC | Адам Малиш | Андерс Бардаль | |||
18 березня 2007 | WC | Симон Амман | Martin Koch | |||
9 березня 2008 | WC | Грегор Шліренцауер | ||||
2009 | WC | ремонт | ||||
14 березня 2010 | WC | Симон Амман | Адам Малиш | Андреас Кофлер | ||
(night) 3 березня 2011 | NWSC–I | Грегор Шліренцауер | Томас Моргенштерн | Сімон Амман | ||
5 March 2011 | NWSC–T | Австрія | Норвегія | Словенія | ||
11 березня 2012 | WC | Мартін Кох | Зеверін Фройнд | |||
17 березня 2013 | WC | Грегор Шліренцауер Пйотр Жила | ||||
9 березня 2014 | WC | Зеверін Фройнд | Андерс Бардаль | Каміль Стох | ||
(night) 14 березня 2015 | WC | Зеверін Фройнд | Петер Превц | |||
15 березня 2015 | WC | Зеверін Фройнд | Касай Норіакі | Петер Превц Каміль Стох | ||
(night) 6 лютого 2016 | WC–T | Словенія | Норвегія | Японія | ||
7 лютого 2016 | WC | густий туман | ||||
10 березня 2017 | WC/RA(Q)–prol. | Андреас Веллінгер | Петер Превц | Ріхард Фрайтаґ | ||
11 березня 2017 | WC/RA–T | Австрія | Німеччина | Польща | ||
12 березня 2017 | WC/RA–I | Штефан Крафт | Андреас Веллінгер | Маркус Айзенбіхлер |
Голменколленський лижний фестиваль — щорічний лижний захід у Норвегії, який проходить в Голменколлені. До 1932 року лижне двоборство були частиною скандинавських об'єднань, і в подіях повністю домінували норвежці. У 1903 році в Осло відбулася єдина версія Північних ігор, названа «Зимовий спортивний тиждень». Попередником зимових Олімпійських ігор у цьому заході серед іншого, були стрибки з трампліна в Голменколлкеккені. The Ski Festival was first held on a Sunday in 1926. Лижний фестиваль вперше відбувся у 1926 році. Починаючи з 1933 року, відбувся чистий конкурс зі стрибків з трампліна, який дозволив іноземним спортсменам зі стрибків конкурувати за верхні позиції. Спочатку оцінки були засекреченими, створюючи публічні дискусії про справедливість суддів у парних гонках. Це було змінено в 1951 році, коли оцінки стали оголошуватися в системі ГО.
Лижний фестиваль в Голменколлені вважався де-факто Чемпіонатом світу до зимових Олімпійських ігор 1924 року. Норвезька федерація лижного спорту була противником створення Чемпіонатів світу і зимових Олімпійських ігор, тому що вони вважали, що це прибере престиж Лижного фестивалю. Осло був організатором проведення FIS Nordic World Ski Championships 1930; за винятком шведського Еріка Райланде, який посів п'яте місце, Норвегія зайняла перші десять позицій.
Голменколлен був місцем проведення зимових Олімпійських ігор 1952 року. Точне число людей, що брали участь в заході з лижних стрибків 24 лютого, невідома, але приблизно між 120 000 і 150 000, з офіційним повідомленням, в якому зазначено 143 000. Захід виграв Арнфінн Бергманн.
Наступний чемпіонат світу відбувся в 1966 році.
Починаючи з сезону 1979-80, FIS представила Кубок світу зі стрибків з трампліна. До 1990 року виник конфлікт між лижними стрибунами і Міжнародною федерацією лижного спорту. У день лижного фестивалю стрибуни колективно зажадали 150 000 норвезьких крон у збільшеному призовому фонді або загрожували не брати участь у змаганні. Було заявлено, що гроші будуть використані на благодійність, наприклад, відродження румунських стрибків з трампліна. Вимога була відхилена організаторами, які заявили, що їм доведеться дискваліфікувати стрибунів, оскільки вони будуть розглядатися як професіонали, а не аматори. Починаючи з 1997 року, Кубку світу, стрибки в Голменколлені, є частиною Північного турніру, який включає в себе чотири послідовних стрибки в чотирьох норвезьких, шведських і фінських лижних стрибках, натхнених Турне чотирьох трамплінів.
Влітку на старому пагорбі було озеро, яке дозволило використовувати амфітеатр для концертів, ігор і розваг. Місце зустрічі тоді часто згадувалося як Соммерколлен. З 1963 року на південній трибуні була побудована тимчасова невелика платформа, яка дозволила лижникам і дайверам зробити стрибок і приземлитися у воду. Між 1963 та 1983 роками конкурс проводився дев'ять разів. Починаючи з 1983 року, був Ta sjansen, який транслювався щорічно Норвезькою радіомовною корпорацією і став найпопулярнішим шоу Соммерколлена. Це був неформальний конкурс з двома головними подіями: одна, де саморобний корабель повинен був спочатку спуститися по короткому проміжку часу, а потім ковзати по поверхні води, щоб вдарити установлений дзвін в найкоротші терміни. Друге змагання було на велосипеді, де велосипедисту доводилося закінчувати трек на хисткій плавучій пристані.
Примітки
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 25
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 47
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 31
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 28
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 29
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 49
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 50
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 36
- Vaage та Kristensen, 1992, с. 51
- Oslo City Archives (7 вересня 2006). Oslos thtre OL-søknader (Norwegian) . Архів оригіналу за 1 March 2011. Процитовано 1 березня 2011.
