Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джованні Баттіста Годієрна (італ. Giovanni Battista Hodierna; 13 квітня 1597, м. Рагуза — 6 квітня 1660, Пальма-ді-Монтек'яро) — італійський астроном.
| Годіерна Джованні Баттіста | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 квітня 1597[1][2] Рагуза, Сицилія, Королівство Італія |
| Помер | 6 квітня 1660[4][2] (62 роки) Пальма-ді-Монтек'яро, Провінція Агрідженто, Сицилія, Королівство Італія[5] |
| Країна |  Сицилійське королівство |
| Діяльність | ентомолог, астроном, архітектор |
| Галузь | астрономія[6] |
| Автограф |  |
 Годіерна Джованні Баттіста у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 13 квітня 1597 р. в м. Рагуза на о. Сицилія. Основні знання Джованні здобув через самоосвіту. Почувши про відкриття, зроблені Ґ. Ґалілеєм, і прочитавши його «Зоряний вісник», Годієрна захопився астрономією. В 1618—1619 рр. він провів перші спостереження комет за допомогою примітивного телескопа ґалілеєвого типу. Особливо захоплювали Годієрну відкриття зоряної структури Чумацького Шляху та розсіяного скупчення Ясла (М44), що в дальшому ще більше посилило його інтерес до астрономії. З 1637 р. Джованні Годієрна став парафіяльним священиком при дворі герцога Монтечіаро, що дало йому доступ до здобуття знань. Це посприяло тому, що в 1644 р. він став доктором богослов'я, в 1645 р. — протоієреєм, а з 1655 р. обійняв посаду судового математика.
У 1646—1653 рр. Годієрна спостерігав Сатурн і незалежно від Гюйґенса відкрив кільце навколо планети. У своїй праці «Небесний провісник. Системи Сатурна» («Protei caelestis vertigines sev. Saturni systema») він опублікував малюнки кільця та його докладний опис. Результатом спостережень за рухом супутників Юпітера та за проходженням їхніх тіней по диску планети стали «Медіційські ефемериди» («Medicaeorum Ephemerides»). Вони містили найточніші таблиці руху ґалілеєвих супутників Юпітера. При цьому на відміну від ефемерид, опублікованих у 1614 р. Симоном Марієм у праці «Світ Юпітера» («Mundus Iovialis»), Годієрна для пояснення і обчислення руху супутників Юпітера застосував вдосконалену теорію їхнього руху, яка ґрунтувалась на використанні трьох типів періодичних збурень, що на той час було зародком сучасної планетарної теорії.
У 1656 р. Годіерна опублікував працю «Про чудесні явища на Сонці і Місяці, аспект оптичний, фізичний і астрономічний» («De Admirandis Phasibus in Sole et Luna visis, Ponderationes Opticae, Physicae, et Astronomicae»), в якій, детально описав поверхні обох світил, сонячні плями, їхні особливості та пояснив природу затемнень. Проте найзначнішою його працею є трактат «Систематика світу комет і дивовижні об'єкти на небі» («De systemate orbis cometici, deque admirandis coeli characteribus»). На жаль ця космологічна праця, яка на сотню років випередила свій час і могла здійснити переворот в астрономії, залишалася невідомою допоки не була виявлена італійськими вченими в 1985 р.
Вивчення комет підштовхнуло Годієрну до дослідження природи туманних об'єктів, які в той час мало цікавили його сучасників. З цією метою він поділив свій трактат на два логічних розділи: «Систематика світу комет» («De systemate orbis cometici») і «Про дивовижні небесні об'єкти» («De admirandis coeli characteribus»). У праці поєднано космологічні ідеї античності та передові ідеї. Перший розділ цілком присвячений вивченню цих небесних явищ. У чотирьох підрозділах «Про причини комет» («De causae cometorum») і додатках автор розглянув будову, склад, кінематичні властивості комет, теорію їхнього руху та визначення відстаней до них. Завершується перша частина двома невеликими підрозділами: «Комета 1618 р. Коротка історія. З особистих спостережень автора» («Сometarum annо domini MDCXVIII. Brevis hystoria. Ex peculiari authoris observatione constata») і «Нещодавні комети» («Cometis recentissimus»). У першому підрозділі автор подав, як свідчить назва, інформацію про власні спостереження Великої листопадової комети 1618 р. та про її характеристики, а саме: форма хвоста, колір, особливості руху по небесній сфері. У другому підрозділі він описав свої спостереження комети 1652 р. з докладною схемою та описом її руху сузір'ями. Другий розділ трактату — «Про дивовижні небесні об'єкти» — присвячений вивченню туманних об'єктів. Він має чотири частини. У першому розділі Годієрна наводить на основі спостережень власну класифікацію туманних об'єктів, яка й нині є напрочуд сучасною, оскільки він уважав, що туманності складаються з великої кількості зір. Класифікація туманностей Годієрни ґрунтувалася на потужності та роздільній здатності його телескопа. Так, у результаті спостережень було виділено три основних типи: «Luminosae» (Астеризми — зоряні скупчення, котрі можна бачити неозброєним оком як групу з кількох зір), Nebulosae (Туманності — їх можна побачити неозброєним оком як туманні хмарки, а в телескопі вони розділяються на зорі), Оccultae (Неясні — складаються з далеких і слабких зір і не розділяються на зорі в телескоп).
