Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єлизавета Іванівна Гнєвушева (нар. 28 січня [10 лютого] 1916, Сураж, Чернігівська губернія — пом. 11 травня 1994, Москва) — радянський і російський історик — сходознавець, педагог.
| Гнєвушева Єлизавета Іванівна | |
|---|---|
| рос. Елизавета Ивановна Гневушева | |
 | |
| Народилася | 28 січня (10 лютого) 1916 Сураж, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Померла | 11 травня 1994 (78 років) Москва, Росія |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | історик, орієнталістка, педагог, публіцистка, викладачка університету |
| Alma mater | d |
| Галузь | історія, сходознавство, педагогіка і публіцистика |
| Заклад | Курський державний університет d Історичний факультет МДУ d Інститут країн Азії та Африки |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Науковий керівник | Губер Олександр Андрійович |
| Нагороди | Q65162994? (1994) |
.
Біографія
Походила із сім'ї православного священика. У 1941 році закінчила історичний факультет Московського державного педагогічного інституту ім. В. П. Потьомкіна і там же аспірантуру. Її вчителями були: Олександр Губер, В. К. Нікольський, Володимир Сергєєв, Сергій Сказкін, Микола Дружинін. Під час німецько-радянської війни перебувала в евакуації в м. Тара Омської області, де викладала історію в педучилищі та середній школі.
Захистивши 1948 року кандидатську дисертацію на тему «Виникнення Всеіндійського національного конгресу», переїхала до Курська, де викладала історію у Курському педагогічному інституті. Після повернення до Москви (1952) працювала в Московському інституті сходознавства (1952—1953), на історичному факультеті Московського державного університету (1954—1955). З 1956 року її педагогічна та наукова діяльність тісно пов'язана з Інститутом східних мов при МДУ, де вона понад 30 років опрацювала доцентом кафедри історії країн Південно-Східної Азії та Далекого Сходу. Після смерті свого вчителя Олександра Губера виступила як його біограф. Була куратором створеного в Інституті країн Азії та Африки кабінету-бібліотеки Олександра Губера та першим організатором «Губерівських читань».
Наукова діяльність
Єлизавета Гнєвушева - авторка низки розділів про Індонезію у підручниках для закладів вищої освіти з історії країн Сходу. Її основні науково-публіцистичні інтереси, однак, були пов'язані з російськими вченими-мандрівниками, що відвідали наприкінці 19 — на початку 20 ст. Нідерландську Індію, а також деякі інші території Азії та Африки. Особливо виділяються новаторські статті про Василя Пантелеймоновича Мамалигу, який брав участь в антиколоніальному повстанні проти голландців на острові Ломбок в 1890-х рр..
За сюжетами деяких статей вченої написано художні твори.
Громадська діяльність
Активний пропагандист Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури, з 1970 по 1980 рік курувала реставраційно-будівельний студентський загін МДУ, який працював щоліта в Суздалі.
Нагороди
- Лауреатка Премії «Прима Комексіндо» (1994)
Думка
«Захоплена слухачка лекцій Губера на істфаку Московського педагогічного інституту ще в довоєнний час, його вірна учениця та уважний біограф, Єлизавета Іванівна запам'яталася нам як людина активної життєвої позиції, небайдужий, послідовний та енергійний працівник університетської науки, дидактики та культури»
— . Владислав Ремарчук, завідувач кафедрою ІСАА
Основні роботи
- Путешествие П. И. Пашино по Персии и Индии // Очерки по истории русского востоковедения. М.: Издательство Академии наук СССР, 1953. С. 96—121.
- Буди Утомо («Высокая цель»): к 50-летию первой общенациональной организации в Индонезии // Советское востоковедение. — 1958. — № 5.
- Забытый путешественник. Жизнь и путешествия П. И. Пашино. — М., 1958;
- В. П. Малыгин — возмутитель спокойствия в Нидерландской Индии // Вопросы истории. — М., 1959. — № 12.[2] [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- В стране трёх тысяч островов (Русские ученые в Индонезии). — М., 1962.
- Путешествие по Африке С. В. Аверинцева // Страны и народы Востока. Выпуск IV. М.: Наука, 1965. С. 198—213.
- Первый обзор европейской колониальной политики и его автор // Колониализм и национально-освободительное движение в странах Юго-Восточной Азии. — М., 1972.
- Russians in Malaya and on Malaya // Meetings with Malaysia. — Kuala Lumpur, 1974.
- Первый «бейтензоргский» стипендиат Российской академии наук С. Г. Навашин на Яве в 1898—1899 гг. (По материалам неопубликованного дневника) // Страны и народы Востока. Выпуск XVII. Страны и народы бассейна Тихого океана. М.: Наука, ГРВЛ, 1975. С. 229—240 (совместно с В. А. Жаровым).
- Некоторые вопросы истории Вьетнама в трактовке А. А. Губера // Советская историография ЮВА. М.: Из-во вост. лит., 1977.
- Изучение истории ЮВА в Московском Университете // 225 лет Московского университета, 1979.
- Учредительная конференция Индийского национального конгресса // «Народы Азии и Африки», 1979, № 3.
- Этнографические коллекции А. С. Эстрина в МАЭ // Очерки истории русской этнографии, фольклористики и антропологии. — 1982. — Вып. 9 (в соавт. с В. Г. Трисман).
- Строитель Сурабайского порта [И. Т. Благов] // Страны и народы Востока. Выпуск XXIV. Страны и народы бассейна Тихого океана. Книга 5. М.: Наука, ГРВЛ, 1982. С. 110—126.
- Академик Александр Андреевич Губер (к 80-летию со дня рождения) // «Новая и новейшая история», 1982, № 5.
- Академик А. А. Губер. Творческий путь ученого //«Новая и новейшая история», 1983, № 6.
- Академик Александр Андреевич Губер. [отв. ред. акад. С. Л. Тихвинский] — М., 1988.
- А. А. Губер — организатор науки // Юго-Восточная Азия. История и современность. М.: Из-во вост. лит., 1989.
- История Индонезии. Том 1. — М.: Издательство МГУ, 1992 (в соавт. с Г. Г. Бандиленко, Д. В. Деопиком и В. А. Цыгановым)
- А. С. Эстрин. Воспоминания (из архива Е. И. Гневушевой); Е. И. Гневушева и В. Г. Трисман. Об Эстриных и их коллекции; Письма В. Г. Трисман, Е. И. Гневушевой и других Эстриным и о них // Индонезия начала XX века в коллекции и воспоминаниях А. Эстрина и А. Смотрицкой. Сост. Е. С. Твердислова, Г. А. Эстрина. М.: «Восточная литература», 2018, с. 5-138.
Доповіді
На Ломоносовських читаннях
- 1977 р. — І. Т. Благов — будівничий Сурабайського порту.
- 1978 р. — Записки А. Г. Ротчева про Індію як історичне джерело.
- 1981 р. — Гійом Постіль — перший професор арабської мови в Європі.
На губерівських читаннях
- 1977 р. — Науково-організаційна міжнародна діяльність академіка Олександра Губера.
- 1978 р. — Індія у науковій творчості Олександра Губера.
- 1979 р. — Деякі проблеми історії колоніальних та залежних країн у творчості академіка Олександра Губера.
- 1982 р. — Невидана робота Олександра Губера «Нариси боротьби капіталістичних держав за розподіл у Південно-Східній Азії».
Примітки
- Погадаев В. А. Памяти Елизаветы Ивановны Гневушевой // Восток. — 1995. — № 6
- Гневушева Е. И. Академик Александр Андреевич Губер. — М., 1988
- Погадаев В. А. Россияне в Индонезии: открытия историка Е. И. Гневушевой // Восточные ветви российской диаспоры. Том 2. Сквозь века и страны. Коллективная монография. Ответственный редактор, составитель Д. С. Панарина. Москва: ИВ РАН, 2020, с. 319—341
- Погадаев В. А. Н. Н. Миклухо-Маклай в судьбе историка Е. И. Гневушевой // Человек из легенды. К 150-летию со дня рождения Н. Н. Миклухо-Маклая. — М., 1997.
- Е. И. Гневушева «В. П. Малыгин — возмутитель спокойствия в Нидерландской Индии» // Вопросы истории. — М., 1959. — № 12.
- Гордин Р. Р. Возвращение Человека-тайны. Историческая повесть. — Кишинев, 1967
Чекулаева Е. Малиган и Кардила. — М., 1994
А. Иванченко «Пламя джунглей» // «Москва», 1965, N 9 - Погадаев В. А. Находки Елизаветы Ивановны // Красноводские вести. — 1991. — 10 окт.
