Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гілья Рийпінен (фін. Hilja Elisabet Riipinen 30 жовтня 1883, Оулу, Фінляндія — 18 грудня 1966, Гельсінкі, Фінляндія) — фінська викладачка, літераторка-публіцистка, перекладачка і політична діячка, депутатка парламенту Фінляндії. Консервативна націоналістка і антикомуністка, активна прихильниця «білих» у фінляндській громадянській війні. Належала до засновників Руху Лапуа, була видатною діячкою Патріотичного народного руху, а також активною феміністкою.
| Гілья Рийпінен фін. Hilja Riipinen | |
 | |
| Народження: | 30 жовтня 1883 Оулу, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 18 січня 1966[1](82 роки) Гельсінкі, Фінляндія |
| Країна: | Фінляндія |
| Релігія: | Awakening[d] |
| Освіта: | Гельсингфорський університет |
| Партія: | Рух Лапуа, Національна коаліція, Патріотичний народний рух |
| Батько: | Крістіан Міклі |
| Мати: | Анна Шарлотта Міклін (Кярня) |
| Шлюб: | Гейккі Рийпінен |
| Нагороди: |  |
| | |
Походження, освіта, викладання
Народилася в сім'ї поліцейського стражника Крістіана Мікліна, була старшою з восьми дітей. Сім'я відрізнялася глибокою лютеранською релігійністю, з дитинства Гілья належала до євангельської громади «Herännäisyys» («Просвітлення»). Виховувалася в дусі фінського патріотизму.
У 1902 році Гілья Міклін отримала атестат зрілості і зайнялася філологічними і літературними дослідженнями в Гельсингфорському університеті. Навчання Гільї фінансувалося за рахунок банківського кредиту. Дівчину визнали обдарованою. Вона мріяла про викладання.
З 1906 року викладала німецьку мову в загальноосвітній школі Лапуа.
У 1910 році отримала ступінь магістра.
З 1912 року стала директоркою школи. Там же Гілья познайомилася з учителем , з яким одружилася. (Гейккі Рийпінен — відомий спортсмен-гімнаст, бронзовий призер Олімпійських ігор 1908).
Політична діяльність
Антикомуністка
У 1918 році, під час громадянської війни в Фінляндії, Гілья Рийпінен, як лютеранка і патріотка, долучилася до «білих». У будинку подружжя Ріийпінен розташовувався шпиталь. При цьому Гілья була проти того, щоб жінки брали в руки зброю.
На війні Гілья Рийпінен перейнялася активним антикомунізмом. Протягом багатьох років нагадувала про криваву марксистську революцію і закликала не допустити її повторення. Активно виступала проти всіх лівих сил, в тому числі соціал-демократів. Жорстко критикувала марксизм як бездуховне вчення, розкладницьке суспільство, протиставляла йому традиційні принципи національного патріотизму і лютеранського християнства. Історик і політолог Каарло Суломаа зазначає, що в лівих колах Гілью Рийпінен вважали небезпечним супротивником, називали «амазонкою з білими кулаками».
У 1919 році Гілья Рийпінен вступила у праву жіночу організацію «Лотта свярд», з 1920 року очолювала одну з місцевих організацій, з 1923 року стала членом загальнонаціонального керівництва і редактором газети. При цьому постійно займала незалежну позицію, неодноразово критикувала лідера організації Фанні Луукконен. Через цей конфлікт Рийпінен була відсторонена від керівних посад в 1936 році.
У листопаді 1929 року Гілья Рийпінен виступила одним із засновників правого антикомуністичного Руху Лапуа (саме вона наполягла на його організаційному заснуванні). Рух, що об'єднав багатьох фінських селян, став авангардом правих сил Фінляндії. Рийпінен була його активним організатором і пропагандистом, найближчою соратницею Вигторі Косоли.