У цьому ж розділі учений також коротко зупинився й на попередніх каталогах туманностей (nebulosae) астрономів античності (Птолемея) та сучасників (Тихо Браге, Лонгомонтан). Каталог Птолемея містив шість туманних об'єктів: скупчення χ та h Персея; розсіяне скупчення Ясла в сузір'ї Рака; розсіяне скупчення М7 у Скорпіоні та астеризми в сузір'ях Стрільця та Оріона. Другий і третій розділи праці присвячені поділу туманностей на групи відповідно до запропонованої класифікації. До першої групи автор відніс Плеяди; Гіади; скупчення Волосся Вероніки; астеризм α Персея; туманність М42 з трапецією; астеризм λ, φ1, φ2 Оріона, ζ1, ζ2 Скорпіона та розсіяне скупчення NGC6231, а також астеризм у сузір'ї Водолія. При цьому він назвав і кількість зір, які йому вдалося розгледіти в скупченнях. Майже всі астеризми зображено на гравюрах, серед яких є й перший відомий на сьогодні малюнок туманності Оріона У другому розділі міститься перелік туманностей відкритих автором. До них автор відніс 20 об'єктів: розсіяні зоряні скупчення Ясла (М44 в сузір'ї Рака), М6 і M7 (сузір'я Скорпіона), NGC869 i NGC884 (χ та h Персея), М34 (сузір'я Персея); астеризм ν1 і ν2, скупчення NGC6530 (зорі які входять в склад дифузної туманності «Лагуна») i NGC6523 в сузір'ї Стрільця, розсіяні скупчення М36, M37, M38 у сузір'ї Візничого, скупчення Аль-Суфі (астеризм Сr399 «Вішалка») у сузір'ї Лисички, кулясте скупчення М92 (автор описує її, як туманність "в лівій нозі Геркулеса ") астеризм ξ1 і ξ2 у сузір'ї Козорога, астеризм ν1, ν2, π та розсіяні скупчення М47 у сузір'ї Корми, М41 у сузір'ї Великого Пса, та NGC2169 і NGC2175 у сузір'ї Оріона. Сюди автор також відніс і опис галактики М33 в сузір'ї Трикутника. Варто також зазначити, що одні об'єкти мають і опис, і відповідну ілюстрацію, а деякі представлені лише ілюстрацією або згадкою в тексті. Також у списку є об'єкти з незрозумілим, розпливчатим описом. Зокрема, Годієрна згадує про туманності в Ерідані, Рибах, біля окремих зір Плеяд і Гіад і про туманність між сузір'ями Зайця та Голуба, яка асоціюється з кулястим скупченням М79 , але, на думку італійських учених, ці об'єкти є не що інше, як дефекти оптики його телескопа.
Третій розділ присвячений неясним об'єктам (Occultae). Тут Годієрна, спочатку перелічивши подібні об'єкти в каталозі Птолемея, зазначає, що в більшій частині випадків це просто тісні зоряні пари, які неозброєне око сприймає як туманності, а телескоп розділив на окремі зорі. До списку неясних об'єктів Годієрна відніс і туманність М31. Завершується трактат розділом «Невирішені проблеми» («Problemata nonnulla»), де автор подає висновки та викладає свій погляд на світобудову, який є напрочуд сучасним. Тут він розвиває висловлену на початку праці думку про те, що за результатами його власних спостережень майже всі виявлені ним туманні об'єкти лежать у зоні Чумацького Шляху або недалеко від нього і тому є не що інше, як його частини. Цікавими є міркування вченого і щодо виникнення зір. Місцями їхнього формування астроном уважав туманні скупчення світлових згустків «первородного світла» («Lux primogenita»), де, на його думку, народжувалися зорі. Після виникнення нова зоря залишала такий згусток. Також Годієрну цікавило й те, чому яскраві зорі світять поодинці, а слабкі збиваються в скупчення. Крім того, за припущенням ученого, слабкі зорі Гіад, Плеяд та Ясел притягувалися одна до одної. Джованні Годієрна випередив у дослідженні туманностей провідних астрономів XVIII ст. Ш. Мессьє та В. Гершеля, розпочавши свої дослідження майже на 130 років раніше. На честь астронома було названо астероїд (21047)
Примітки
- http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=13821
- SNAC — 2010.