- Владислав Ремарчук. "Памяти Александра Андреевича Губера" // "Московский университет", № 12 (4203) апрель 2007 [1]
Посилання
- ІВР РАН (Санкт-Петербург) — Personalia [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelizaveta Ivanivna Gnyevusheva nar 28 sichnya 10 lyutogo 1916 Surazh Chernigivska guberniya pom 11 travnya 1994 Moskva radyanskij i rosijskij istorik shodoznavec pedagog Gnyevusheva Yelizaveta Ivanivnaros Elizaveta Ivanovna GnevushevaNarodilasya28 sichnya 10 lyutogo 1916 Surazh Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla11 travnya 1994 1994 05 11 78 rokiv Moskva RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnististorik oriyentalistka pedagog publicistka vikladachka universitetuAlma materdGaluzistoriya shodoznavstvo pedagogika i publicistikaZakladKurskij derzhavnij universitet d Istorichnij fakultet MDU d Institut krayin Aziyi ta AfrikiVchene zvannyadocentNaukovij stupinkandidat istorichnih naukNaukovij kerivnikGuber Oleksandr AndrijovichNagorodiQ65162994 1994 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnyevusheva Anons dopovidi Yelizaveti Gnyevushevoyi na gurtku istoriyi serednih vikiv u Moskovskomu pedagogichnomu instituti 7 bereznya 1941 roku BiografiyaPohodila iz sim yi pravoslavnogo svyashenika U 1941 roci zakinchila istorichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im V P Potomkina i tam zhe aspiranturu Yiyi vchitelyami buli Oleksandr Guber V K Nikolskij Volodimir Sergyeyev Sergij Skazkin Mikola Druzhinin Pid chas nimecko radyanskoyi vijni perebuvala v evakuaciyi v m Tara Omskoyi oblasti de vikladala istoriyu v peduchilishi ta serednij shkoli Zahistivshi 1948 roku kandidatsku disertaciyu na temu Viniknennya Vseindijskogo nacionalnogo kongresu pereyihala do Kurska de vikladala istoriyu u Kurskomu pedagogichnomu instituti Pislya povernennya do Moskvi 1952 pracyuvala v Moskovskomu instituti shodoznavstva 1952 1953 na istorichnomu fakulteti Moskovskogo derzhavnogo universitetu 1954 1955 Z 1956 roku yiyi pedagogichna ta naukova diyalnist tisno pov yazana z Institutom shidnih mov pri MDU de vona ponad 30 rokiv opracyuvala docentom kafedri istoriyi krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Dalekogo Shodu Pislya smerti svogo vchitelya Oleksandra Gubera vistupila yak jogo biograf Bula kuratorom stvorenogo v Instituti krayin Aziyi ta Afriki kabinetu biblioteki Oleksandra Gubera ta pershim organizatorom Guberivskih chitan Naukova diyalnistYelizaveta Gnyevusheva avtorka nizki rozdiliv pro Indoneziyu u pidruchnikah dlya zakladiv vishoyi osviti z istoriyi krayin Shodu Yiyi osnovni naukovo publicistichni interesi odnak buli pov yazani z rosijskimi vchenimi mandrivnikami sho vidvidali naprikinci 19 na pochatku 20 st Niderlandsku Indiyu a takozh deyaki inshi teritoriyi Aziyi ta Afriki Osoblivo vidilyayutsya novatorski statti pro Vasilya Pantelejmonovicha Mamaligu yakij brav uchast v antikolonialnomu povstanni proti gollandciv na ostrovi Lombok v 1890 h rr Za syuzhetami deyakih statej vchenoyi napisano hudozhni tvori Gromadska diyalnistAktivnij propagandist Vserosijskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi z 1970 po 1980 rik kuruvala restavracijno budivelnij studentskij zagin MDU yakij pracyuvav sholita v Suzdali NagorodiLaureatka Premiyi Prima Komeksindo 1994 Dumka Zahoplena sluhachka lekcij Gubera na istfaku Moskovskogo pedagogichnogo institutu she v dovoyennij chas jogo virna uchenicya ta uvazhnij biograf Yelizaveta Ivanivna zapam yatalasya nam yak lyudina aktivnoyi zhittyevoyi poziciyi nebajduzhij poslidovnij ta energijnij pracivnik universitetskoyi nauki didaktiki ta kulturi Vladislav Remarchuk zaviduvach kafedroyu ISAAOsnovni robotiPuteshestvie P I Pashino po Persii i Indii Ocherki po istorii russkogo vostokovedeniya M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1953 S 96 121 Budi Utomo Vysokaya cel k 50 letiyu pervoj