- Kirkebøen, Stein Erik (9 жовтня 2002). Kommunen sier ja til Kollen-reprise. Aftenposten. с. 33.
- Holmenkollbakken gått ut på dato. (Norwegian) . 22 вересня 2005. Архів оригіналу за 23 February 2011. Процитовано 3 березня 2011.
- Gulseth, Hege Løvdal (1 березня 2006). Uavklart om Holmenkoll-bakke. (Norwegian) . Архів оригіналу за 3 March 2011. Процитовано 3 березня 2011.
- Kollen kan rives til VM. Adresseavisen (Norwegian) . 26 травня 2006. с. 28.
- Her er nye Holmenkollen. (Norwegian) . 4 вересня 2007. Архів оригіналу за 23 February 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- Kollen rives i det stille (Norwegian) . . 16 жовтня 2008. с. 28.
- Hagesæter, Pål V. (21 лютого 2011). Prislapp for VM: 2,4 milliarder. Aftenposten (Norwegian) . Архів оригіналу за 23 February 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- Andersen, Barbro (3 березня 2010). – En helt nydelig hoppbakke. Norwegian Broadcasting Corporation (Norwegian) . Архів оригіналу за 23 February 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- Faktaark om Holmenkollen (PDF) (Norwegian) . . Архів оригіналу (PDF) за 24 February 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
- (19 грудня 1999). (Norwegian) . Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 13 лютого 2018.
- Buzzi, Kirsten M. (23 лютого 2011). Drømmer du om å kjenne Kollensuget?. (Norwegian) . Архів оригіналу за 23 February 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- . Alt om bakken. Архів оригіналу за 3 March 2011. Процитовано 3 березня 2011.
- Synstad, Alexander (18 квітня 2008). Målet er å lage en knirkefri folkefest. (Norwegian) . Архів оригіналу за 6 December 2010. Процитовано 6 грудня 2010.
- . (Norwegian) . Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 6 грудня 2010.
- Jönsson, Åke (2002). The Nordic Games: Precursor to the Olympic Winter Games (PDF). (February–March): 64—68. Архів оригіналу (PDF) за 23 February 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- Thoresen, 2007, с. 46
- Organising Committee for the VI Winter Olympic Games (1952). (PDF). Oslo, Norway. с. 54. Архів оригіналу (pdf) за 30 вересня 2007. Процитовано 10 вересня 2010.
Посилання
- www.holmenkollen.com — офіційний сайт «Голменколленський лижний трамплін».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golmenkollen velikij girskolizhnij tramplin roztashovanij u Golmenkolleni v Oslo Norvegiya Rozmir tramplina HS134 mozhe vmishati 70 000 glyadachiv Golmenkollen provodit Golmenkollenskij lizhnij festival z 1892 roku yakij z 1980 roku buv chastinoyu Chempionatu svitu zi stribkiv iz tramplina FIS i 1983 roku Kubok svitu z lizhnogo dvoborstva Vin takozh prijmav zimovi Olimpijski igri 1952 roku i Chempionat svitu z lizhnih vidiv sportu FIS v 1930 1966 1982 ta 2011 rokah HolmenkollbakkenRoztashuvannyaMisto Golmenkollen OsloKrayina NorvegiyaMiscya dlya glyadachiv 70 000Pobudovanij 30 sichnya 1892Perebudova 1894 1904 1907 1910 1914 1928 1931 1940 1945 1952 1966 1977 1982 1992 2010 en K 120Veliki podiyiOlimpijski igri 1952Pershosti svitu 2011 Tramplin perebudovuvali 19 raziv vazhlivi zmini vklyuchayut u sebe kam yanij zlit v 1910 roci nadvodnu nadbudovu v 1914 roci i novu nadbudovu v 1928 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni lizhnij tramplin buv placdarmom dlya vijskovikiv Podalshi rozshirennya buli zrobleni pered chempionatami svitu 1966 ta 1982 rokiv a takozh v 1991 roci U period z 2008 po 2010 rik vsya struktura bula zrujnovana i perebudovana Stanom na 8 lyutogo 2011 roku rekord tramplina neoficijno utrimuyetsya Andersom Yakobsenom na 142 5 metra Oficijnij rekord tramplina vstanovleno 5 bereznya 2011 roku Andreasom Koflerom na 141 metri Pagorb ye chastinoyu Nacionalnoyi areni Golmenkollen v yakij krim misc dlya bigovih lizh i biatlonistiv ye tramplin Midtstubakken IstoriyaPershij tramplin Golmenkollenskij lizhnij tramplin v 1904 roci pislya togo yak buv zbudovanij kam yanij zlit Pershim velikim zmagannyam z lizhnih stribkiv v Oslo buv Husejbrunet v Ullerni z 1879 po 1891 rik U 1887 roci bula vidkrita doroga v Golmenkollen hocha v toj chas vona vikoristovuvalasya lishe dlya vidpochinku