У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Геній міфологія Геній місця дух місця геній локуса калька лат geniu

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Геній (міфологія).

Геній місця, дух місця, геній локуса (калька лат. genius loci) — в римській релігії дух-покровитель того чи іншого конкретного місця (села, гори, окремого дерева). Латинський вираз «genius loci» став популярним у письменників XVIII століття і помітно вплинув на літературні та архітектурні смаки в Британії (англ. spirit of place) і за її межами.

— божество полів і виноградників і дух Везувію у вигляді змії.

Вираз genius loci найчастіше застосовувався до пейзажу. На фресках домашніх святилищ зображувалися дві іпостасі цього духу: людська фігура, яка здійснює обряди, або божество, і змія, що повзе до вівтаря.

Вираз може бути застосовано до людини, яка ревно оберігає неповторну атмосферу місця.

Відповідно до римської міфології у кожного чоловіка існував свій геній, або дух-хранитель (у жінок ці духи називалися Юнонами). У кожного куточка землі, будівлі та закладу також існував свій добрий дух або геній. Однак на відміну від людського його представляли у вигляді змії і називали генієм місця (лат. genius loci).

Приклади використання та цитування

Термін зустрічається у Вергілія в Енеїді:

Замер Еней. А змія, звиваючись стрічкою довгою,
Між жертовних чаш і кубків тендітних ковзала,
Всіх покуштувала страв і в гробниці знову зникла,
Не заподіявши шкоди і вівтар спорожнілий покинувши.
Знову починає обряд на честь батька Еней і не знає,
Геній чи місця йому чи Анхіза прислужник з'явився.

Коментуючи ці рядки Вергілія, граматик IV ст. н. е. Сервий пише: «Бо немає місця без духу» (лат. Nullus enim locus sine genio est). Цю фразу використав Едгар По як епіграф до оповідання «Острів феї».

У 1817 році 5 товаришів по ліцею Пушкіна звели в парку Царськосельського ліцею камінь, на якому залишили напис « G.L.» — «генію місця».

Він насолоджувався відпусткою, [...] зустрічами з друзями, вальдцельським genia loci .

У всіх філософів були свої домашні тварини. Ви пам'ятаєте, що говорив Сервіус: "Nullus enim locus sine genio est".

Петро Вайль назвав «Genius loci» цикл своїх ТВ-передач, в якому розповідав про чудесні місцях у світі.

Див. також

Джерела

Література

Patterson, Barry (2005). The Art of Conversation with the Genius Loci. Cappall Bann Books. ISBN .

Ресурси Інтернету

Понятійний статус концепту «Genius loci» і його функції в тексті культури міста Мюнхен [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.]
St. Giles, Tockenham, Wiltshire [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Уилкинсон Ф. Архитектура: 50 идей, о которых нужно знать [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 28 лютого 2018.
Цыбульник Ю. С. Крылатые латинские выражения. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. — 830 с.
. Энеида. Книга Пятая, 90—95. Буколики. Георгики. Энеида (Вергилий); Оды. Эподы. Сатиры. Послания. Наука поэзии (Гораций). — М.: НФ: «Пушкинская библиотека»: АСТ, 2005. — 908 с. — (Серия Золотой фонд мировой классики.
Гессе Г. Игра в бисер. - М.: Правда, 1993. – 170 с.
Гюго В. Собор Парижской Богоматері. - М.: Гослитиздат, 1959. – 257 с.

[1] Уилкинсон Ф. Архитектура: 50 идей, о которых нужно знать [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.]

[2] . Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 28 лютого 2018.

[Цыбульник-3] Цыбульник Ю. С. Крылатые латинские выражения. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. — 830 с.

[4] . Энеида. Книга Пятая, 90—95. Буколики. Георгики. Энеида (Вергилий); Оды. Эподы. Сатиры. Послания. Наука поэзии (Гораций). — М.: НФ: «Пушкинская библиотека»: АСТ, 2005. — 908 с. — (Серия Золотой фонд мировой классики.

[5] Гессе Г. Игра в бисер. - М.: Правда, 1993. – 170 с.

[6] Гюго В. Собор Парижской Богоматері. - М.: Гослитиздат, 1959. – 257 с.