У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гербер Алла Єфремівна Гербер 3 січня 1932 Москва РРФСР російська письм

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гербер.

Алла Єфремівна Гербер (3 січня 1932, Москва, РРФСР) — російська письменниця, кінокритик, політичний і громадський діяч, правозахисниця, одна з учасників і організаторів російського . Президент Науково-освітнього центру «Холокост». Член президії Російського єврейського конгресу. Депутат Державної думи Російської Федерації I скликання (1993-1995).

Гербер Алла Єфремівна
рос. Алла Ефремовна Гербер

Народилася	3 січня 1932(1932-01-03) (92 роки) Москва, СРСР
Країна	СРСР Росія
Діяльність	письменниця, кінокритик, політична діячка, громадська діячка, правозахисниця, депутатка Державної думи Російської Федерації
Галузь	^d, кінокритика, політика і ^d
Alma mater	^d (1955)
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР, СК СРСР, ^d, ^d, ^d і ^d
Посада	депутат Державної Думи РФ^[d]
Діти	Зельдович Олександр Юхимович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилася у Москві 3 січня 1932 року. Мати - Фаїна Яківна Файнлейб, випускниця Київської консерваторії, учениця Генріха Нейгауза. Батько - Гербер Єфрем Юхимович, випускник Київського політехнічного інституту. З 1932-1949 років – заступник головного інженера Московського шарикопідшипникового заводу.

Закінчила юридичний факультет МДУ ім. Ломоносова (1955). Працювала юрисконсультом, адвокатом. Писала судові нариси.

Починаючи з 1963 регулярно друкувалася в різних виданнях — загалом понад 1000 статей. Перша газета — «Московський комсомолець». Була роз'їзним кореспондентом журналу «Юність», газет «Известия», «Литературная газета», «Комсомольська правда». Автор 8 книг. Член СП СРСР, СЖ СРСР, СК СРСР.

В 1970–1973 працювала редактором на кіностудії імені Горького. В 1973–1978 працювала оглядачем журналу «Радянський екран».

В 1989 — одна з організаторів незалежного руху письменників «Апрель».

В 1990 провела перший антифашистський процес, який закінчився засудженням одного з керівників організації «Пам'ять» К. В. Смирнова-Осташвілі за ст. 74 КК РРФСР «За розпалювання національної ненависті».

В 1991 — член координаційної ради руху , організувала Московський антифашистський Центр.

В 1993 була обрана депутатом Державної думи (фракція «Вибір Росії») від Північного округу Москви. У Думі розробляла закони «Про обмеження привілеїв депутатів і державних чиновників», «Про державному і недержавному середню освіту», «Про заборону екстремістських організацій, пропаганди національної ненависті і нацистської символіки». Також брала участь у розробці законів про бібліотеки, про збереження музеїв, про дитячих позашкільних установах, про кіно, прихильник якнайшвидшого введення в Росії ювенальної юстиції. Організувала парламентські слухання «Про небезпеку фашизму в країні, що перемогла фашизм». Брала участь у вирішенні проблем більше тисячі виборців округу.

З 1995 — науковий співробітник , президент громадського Фонду «Голокост». Провела десятки семінарів для вчителів у різних регіонах Росії. Член редколегії , одна з укладачів багатьох книг, в тому числі «Книги Праведників» та «Історії Голокосту на території СРСР».

В 2003 нагороджена премією «Людина 5762 року» в номінації «Просвітницька діяльність».

З 2007 — член , керівник робочої групи з проблем мігрантів у Росії.

У березні 2014 підписала листа «Ми з Вами!» КіноСоюзу на підтримку України. Також підписала звернення ініціативної групи щодо проведення Конгресу інтелігенції «Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму».

У березні 2020 підписала звернення проти ухвалення поправок до Конституції РФ, запропонованих президентом Путіним.

У вересні 2020 підписала листа на підтримку протестних акцій у Білорусі.

Громадянська позиція

У березні 2014 підписала лист «Ми з Вами!» Кіносоюзу на підтримку України.

Нагороди

Медаль Пушкіна (9 січня 2012 року) – за великі заслуги у розвитку вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність;
Кавалер ордена Почесного легіону (2021 рік).

Сім'я

Батько — інженер, репресований у 1949, реабілітований в 1956.
Мати — педагог.
Син Зельдович Олександр Юхимович, російський режисер, сценарист.

Примітки

. old.kinoart.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
Алла Єфремівна Гербер. Біографічна довідка
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
Оксана Алексєєва: «Людина 5762 року» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. «Коммерсант», № 110 (2713), 27.06.2003
. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 19 серпня 2015.
. Новая газета. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
Мы с вами! [ 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
. web.archive.org. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2022.
. newizv.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.

[1] . old.kinoart.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.

[2] Алла Єфремівна Гербер. Біографічна довідка

[3] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.

[4] Оксана Алексєєва: «Людина 5762 року» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. «Коммерсант», № 110 (2713), 27.06.2003

[5] . Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 19 серпня 2015.

[6] . Новая газета. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 6 травня 2017.

[7] . Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 30 січня 2022.

[8] . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2022.

[9] Мы с вами! [ 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[10] . web.archive.org. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2022.

[11] . newizv.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.