obshenacionalnoj organizacii v Indonezii Sovetskoe vostokovedenie 1958 5 Zabytyj puteshestvennik Zhizn i puteshestviya P I Pashino M 1958 V P Malygin vozmutitel spokojstviya v Niderlandskoj Indii Voprosy istorii M 1959 12 2 31 sichnya 2022 u Wayback Machine V strane tryoh tysyach ostrovov Russkie uchenye v Indonezii M 1962 Puteshestvie po Afrike S V Averinceva Strany i narody Vostoka Vypusk IV M Nauka 1965 S 198 213 Pervyj obzor evropejskoj kolonialnoj politiki i ego avtor Kolonializm i nacionalno osvoboditelnoe dvizhenie v stranah Yugo Vostochnoj Azii M 1972 Russians in Malaya and on Malaya Meetings with Malaysia Kuala Lumpur 1974 Pervyj bejtenzorgskij stipendiat Rossijskoj akademii nauk S G Navashin na Yave v 1898 1899 gg Po materialam neopublikovannogo dnevnika Strany i narody Vostoka Vypusk XVII Strany i narody bassejna Tihogo okeana M Nauka GRVL 1975 S 229 240 sovmestno s V A Zharovym Nekotorye voprosy istorii Vetnama v traktovke A A Gubera Sovetskaya istoriografiya YuVA M Iz vo vost lit 1977 Izuchenie istorii YuVA v Moskovskom Universitete 225 let Moskovskogo universiteta 1979 Uchreditelnaya konferenciya Indijskogo nacionalnogo kongressa Narody Azii i Afriki 1979 3 Etnograficheskie kollekcii A S Estrina v MAE Ocherki istorii russkoj etnografii folkloristiki i antropologii 1982 Vyp 9 v soavt s V G Trisman Stroitel Surabajskogo porta I T Blagov Strany i narody Vostoka Vypusk XXIV Strany i narody bassejna Tihogo okeana Kniga 5 M Nauka GRVL 1982 S 110 126 Akademik Aleksandr Andreevich Guber k 80 letiyu so dnya rozhdeniya Novaya i novejshaya istoriya 1982 5 Akademik A A Guber Tvorcheskij put uchenogo Novaya i novejshaya istoriya 1983 6 Akademik Aleksandr Andreevich Guber otv red akad S L Tihvinskij M 1988 A A Guber organizator nauki Yugo Vostochnaya Aziya Istoriya i sovremennost M Iz vo vost lit 1989 Istoriya Indonezii Tom 1 M Izdatelstvo MGU 1992 v soavt s G G Bandilenko D V Deopikom i V A Cyganovym A S Estrin Vospominaniya iz arhiva E I Gnevushevoj E I Gnevusheva i V G Trisman Ob Estrinyh i ih kollekcii Pisma V G Trisman E I Gnevushevoj i drugih Estrinym i o nih Indoneziya nachala XX veka v kollekcii i vospominaniyah A Estrina i A Smotrickoj Sost E S Tverdislova G A Estrina M Vostochnaya literatura 2018 s 5 138 DopovidiNa Lomonosovskih chitannyah 1977 r I T Blagov budivnichij Surabajskogo portu 1978 r Zapiski A G Rotcheva pro Indiyu yak istorichne dzherelo 1981 r Gijom Postil pershij profesor arabskoyi movi v Yevropi Na guberivskih chitannyah 1977 r Naukovo organizacijna mizhnarodna diyalnist akademika Oleksandra Gubera 1978 r Indiya u naukovij tvorchosti Oleksandra Gubera 1979 r Deyaki problemi istoriyi kolonialnih ta zalezhnih krayin u tvorchosti akademika Oleksandra Gubera 1982 r Nevidana robota Oleksandra Gubera Narisi borotbi kapitalistichnih derzhav za rozpodil u Pivdenno Shidnij Aziyi PrimitkiPogadaev V A Pamyati Elizavety Ivanovny Gnevushevoj Vostok 1995 6 Gnevusheva E I Akademik Aleksandr Andreevich Guber M 1988 Pogadaev V A Rossiyane v Indonezii otkrytiya istorika E I Gnevushevoj Vostochnye vetvi rossijskoj diaspory Tom 2 Skvoz veka i strany Kollektivnaya monografiya Otvetstvennyj redaktor sostavitel D S Panarina Moskva IV RAN 2020 s 319 341 Pogadaev V A N N Mikluho Maklaj v sudbe istorika E I Gnevushevoj Chelovek iz legendy K 150 letiyu so dnya rozhdeniya N N Mikluho Maklaya M 1997 E I Gnevusheva V P Malygin vozmutitel spokojstviya v Niderlandskoj Indii Voprosy istorii M 1959 12 Gordin R R Vozvrashenie Cheloveka tajny Istoricheskaya povest Kishinev 1967 Chekulaeva E Maligan i Kardila M 1994 A Ivanchenko Plamya dzhunglej Moskva 1965 N 9 Pogadaev V A Nahodki Elizavety Ivanovny Krasnovodskie vesti 1991 10 okt Vladislav Remarchuk Pamyati Aleksandra Andreevicha Gubera Moskovskij universitet 12 4203 aprel 2007 1 PosilannyaIVR RAN Sankt Peterburg Personalia 31 sichnya 2022 u Wayback Machine