oskilki v comu rajoni ne bulo zhitla U 1890 roci Hausbyurennet dovelosya skasuvati cherez vidsutnist snigu i zamist cogo turnir provodivsya v Ulbakkene v Frognerseteren Cherez daleku vidstan do Frognerseterenu turnir vidbuvsya v nedilyu ce viklikalo deyaku kritiku i dlya kompensaciyi bulo virisheno ne styaguvati vstupni vneski Nastupnogo roku zaklyuchnij zahid vidbuvsya v Hasebibakkeni Pislya sezonu 1891 roku orenda z vlasnikom zemli dlya Husebybakken mala buti pereglyanuta Kilka raziv na majdanchikah bulo zanadto malo snigu i Fric Huitfeldt i Hans Krag zaproponuvali pobuduvati novij pagorb u Besserrudmire Pislya planuvannya na zagalnih zborah Asociaciyi z prosuvannya lizhnogo sportu bulo virisheno shvaliti cej krok v kinci 1891 roku Shob stvoriti dostatnye vodopostachannya dlya goteliv bula pobudovana greblya i ce stvorilo v Besserrudmire nevelike ozero bilya pidnizhzhya pagorba U zimovij chas vono pokrivayetsya lodom Konstrukciya bula dovoli prostoyu potribno bulo zrubati kilka derev i koli vipadav snig na misci stribka buli pokladeni gilki Pershe zmagannya vidbulosya 30 sichnya 1892 roku Za zmagannyam sposterigali vid p yatnadcyati do dvadcyati tisyach cholovik yaki bachili yak stribuni dosyagayut 15 21 5 metra U pochatkovogo tramplina buv prigirok vidrazu pislya zlotu sho davalo psihologichne vidchuttya padinnya i uskladnyuvalo posadku Tomu bulo virisheno zlegka zminiti profil shob zrobiti pagorb bilsh bezpechnim i dati zmogu sportsmenam pravilno prizemlyatisya U toj chas ne isnuvalo zhodnih standartiv tomu Asociaciyi z prosuvannya lizhnogo sportu dovodilos vvoditi novi Protyagom pershogo desyatilittya zlit buv perebudovanij na kozhen rik i tomu jogo polozhennya bude zminyuvatisya U 1904 roci zlit buv perebudovanij kamenem nadavshi jomu pevne specifichne polozhennya na pagorbi Do sezonu 1907 roku posadkovij shil buv zlegka skladnij na relyefi z vidmitkoyu v 25 metriv oskilki ce polegshilo b posadku Zlit buv perenesenij v 1910 roci i pobudovanij u vidi kam yanoyi konstrukciyi zavvishki 2 metri Shob zberegti ozero z tverdim sharom lodu snig pribirali koli vin vipadav yaksho lid ne buv dosit tovstim ce moglo b stvoriti problemi iz zatoplennyam glyadackih zon pid chas podij Z 1913 roku ozero bulo vidkrito yak kovzanku i prodavalosya gotelyami yak chastina yihnih poslug Odnak misce nikoli ne bulo uspishnim i pokidalosya na dekilka rokiv Protyagom 1910 h rokiv u Spoluchenih Shtatah stalo zvichajnoyu spravoyu buduvati tramplini z nadbudovami Do sezonu 1914 roku bula pobudovana staleva nadbudova visotoyu 10 metriv Ce prizvelo do masovoyi negativnoyi reakciyi v presi i na dumku gromadskosti stribki z tramplina povinni buli provoditisya na prirodnih pagorbah Togo zh roku dva inshih velikih norvezkih pagorbi otrimali analogichni strukturi Nidalsbakken i Solbergbakken Pershi viprobuvannya buli zrobleni 15 sichnya dayuchi zmogu zdijsniti stribok na 34 metri Ce vvazhalosya najdalshim stribkom yakij vzagali hto nebud mig zdijsniti Pislya cogo pagorb zgodom kilka raziv rozshiryuvavsya v tomu chisli stvoryuvavsya krutishij shil Posadkovij shil pokrivali zemleyu i visivali travu dlya polipshennya profilyu Zrostannya Golmenkollenskogo tramplina Olimpijskij tramplin Na nastupnij den pislya gonki v 1927 roci nadbudova ruhnula Ce bulo viklikano gnillyu v poyednanni z silnim snigopadom Ce viklikalo zaprovadzhennya gromadskogo kontrolyu za pidmostkami i tribunami v Norvegiyi Na toj chas Holmenkollbakken vidstavav na mizhnarodnomu rivni i svitovij rekord v toj chas perevishuvav 60 metriv Tomu bulo virisheno sho nova nadbudova bude zavvishki 19 metriv i posunetsya na 9 metriv nazad Beseruddzherne bulo chastkovo osusheno v 1928 roci ale goteli yaki otrimuvali vodu z ozera ne dozvolyali bilshe osushuvati ozero U 1931 roci ozero povnistyu zniklo sho dozvolilo rozshiriti zonu padinnya U 1930 h rokah pochalasya rozmova pro 80 metrovij tramplin yakij potencijno mozhe buti pobudovanij v Rodkleiva dali v Nordmark Asociaciya z prosuvannya lizhnogo sportu provela oficijne rozsliduvannya cogo pitannya v 1937 roci Bulo dosyagnuto zgodi pro te sho misce provedennya stalo zanadto malenkim dlya mizhnarodnih zmagan Pislya togo yak Oslo bulo vibrano yak organizatorom FIS Nordic World Ski Championships 1940 Asociaciya po prosuvannyu lizhnogo sportu virishila pobuduvati bilshu bashnyu dlya stribka Budivnictvo pochalosya v 1938 roci Vezha v perspektivi stanovila 40 metriv v visotu Zlit buv perenesenij na 12 metriv dali nazad i na 6 metriv vishe Nova struktura bula vidkrita v 1940 roci hocha chempionat svitu buv skasovanij cherez Drugu svitovu vijnu Misce provedennya bulo zgodom zalisheno na p yat rokiv pid chas nimeckoyi okupaciyi Norvegiyi Nimecki vijska vikoristovuvali pagorb yak majdanchik dlya zenitnoyi artileriyi U 1945 roci na majdanchiku bulo nove onovlennya na cej raz z novimi tribunami i bilshim profilem U perspektivi v 1934 roci pislya togo yak buv zvedenij drugij zlit U 1948 roci Oslo bulo vibrane dlya provedennya zimovih Olimpijskih igor 1952 roku Do cogo tribuna z bokiv pagorba bula timchasovoyu do Olimpiadi voni buli perebudovani yak postijni Bula pobudovana nova tribuna pobudovana zhuri vezha a takozh ob yekti dlya delegativ korolivskoyi sim yi i radiomovlennya Misce stribka bulo perebudovane v toj chas yak ranishe buv bezlad vidkritih derev yanih konstrukcij Vezha bula pofarbovana u bilij kolir i otrimala lift Pagorb mav buti rozshirenij i shob ce dozvoliti posadkovij shil potribno bulo znyati pobuduvavshi jogo yak shtuchnu strukturu Pid pidnyatoyu chastinoyu pagorba bulo pobudovano tripoverhovu budivlyu z lizhnih muzeyem na nizhnih dvoh poverhah ta restoranom na verhnomu poversi Ozero bulo virito na glibini 6 metriv Vartist modernizaciyi sklala 1 5 mln norvezkih kron oplachenih municipalitetom Oslo Ci onovlennya priveli do stvorennya shtuchnogo ozera v nerobochij chas yake stalo miscem vidpochinku i plavannya dlya zhiteliv mista Ozero bulo v toj chas glibinoyu 3 metri i malo tipovu temperaturu 10 C Pislya prijnyattya Oslo rishennya pro provedennya FIS Nordic World Ski Championships 1966 roku stalo ochevidno sho dlya zadovolennya vimog Mizhnarodnoyi federaciyi lizhnogo sportu bude potribno bilshe onovlen Shob dozvoliti bilsh trivali stribki misce stribka malo buti perenesene na 10 metriv nazad a ozero virito glibshe z novimi betonnimi stendami vbudovanimi v storoni U poyednanni z vezheyu pobudovanoyu vishe ce davalo riznicyu visot 56 metriv mizh startom i vilotom dozvolyayuchi bazhanu dovzhinu Vpershe vikoristovuvavsya komp yuter dlya rozrahunku baliv ale dlya zv yazku yak i ranishe vikoristovuvalis drotyani telefoni Sistemi publichnogo ogoloshennya i tablo zalishilisya v ruchnomu rezhimi Tramplin v 1952 roci cherez tizhden pislya zimovih Olimpijskih igor 1952 roku Do 1971 roku Asociaciya z prosuvannya lizhnogo sportu bilshe ne zaroblyala groshej na lizhnomu festivali todi voni pochali obgovoryuvati pitannya pro vidnovlennya vsogo kompleksu Rolf Ramm Ostgaard zrobiv propoziciyu yaka vklyuchatime v sebe podvijnij tramlin yak zi zvichajnim tak i z velikim tramplinom Znovu bulo visunuto propoziciyu pro budivnictvo velikogo tramplina v Rodklejvi Argumenti za zberezhennya pagorba v Golmenkolleni polyagali v tomu sho ce zabezpechilo b tisnij zv yazok mizh lizhnimi stribkami i lizhnimi gonkami Odnak Golmenkollen strazhdav vid vitru tomu sho buv pobudovanij z nadbudovoyu Dosvid sered inshogo Salpausselka v Lahti Finlyandiya pokazav sho ce mozhna bulo b chastkovo usunuti pobuduvavshi stribok v goru Negajnogo rishennya ne bulo znajdeno i zberezhennya staroyi strukturi trivalo Osvitlennya yake dozvolyalo pobachiti tramplin vnochi bulo vstanovleno v 1977 roci Osnovnoyu problemoyu buv lift yakij vreshti resht buv zaminenij v 1978 roci U 1970 h rokah v ozeri bula pobudovana scena yaka dozvolyala provoditi koncerti spektakli ta inshi rozvazhalni zahodi Miska rada Oslo rozglyadala propoziciyu na provedennya zimovih Olimpijskih igor 1980 roci v 1970 h rokah ale bulo vstanovleno sho ce ne bude pidhodyasha investiciya U 1979 roci Oslo buv vibranim na provedennya Chempionatu svitu z lizhnih gonok FIS v 1982 roci ale potribno bulo onoviti tramplin Vitrati na modernizaciyu stanovili 50 miljoniv norvezkih kron z yakih Norvezka federaciya lizhnogo sportu