Генріх Фогт (5 жовтня 1890, Гау-Альгесхайм — 23 січня 1968, Гайдельберг) — німецький астроном, дослідник зір, співвідкривач теореми Фогта–Рассела, першовідкривач астероїда 735 Марґанна, автор кількох науково-популярних книг. Професор Гайдельберзького університету і директор Обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль. В роки нацизму був членом НСДАП і оберштурмфюрером СА.
Генріх Фогт | |
---|---|
нім. Heinrich Vogt[1] | |
Народився | 5 жовтня 1890[2] Гау-Альгесгайм, d, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц[1] |
Помер | 23 січня 1968[3] (77 років) Гайдельберг, Баден-Вюртемберг, ФРН[1] |
Поховання | d |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Німецький Райх Німеччина[1] |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[4] |
Галузь | астрономія |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Єнський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] і професор[1] |
Науковий керівник | Макс Вольф[4] |
Аспіранти, докторанти | d[4] d[4] |
Членство | СА Гайдельберзька академія наук (1939) Леопольдина Гайдельберзька академія наук |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Генріх Фогт у Вікісховищі |
Біографія
Фогт був молодшою дитиною фермера Філіпа Фогта та його дружини Маргарети, уродженої Штурм.
В 1911 році закінчив гімназію в Майнці. В зимовому семестрі 1911/12 року поступив в Гайдельберзький університет, де почав вивчати астрономію, математику та фізику. З 1912 року був асистентом Макса Вольфа. У 1919 році захистив дисертацію доктора філософії (Promotion) «До теорії алгольних змінних» а в 1921 році захистивши дисертацію доктора наук (Habilitation) «Фотометричні дослідження та визначення яскравості в зоряному скупченні h і χ Персея», а також виступив з інавгураційною лекцією «Еволюцію зір». У 1926 році він був призначений доцентом в Гайдельберзі і одночасно був спостерігачем в Баденській обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль.
У 1929 році Фогт був призначений повним професором Єнського університету, а також був директором з 1929 по 1933 рік. У 1931 році став членом НСДАП, а потім працював політичним керівником і представником окружного проводу НСДАП в університеті. У 1933 році він став членом СА, в якому дослужився до звання оберштурмфюрера. У 1933 році його призначили повним професором Гайдельберзького університету, де він змінив Макса Вольфа, який помер у 1932 році, і був директором Державної обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль з 1933 по 1945 рік.
У 1945 році він був усунений з посади директора обсерваторії, але зберіг професорську посаду до свого виходу на пенсію в 1957 році.
Був одружений на Маргарете, уродженій Браун. У них були син і дочка.
Популяризаторська діяльність
Він займався популяризацією науки, читав науково-популярні лекції, написав науково-популярні монографії «Спіральні туманності» (1946), «Будова Всесвіту» (1949) і «Космос і Бог» (1951). Він обговорював космологічні і філософські питання у своїх останніх книгах «Позагалактичні зоряні системи і будова світу в цілому» (1960), «Структура космосу в цілому» (1961) і «Буття в погляді вченого-натураліста» (1964).
Відзнаки і памʼять
У 1943 році він став членом Німецької академії наук Леопольдина. Був членом Гайдельберзької академії наук.
На його честь названа теорема Фогта–Рассела.
9 грудня 1912 року Фогт відкрив астероїд, який був названий 735 Марґанна на честь матері та родички Фогта. Його гайдельберзький колега Карл Вільгельм Рейнмут назвав астероїд, відкритий 6 жовтня 1937 року, 1439 Вогтією, а два інші астероїди, відкриті 8 січня 1937 року, він назвав на честь дружини Фогта — 1410 Маргрет і 1411 Брауна.
Роботи
- Aufbau und Entwicklung der Sterne (Будова та еволюція зірок). Leipzig: Becker & Erler, 1943, 2. Aufl. Leipzig: Geest und Portig, 1957.
Посилання
- Публікації Г. Фогта в Astrophysics Data System
- А. Борман: Генріх Фогт. Оголошення Астрономічного товариства, том 24 (1968), стор. 7 (некролог)
- Е. Колніг-Шаттшнайдер: Генріх Фогт, 5 жовтня 1890 р. — 23 січня 1968 р. Астрономічні новини, том 292 (1970), стор. 45. (некролог)
- Норберт Діль: біографія Генріха Фогта, доступ 21 квітня 2009 р.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117468002 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://d-nb.info/gnd/117468002/about/lds / German National Library
- Biographical Encyclopedia of Astronomers — NYC: , 2007. — — doi:10.1007/978-0-387-30400-7
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Генріх Фогт (астроном)(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
- Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, , S. 643.
