Глобальне врядування англ Global governance цілеспрямований порядок який виникає в рамках інститутів процесів норм офіці

Глобальне врядування (англ. Global governance) — цілеспрямований порядок, який виникає в рамках інститутів, процесів, норм, офіційних угод та неформальних механізмів, які регулюють діяльність для загального блага.

У більш широкому розумні цей термін характеризує всі види міжнародної інтеграції та трансформацію міжнародних організацій з метою відповідності сучасним глобальним викликам.

Історія

Концепція глобального врядування активно розвивається науковцями починаючи з 1980-х років ХХ століття. Багато у чому вона заснована на ідеях Іммануїла Валлерстайна щодо обмеження влади національних держав через обов’язкову участь сучасної держави у міждержавній (міжнародній) системі, яка розвивається разом з світовою економікою.

Основні ознаки глобального врядування

регулює види діяльності які виходять за межі національних кордонів та відбуваються на міжнародному, транснаціональному або регіональному рівнях;
основними акторами є публічні, приватні та гібридні інституції, а також глобальні політичні та економічні мережі;
ґрунтується на правилах та процедурах які сформовані на базі спільних цінностей та принципів;
обумовлює формування міжнародних режимів, гармонізацію національних законодавств різних країн;
дотримання спільних правил забезпечується в першу чергу економічними та ідеологічними мотивами.

Глобальне неуправління

Одним з аспектів критики негативних ефектів глобального врядування є поняття глобального неуправління (англ. global ungovernance). Термін був запропонований британською економісткою Сьюзен Стрейндж у 1996 році та позначає дифузію влади від національних урядів до наднаціональних установ, або до недержавних суб'єктів, яка відбувається завдяки розвитку глобальних ринків. У сучасному тлумаченні, також, позначає специфічний режим управління та інституційного розвитоку міжнародних організацій в умовах невизначеності або неможливості швидкого досягнення завдань глобалізації, наприклад, таких як цілі сталого розвитку.

Див. також

Примітки

Benedict, Kennette (1 січня 2015). Wright, James D. (ред.). Global Governance. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (Second Edition) (англ.). Oxford: Elsevier. с. 155—161. doi:10.1016/b978-0-08-097086-8.75018-5. ISBN .
Haas, E. (1 січня 2001). Smelser, Neil J.; Baltes, Paul B. (ред.). International Organization. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (англ.). Oxford: Pergamon. с. 7819—7824. doi:10.1016/b0-08-043076-7/01269-9. ISBN .
. www.sciencedirect.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
Wallerstein, Immanuel (1984). The Politics of the World-Economy: The States, the Movements and the Civilizations (Англійська) . Cambridge: Cambridge University Press. с. 191.
Strange, Susan (1996). The Retreat of the State: The Diffusion of Power in the World Economy. Cambridge: Cambridge University Press.
Kormych, Anatolii; Zavalniuk, Volodymyr (2020). . Lex Portus (uk-ua) . № 6. doi:10.26886/2524-101X.6.2020.2. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.

[1] Benedict, Kennette (1 січня 2015). Wright, James D. (ред.). Global Governance. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (Second Edition) (англ.). Oxford: Elsevier. с. 155—161. doi:10.1016/b978-0-08-097086-8.75018-5. ISBN .

[2] Haas, E. (1 січня 2001). Smelser, Neil J.; Baltes, Paul B. (ред.). International Organization. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (англ.). Oxford: Pergamon. с. 7819—7824. doi:10.1016/b0-08-043076-7/01269-9. ISBN .

[3] . www.sciencedirect.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 1 березня 2021.

[4] Wallerstein, Immanuel (1984). The Politics of the World-Economy: The States, the Movements and the Civilizations (Англійська) . Cambridge: Cambridge University Press. с. 191.

[5] Strange, Susan (1996). The Retreat of the State: The Diffusion of Power in the World Economy. Cambridge: Cambridge University Press.

[6] Kormych, Anatolii; Zavalniuk, Volodymyr (2020). . Lex Portus (uk-ua) . № 6. doi:10.26886/2524-101X.6.2020.2. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.