Права депутатка
На виборах 1930 року Гілья Рийпінен була обрана в парламент за списком консервативної Національної коаліції. Представляла в партії праве крило, орієнтоване на зближення з Рухом Лапуа. Це призводило до конфліктів Рийпінен з більш помірними консерваторами.
Історик Руху Лапуа Ерккі Легтінен цитує вислів, що належав Рийпінен: «У парламенті лише один чоловік, і той — жінка». У 1933 році Гілья Рийпінен перейшла з консервативної фракції до парламентської групи правого Патріотичного народного руху. Залишалася депутатом до 1939 року.
У політичній позиції Рийпінен відчувався вплив європейських правих рухів. Вона займала жорстку антирадянську позицію, домагалася переслідувань комуністів і просовєцьки налаштованих осіб. Виступала за тісні зв'язки з латвійським урядом Улманіса, в Естонії підтримувала правий ветеранський рух. Вимагала активної допомоги Франко в іспанській громадянській війні.
Під час Зимової війни Рийпінен займала активну національну позицію, відновилася в «Лотта свярд», організовувала допомогу пораненим бійцям фінської армії. Аналогічну діяльність вела в період участі Фінляндії у Другій світовій війні.
Очолювана Рийпінен школа в Лапуа була ідеологічним осередком правих. Правий традиціоналізм Гільї Рийпінен іноді розглядається як один з ідейних джерел сучасної партії Істинні фіни.
Феміністка і традіціоналістка
Іншим політичним акцентом Гільї Рийпінен була боротьба за рівноправність жінок. Вона активно виступала за жіночі освітні програми, державне сприяння в працевлаштуванні, пропонувала дозволити висвячування жінок в лютеранські пастори. Очолювала в партії жіночу секцію.
Як політик Гілья Рийпінен дотримувалася традиційно-патріархальних ідей. Брала активну участь в русі за тверезість, підтримувала введений Маннергеймом сухий закон і наполягала на жорстких карах за його порушення. Вимагала найжорстокіших покарань за сексуальні злочини, особливо щодо неповнолітніх.
У парламенті Рийпінен придбала репутацію «enfant terrible». У 1934 році вона на тиждень відсторонялася від засідань за образу спікера. У 1937 році публічно відмовилася святкувати 20-річчя незалежності Фінляндії, оскільки в уряді країни брали участь соціал-демократи.
Всього Гілья Рийпінен внесла в парламент десять законопроєктів, шість з яких стосувалися освітньої системи.
Після політики
У 1939 році Рийпінен була обрана до Едускунти і знову зосередилася на «справжній роботі» (за її словами) в школі. Займалася також літературою і публіцистикою. Опублікувала одинадцять робіт з проблем жіночого руху, педагогіки, антикомунізму, історії громадянської війни і «Лотта свярд».
Після 1944 року політична обстановка у Фінляндії різко змінилася, проте Гілья Рийпонен не зазнала переслідувань. Її заслуги в галузі освіти і жіночого руху отримали офіційне визнання. У червні 1953 року отримала почесне звання від президента Паасіківі.
У 1950—1960-х роках Гілья Рийпонен не вела активної політичної діяльності, але час від часу виступала з політичними заявами. Різко критикувала президента Кекконена за поступки комунізму і зближення з СССР.
Чоловік і донька Гільї Рийпінен пішли з життя раніше, ніж вона. Гілья Рийпінен померла у своєму лапуаському будинку у віці 82 років. Похована разом з чоловіком.
Оцінки і особистість
Гілья Рийпінен вважається однією з найяскравіших і найсуперечливіших постатей фінської політичної історії. Її біографія докладно викладена в книзі Каарло Суломаа «Hilja Riipinen — Lapuan lotta» («Гілья Рийпінен — лапуаська Лотта»). Характерною рисою Рийпінен завжди був нонконформізм, завзяте відстоювання своєї позиції в протиріччі навіть з більшістю однодумців.
Жорсткість її характеру увійшла в приказку і відбилася в прізвиську «Hurja Hilja» — «Люта Гілья». Стиль політичних виступів Рийпінен нагадував релігійні проповіді, в зв'язку з чим в політичних колах, особливо в патріотичному народному русі її називали «Ylipapittareksi» — «Верховна жриця».
В характері Гільї Рийпонен відмічалося парадоксальне поєднання енергійної активності, перфекціонізму, розуміння життя як постійної боротьби — з інтровертністю, сильним почуттям самотності. Парадоксально виглядали також її щиро пацифістські настрої на тлі доволі жорстких націоналістичних поглядів.
Головними захопленнями Гільї Рийпінен все життя залишалися література і театр.
Примітки
- https://uppslagsverket.fi/sv/sok/view-170045-RiipinenHilja
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2020.
- Lehtinen, Erkki: Lapuan historia 2. City of Lapua, 1984. .
- Aapo Roselius, Oula Silvennoinen, Marko Tikka. Suomalaiset fasistit
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 17 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
- Gunnar Broberg & Nils Roll-Hansen, Eugenics and the Welfare State: Sterilization Policy in Denmark, Sweden, Norway, and Finland, Michigan State University Press, 1996.
- Hurja Hilja
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gilya Rijpinen fin Hilja Elisabet Riipinen 30 zhovtnya 1883 Oulu Finlyandiya 18 grudnya 1966 Gelsinki Finlyandiya finska vikladachka literatorka publicistka perekladachka i politichna diyachka deputatka parlamentu Finlyandiyi Konservativna nacionalistka i antikomunistka aktivna prihilnicya bilih u finlyandskij gromadyanskij vijni Nalezhala do zasnovnikiv Ruhu Lapua bula vidatnoyu diyachkoyu Patriotichnogo narodnogo ruhu a takozh aktivnoyu feministkoyu Gilya Rijpinen fin Hilja Riipinen Narodzhennya 30 zhovtnya 1883 1883 10 30 Oulu Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiyaSmert 18 sichnya 1966 1966 01 18 1 82 roki Gelsinki FinlyandiyaKrayina FinlyandiyaReligiya Awakening d Osvita Gelsingforskij universitetPartiya Ruh Lapua Nacionalna koaliciya Patriotichnij narodnij ruhBatko Kristian MikliMati Anna Sharlotta Miklin Kyarnya Shlyub Gejkki RijpinenNagorodi Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennya osvita vikladannyaNarodilasya v sim yi policejskogo strazhnika Kristiana Miklina bula starshoyu z vosmi ditej Sim ya vidriznyalasya glibokoyu lyuteranskoyu religijnistyu z ditinstva Gilya nalezhala do yevangelskoyi gromadi Herannaisyys Prosvitlennya Vihovuvalasya v dusi finskogo patriotizmu U 1902 roci Gilya Miklin otrimala atestat zrilosti i zajnyalasya filologichnimi i literaturnimi doslidzhennyami v Gelsingforskomu universiteti Navchannya Gilyi finansuvalosya za rahunok bankivskogo kreditu Divchinu viznali obdarovanoyu Vona mriyala pro vikladannya Z 1906 roku vikladala nimecku movu v zagalnoosvitnij shkoli Lapua U 1910 roci otrimala stupin magistra Z 1912 roku stala direktorkoyu shkoli Tam zhe Gilya poznajomilasya z uchitelem z yakim odruzhilasya Gejkki Rijpinen vidomij sportsmen gimnast bronzovij prizer Olimpijskih igor 1908 Politichna diyalnistAntikomunistka U 1918 roci pid chas gromadyanskoyi vijni v Finlyandiyi Gilya Rijpinen yak lyuteranka i patriotka doluchilasya do bilih