- Heinrich Vogt im Mitgliederverzeichnis der Heidelberger Akademie der Wissenschaften
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrih Fogt 5 zhovtnya 1890 Gau Algeshajm 23 sichnya 1968 Gajdelberg nimeckij astronom doslidnik zir spivvidkrivach teoremi Fogta Rassela pershovidkrivach asteroyida 735 Marganna avtor kilkoh naukovo populyarnih knig Profesor Gajdelberzkogo universitetu i direktor Observatoriyi Gajdelberg Kenigshtul V roki nacizmu buv chlenom NSDAP i obershturmfyurerom SA Genrih Fogtnim Heinrich Vogt 1 Narodivsya 5 zhovtnya 1890 1890 10 05 2 Gau Algesgajm d Majnc Bingen Rejnland Pfalc 1 Pomer 23 sichnya 1968 1968 01 23 3 77 rokiv Gajdelberg Baden Vyurtemberg FRN 1 Pohovannya dMisce prozhivannya NimechchinaKrayina Nimeckij Rajh Nimechchina 1 Diyalnist astronomAlma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla 4 Galuz astronomiyaZaklad Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Yenskij universitetNaukovij stupin doktorskij stupin 1 i profesor 1 Naukovij kerivnik Maks Volf 4 Aspiranti doktoranti d 4 d 4 Chlenstvo SA Gajdelberzka akademiya nauk 1939 Leopoldina Gajdelberzka akademiya naukPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini Genrih Fogt u VikishovishiMogila Genriha Fogta na kladovishi Gajdelberg GandshusgajmBiografiyaFogt buv molodshoyu ditinoyu fermera Filipa Fogta ta jogo druzhini Margareti urodzhenoyi Shturm V 1911 roci zakinchiv gimnaziyu v Majnci V zimovomu semestri 1911 12 roku postupiv v Gajdelberzkij universitet de pochav vivchati astronomiyu matematiku ta fiziku Z 1912 roku buv asistentom Maksa Volfa U 1919 roci zahistiv disertaciyu doktora filosofiyi Promotion Do teoriyi algolnih zminnih a v 1921 roci zahistivshi disertaciyu doktora nauk Habilitation Fotometrichni doslidzhennya ta viznachennya yaskravosti v zoryanomu skupchenni h i x Perseya a takozh vistupiv z inavguracijnoyu lekciyeyu Evolyuciyu zir U 1926 roci vin buv priznachenij docentom v Gajdelberzi i odnochasno buv sposterigachem v Badenskij observatoriyi Gajdelberg Kenigshtul U 1929 roci Fogt buv priznachenij povnim profesorom Yenskogo universitetu a takozh buv direktorom z 1929 po 1933 rik U 1931 roci stav chlenom NSDAP a potim pracyuvav politichnim kerivnikom i predstavnikom okruzhnogo provodu NSDAP v universiteti U 1933 roci vin stav chlenom SA v yakomu dosluzhivsya do zvannya obershturmfyurera U 1933 roci jogo priznachili povnim profesorom Gajdelberzkogo universitetu de vin zminiv Maksa Volfa yakij pomer u 1932 roci i buv direktorom Derzhavnoyi observatoriyi Gajdelberg Kenigshtul z 1933 po 1945 rik U 1945 roci vin buv usunenij z posadi direktora observatoriyi ale zberig profesorsku posadu do svogo vihodu na pensiyu v 1957 roci Buv odruzhenij na Margarete urodzhenij Braun U nih buli sin i dochka Populyarizatorska diyalnistVin zajmavsya populyarizaciyeyu nauki chitav naukovo populyarni lekciyi napisav naukovo populyarni monografiyi Spiralni tumannosti 1946 Budova Vsesvitu 1949 i Kosmos i Bog 1951 Vin obgovoryuvav kosmologichni i filosofski pitannya u svoyih ostannih knigah Pozagalaktichni zoryani sistemi i budova svitu v cilomu 1960 Struktura kosmosu v cilomu 1961 i Buttya v poglyadi vchenogo naturalista 1964 Vidznaki i pamʼyatU 1943 roci vin stav chlenom Nimeckoyi akademiyi nauk Leopoldina Buv chlenom Gajdelberzkoyi akademiyi nauk Na jogo chest nazvana teorema Fogta Rassela 9 grudnya 1912 roku Fogt vidkriv asteroyid yakij buv nazvanij 735 Marganna na chest materi ta rodichki Fogta Jogo gajdelberzkij kolega Karl Vilgelm Rejnmut nazvav asteroyid vidkritij 6 zhovtnya 1937 roku 1439 Vogtiyeyu a dva inshi asteroyidi vidkriti 8 sichnya 1937 roku vin nazvav na chest druzhini Fogta 1410 Margret i 1411 Brauna RobotiAufbau und Entwicklung der Sterne Budova ta evolyuciya zirok Leipzig Becker amp Erler 1943 2 Aufl Leipzig Geest und Portig 1957 PosilannyaPublikaciyi G Fogta v Astrophysics Data System A Borman Genrih Fogt Ogoloshennya Astronomichnogo tovaristva tom 24 1968 stor 7 nekrolog E Kolnig Shattshnajder Genrih Fogt 5 zhovtnya 1890 r 23 sichnya 1968 r Astronomichni novini tom 292 1970 stor 45 nekrolog Norbert Dil biografiya Genriha Fogta dostup 21 kvitnya 2009 r PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117468002 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https d nb info gnd 117468002 about lds German National Library d Track Q27302 Biographical Encyclopedia of Astronomers NYC Springer Science Business Media 2007 ISBN 978 0 387 31022 0 doi 10 1007 978 0 387 30400 7 d Track Q176916d Track Q28970862d Track Q60 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Genrih Fogt astronom angl v proyekti Matematichna genealogiya Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Fischer Taschenbuch Verlag Zweite aktualisierte Auflage Frankfurt am Main 2005 ISBN 978 3 596 16048 8 S 643 Heinrich Vogt im Mitgliederverzeichnis der Heidelberger Akademie der Wissenschaften