Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глибоководний судновий хід «Дунай — Чорне море» (ГСХ «Дунай — Чорне море») — транспортний проєкт, який Україна виконує з 2003 для відновлення судноплавства історичним маршрутом через Кілійське та Старостамбульське (Бистре) гирла в дельті Дунаю.
| Глибоководний судновий хід «Дунай — Чорне море» | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Координати | 45°21′12″ пн. ш. 29°41′58″ сх. д. / 45.353600000028° пн. ш. 29.69950000002777912° сх. д.Координати: 45°21′12″ пн. ш. 29°41′58″ сх. д. / 45.353600000028° пн. ш. 29.69950000002777912° сх. д. |
З серпня 2004 року судноплавство відновлене в експериментальному режимі. Протягом 2004—2006 років під час виконання днопоглиблювальних робіт та у процесі експериментальних проведень суден проводився комплексний моніторинг щодо впливу цих робіт та проходу суден на природні комплекси.
Значення проєкту
Необхідність реалізацій проєкту обумовлюють:
- Традиційні торгово-економічні зв'язки країн Європи у районі дунайського басейну
- Наявність в Українського Дунайського пароплавства одного з найбільших річкових флотів для перевезення вантажів VII водним міжнародним транспортним коридором ТК, доля тоннажу якого складає — 24,1 %
- Наявність потужних українських морських портів для перевантаження вантажів (загальною сумою не менше 20 млн т) у сполученні ріка-море
- Розрахункові дані експертів ЄС щодо прогнозу збільшення обсягів перевезень трасою VII водного МТК в 2-3 рази до 2015 року
- Необхідність створення альтернативи (конкуренції) румунським каналам для оптимізації пропускної можливості, зменшення витрат та підвищення якості послуг при проходженні товарів у сполучені ріка-море.
Освоєння Дунайського міжнародного транспортного коридору:
- дасть можливість використати практичні можливості морських портів та інших інфраструктурних об'єктів придунайського регіону
- дозволить задіяти потенціал промислово-транспортного комплексу як цього регіону так і потенціал промислово-транспортного комплексу на внутрішніх водних шляхах України (промислові підприємства які розташовані вздовж річки Дніпро, водних басейнів Бузько-Дніпровського і Азовського регіонів) для перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів,
- дозволить оптимізувати процес і схеми перевезень, більш ефективно використовувати морський і річковий транспорт,
- вирішити соціально-економічні проблеми придунайського регіону.
Перспективним є з'єднання ТК VII з коридором TRACECA. Маршрут «Чорне море — Кавказ — Центральна Азія» повинен пройти територією 7 країн і з'єднати Європу з магістралями Казахстану і Китаю.
Опис проєкту
ГСХ «Дунай — Чорне море» має загальну довжину 170,36 км і складається з чотирьох ділянок:
- морський підхідний канал, довжиною 3,30 км, шириною по дну 85км, глибиною 7,65м БС, який проходить через морський бар у районі гирла Бистрого;
- море — Вилкове, довжиною 19,051км, шириною по дну 60м по гирлу Бистре та 120 м по Старостамбульському й Кілійському гирлах з проєктними глибинами до 7,26м БС по дну природного фарватеру;
- Вилкове — Ізмаїльський Чатал, довжиною 95,415км, природною шириною фарватера по дну 120м, природними глибинами до 7,26м БС та мінімальною глибиною на перекатах до 7,05м БС по дну природого фарватеру;
- Ізмаїльський Чатал — Рені, довжиною 54,36км, шириною не менше 120 метрів та глибиною не менше 7,26м БС по дну природного фарватеру.
Судноплавство забезпечується:
- з одностороннім рухом суден на першій ділянці через морський канал і частково на другій ділянці по гирлу Бистрому в районі Дунайського біосферного заповідника, довжиною 11,78км (6,9 % від загальної довжини суднового ходу);
- з двостороннім рухом на другій і третій ділянці, довжиною 158,58км (93,1 % від загальної довжини суднового ходу).
Повний проєкт передбачає розвиток суднового ходу, що забезпечує прохід суден з осадкою 7,2 м., що є альтернативою судноплавному Сулінському каналу на території Румунії. Перший етап будівництва забезпив прохід суден з осадкою 5,85м. Судна з такою осадкою складають близько 80 % від загальної кількості морських суден і суден ріка-море, які заходять до портів нижього Дунаю.
