Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Георг фон Бекеші англ Georg von Békésy угор Békésy György 3 червня 1899 Будапешт 13 червня 1972 Гонолулу угорсько америк

Георг фон Бекеші

Георг фон Бекеші

Георг фон Бекеші (англ. Georg von Békésy, угор. Békésy György; 3 червня 1899, Будапешт — 13 червня 1972, Гонолулу) — угорсько-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1961 року.

Георг фон Бекеші
угор. Békésy György
image
Народився3 червня 1899(1899-06-03)[1][2][…]
Будапешт, Австро-Угорщина[4]
Помер13 червня 1972(1972-06-13)[4][1][…](73 роки)
Гонолулу, США[4]
Країнаimage Угорщина[5]
image США
Діяльністьфізик, нейронауковець, хімік, автобіограф, викладач університету, фізіолог, біофізик, інженер
Alma materБудапештський університет (1923)
Бернський університет (1921)
Галузьбіофізика
ЗакладГарвардський університет
Будапештський університет
Гавайський університет
ЧленствоЛеопольдина
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
Відомий завдяки:
Нагородиimage Нобелівська премія з фізіології або медицини (1961)
image Георг фон Бекеші у Вікісховищі

Життєпис

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Народився 3 червня 1899 в Будапешті, в сім'ї дипломата. Старший Бекеші працював у низці європейських країн, тому початкову освіту Георг здобув в школах Мюнхена, Константинополя, Будапешта і Цюриха. У 1916 році вступив до університету Берна. У 1918 році пішов в армію, після чого відновив навчання вже в Будапештському університеті. У 1923 році захистив докторську дисертацію. Після закінчення університету служив у Міністерстві поштового зв'язку до 1946-го року. Рік стажувався в Центральній лабораторії Siemens і Halske A.G. (Берлін), яка вважалася у той час одним з основних центрів розвитку телекомунікацій.

Його робота в дослідницькій лабораторії Міністерства зв'язку полягала в удосконаленні щойно встановленого в Угорщині міжнародного телефонного зв'язку. Швидко йому вдалося встановити, що слабкою ланкою є телефонні мембрани, вони сильно спотворюють сигнали. Бекеші почав вивчати будову людського вуха і незабаром став завсідником місцевих моргів, був присутній при розтинах. До середини 1920-х років будова вуха була вже добре вивчена. Головним завданням, що стояло перед ученим, було рішення чисто механічного питання, як вібрує основна мембрана під дією звукового тиску на барабанну перетинку. У той час вважалося, що механічні властивості тканин вуха після смерті міняються дуже швидко, внаслідок чого виглядало неможливим вивчати властивості внутрішнього вуха на трупах. Бекеші показав, що всі зміни, що відбуваються у внутрішньому вусі, пов'язані із зневодненням, тобто, можна вивчати механічні властивості внутрішнього вуха, помістивши його у вологе середовище.

Існували чотири теорії сприйняття вухом звуків різної висоти. Перша стверджувала, що звук викликає коливання однієї ділянки мембрани; згідно з другою теорією, звук генерував хвилю, що бігла; третя теорія теж наполягала на хвилі, але передбачалося, що хвиля стояча і, нарешті, прихильники четвертої теорії вважали, що коливається вся мембрана.

Досліди Бекеші показали, що правильні припущення є майже у всіх теоріях.

Він розробив модель мембрани з гуми, на якій наочно продемонстрував, що коливання мембрани відбуваються за типом хвилі, яка біжить. Хвиля певної частоти примушує вібрувати всі ділянки мембрани, але одна вібрує сильніше за інші. Чим вища частота звуку, тим ближче до середнього вуха розташована вібруюча ділянка. По слухових нервах інформація надходить у головний мозок, що дозволяє розпізнавати звуки різної висоти.

У 1939 році він став професором на кафедрі експериментальної фізики в Будапештському університеті. У 1946 році емігрував до Швеції, де протягом року працював у Каролінському інституті та Технічному інституті в Стокгольмі. У цей час він створив новий тип аудіометра.

У 1947 році виїхав у США, де продовжив дослідження в лабораторії Гарвардського університету. Як наслідок, йому вдалося побудувати механічну модель внутрішнього вуха. Наприкінці 1950-х років він повністю відтворив картину біомеханіки вушної раковини, що значно просунуло вперед отохірургію, дозволивши хірургам імплантувати штучні барабанні перетинки.