zaplatila 5 miljoniv a municipalitet Oslo i derzhava vzyali na sebe inshu chastinu sumi Veliki vitrati priveli do publichnih debativ Onovlennya vklyuchali vprovadzhennya elektroniki Stara sistema ruchnogo vimiryuvannya vidstani lyudmi yaka stoyit poruch z pagorbom bula skasovana i zaminena videosistemoyu Robotron Inshimi novimi onovlennyami buli elektronna sistema rezultativ ta tablo nova sistema obliku chasu i shvidkosti i nova centralna sistema dlya rozrahunku ocinok Uhil pagorba i posadki buli vidregulovanij a pryama sekciya bula zrushena na 10 metriv vniz Bulo zabrano 130 000 kubichnih metriv 4 600 000 kubometriv zemlyanih Besseruddzhernete opustivsya she na 7 metriv Ce dozvolilo pobuduvati dodatkovi tribuni Dlya delegativ movlennya i zhuri buli stvoreni novi strukturi Tramplin litom 1975 roku Sistema Robotron viyavilasya nenadijnoyu i bula vivedena z uzhitku v 1986 roci Takozh bula zbudovana alyuminiyeva scena yaku mozhna bulo vikoristovuvati dlya koncertiv protyagom lita U 1992 roci pagorb bulo dodatkovo rozshireno shlyahom kopannya she na 3 5 metra Ce zbilshilo K tochku z 105 do 110 Z 1992 roku tramplin otrimav prozhektorne osvitlennya sho dozvolyaye provoditi zahodi u vechirnij chas a organizatori mogli perenositi podiyi na vechir yaksho viter buv nadto silnim vden Novij tramplin U 2002 roci Asociaciya z prosuvannya lizhnogo sportu rozpochala proces podachi zayavok na Chempionat svitu z lizhnih gonok FIS 2009 Miska rada virishila nadati 52 8 mln norvezkih kron na modernizaciyu Golmenkollen v tomu chisli na chempionati svitu 2009 4 chervnya 2004 roku Oslo prograla v nominaciyi na misce provedennya Liberecyu Chehiya Norvezka federaciya lizhnogo sportu zgodom zayavila sho voni podali zayavku na chempionat svitu 2011 roku V 2007 roci 22 veresnya 2005 roku FIS zayavila sho potribno bude pobuduvati absolyutno novij Holmenkollbakken yaksho Oslo bude prijmati chempionati svitu FIS zayavila sho analogichni rekonstrukciyi buli vikonani z Schattenbergschanze v Oberstdorfi Nimechchina i Bergizel v Insbrukci Avstriya U grudni 2005 roku Norvezke upravlinnya kulturnoyi spadshini dalo dozvil na rujnuvannya vezhi za umovi sho bude stvorene nove vhodzhennya z analogichnoyu arhitekturnoyu yakistyu Ostatochne rishennya municipalnoyi radi pro sporudzhennya bulo prijnyate 1 bereznya 2006 roku Novij tramplin v toj chas ocinyuvavsya v 310 mln norvezkih kron i derzhava bula gotova finansuvati 70 miljoniv norvezkih kron Oslo was awarded the 2011 World Championships in May 2006 Oslo buv vibranij miscem provedennya Chempionatom svitu 2011 roku v travni 2006 roku Novij tramplin pid chas budivnictva lizhnij stadion znahoditsya na perednomu plani Municipalitet ogolosiv konkurs arhitekturnogo dizajnu dlya vidnovlennya tramplina Propoziciya Zhyulyena De Smedta bula vibrana sered 104 uchasnikiv U toj chas bulo pidrahovano sho nova nacionalna arena obijdetsya v 653 mln norvezkih kron Znesennya Holmenkollbakken rozpochalosya 16 zhovtnya 2008 roku Turnir chempionatu svitu 2009 roku vidbuvsya v Vikersundbakken zamist Golmenkollen cherez rekonstrukciyu Do 2008 roku vartist dosyagla 1 2 mlrd norvezkih kron a do nastupnogo roku cya pomitka syagla 1 8 mlrd norvezkih kron Miskij komisar u spravah biznesu i kulturi Anett Vijg Brin z partiyi Progres povinna bula pokinuti svoyu posadu cherez perevitrati koshtiv Konsultativnij zvit skladenij municipalitetom prijshov do visnovku pro te sho poshuk ekonomiyi koshtiv dlya sprobi vklastis v ramki byudzhetu prizvelo do bilsh povilnogo progresu sho takozh prizvelo do zbilshennya vitrat Vitrati na novij velikij tramplin stanovili 715 mln norvezkih kron a zagalni vitrati na modernizaciyu nacionalnoyi areni ta infrastrukturi syagnuli 2 426 mln norvezkih kron Ce vklyuchalo budivnictvo novogo lizhnogo stadionu poruch z Golmenkollkakkenom ta Midtstubakkenom i modernizaciyu do liniyi Golmenkollen Spochatku bulo virisheno sho pershij stribok vidbudetsya 3 bereznya 2010 roku i jogo vikonaye Anett Sagen providna zhinka dzhamper Norvegiyi Odnak organizatori virishili sho Bjorn Ejnar Romorenu bude dopushenim pershim zrobiti stribok U pershomu stribku v novomu misci