U budinku podruzhzhya Riijpinen roztashovuvavsya shpital Pri comu Gilya bula proti togo shob zhinki brali v ruki zbroyu Na vijni Gilya Rijpinen perejnyalasya aktivnim antikomunizmom Protyagom bagatoh rokiv nagaduvala pro krivavu marksistsku revolyuciyu i zaklikala ne dopustiti yiyi povtorennya Aktivno vistupala proti vsih livih sil v tomu chisli social demokrativ Zhorstko kritikuvala marksizm yak bezduhovne vchennya rozkladnicke suspilstvo protistavlyala jomu tradicijni principi nacionalnogo patriotizmu i lyuteranskogo hristiyanstva Istorik i politolog Kaarlo Sulomaa zaznachaye sho v livih kolah Gilyu Rijpinen vvazhali nebezpechnim suprotivnikom nazivali amazonkoyu z bilimi kulakami U 1919 roci Gilya Rijpinen vstupila u pravu zhinochu organizaciyu Lotta svyard z 1920 roku ocholyuvala odnu z miscevih organizacij z 1923 roku stala chlenom zagalnonacionalnogo kerivnictva i redaktorom gazeti Pri comu postijno zajmala nezalezhnu poziciyu neodnorazovo kritikuvala lidera organizaciyi Fanni Luukkonen Cherez cej konflikt Rijpinen bula vidstoronena vid kerivnih posad v 1936 roci U listopadi 1929 roku Gilya Rijpinen vistupila odnim iz zasnovnikiv pravogo antikomunistichnogo Ruhu Lapua same vona napolyagla na jogo organizacijnomu zasnuvanni Ruh sho ob yednav bagatoh finskih selyan stav avangardom pravih sil Finlyandiyi Rijpinen bula jogo aktivnim organizatorom i propagandistom najblizhchoyu soratniceyu Vigtori Kosoli Prava deputatka Deputati vid Patriotichnogo narodnogo ruhu Gilya Rijpinen v centri yedina zhinka frakciyi Na viborah 1930 roku Gilya Rijpinen bula obrana v parlament za spiskom konservativnoyi Nacionalnoyi koaliciyi Predstavlyala v partiyi prave krilo oriyentovane na zblizhennya z Ruhom Lapua Ce prizvodilo do konfliktiv Rijpinen z bilsh pomirnimi konservatorami Istorik Ruhu Lapua Erkki Legtinen cituye visliv sho nalezhav Rijpinen U parlamenti lishe odin cholovik i toj zhinka U 1933 roci Gilya Rijpinen perejshla z konservativnoyi frakciyi do parlamentskoyi grupi pravogo Patriotichnogo narodnogo ruhu Zalishalasya deputatom do 1939 roku U politichnij poziciyi Rijpinen vidchuvavsya vpliv yevropejskih pravih ruhiv Vona zajmala zhorstku antiradyansku poziciyu domagalasya peresliduvan komunistiv i prosovyecki nalashtovanih osib Vistupala za tisni zv yazki z latvijskim uryadom Ulmanisa v Estoniyi pidtrimuvala pravij veteranskij ruh Vimagala aktivnoyi dopomogi Franko v ispanskij gromadyanskij vijni Pid chas Zimovoyi vijni Rijpinen zajmala aktivnu nacionalnu poziciyu vidnovilasya v Lotta svyard organizovuvala dopomogu poranenim bijcyam finskoyi armiyi Analogichnu diyalnist vela v period uchasti Finlyandiyi u Drugij svitovij vijni Ocholyuvana Rijpinen shkola v Lapua bula ideologichnim oseredkom pravih Pravij tradicionalizm Gilyi Rijpinen inodi rozglyadayetsya yak odin z idejnih dzherel suchasnoyi partiyi Istinni fini Feministka i tradicionalistka Inshim politichnim akcentom Gilyi Rijpinen bula borotba za rivnopravnist zhinok Vona aktivno vistupala za zhinochi osvitni programi derzhavne spriyannya v pracevlashtuvanni proponuvala dozvoliti visvyachuvannya zhinok v lyuteranski pastori Ocholyuvala v partiyi zhinochu sekciyu Yak politik Gilya Rijpinen dotrimuvalasya