Олена Едуардівна Гладких 25 грудня 1968 Суми 3 квітня 2010 українська художниця Працювала в галузі станкового живопису і

Олена Едуардівна Гладких (*25 грудня 1968, Суми — †3 квітня 2010 ) — українська художниця. Працювала в галузі станкового живопису і графіки. Членкиня Національної спілки художників України (1994). Членкиня Міжнародної федерації художників ЮНЕСКО (1998). Заслужений художник України (2006).

Гладких Олена Едуардівна



Народження	25 грудня 1968(1968-12-25) Суми, Українська РСР, СРСР
Смерть	3 квітня 2010(2010-04-03) (41 рік)
	Суми, Україна
Поховання	Петропавлівське кладовище
Жанр	живопис
Навчання	Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльність	художниця
Член	Спілка художників України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гладких.

Біографія

Народилася в родині інтелігентів Едуарда Валентиновича Гладких — інженер-будівельник і Тамари Петрівни Барзилович — інженер-електрик. Двоюрідний дід Смольнянінов Віктор Михайлович (брат бабусі) був художником, навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Особливий вплив на естетичне виховання справив дідусь — Петро Барзилович, колишній директор сумського заводу електронних мікроскопів (тепер ), який для онуки був товаришем і радником. Матір виховувала світосприйняття, почуття краси у всьому: в одязі, манерах.

Творчі, починання, успіхи

Цікавість до малювання виявилася у 2-3 роки. Пізніше Олена говорила, що її завжди захоплювало як з-під олівця на білому аркуші з'являються малюнки зайчиків, медведиків, і, звісно, її цікавив сам процес як таїнство творчості. Перші малюнки дитинства — це герої казок, ілюстрації до прочитаних книжок. Перша презентація Олени як художниці відбулася у 9-ти річному віці — газета «Піонерська правда» визнала її переможницею у конкурсі найкращого малюнка на тему «Пожежа у лісі», привітати з перемогою прийшов до школи інспектор Управління пожежної охорони.

Навчання

Випускниця Сумської школи № 4. закінчила Сумську художню школу. Брала уроки малювання у найкращих педагогів Київського Художнього інституту. Закінчила музичну школу по класу фортепіано.

У 1986—1991 рр. навчалася на факультеті графіки Харківського художньо-промислового інституту (викладач з фаху — О. Векленко).

Художниця

У 1994 році Олена Гладких стає однією із наймолодших членів Національної спілки художників України.

1998 — член Міжнародної федерації художників ЮНЕСКО.

Основні виставки

1997 — персональна виставка, Центральний Будинок Художників, Москва, Росія

1998 — персональна виставка, Центральний Будинок Художників, Москва, Росія

1998 — «Арт-Салон 98», Москва, Росія.

1999 — «Euroart 99», Барселона, Іспанія.

2000 — «Арт-Салон 2000», Москва, Росія.

2000 —"GMAC Expo Bastille", Париж, Франція.
2011 — посмертна виставка «Спогади про майбутнє» в Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького.
2012 — виставка в Сумській муніципальній галереї
2019 — виставка у Сумській міській галереї «Я завжди буду молодою…».

Виставки в Італії, Македонії, Угорщині та інших країнах.

Твори художниці зберігаються в Музеї сучасного мистецтва (Москва), Національному Києво-Печерському заповіднику, Сумському художньому музеї.^[]

Хвороба і смерть

Олена в стрімкому темпі життя ніколи не скаржилася на погане самопочуття. Про її хворобу знали лише близькі: мати, батько, молодший брат. Останні картини написала за 2 тижні до смерті. Померла на Великдень 3 квітня 2010 року. Похована на Центральному міському кладовищі у м. Суми.

Через рік, напередодні дня смерті художниці, 2 квітня 2011 р. за ініціативи НСХУ, при підтримці міської і обласної адміністрації м. Сум, на будинку, де народилася, жила і працювала Олена Гладких по вул. Герасима Кондратьєва, 46, була встановлена меморіальна дошка на якій написані її слова:^[]

Я завжди буду молодою! А мої картини завжди будуть приносити радість людям…

Примітки

Вертіль, Олександр (15 січня 2011). Спогади про майбутнє. Урядовий кур'єр. Процитовано 5 лютого 2023.
«Життя – це мить, а мистецтво – вічне…». Суми: муніципальний інформаційний портал. 27 грудня 2012. Процитовано 5 лютого 2023.
У Сумах презентують виставку відомої художниці Олени Гладких. Сумські дебати. 15 липня 2019. Процитовано 5 лютого 2023.
Москович, Марина (17 липня 2019). У Сумах презентували виставку Олени Гладких. Процитовано 5 лютого 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Оборвалась жизнь Елены Гладких. Ваш шанс (рос.) . 14 квітня 2010. Процитовано 5 лютого 2023.

Джерела

Олена Гладких // Художники Сумщини: альбом Сумської обласної організації Національної спілки художників України. — Суми: Собор, 2006. — С. 32—35 : іл. — .
Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 46. — .
Гладких Олена // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / авт. тексту Ірина Павленко. — Суми: Університетська книга, 2018. — С.134 : іл. — .

Посилання

Національна спілка художників України
Меморіальна дошка

[1] Вертіль, Олександр (15 січня 2011). Спогади про майбутнє. Урядовий кур'єр. Процитовано 5 лютого 2023.

[2] «Життя – це мить, а мистецтво – вічне…». Суми: муніципальний інформаційний портал. 27 грудня 2012. Процитовано 5 лютого 2023.

[3] У Сумах презентують виставку відомої художниці Олени Гладких. Сумські дебати. 15 липня 2019. Процитовано 5 лютого 2023.

[4] Москович, Марина (17 липня 2019). У Сумах презентували виставку Олени Гладких. Процитовано 5 лютого 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[5] Оборвалась жизнь Елены Гладких. Ваш шанс (рос.) . 14 квітня 2010. Процитовано 5 лютого 2023.