Romoren stribnuv na 110 metriv Organizatori zayavili sho stribok Sagena nastupnogo dnya 106 5 metra mav vvazhatisya oficijnim pershim stribkom InfrastrukturaVid zi staroyi vezhi vlitku Tramplin ye chastinoyu Nacionalnoyi areni Golmenkollen yaka takozh skladayetsya z kombinovanogo lizhnogo ta biatlonnogo stadionu Poryad z Granasenom v Trongejmi i Lisgordsbakkenom v Lillegammeri Golmenkollen ye odniyeyu z troh zvichajnih i velikih trampliniv na nacionalnih arenah dlya stribkiv z tramplina i katannya na girskih lizhah Tramplin ye najpopulyarnishoyu turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu v Norvegiyi i nalichuye blizko miljona vidviduvachiv v rik Holmenkollbakken znahoditsya v odnomu misci z Golmenkollenskim lizhnim muzeyem v yakomu predstavlena istoriya katannya na lizhah U nogo ye simulyator yakij dozvolyaye publici vizualizuvati stribok na lizhah v goru Rekordi tramplina 139 5 metra vstanovlenij Andersom Yakobsenom v 2011 roci a rekord zhinok stanovit 131 metr vstanovlenij Anett Sagen v 2006 roci Amfiteatr novogo tramplina Novij pagorb maye tramplin rozmirom 134 metri i misce K120 metriv Najkrutisha chastina prizemlennya stanovit 35 7 gradusa sho stanovit 105 6 metra vid zlotu Kut v tochci rozmiru pagorba stanovit 30 8 gradusa a shirina posadkovogo shilu stanovit 25 2 metra Platforma dlya stribka pobudovana zi stali stanovit 96 95 metra v dovzhinu sho na 36 gradusiv vishe vsih Tribuni vikonani zi stali i betonu ta vklyuchayut v sebe VIP ob yekti Ce yedinij pagorb u sviti z postijnim vitrovim ekranom pobudovanim yak chastina sproektovanoyi konstrukciyi i yedinim stalevim stribkom v sviti Tramplin znahoditsya na visoti 375 metriv nad rivnem morya Misce provedennya nalezhit municipalitetu Oslo i upravlyayetsya Asociaciyeyu po prosuvannyu lizhnogo sportu Transport zasnovanij na tomu sho glyadachi ne vikoristovuvatimut privatni avtomobili na misci Zamist cogo vsi glyadachi povinni vikoristovuvati liniyu Golmenkollen u metro Oslo Stanciya Golmenkollen roztashovana nepodalik lishe dekilka hvilin hodbi vid tramplina i stadionu dlya bigovih lizh Stanciya Golmenkollen yedina liniya z platformami yaki dayut zmogu vmishati 9000 osib na godinu PodiyiZhinki Data Zmagannya Pershe misce Druge misce Tretye misce 12 bereznya 2000 HSF Daniela Irashko Shtolc Gelena Olsson 11 March 2001 HSF Daniela Irashko Shtolc 17 March 2002 HSF Gelena Olsson Daniela Irashko Shtolc 9 March 2003 HSF Daniela Irashko Shtolc Gelena Olsson 17 March 2013 WC Sara Takanasi 8 March 2014 WC Takanasi Sara Yuki Ito 13 March 2015 WC Takanasi Sara 4 February 2016 WC Takanasi Sara Maren Lundbyu Irina Avvakumova Choloviki Tilki stribki z tramplina Data Zmagannya Pershe misce Druge misce Tretye misce 24 lyutogo 1896 HSF NCO 28 lyutogo 1930 NWSC 5 bereznya 1933 HSF 4 bereznya 1934 HSF 3 bereznya 1935 HSF 1 bereznya 1936 HSF 28 lyutogo 1937 HSF 6 bereznya 1938 HSF 5 bereznya 1939 HSF 3 bereznya 1940 HSF 1941 1945 HSF vidmina zmagan Druga svitova vijna 3 bereznya 1946 HSF 2 bereznya 1947 HSF 7 bereznya 1948 HSF 6 bereznya 1949 HSF 5 bereznya 1950 HSF 25 lyutogo 1951 HSF 24 lyutogo 1952 OWG 9 bereznya 1952 HSF 1 bereznya 1953 HSF 7 bereznya 1954 HSF silnij viter 4 kvitnya 1954 ELE 6 bereznya 1955 HSF 26 lyutogo 1956 HSF 3 bereznya 1957 HSF 16 bereznya 1958 HSF Otto Leodolter 8 bereznya 1959 HSF 20 bereznya 1960 HSF 12 bereznya 1961 HSF 18 bereznya 1962 HSF 17 bereznya 1963 HSF 15 bereznya 1964 HSF 14 bereznya 1965 HSF 27 lyutogo 1966 NWSC 5 bereznya 1967 HSF 17 bereznya 1968 HSF Volodimir Byelousov 16 bereznya 1969 HSF Yirzhi Rashka 15 bereznya 1970 HSF Volodimir Byelousov 14 bereznya 1971 HSF 12 bereznya 1972 HSF 18 bereznya 1973 HSF 10 bereznya 1974 HSF 9 bereznya 1975 HSF Toni Innauer 14 bereznya 1976 HSF Karl Shnabl Toni Innauer 13 bereznya 1977 HSF 12 bereznya 1978 HSF 11 bereznya 1979 HSF Per Bergerud 16 bereznya 1980 WC Gubert Nojper 15 bereznya 1981 WC 26 lyutogo 1982 NWSC WC T NorvegiyaPer Bergerud Avstriya Gubert Nojper Andreas Felder Finlyandiya Matti Nyukyanen 28 lyutogo 1982 NWSC I 13 bereznya 1983 WC 11 bereznya 1984 WC 10 bereznya 1985 WC Matti Nyukyanen 16 bereznya 1986 WC Ernst