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- http://messier.seds.org/xtra/Bios/hodierna.html
- Favino F. Dizionario Biografico degli Italiani — 2013. — Vol. 79.
- Favino F. ODIERNA, Giovan Battista — 2013. — Vol. 79.
- Giovanni Battista Hodierna. Protei caelestis vertigines sev. Saturni systema. 1657.
- Giovanni Battista Hodierna . De Admirandis Phasibus in Sole et Luna visis, Ponderationes Opticae, Physicae, et Astronomicae. 1656.
- Giovanni Battista Hodierna. De systemate orbis cometici, deque admirandis coeli characteribus. Palermo, 1654.
- Fodera-Serio G., Indorato L., Nastasi P. Hodierna's Observations of Nebulae and his Cosmology. Journal for the History of Astronomy, XVI, p. 1—36 (1985).
- https://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=21047;orb=1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni Battista Godiyerna ital Giovanni Battista Hodierna 13 kvitnya 1597 m Raguza 6 kvitnya 1660 Palma di Montek yaro italijskij astronom Godierna Dzhovanni BattistaNarodivsya 13 kvitnya 1597 1597 04 13 1 2 Raguza Siciliya Korolivstvo ItaliyaPomer 6 kvitnya 1660 1660 04 06 4 2 62 roki Palma di Montek yaro Provinciya Agridzhento Siciliya Korolivstvo Italiya 5 Krayina Sicilijske korolivstvoDiyalnist entomolog astronom arhitektorGaluz astronomiya 6 Avtograf Godierna Dzhovanni Battista u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 13 kvitnya 1597 r v m Raguza na o Siciliya Osnovni znannya Dzhovanni zdobuv cherez samoosvitu Pochuvshi pro vidkrittya zrobleni G Galileyem i prochitavshi jogo Zoryanij visnik Godiyerna zahopivsya astronomiyeyu V 1618 1619 rr vin proviv pershi sposterezhennya komet za dopomogoyu primitivnogo teleskopa galileyevogo tipu Osoblivo zahoplyuvali Godiyernu vidkrittya zoryanoyi strukturi Chumackogo Shlyahu ta rozsiyanogo skupchennya Yasla M44 sho v dalshomu she bilshe posililo jogo interes do astronomiyi Z 1637 r Dzhovanni Godiyerna stav parafiyalnim svyashenikom pri dvori gercoga Montechiaro sho dalo jomu dostup do zdobuttya znan Ce pospriyalo tomu sho v 1644 r vin stav doktorom bogoslov ya v 1645 r protoiyereyem a z 1655 r obijnyav posadu sudovogo matematika U 1646 1653 rr Godiyerna sposterigav Saturn i nezalezhno vid Gyujgensa vidkriv kilce navkolo planeti U svoyij praci Nebesnij provisnik Sistemi Saturna Protei caelestis vertigines sev Saturni systema vin opublikuvav malyunki kilcya ta jogo dokladnij opis Rezultatom sposterezhen za ruhom suputnikiv Yupitera ta za prohodzhennyam yihnih tinej po disku planeti stali Medicijski efemeridi Medicaeorum Ephemerides Voni mistili najtochnishi tablici ruhu galileyevih suputnikiv Yupitera Pri comu na vidminu vid efemerid opublikovanih u 1614 r Simonom Mariyem u praci Svit Yupitera Mundus Iovialis Godiyerna dlya poyasnennya i obchislennya ruhu suputnikiv Yupitera zastosuvav vdoskonalenu teoriyu yihnogo ruhu yaka gruntuvalas na vikoristanni troh tipiv periodichnih zburen sho na toj chas bulo zarodkom suchasnoyi planetarnoyi teoriyi U 1656 r Godierna opublikuvav pracyu Pro chudesni yavisha na Sonci i Misyaci aspekt optichnij fizichnij i astronomichnij De Admirandis Phasibus in Sole et Luna visis Ponderationes Opticae Physicae et Astronomicae v yakij detalno opisav poverhni oboh svitil sonyachni plyami yihni osoblivosti ta poyasniv prirodu zatemnen Prote najznachnishoyu jogo praceyu ye traktat Sistematika svitu komet i divovizhni ob yekti na nebi De