Вплив на довкілля
Україна продовжує повністю виконувати процедуру заходів на підставі положень міжнародних конвенцій, зокрема Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо), надаючи вичерпну інформацію з такою оцінкою Румунії та міжнародним організаціям. До МЗС Румунії, Секретаріату ЄЕК ООН, Секретаріату Міжнародної комісії із захисту р. Дунай (МКЗД), Європейської Комісії надіслано більше 20 офіційних нот та повідомлень.
За ініціативою України були тричі проведені громадські слухання за проєктом відновлення ГСХ на українській ділянці дельти:
- за проєктом першого етапу - 3 березня 2004 у м. Вилкове
- за проєктом на повний розвиток - 17 грудня 2004 у м. Ізмаїл.
- за проєктом на повний розвиток - 20 грудня 2006 у м. Ізмаїл.
Під час проєктної підготовки та реалізації робіт була забезпечена тісна взаємодія з міжнародними організаціями, в т.ч. природоохоронними, яким була надана найдокладніша інформація про проєктні рішення і хід будівництва, а також можливість побувати на місці споруди суднового ходу (побувало понад 10 різних міжнародних делегацій).
Україною проведені представницькі міжнародні заходи для детального наукового обговорення проєкту експертами та його розробниками:
- Робочий семінар міжнародних експертів «Відновлення транзитного судноплавства в українській частині дельти Дунаю в умовах існування біосферного заповідника на основі міжнародного досвіду» 16-20.10. 2003, Одеса;
- Міжнародний науково-практичний семінар «Міжнародна експертиза результатів моніторингу реалізації першої черги відновлювальних робіт глибоководного суднового ходу «Дунай - Чорне море» з урахуванням впливу інших видів господарської діяльності на природні комплекси дельти Дунаю». 27-28 квітня 2005, Одеса;
- Міжнародна науково - практична конференція «Збереження та сталий розвиток дельти Дунаю» 26-28 лютого - 1 березня 2005, Одеса.
В цьому ж переліку – міжнародні консультації з оцінки впливу на навколишнє природне середовище від реалізації проєкту «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток».
Теперішній стан
Починаючи з кінця 2007 року прохідна осадка становила 4,5 метра, з середини червня 2008 року — 4,8 метра. З середини липня 2009 на гирлі Бистре, завдяки роботі трьох земкараванів, прохідну осадку було збільшено до 5 метрів.
Російсько-українська війна
Після звільнення острова Зміїний Україна змогла відкрити судноплавство гирлом Бистре. Таким чином, вдалось розблокувати шлях до українських Дунайських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
28 липня 2022 року після зіткнення з невідомим вибуховим пристроєм в гирлі Бистре мале гідрографічне судно «Шляховик», що належить державній установі «Держгідрографія», отримало пробоїну в носовій частині нижче ватерлінії. Після вибуху судно зупинилося на вході до гирла Бистре з боку Чорного моря. До нього оперативно прибули учасники рятувальної операції. Минулось без втрат, судно вдалось утримати на плаву.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 12 серпня 2009.
- Морохорона України забезпечує перевезення агропродукції гирлом Бистре. Мілітарний. 15 липня 2022.
- У гирлі Дунаю підірвалось українське судно «Шляховик». Мілітарний. 29 липня 2022.
Посилання
- ДП «Дельта-лоцман» — Про проект ГСХ «Дунай-Чорне море» [ 30 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Из Дуная в Черное море – по Быстрому или как-то иначе? [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glibokovodnij sudnovij hid Dunaj Chorne more GSH Dunaj Chorne more transportnij proyekt yakij Ukrayina vikonuye z 2003 dlya vidnovlennya sudnoplavstva istorichnim marshrutom cherez Kilijske ta Starostambulske Bistre girla v delti Dunayu Glibokovodnij sudnovij hid Dunaj Chorne more Krayina UkrayinaKoordinati 45 21 12 pn sh 29 41 58 sh d 45 353600000028 pn sh 29 69950000002777912 sh d 45 353600000028 29 69950000002777912 Koordinati 45 21 12 pn sh 29 41 58 sh d 45 353600000028 pn sh 29 69950000002777912 sh d 45 353600000028 29 69950000002777912 Z serpnya 2004 roku sudnoplavstvo vidnovlene v eksperimentalnomu rezhimi Protyagom 2004 2006 rokiv pid chas vikonannya dnopogliblyuvalnih robit ta u procesi eksperimentalnih proveden suden provodivsya kompleksnij monitoring shodo vplivu cih robit ta prohodu suden na prirodni kompleksi Znachennya proyektuNeobhidnist realizacij proyektu obumovlyuyut Tradicijni torgovo ekonomichni zv yazki krayin Yevropi u rajoni dunajskogo basejnu Nayavnist v Ukrayinskogo Dunajskogo paroplavstva odnogo z najbilshih richkovih flotiv dlya perevezennya vantazhiv VII vodnim mizhnarodnim transportnim koridorom TK dolya tonnazhu yakogo skladaye 24 1 Nayavnist potuzhnih ukrayinskih morskih portiv dlya perevantazhennya vantazhiv zagalnoyu sumoyu ne menshe 20 mln t u spoluchenni rika more Rozrahunkovi dani ekspertiv YeS shodo prognozu zbilshennya obsyagiv perevezen trasoyu VII vodnogo MTK v 2 3 razi do 2015 roku Neobhidnist stvorennya alternativi konkurenciyi rumunskim kanalam dlya optimizaciyi propusknoyi mozhlivosti zmenshennya vitrat ta pidvishennya yakosti poslug pri prohodzhenni tovariv u spolucheni rika more Osvoyennya Dunajskogo mizhnarodnogo transportnogo koridoru dast mozhlivist vikoristati praktichni mozhlivosti morskih portiv ta inshih infrastrukturnih ob yektiv pridunajskogo regionu dozvolit zadiyati potencial promislovo transportnogo kompleksu yak cogo regionu tak i potencial promislovo transportnogo kompleksu na vnutrishnih vodnih shlyahah Ukrayini promislovi pidpriyemstva yaki roztashovani vzdovzh richki Dnipro vodnih basejniv Buzko Dniprovskogo i Azovskogo regioniv dlya perevezennya eksportno importnih i tranzitnih vantazhiv dozvolit optimizuvati proces i shemi perevezen bilsh efektivno vikoristovuvati morskij i richkovij transport virishiti socialno ekonomichni problemi pridunajskogo regionu Perspektivnim ye z yednannya TK VII z koridorom TRACECA Marshrut Chorne more Kavkaz Centralna Aziya povinen projti teritoriyeyu 7 krayin i z yednati Yevropu z magistralyami Kazahstanu i Kitayu Opis proyektuGSH Dunaj Chorne more maye zagalnu dovzhinu 170 36 km i skladayetsya z chotiroh dilyanok morskij pidhidnij kanal dovzhinoyu 3 30 km shirinoyu po dnu 85km glibinoyu 7 65m BS yakij prohodit cherez morskij bar u rajoni girla Bistrogo more Vilkove dovzhinoyu 19 051km shirinoyu po dnu 60m po girlu Bistre ta 120 m po Starostambulskomu j Kilijskomu girlah z proyektnimi glibinami do 7 26m BS po dnu prirodnogo farvateru Vilkove Izmayilskij Chatal dovzhinoyu 95 415km prirodnoyu shirinoyu farvatera po dnu 120m prirodnimi glibinami do 7 26m BS ta minimalnoyu glibinoyu na perekatah do 7 05m BS po dnu prirodogo farvateru Izmayilskij Chatal Reni dovzhinoyu 54 36km shirinoyu ne menshe 120 metriv ta glibinoyu ne menshe 7 26m BS po dnu prirodnogo farvateru Sudnoplavstvo zabezpechuyetsya z odnostoronnim ruhom suden na pershij dilyanci cherez morskij kanal i chastkovo na drugij dilyanci po girlu Bistromu v rajoni Dunajskogo biosfernogo zapovidnika dovzhinoyu 11 78km 6 9 vid zagalnoyi dovzhini sudnovogo hodu z dvostoronnim ruhom na drugij i tretij dilyanci dovzhinoyu 158 58km 93 1 vid zagalnoyi dovzhini sudnovogo hodu Povnij proyekt peredbachaye rozvitok sudnovogo hodu sho zabezpechuye prohid suden z osadkoyu 7 2 m sho ye alternativoyu sudnoplavnomu Sulinskomu kanalu na teritoriyi Rumuniyi Pershij etap budivnictva zabezpiv prohid suden z osadkoyu 5 85m Sudna z takoyu osadkoyu skladayut blizko 80 vid zagalnoyi kilkosti morskih suden i suden rika more yaki zahodyat do portiv nizhogo Dunayu Vpliv na dovkillyaUkrayina prodovzhuye povnistyu vikonuvati proceduru zahodiv na pidstavi polozhen mizhnarodnih konvencij zokrema Konvenciyi pro ocinku vplivu na navkolishnye seredovishe u transkordonnomu konteksti Konvenciya Espoo nadayuchi vicherpnu informaciyu z takoyu ocinkoyu Rumuniyi ta mizhnarodnim organizaciyam Do MZS Rumuniyi Sekretariatu YeEK OON Sekretariatu Mizhnarodnoyi komisiyi iz zahistu r Dunaj MKZD Yevropejskoyi Komisiyi nadislano bilshe 20 oficijnih not ta povidomlen Za iniciativoyu Ukrayini buli trichi provedeni gromadski sluhannya za proyektom vidnovlennya GSH na ukrayinskij dilyanci delti za proyektom pershogo etapu 3 bereznya 2004 u m Vilkove za proyektom na povnij rozvitok 17 grudnya 2004 u m Izmayil za proyektom na povnij rozvitok 20 grudnya 2006 u m Izmayil Pid chas proyektnoyi pidgotovki ta realizaciyi robit bula zabezpechena tisna vzayemodiya z mizhnarodnimi organizaciyami v t ch prirodoohoronnimi yakim bula nadana najdokladnisha informaciya pro proyektni rishennya i hid budivnictva a takozh mozhlivist pobuvati na misci sporudi sudnovogo hodu pobuvalo ponad 10 riznih mizhnarodnih delegacij Ukrayinoyu provedeni predstavnicki mizhnarodni zahodi dlya detalnogo naukovogo obgovorennya proyektu ekspertami ta jogo rozrobnikami Robochij seminar mizhnarodnih ekspertiv Vidnovlennya tranzitnogo sudnoplavstva v ukrayinskij chastini delti Dunayu v umovah isnuvannya biosfernogo zapovidnika na osnovi mizhnarodnogo dosvidu 16 20 10 2003 Odesa Mizhnarodnij naukovo praktichnij seminar Mizhnarodna ekspertiza rezultativ monitoringu realizaciyi pershoyi chergi vidnovlyuvalnih robit glibokovodnogo sudnovogo hodu Dunaj Chorne more z urahuvannyam vplivu inshih vidiv gospodarskoyi diyalnosti na prirodni kompleksi delti Dunayu 27 28 kvitnya 2005 Odesa Mizhnarodna naukovo praktichna konferenciya Zberezhennya ta stalij rozvitok delti Dunayu 26 28 lyutogo 1 bereznya 2005 Odesa V comu zh pereliku mizhnarodni konsultaciyi z ocinki vplivu na navkolishnye prirodne seredovishe vid realizaciyi proyektu Stvorennya glibokovodnogo sudnovogo hodu r Dunaj Chorne more na ukrayinskij dilyanci delti Povnij rozvitok Teperishnij stanPochinayuchi z kincya 2007 roku prohidna osadka stanovila 4 5 metra z seredini chervnya 2008 roku 4 8 metra Z seredini lipnya 2009 na girli Bistre zavdyaki roboti troh zemkaravaniv prohidnu osadku bulo zbilsheno do 5 metriv Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Pislya zvilnennya ostrova Zmiyinij Ukrayina zmogla vidkriti sudnoplavstvo girlom Bistre Takim chinom vdalos rozblokuvati shlyah do ukrayinskih Dunajskih portiv Izmayil Reni ta Ust Dunajsk 28 lipnya 2022 roku pislya zitknennya z nevidomim vibuhovim pristroyem v girli Bistre male gidrografichne sudno Shlyahovik sho nalezhit derzhavnij ustanovi Derzhgidrografiya otrimalo proboyinu v nosovij chastini nizhche vaterliniyi Pislya vibuhu sudno zupinilosya na vhodi do girla Bistre z boku Chornogo morya Do nogo operativno pribuli uchasniki ryatuvalnoyi operaciyi Minulos bez vtrat sudno vdalos utrimati na plavu Div takozhDelta DunayuPrimitki Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2009 Morohorona Ukrayini zabezpechuye perevezennya agroprodukciyi girlom Bistre Militarnij 15 lipnya 2022 U girli Dunayu pidirvalos ukrayinske sudno Shlyahovik Militarnij 29 lipnya 2022 PosilannyaDP Delta locman Pro proekt GSH Dunaj Chorne more 30 serpnya 2009 u Wayback Machine Iz Dunaya v Chernoe more po Bystromu ili kak to inache 22 serpnya 2017 u Wayback Machine http uprom info Nacionalnij promislovij portal 25 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2018