Vettori Matti Nyukyanen Andreas Felder 22 bereznya 1987 WC Andreas Felder 20 bereznya 1988 WC 5 bereznya 1989 WC 18 bereznya 1990 HSF Andreas Felder 17 bereznya 1991 WC Ernst Vettori Stefan Gorngaher 15 bereznya 1992 WC Yirzhi Parma Martin Gellvart 14 bereznya 1993 WC 13 bereznya 1994 WC silnij viter 12 bereznya 1995 WC Andi Goldberger 15 bereznya 1996 WC T Avstriya Martin Gellvart Rajngard Shvarcenberger Andreas Vidgelcl Andi Goldberger Norvegiya Nimechchina Mihael Urman 17 bereznya 1996 WC Adam Malish Yanne Ahonen 16 bereznya 1997 WC Funaki Kadzujosi 15 bereznya 1998 WC 14 bereznya 1999 WC Kasaj Noriaki Martin Shmitt Funaki Kadzujosi 12 bereznya 2000 WC Yanne Ahonen 11 bereznya 2001 WC Adam Malish Stefan Gorngaher Martin Shmitt 17 bereznya 2002 WC Simon Amman Adam Malish 8 bereznya 2003 WC T Avstriya Tomas Morgenshtern Andreas Vidgelcl Finlyandiya Nimechchina Mihael Urman Martin Shmitt 9 bereznya 2003 WC Adam Malish 14 bereznya 2004 WC Simon Amman 13 bereznya 2005 WC Mihael Urman 12 bereznya 2006 WC Adam Malish Tomas Morgenshtern Andreas Kofler 17 bereznya 2007 WC Adam Malish Anders Bardal 18 bereznya 2007 WC Simon Amman Martin Koch 9 bereznya 2008 WC Gregor Shlirencauer 2009 WC remont 14 bereznya 2010 WC Simon Amman Adam Malish Andreas Kofler night 3 bereznya 2011 NWSC I Gregor Shlirencauer Tomas Morgenshtern Simon Amman 5 March 2011 NWSC T Avstriya Gregor Shlirencauer Martin Koch Andreas Kofler Tomas Morgenshtern NorvegiyaJogan Remen Evensen Anders Bardal SloveniyaPeter Prevc Yernej Dam yan 11 bereznya 2012 WC Martin Koh Zeverin Frojnd 17 bereznya 2013 WC Gregor Shlirencauer Pjotr Zhila 9 bereznya 2014 WC Zeverin Frojnd Anders Bardal Kamil Stoh night 14 bereznya 2015 WC Zeverin Frojnd Peter Prevc 15 bereznya 2015 WC Zeverin Frojnd Kasaj Noriaki Peter Prevc Kamil Stoh night 6 lyutogo 2016 WC T SloveniyaPeter Prevc NorvegiyaDaniel Andre Tande Jogann Andre Forfang YaponiyaTakeuti Taku Ito Dajki Kasaj Noriaki 7 lyutogo 2016 WC gustij tuman 10 bereznya 2017 WC RA Q prol Andreas Vellinger Peter Prevc Rihard Frajtag 11 bereznya 2017 WC RA T Avstriya Mihael Gajbek Manuel Fettner Shtefan Kraft Nimechchina Markus Ajzenbihler Shtefan Lajye Rihard Frajtag Andreas Vellinger Polsha Pjotr Zhila Kamil Stoh David Kubackij Macej Kot 12 bereznya 2017 WC RA I Shtefan Kraft Andreas Vellinger Markus Ajzenbihler Lizhnij stribok v 1924 roci Golmenkollenskij lizhnij festival shorichnij lizhnij zahid u Norvegiyi yakij prohodit v Golmenkolleni Do 1932 roku lizhne dvoborstvo buli chastinoyu skandinavskih ob yednan i v podiyah povnistyu dominuvali norvezhci U 1903 roci v Oslo vidbulasya yedina versiya Pivnichnih igor nazvana Zimovij sportivnij tizhden Poperednikom zimovih Olimpijskih igor u comu zahodi sered inshogo buli stribki z tramplina v Golmenkollkekkeni The Ski Festival was first held on a Sunday in 1926 Lizhnij festival vpershe vidbuvsya u 1926 roci Pochinayuchi z 1933 roku vidbuvsya chistij konkurs zi stribkiv z tramplina yakij dozvoliv inozemnim sportsmenam zi stribkiv konkuruvati za verhni poziciyi Spochatku ocinki buli zasekrechenimi stvoryuyuchi publichni diskusiyi pro spravedlivist suddiv u parnih gonkah Ce bulo zmineno v 1951 roci koli ocinki stali ogoloshuvatisya v sistemi GO Lizhnij festival v Golmenkolleni vvazhavsya de fakto Chempionatom svitu do zimovih Olimpijskih igor 1924 roku Norvezka federaciya lizhnogo sportu bula protivnikom stvorennya Chempionativ svitu i zimovih Olimpijskih igor tomu sho voni vvazhali sho ce pribere prestizh Lizhnogo festivalyu Oslo buv organizatorom provedennya FIS Nordic World Ski Championships 1930 za vinyatkom shvedskogo Erika Rajlande yakij posiv p yate misce Norvegiya zajnyala pershi desyat pozicij Golmenkollen buv miscem provedennya zimovih Olimpijskih igor 1952 roku Tochne chislo lyudej sho brali uchast v zahodi z lizhnih stribkiv 24 lyutogo nevidoma ale priblizno mizh 120 000 i 150 000 z oficijnim povidomlennyam v yakomu zaznacheno 143 000 Zahid vigrav Arnfinn Bergmann Nastupnij chempionat svitu vidbuvsya v 1966 roci Viyizd pid chas Chempionatu svitu zi stribkiv z tramplina FIS 2005 06 Pochinayuchi z sezonu 1979 80 FIS predstavila