Глибочиця місцевина урочище яр річка або селище що етимологічно походить від слова глибоко відповідно у рос глубоко рос

Глибочиця — місцевина, урочище (яр), річка або селище, що етимологічно походить від слова глибоко (відповідно у рос. глубоко — рос. Глубочица; біл. глыбока — біл. Глыбочіца, на тарашкевиці біл. Глыбочыца).

Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них.
Якщо Ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Населені пункти

— місто, центр ґміни у Польщі (колишня територія землі Моравії — Селезії, на лівому березі верхньої Псини).
— село в Лепельському районі, Вітебська область, Білорусь.
— село в Чечерському районі, Гомельська область, Білорусь.
Глибочиця — село в Житомирському районі, Житомирська область, Україна.

Річки

Глибочиця — річка в м. Києві, Україна.
— річка в , Росії.
— річка в Куньїнському районі, Росія.
— річка в Київській області, Україна.

Інше

Глибочиця — старовинна місцевість в м. Києві.

Див. також

Глибочицька вулиця — у м. Києві.
Глибочицький проїзд — проїзд в м. Києві.
Глибочицький провулок — у м. Києві.
Глибочицька (станція метро) — у м. Києві.

Примітки

стор. 647, 935 (урочище, яр), том 4 (Р-Я), «Новий тлумачний словник української мови», укл. В. Яременко та О. Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. (укр.)
стор. 547, «Руський літопис (за Іпатським списком переклав Леонід Махновець)», серія «Давньоруські та давні українські літописи», вид. «Дніпро», м. Київ, 1989 р.
. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 23 червня 2012.

[1] стор. 647, 935 (урочище, яр), том 4 (Р-Я), «Новий тлумачний словник української мови», укл. В. Яременко та О. Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. (укр.)

[2] стор. 547, «Руський літопис (за Іпатським списком переклав Леонід Махновець)», серія «Давньоруські та давні українські літописи», вид. «Дніпро», м. Київ, 1989 р.

[3] . Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 23 червня 2012.