systemate orbis cometici deque admirandis coeli characteribus Na zhal cya kosmologichna pracya yaka na sotnyu rokiv viperedila svij chas i mogla zdijsniti perevorot v astronomiyi zalishalasya nevidomoyu dopoki ne bula viyavlena italijskimi vchenimi v 1985 r Vivchennya komet pidshtovhnulo Godiyernu do doslidzhennya prirodi tumannih ob yektiv yaki v toj chas malo cikavili jogo suchasnikiv Z ciyeyu metoyu vin podiliv svij traktat na dva logichnih rozdili Sistematika svitu komet De systemate orbis cometici i Pro divovizhni nebesni ob yekti De admirandis coeli characteribus U praci poyednano kosmologichni ideyi antichnosti ta peredovi ideyi Pershij rozdil cilkom prisvyachenij vivchennyu cih nebesnih yavish U chotiroh pidrozdilah Pro prichini komet De causae cometorum i dodatkah avtor rozglyanuv budovu sklad kinematichni vlastivosti komet teoriyu yihnogo ruhu ta viznachennya vidstanej do nih Zavershuyetsya persha chastina dvoma nevelikimi pidrozdilami Kometa 1618 r Korotka istoriya Z osobistih sposterezhen avtora Sometarum anno domini MDCXVIII Brevis hystoria Ex peculiari authoris observatione constata i Neshodavni kometi Cometis recentissimus U pershomu pidrozdili avtor podav yak svidchit nazva informaciyu pro vlasni sposterezhennya Velikoyi listopadovoyi kometi 1618 r ta pro yiyi harakteristiki a same forma hvosta kolir osoblivosti ruhu po nebesnij sferi U drugomu pidrozdili vin opisav svoyi sposterezhennya kometi 1652 r z dokladnoyu shemoyu ta opisom yiyi ruhu suzir yami Drugij rozdil traktatu Pro divovizhni nebesni ob yekti prisvyachenij vivchennyu tumannih ob yektiv Vin maye chotiri chastini U pershomu rozdili Godiyerna navodit na osnovi sposterezhen vlasnu klasifikaciyu tumannih ob yektiv yaka j nini ye naprochud suchasnoyu oskilki vin uvazhav sho tumannosti skladayutsya z velikoyi kilkosti zir Klasifikaciya tumannostej Godiyerni gruntuvalasya na potuzhnosti ta rozdilnij zdatnosti jogo teleskopa Tak u rezultati sposterezhen bulo vidileno tri osnovnih tipi Luminosae Asterizmi zoryani skupchennya kotri mozhna bachiti neozbroyenim okom yak grupu z kilkoh zir Nebulosae Tumannosti yih mozhna pobachiti neozbroyenim okom yak tumanni hmarki a v teleskopi voni rozdilyayutsya na zori Occultae Neyasni skladayutsya z dalekih i slabkih zir i ne rozdilyayutsya na zori v teleskop U comu zh rozdili uchenij takozh korotko zupinivsya j na poperednih katalogah tumannostej nebulosae astronomiv antichnosti Ptolemeya ta suchasnikiv Tiho Brage Longomontan Katalog Ptolemeya mistiv shist tumannih ob yektiv skupchennya x ta h Perseya rozsiyane skupchennya Yasla v suzir yi Raka rozsiyane skupchennya M7 u Skorpioni ta asterizmi v suzir yah Strilcya ta Oriona Drugij i tretij rozdili praci prisvyacheni podilu tumannostej na grupi vidpovidno do zaproponovanoyi klasifikaciyi Do pershoyi grupi avtor vidnis Pleyadi Giadi skupchennya Volossya Veroniki asterizm a Perseya tumannist M42 z trapeciyeyu asterizm l f1 f2 Oriona z1 z2 Skorpiona ta rozsiyane skupchennya NGC6231 a takozh asterizm u suzir yi Vodoliya Pri comu vin nazvav i kilkist zir yaki jomu vdalosya rozglediti v skupchennyah Majzhe vsi asterizmi zobrazheno na gravyurah sered yakih ye j pershij vidomij na sogodni malyunok tumannosti Oriona U drugomu rozdili mistitsya perelik tumannostej vidkritih avtorom Do nih avtor vidnis 20 ob yektiv rozsiyani zoryani skupchennya Yasla M44 v suzir yi Raka M6 i M7 suzir ya Skorpiona NGC869 i NGC884 x ta h Perseya M34 suzir ya Perseya asterizm n1 i n2 skupchennya NGC6530 zori yaki vhodyat v sklad difuznoyi tumannosti Laguna i NGC6523 v suzir yi Strilcya rozsiyani skupchennya M36 M37 M38 u suzir yi Viznichogo skupchennya Al Sufi asterizm Sr399 Vishalka u suzir yi Lisichki kulyaste skupchennya M92 avtor opisuye yiyi yak tumannist v livij nozi Gerkulesa asterizm 31 i 32 u suzir yi Kozoroga asterizm n1 n2 p ta rozsiyani skupchennya M47 u suzir yi Kormi M41 u suzir yi Velikogo Psa ta NGC2169 i NGC2175 u suzir yi Oriona Syudi avtor takozh vidnis i opis galaktiki M33 v suzir yi Trikutnika Varto takozh zaznachiti sho odni ob yekti mayut i opis i vidpovidnu ilyustraciyu a deyaki predstavleni lishe ilyustraciyeyu abo zgadkoyu v teksti Takozh u spisku ye ob yekti z nezrozumilim rozplivchatim opisom Zokrema Godiyerna zgaduye pro tumannosti v Eridani Ribah bilya okremih zir Pleyad i Giad i pro tumannist mizh suzir yami Zajcya ta Goluba yaka asociyuyetsya z kulyastim skupchennyam M79 ale na dumku italijskih uchenih ci ob yekti ye ne sho inshe yak defekti optiki jogo teleskopa Tretij rozdil prisvyachenij neyasnim ob yektam Occultae Tut Godiyerna spochatku perelichivshi podibni ob yekti v katalozi Ptolemeya zaznachaye sho v bilshij chastini vipadkiv ce prosto tisni zoryani pari yaki neozbroyene oko sprijmaye yak tumannosti a teleskop rozdiliv na okremi zori Do spisku neyasnih ob yektiv Godiyerna vidnis i tumannist M31 Zavershuyetsya traktat rozdilom Nevirisheni problemi Problemata nonnulla de avtor podaye visnovki ta vikladaye svij poglyad na svitobudovu yakij ye naprochud suchasnim Tut vin rozvivaye vislovlenu na pochatku praci dumku pro te sho za rezultatami jogo vlasnih sposterezhen majzhe vsi viyavleni nim tumanni ob yekti lezhat u zoni Chumackogo Shlyahu abo nedaleko vid nogo i tomu ye ne sho inshe yak jogo chastini Cikavimi ye mirkuvannya vchenogo i shodo viniknennya zir Miscyami yihnogo formuvannya astronom uvazhav tumanni skupchennya svitlovih zgustkiv pervorodnogo svitla Lux primogenita de na jogo dumku narodzhuvalisya zori Pislya viniknennya nova zorya zalishala takij zgustok Takozh Godiyernu cikavilo j te chomu yaskravi zori svityat poodinci a slabki zbivayutsya v skupchennya Krim togo za pripushennyam uchenogo slabki zori Giad Pleyad ta Yasel prityaguvalisya odna do odnoyi Dzhovanni Godiyerna viperediv u doslidzhenni tumannostej providnih astronomiv XVIII st Sh Messye ta V Gershelya rozpochavshi svoyi doslidzhennya majzhe na 130 rokiv ranishe Na chest astronoma bulo nazvano asteroyid 21047 Primitkihttp sdei senckenberg de biographies information php id 13821 SNAC 2010 d Track Q29861311 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 http messier seds org xtra Bios hodierna html Favino F Dizionario Biografico degli Italiani 2013 Vol 79 d Track Q1128537 Favino F ODIERNA Giovan Battista 2013 Vol 79 d Track Q1128537 Giovanni Battista Hodierna Protei caelestis vertigines sev Saturni systema 1657 Giovanni Battista Hodierna De Admirandis Phasibus in Sole et Luna visis Ponderationes Opticae Physicae et Astronomicae 1656 Giovanni Battista Hodierna De systemate orbis cometici deque admirandis coeli characteribus Palermo 1654 Fodera Serio G Indorato L Nastasi P Hodierna s Observations of Nebulae and his Cosmology Journal for the History of Astronomy XVI p 1 36 1985 https ssd jpl nasa gov sbdb cgi sstr 21047 orb 1