Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Територія Удмуртії розташована в межах , однієї з найбільших структур Російської платформи. Вона складається з декількох дрібніших структур. В межах республіки це — Татарське склепіння, та Верхньокамська западина.
1 — Верхньокамська западина, 2 — Татарське склепіння (2а — Немський виступ, 2б — Кільмезький грабен, 2в — Удмуртський виступ, 2г — Марі-Турекська сідловина, 2д — Нижньокамська зона лінійних дислокацій), 3 — Бірська сідловина
Татарське склепіння охоплює західну частину Удмуртії, глибина залягання фундаменту становить 1500—2000 м. Поділяється на Північну вершину, Нижньокамську зону лінійних дислокацій та північно-східний схил Південної (Альметьєвської) вершини. Північна вершина в свою чергу складається з Немського, Удмуртського та Кукморського виступів, розділених грабенами по фундаменту і відповідають прогинам в чохлі. Удмуртська система глибинних розломів відділяє Татарське склепіння від Калтасинського авлакогена. Вона представлена системою ярусних скидів і простягається у вигляді плавної дуги. Загальна ширина зони розломів становить 15—20 км, амплітуда — 1—2 км. Калтасинський авлакоген охоплює східну частину Удмуртії і характеризується поступовим зануренням фундаменту на південний схід. Глибина залягання фундаменту становить 3—5 км, у западині на схід від Сарапула — до 7—8 км. Заповнений потужним шаром рифейських пісковиків. Верхньокамська западина охоплює східну та північну частину Удмуртії і виражена в осадовому чохлі. Поділяється на Бородулінсько-Фокінську, Верхньообвінську частини, Чепецьку та Кільмезько-Немську зони. На півдні западина переходить в Бірську сідловину.
Структури, виділені по фундаменту, розбиті на численні блоки розломами субмеридіонального та північно-східного напрямків. В осадовому чохлі структурні зони розрізняються за наявністю і орієнтації локальних прогинів та валів, загальна кількість яких досягає багатьох десятків. Найзначніші вали — Зуринський, Дебьоський, Кулигінський, Кіонгопський, найбільші прогини — Кільмезький та Мамадисько-Кокарський. Будова осадового чохла тісно пов'язана з будовою фундаменту. Складні поєднання його порухів визначило хід накопичення осаду і формування в осадовому чохлі 3 структурних поверхів — рифейського, вендського та палеозойського.
Геологічна історія
В історії геологічного розвитку території республіки виділяються 3 тектонічних мегацикли — ранньодокембрійський, пізньодокембрійський та палеозойсько-кайнозойський. В результаті дії цих циклів сформувались як великі тектонічні елементи, так і різні за складом гірські породи. Ранньодокембрійському циклу був притаманним геосинклінальний розвиток, який закінчився формуванням кристалічного граніто-гнейсовго фундаменту платформи. Поверхня фундаменту характеризується складним рельєфом, виділяється 2 структурні форми — Татарське склепіння та . Породи представлені парагнейсами та амфіболітами, перерваними інтрузивними тілами кислого та основного складів. Абсолютний вік порід становить 1,85—1,65 млрд років.
Породи рифейського комплексу перекривають породи фундаменту. В ранньорифейський час починається формуватись осадовий комплекс порід, представлений значними по товщині континентальними червоними кварцово-польовошпатними пісковиками, гравелітами та конгломератами. В середньо-рифейський час в східні та північні райони Удмуртії проникає море з . Відклади представлені глинистими вапняками з прошарками аргілітів та алевролітів. Потужність відкладів змінюється від 300 м на бортах Калтасинського авлакогену до 4000—6000 м в найбільш занурених ділянках. Вендський цикл характеризується спокійнішим режимом. У ранньодевонський час більша частина Татарського своду була суходолом. Прибережно-морські відклади, представлені алевролітами, аргілітами та пісковиками, характерні для східних та північних районів Удмуртії. Товщина відкладів збільшується до 350 м.
Палеозойський етап починається з континентальних умов, проходило розмивання раніше накопичених порід, і лише з середньо-франського часу встановився морський режим, який призвів до утворення карбонатних осадів. Девонське море продовжувало існувати в кам'яновугільний та пермський час. Відклади палеозойської групи, представлені девонською, кам'яновугільною та пермською системами, поширені повсюди. В палеозойському поверсі на місці Калтасинського авлакогена виділяється Верхньокамська западина. Пізньопермська епоха характеризується вертикальними рухами. Осади, які відклались раніше, піддавались денудації, а інтенсивний підйом Уральських гір забезпечив накопичення потужного шару переважно теригенних червоних осадів. В мезозойсько-кайнозойський час продовжується континентальний режим розвитку. В цей час проходить кінцеве формування структурних планів не тільки великих тектонічних елементів, але й валів та локальних підйомів.