У 1961 році Бекеші отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття фізичних механізмів стимуляції у вушній раковині».

Починаючи з 1966 року й до кінця життя працював у Гавайському університеті.

Крім Нобелівської премії був удостоєний премії Денкера в отології (1931), премії Шамбау в отології (1950), медалі Лейбніца Берлінської академії наук (1937), нагороди Академії наук Будапешта (1946), медалі Говарда Кросбі Воррена товариства психологів-експериментаторів (1955), золотої медалі Американського отологічного товариства (1957), золотої медалі Акустичного товариства Америки (1961).

Почесний доктор університетів Мюнстера і Берна.

Помер Бекеші 13 червня 1972 в Гонолулу.

Вибрані праці

  • Experiments in Hearing. N-Y: McGrow-Hill
  • Sensory Inhibition. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1967

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Бекеши Дьёрдь фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 144. —
    d:Track:Q471550d:Track:Q912887d:Track:Q23306977

Посилання

  • БЕКЕШИ ГЕОРГ
  • Nobel Prize Biography [ 4 жовтня 2001 у Wayback Machine.]
  • Georg von Békésy [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.] page at the Pacific Biosciences Research Center [ 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • Békésy Laboratory of Neurobiology [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.] website
  • Békésy art collection [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • My experiences in different laboratories [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.], autobiographical speech by von Békésy


image Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про угорського науковця чи науковицю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Georg fon Bekeshi angl Georg von Bekesy ugor Bekesy Gyorgy 3 chervnya 1899 Budapesht 13 chervnya 1972 Gonolulu ugorsko amerikanskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini 1961 roku Georg fon Bekeshiugor Bekesy GyorgyNarodivsya3 chervnya 1899 1899 06 03 1 2 Budapesht Avstro Ugorshina 4 Pomer13 chervnya 1972 1972 06 13 4 1 73 roki Gonolulu SShA 4 Krayina Ugorshina 5 SShADiyalnistfizik nejronaukovec himik avtobiograf vikladach universitetu fiziolog biofizik inzhenerAlma materBudapeshtskij universitet 1923 Bernskij universitet 1921 GaluzbiofizikaZakladGarvardskij universitet Budapeshtskij universitet Gavajskij universitetChlenstvoLeopoldina Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki NagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1961 Georg fon Bekeshi u VikishovishiZhittyepisCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Narodivsya 3 chervnya 1899 v Budapeshti v sim yi diplomata Starshij Bekeshi pracyuvav u nizci yevropejskih krayin tomu pochatkovu osvitu Georg zdobuv v shkolah Myunhena Konstantinopolya Budapeshta i Cyuriha U 1916 roci vstupiv do universitetu Berna U 1918 roci pishov v armiyu pislya chogo vidnoviv navchannya vzhe v Budapeshtskomu universiteti U 1923 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Pislya zakinchennya universitetu sluzhiv u Ministerstvi poshtovogo zv yazku do 1946 go roku Rik stazhuvavsya v Centralnij laboratoriyi Siemens i Halske A G Berlin yaka vvazhalasya u toj chas odnim z osnovnih centriv rozvitku telekomunikacij Jogo robota v doslidnickij laboratoriyi Ministerstva zv yazku polyagala v udoskonalenni shojno vstanovlenogo v Ugorshini mizhnarodnogo telefonnogo zv yazku Shvidko jomu vdalosya vstanoviti sho slabkoyu lankoyu ye telefonni membrani voni silno spotvoryuyut signali Bekeshi pochav vivchati budovu lyudskogo vuha i nezabarom stav zavsidnikom miscevih morgiv buv prisutnij pri roztinah Do seredini 1920 h rokiv budova vuha bula vzhe dobre vivchena Golovnim zavdannyam sho stoyalo pered uchenim bulo rishennya chisto mehanichnogo pitannya yak vibruye osnovna membrana pid diyeyu zvukovogo tisku na barabannu peretinku U toj chas vvazhalosya sho mehanichni vlastivosti tkanin vuha pislya smerti minyayutsya duzhe shvidko vnaslidok chogo viglyadalo nemozhlivim vivchati vlastivosti vnutrishnogo vuha na trupah Bekeshi pokazav sho vsi zmini sho vidbuvayutsya u vnutrishnomu vusi pov yazani iz znevodnennyam tobto mozhna vivchati mehanichni vlastivosti vnutrishnogo vuha pomistivshi jogo u vologe seredovishe Isnuvali chotiri teoriyi sprijnyattya vuhom zvukiv riznoyi visoti Persha stverdzhuvala sho zvuk viklikaye kolivannya odniyeyi dilyanki membrani zgidno z drugoyu teoriyeyu zvuk generuvav hvilyu sho bigla tretya teoriya tezh napolyagala na hvili ale peredbachalosya sho hvilya stoyacha i nareshti prihilniki chetvertoyi teoriyi vvazhali sho kolivayetsya vsya membrana Doslidi Bekeshi pokazali sho pravilni pripushennya ye majzhe u vsih teoriyah Vin rozrobiv model membrani z gumi na yakij naochno prodemonstruvav sho kolivannya membrani vidbuvayutsya za tipom hvili yaka bizhit Hvilya pevnoyi chastoti primushuye vibruvati vsi dilyanki membrani ale odna vibruye silnishe za inshi Chim visha chastota zvuku tim blizhche do serednogo vuha roztashovana vibruyucha dilyanka Po sluhovih nervah informaciya nadhodit u golovnij mozok sho dozvolyaye rozpiznavati zvuki riznoyi visoti U 1939 roci vin stav profesorom na kafedri eksperimentalnoyi fiziki v Budapeshtskomu universiteti U 1946 roci emigruvav do Shveciyi de protyagom roku pracyuvav u Karolinskomu instituti ta Tehnichnomu instituti v Stokgolmi U cej chas vin stvoriv novij tip audiometra U 1947 roci viyihav u SShA de prodovzhiv doslidzhennya v laboratoriyi Garvardskogo universitetu Yak naslidok jomu vdalosya pobuduvati mehanichnu model vnutrishnogo vuha Naprikinci 1950 h rokiv vin povnistyu vidtvoriv kartinu biomehaniki vushnoyi rakovini sho znachno prosunulo vpered otohirurgiyu dozvolivshi hirurgam implantuvati shtuchni barabanni peretinki U 1961 roci Bekeshi otrimav Nobelivsku premiyu z fiziologiyi i medicini za vidkrittya fizichnih mehanizmiv stimulyaciyi u vushnij rakovini Pochinayuchi z 1966 roku j do kincya zhittya pracyuvav u Gavajskomu universiteti Krim Nobelivskoyi premiyi buv udostoyenij premiyi Denkera v otologiyi 1931 premiyi Shambau v otologiyi 1950 medali Lejbnica Berlinskoyi akademiyi nauk 1937 nagorodi Akademiyi nauk Budapeshta 1946 medali Govarda Krosbi Vorrena tovaristva psihologiv eksperimentatoriv 1955 zolotoyi medali Amerikanskogo otologichnogo tovaristva 1957 zolotoyi medali Akustichnogo tovaristva Ameriki 1961 Pochesnij doktor universitetiv Myunstera i Berna Pomer Bekeshi 13 chervnya 1972 v Gonolulu Vibrani praciExperiments in Hearing N Y McGrow Hill Sensory Inhibition Princeton NJ Princeton University Press 1967PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bekeshi Dyord fon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kristal D The Cambridge Encyclopedia of Language Vidavnictvo Kembridzhskogo universitetu 1987 S 144 ISBN 978 0 521 42443 1 d Track Q471550d Track Q912887d Track Q23306977PosilannyaBEKEShI GEORG Nobel Prize Biography 4 zhovtnya 2001 u Wayback Machine Georg von Bekesy 5 bereznya 2012 u Wayback Machine page at the Pacific Biosciences Research Center 25 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Bekesy Laboratory of Neurobiology 3 bereznya 2012 u Wayback Machine website Bekesy art collection 5 bereznya 2012 u Wayback Machine My experiences in different laboratories 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine autobiographical speech by von Bekesy Ce nezavershena stattya pro naukovcya SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro ugorskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