tradicijno patriarhalnih idej Brala aktivnu uchast v rusi za tverezist pidtrimuvala vvedenij Mannergejmom suhij zakon i napolyagala na zhorstkih karah za jogo porushennya Vimagala najzhorstokishih pokaran za seksualni zlochini osoblivo shodo nepovnolitnih U parlamenti Rijpinen pridbala reputaciyu enfant terrible U 1934 roci vona na tizhden vidstoronyalasya vid zasidan za obrazu spikera U 1937 roci publichno vidmovilasya svyatkuvati 20 richchya nezalezhnosti Finlyandiyi oskilki v uryadi krayini brali uchast social demokrati Vsogo Gilya Rijpinen vnesla v parlament desyat zakonoproyektiv shist z yakih stosuvalisya osvitnoyi sistemi Pislya politikiU 1939 roci Rijpinen bula obrana do Eduskunti i znovu zoseredilasya na spravzhnij roboti za yiyi slovami v shkoli Zajmalasya takozh literaturoyu i publicistikoyu Opublikuvala odinadcyat robit z problem zhinochogo ruhu pedagogiki antikomunizmu istoriyi gromadyanskoyi vijni i Lotta svyard Pislya 1944 roku politichna obstanovka u Finlyandiyi rizko zminilasya prote Gilya Rijponen ne zaznala peresliduvan Yiyi zaslugi v galuzi osviti i zhinochogo ruhu otrimali oficijne viznannya U chervni 1953 roku otrimala pochesne zvannya vid prezidenta Paasikivi U 1950 1960 h rokah Gilya Rijponen ne vela aktivnoyi politichnoyi diyalnosti ale chas vid chasu vistupala z politichnimi zayavami Rizko kritikuvala prezidenta Kekkonena za postupki komunizmu i zblizhennya z SSSR Cholovik i donka Gilyi Rijpinen pishli z zhittya ranishe nizh vona Gilya Rijpinen pomerla u svoyemu lapuaskomu budinku u vici 82 rokiv Pohovana razom z cholovikom Ocinki i osobististGilya Rijpinen vvazhayetsya odniyeyu z najyaskravishih i najsuperechlivishih postatej finskoyi politichnoyi istoriyi Yiyi biografiya dokladno vikladena v knizi Kaarlo Sulomaa Hilja Riipinen Lapuan lotta Gilya Rijpinen lapuaska Lotta Harakternoyu risoyu Rijpinen zavzhdi buv nonkonformizm zavzyate vidstoyuvannya svoyeyi poziciyi v protirichchi navit z bilshistyu odnodumciv Zhorstkist yiyi harakteru uvijshla v prikazku i vidbilasya v prizvisku Hurja Hilja Lyuta Gilya Stil politichnih vistupiv Rijpinen nagaduvav religijni propovidi v zv yazku z chim v politichnih kolah osoblivo v patriotichnomu narodnomu rusi yiyi nazivali Ylipapittareksi Verhovna zhricya V harakteri Gilyi Rijponen vidmichalosya paradoksalne poyednannya energijnoyi aktivnosti perfekcionizmu rozuminnya zhittya yak postijnoyi borotbi z introvertnistyu silnim pochuttyam samotnosti Paradoksalno viglyadali takozh yiyi shiro pacifistski nastroyi na tli dovoli zhorstkih nacionalistichnih poglyadiv Golovnimi zahoplennyami Gilyi Rijpinen vse zhittya zalishalisya literatura i teatr Primitkihttps uppslagsverket fi sv sok view 170045 RiipinenHilja Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2020 Lehtinen Erkki Lapuan historia 2 City of Lapua 1984 ISBN 951 99600 8 2 Aapo Roselius Oula Silvennoinen Marko Tikka Suomalaiset fasistit Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 17 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 17 kvitnya 2020 Gunnar Broberg amp Nils Roll Hansen Eugenics and the Welfare State Sterilization Policy in Denmark Sweden Norway and Finland Michigan State University Press 1996 Hurja Hilja