Джерела
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. —
 | Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritoriya Udmurtiyi roztashovana v mezhah odniyeyi z najbilshih struktur Rosijskoyi platformi Vona skladayetsya z dekilkoh dribnishih struktur V mezhah respubliki ce Tatarske sklepinnya ta Verhnokamska zapadina Shema geologichnih struktur 1 Verhnokamska zapadina 2 Tatarske sklepinnya 2a Nemskij vistup 2b Kilmezkij graben 2v Udmurtskij vistup 2g Mari Turekska sidlovina 2d Nizhnokamska zona linijnih dislokacij 3 Birska sidlovina Tatarske sklepinnya ohoplyuye zahidnu chastinu Udmurtiyi glibina zalyagannya fundamentu stanovit 1500 2000 m Podilyayetsya na Pivnichnu vershinu Nizhnokamsku zonu linijnih dislokacij ta pivnichno shidnij shil Pivdennoyi Almetyevskoyi vershini Pivnichna vershina v svoyu chergu skladayetsya z Nemskogo Udmurtskogo ta Kukmorskogo vistupiv rozdilenih grabenami po fundamentu i vidpovidayut proginam v chohli Udmurtska sistema glibinnih rozlomiv viddilyaye Tatarske sklepinnya vid Kaltasinskogo avlakogena Vona predstavlena sistemoyu yarusnih skidiv i prostyagayetsya u viglyadi plavnoyi dugi Zagalna shirina zoni rozlomiv stanovit 15 20 km amplituda 1 2 km Kaltasinskij avlakogen ohoplyuye shidnu chastinu Udmurtiyi i harakterizuyetsya postupovim zanurennyam fundamentu na pivdennij shid Glibina zalyagannya fundamentu stanovit 3 5 km u zapadini na shid vid Sarapula do 7 8 km Zapovnenij potuzhnim sharom rifejskih piskovikiv Verhnokamska zapadina ohoplyuye shidnu ta pivnichnu chastinu Udmurtiyi i virazhena v osadovomu chohli Podilyayetsya na Borodulinsko Fokinsku Verhnoobvinsku chastini Chepecku ta Kilmezko Nemsku zoni Na pivdni zapadina perehodit v Birsku sidlovinu Strukturi vidileni po fundamentu rozbiti na chislenni bloki rozlomami submeridionalnogo ta pivnichno shidnogo napryamkiv V osadovomu chohli strukturni zoni rozriznyayutsya za nayavnistyu i oriyentaciyi lokalnih proginiv ta valiv zagalna kilkist yakih dosyagaye bagatoh desyatkiv Najznachnishi vali Zurinskij Deboskij Kuliginskij Kiongopskij najbilshi progini Kilmezkij ta Mamadisko Kokarskij Budova osadovogo chohla tisno pov yazana z budovoyu fundamentu Skladni poyednannya jogo poruhiv viznachilo hid nakopichennya osadu i formuvannya v osadovomu chohli 3 strukturnih poverhiv rifejskogo vendskogo ta paleozojskogo Geologichna istoriyaV istoriyi geologichnogo rozvitku teritoriyi respubliki vidilyayutsya 3 tektonichnih megacikli rannodokembrijskij piznodokembrijskij ta paleozojsko kajnozojskij V rezultati diyi cih cikliv sformuvalis yak veliki tektonichni elementi tak i rizni za skladom girski porodi Rannodokembrijskomu ciklu buv pritamannim geosinklinalnij rozvitok yakij zakinchivsya formuvannyam kristalichnogo granito gnejsovgo fundamentu platformi Poverhnya fundamentu harakterizuyetsya skladnim relyefom vidilyayetsya 2 strukturni formi Tatarske sklepinnya ta Porodi predstavleni paragnejsami ta amfibolitami perervanimi intruzivnimi tilami kislogo ta osnovnogo skladiv Absolyutnij vik porid stanovit 1 85 1 65 mlrd rokiv Porodi rifejskogo kompleksu perekrivayut porodi fundamentu V rannorifejskij chas pochinayetsya formuvatis osadovij kompleks porid predstavlenij znachnimi po tovshini kontinentalnimi chervonimi kvarcovo polovoshpatnimi piskovikami gravelitami ta konglomeratami V seredno rifejskij chas v shidni ta pivnichni rajoni Udmurtiyi pronikaye more z Vidkladi predstavleni glinistimi vapnyakami z prosharkami argilitiv ta alevrolitiv Potuzhnist vidkladiv zminyuyetsya vid 300 m na bortah Kaltasinskogo avlakogenu do 4000 6000 m v najbilsh zanurenih dilyankah Vendskij cikl harakterizuyetsya spokijnishim rezhimom U rannodevonskij chas bilsha chastina Tatarskogo svodu bula suhodolom Priberezhno morski vidkladi predstavleni alevrolitami argilitami ta piskovikami harakterni dlya shidnih ta pivnichnih rajoniv Udmurtiyi Tovshina vidkladiv zbilshuyetsya do 350 m Paleozojskij etap pochinayetsya z kontinentalnih umov prohodilo rozmivannya ranishe nakopichenih porid i lishe z seredno franskogo chasu vstanovivsya morskij rezhim yakij prizviv do utvorennya karbonatnih osadiv Devonske more prodovzhuvalo isnuvati v kam yanovugilnij ta permskij chas Vidkladi paleozojskoyi grupi predstavleni devonskoyu kam yanovugilnoyu ta permskoyu sistemami poshireni povsyudi V paleozojskomu poversi na misci Kaltasinskogo avlakogena vidilyayetsya Verhnokamska zapadina Piznopermska epoha harakterizuyetsya vertikalnimi ruhami Osadi yaki vidklalis ranishe piddavalis denudaciyi a intensivnij pidjom Uralskih gir zabezpechiv nakopichennya potuzhnogo sharu perevazhno terigennih chervonih osadiv V mezozojsko kajnozojskij chas prodovzhuyetsya kontinentalnij rezhim rozvitku V cej chas prohodit kinceve formuvannya strukturnih planiv ne tilki velikih tektonichnih elementiv ale j valiv ta lokalnih pidjomiv DzherelaUdmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Ce nezavershena stattya pro Udmurtiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi