Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Миха́йлович Ге́ссен (*16 (28) серпня 1893, Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія, тепер Кропивницький, Україна — 20 грудня 1936, Москва, внутрішня тюрма НКВС (?)) — радянський фізик, філософ та історик науки, член ВКП(б) від 1919 року, член-кореспондент АН СРСР (1933). Його блискуча доповідь «Социально-экономические корни механики Ньютона» на Другому Міжнародному конгресі з історії науки та техніки в Лондоні (1931) послужила важливим стимулом у розвитку екстерналістського підходу до написання історії науки.
| Гессен Борис Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 (28) серпня 1893 Єлисаветград, Російська імперія (тепер Кропивницький, Україна) |
| Помер | 20 грудня 1936 (43 роки) Москва, внутрішня тюрма НКВС |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | фізик, філософ |
| Alma mater | Единбурзький університет, Петроградський університет |
| Галузь | фізик, філософ та історик |
| Заклад | Комуністичний університет ім. Свердлова, Московський державний університет |
| Вчене звання | член-кореспондент АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Членство | Академія наук СРСР |
Біографія та кар'єра
Борис Михайлович Гессен народився і виріс у єврейській родині.
До революції закінчив гімназію в Єлисаветграді (там познайомився з І. Є. Таммом). Вивчав фізику і природничі науки в Единбурзькому (1913—14) та Петроградському (1914—17) університетах. Одночасно з навчанням на фізико-математичному факультеті в Петроградському університеті, навчався на економічному відділенні Санкт-Петербурзького Політехнічного інституту.
У роки Громадянської війни воював у частинах Червоної Армії в Україні і працював у Політуправлінні Реввоєнради (1919—21) та Комуністичному університеті ім. Свердлова (1921—24).
По закінченні Громадянської війни продовжив заняття фізикою в Інституті червоної професури (ІЧП), який закінчив у 1928 році.
Після випуску з ІЧП спершу працював там же.
Починаючи від 1931 року — професор фізики МДУ, директор НДІФ МДУ. А від часу створення фізичного факультету Московського університету і до грудня 1934 року — його декан.
Від 1935 року суміщав посади директора НДІФ МДУ і заступника директора Фізичного інституту АН СРСР. Також член редколегій часопису «Успехи физических наук» і Великої радянської енциклопедії. 1 лютого 1933 року Б. М. Гессена обрано член-кореспондентом Академії наук СРСР за відділенням суспільних наук (філософія). Посмертно його було виключено з АН Загальними зборами від 29 квітня 1938 року, й відновлено Загальними зборами 5 березня 1957 року.
22 серпня 1936 року Бориса Гессена заарештовано за звинуваченням в участі у діяльності контрреволюційної терористичної організації та підготовці терористичних актів.
20 грудня 1936 року Бориса Михайловича Гессена присудили до розстрілу. Вирок був приведений до виконання того ж самого дня. За тією ж карною справою було засуджено й розстріляно арештоваого на два місяця раніше за Гессена шкільного вчителя А. О. Апірина. Визначенням Військової колегії Верховного суду СРСР (органу, що засуджував до страти) від 21 квітня 1956 року Гессена та Апірина реабілітовано.
Доробок
- Головні наукові праці Б. М. Гессена:
- Гессен Б. М. Основные идеи теории относительности. М.-Л. 1928. 176 с.
- Гессен Б. М. К вопросу о проблеме причинности в квантовой механике. В кн. Гааз А. Волны материи и квантовая механика. М.-Л. 1930, с. V–XXXII.
- Гессен Б. М. Социально-экономические корни механики Ньютона. М.-Л. 1933. 77 с.
Виноски
- у деяких джерелах наводиться неправильна дата смерті (9 серпня 1938 року). Точну дату розстрілу встановлено активістами організації «Меморіал» на підставі архівних документів.
Джерела та посилання
- Грэхэм Л. Социально-политический контекст доклада Б. М. Гессена о Ньютоне. Вопросы истории естествознания и техники. No 2, 1993. C. 20-31. (там же более полная библиография работ Б. М. Гессена) (рос.)
- Горелик Г. Е. Москва, физика, 1937 год // Трагические судьбы: репрессированные ученые Академии наук СССР. М.: Наука, 1995. C. 54-75. (рос.)