Kubok svitu zi stribkiv z tramplina Do 1990 roku vinik konflikt mizh lizhnimi stribunami i Mizhnarodnoyu federaciyeyu lizhnogo sportu U den lizhnogo festivalyu stribuni kolektivno zazhadali 150 000 norvezkih kron u zbilshenomu prizovomu fondi abo zagrozhuvali ne brati uchast u zmaganni Bulo zayavleno sho groshi budut vikoristani na blagodijnist napriklad vidrodzhennya rumunskih stribkiv z tramplina Vimoga bula vidhilena organizatorami yaki zayavili sho yim dovedetsya diskvalifikuvati stribuniv oskilki voni budut rozglyadatisya yak profesionali a ne amatori Pochinayuchi z 1997 roku Kubku svitu stribki v Golmenkolleni ye chastinoyu Pivnichnogo turniru yakij vklyuchaye v sebe chotiri poslidovnih stribki v chotiroh norvezkih shvedskih i finskih lizhnih stribkah nathnenih Turne chotiroh trampliniv Vlitku na staromu pagorbi bulo ozero yake dozvolilo vikoristovuvati amfiteatr dlya koncertiv igor i rozvag Misce zustrichi todi chasto zgaduvalosya yak Sommerkollen Z 1963 roku na pivdennij tribuni bula pobudovana timchasova nevelika platforma yaka dozvolila lizhnikam i dajveram zrobiti stribok i prizemlitisya u vodu Mizh 1963 ta 1983 rokami konkurs provodivsya dev yat raziv Pochinayuchi z 1983 roku buv Ta sjansen yakij translyuvavsya shorichno Norvezkoyu radiomovnoyu korporaciyeyu i stav najpopulyarnishim shou Sommerkollena Ce buv neformalnij konkurs z dvoma golovnimi podiyami odna de samorobnij korabel povinen buv spochatku spustitisya po korotkomu promizhku chasu a potim kovzati po poverhni vodi shob vdariti ustanovlenij dzvin v najkorotshi termini Druge zmagannya bulo na velosipedi de velosipedistu dovodilosya zakinchuvati trek na histkij plavuchij pristani PrimitkiVaage ta Kristensen 1992 s 25 Vaage ta Kristensen 1992 s 47 Vaage ta Kristensen 1992 s 31 Vaage ta Kristensen 1992 s 28 Vaage ta Kristensen 1992 s 29 Vaage ta Kristensen 1992 s 49 Vaage ta Kristensen 1992 s 50 Vaage ta Kristensen 1992 s 36 Vaage ta Kristensen 1992 s 51 Oslo City Archives 7 veresnya 2006 Oslos thtre OL soknader Norwegian Arhiv originalu za 1 March 2011 Procitovano 1 bereznya 2011 Kirkeboen Stein Erik 9 zhovtnya 2002 Kommunen sier ja til Kollen reprise Aftenposten s 33 Holmenkollbakken gatt ut pa dato Norwegian 22 veresnya 2005 Arhiv originalu za 23 February 2011 Procitovano 3 bereznya 2011 Gulseth Hege Lovdal 1 bereznya 2006 Uavklart om Holmenkoll bakke Norwegian Arhiv originalu za 3 March 2011 Procitovano 3 bereznya 2011 Kollen kan rives til VM Adresseavisen Norwegian 26 travnya 2006 s 28 Her er nye Holmenkollen Norwegian 4 veresnya 2007 Arhiv originalu za 23 February 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Kollen rives i det stille Norwegian 16 zhovtnya 2008 s 28 Hagesaeter Pal V 21 lyutogo 2011 Prislapp for VM 2 4 milliarder Aftenposten Norwegian Arhiv originalu za 23 February 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Andersen Barbro 3 bereznya 2010 En helt nydelig hoppbakke Norwegian Broadcasting Corporation Norwegian Arhiv originalu za 23 February 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Faktaark om Holmenkollen PDF Norwegian Arhiv originalu PDF za 24 February 2011 Procitovano 24 lyutogo 2011 19 grudnya 1999 Norwegian Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2018 Buzzi Kirsten M 23 lyutogo 2011 Drommer du om a kjenne Kollensuget Norwegian Arhiv originalu za 23 February 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Alt om bakken Arhiv originalu za 3 March 2011 Procitovano 3 bereznya 2011 Synstad Alexander 18 kvitnya 2008 Malet er a lage en knirkefri folkefest Norwegian Arhiv originalu za 6 December 2010 Procitovano 6 grudnya 2010 Norwegian Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 6 grudnya 2010 Jonsson Ake 2002 The Nordic Games Precursor to the Olympic Winter Games PDF February March 64 68 Arhiv originalu PDF za 23 February 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Thoresen 2007 s 46 Organising Committee for the VI Winter Olympic Games 1952 PDF Oslo Norway s 54 Arhiv originalu pdf za 30 veresnya 2007 Procitovano 10 veresnya 2010 Posilannyawww holmenkollen com oficijnij sajt Golmenkollenskij lizhnij tramplin