- на сайті проекту
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gessen Bori s Miha jlovich Ge ssen 16 28 serpnya 1893 18930828 Yelisavetgrad Hersonska guberniya Rosijska imperiya teper Kropivnickij Ukrayina 20 grudnya 1936 Moskva vnutrishnya tyurma NKVS radyanskij fizik filosof ta istorik nauki chlen VKP b vid 1919 roku chlen korespondent AN SRSR 1933 Jogo bliskucha dopovid Socialno ekonomicheskie korni mehaniki Nyutona na Drugomu Mizhnarodnomu kongresi z istoriyi nauki ta tehniki v Londoni 1931 posluzhila vazhlivim stimulom u rozvitku eksternalistskogo pidhodu do napisannya istoriyi nauki Gessen Boris MihajlovichBoris Gessen Boris GessenNarodivsya16 28 serpnya 1893 1893 08 28 Yelisavetgrad Rosijska imperiya teper Kropivnickij Ukrayina Pomer20 grudnya 1936 1936 12 20 43 roki Moskva vnutrishnya tyurma NKVSKrayina SRSRDiyalnistfizik filosofAlma materEdinburzkij universitet Petrogradskij universitetGaluzfizik filosof ta istorikZakladKomunistichnij universitet im Sverdlova Moskovskij derzhavnij universitetVchene zvannyachlen korespondent AN SRSRNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukChlenstvoAkademiya nauk SRSRBiografiya ta kar yeraBoris Mihajlovich Gessen narodivsya i viris u yevrejskij rodini Do revolyuciyi zakinchiv gimnaziyu v Yelisavetgradi tam poznajomivsya z I Ye Tammom Vivchav fiziku i prirodnichi nauki v Edinburzkomu 1913 14 ta Petrogradskomu 1914 17 universitetah Odnochasno z navchannyam na fiziko matematichnomu fakulteti v Petrogradskomu universiteti navchavsya na ekonomichnomu viddilenni Sankt Peterburzkogo Politehnichnogo institutu U roki Gromadyanskoyi vijni voyuvav u chastinah Chervonoyi Armiyi v Ukrayini i pracyuvav u Politupravlinni Revvoyenradi 1919 21 ta Komunistichnomu universiteti im Sverdlova 1921 24 Po zakinchenni Gromadyanskoyi vijni prodovzhiv zanyattya fizikoyu v Instituti chervonoyi profesuri IChP yakij zakinchiv u 1928 roci Pislya vipusku z IChP spershu pracyuvav tam zhe Pochinayuchi vid 1931 roku profesor fiziki MDU direktor NDIF MDU A vid chasu stvorennya fizichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu i do grudnya 1934 roku jogo dekan Vid 1935 roku sumishav posadi direktora NDIF MDU i zastupnika direktora Fizichnogo institutu AN SRSR Takozh chlen redkolegij chasopisu Uspehi fizicheskih nauk i Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi 1 lyutogo 1933 roku B M Gessena obrano chlen korespondentom Akademiyi nauk SRSR za viddilennyam suspilnih nauk filosofiya Posmertno jogo bulo viklyucheno z AN Zagalnimi zborami vid 29 kvitnya 1938 roku j vidnovleno Zagalnimi zborami 5 bereznya 1957 roku 22 serpnya 1936 roku Borisa Gessena zaareshtovano za zvinuvachennyam v uchasti u diyalnosti kontrrevolyucijnoyi teroristichnoyi organizaciyi ta pidgotovci teroristichnih aktiv 20 grudnya 1936 roku Borisa Mihajlovicha Gessena prisudili do rozstrilu Virok buv privedenij do vikonannya togo zh samogo dnya Za tiyeyu zh karnoyu spravoyu bulo zasudzheno j rozstrilyano areshtovaogo na dva misyacya ranishe za Gessena shkilnogo vchitelya A O Apirina Viznachennyam Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR organu sho zasudzhuvav do strati vid 21 kvitnya 1956 roku Gessena ta Apirina reabilitovano DorobokGolovni naukovi praci B M Gessena Gessen B M Osnovnye idei teorii otnositelnosti M L 1928 176 s Gessen B M K voprosu o probleme prichinnosti v kvantovoj mehanike V kn Gaaz A Volny materii i kvantovaya mehanika M L 1930 s V XXXII Gessen B M Socialno ekonomicheskie korni mehaniki Nyutona M L 1933 77 s Vinoskiu deyakih dzherelah navoditsya nepravilna data smerti 9 serpnya 1938 roku Tochnu datu rozstrilu vstanovleno aktivistami organizaciyi Memorial na pidstavi arhivnih dokumentiv Dzherela ta posilannyaGrehem L Socialno politicheskij kontekst doklada B M Gessena o Nyutone Voprosy istorii estestvoznaniya i tehniki No 2 1993 C 20 31 tam zhe bolee polnaya bibliografiya rabot B M Gessena ros Gorelik G E Moskva fizika 1937 god Tragicheskie sudby repressirovannye uchenye Akademii nauk SSSR M Nauka 1995 C 54 75 ros na sajti proektu ros