Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Чернігівською округою адміністративно територіальним утворенням УСРР 1923 1930 рр Генеральна округа Чернігі

Генеральна округа Чернігів

Генеральна округа Чернігів
Не плутати з Чернігівською округою — адміністративно-територіальним утворенням УСРР 1923-1930 рр.
Генеральна округа Чернігів
Generalbezirk Tschernigow
генеральна округа
↓ планувалася – не існувала ↓
image image
Прапор Третього Рейху Герб Третього Рейху
Столиця Чернігів
Мова(и) німецька, українська, білоруська, російська
Форма правління цивільна адміністрація
Генеральний комісар
 -  не призначений
Керівник СС і поліції
 - 22.10.1941 — 19.11.1941 Людольф фон Альвенслебен
Керівник СС і поліції
 - 19.11.1941 — 01.07.1943 Віллі Шмельхер
Керівник СС і поліції
 - 01.07.1943 — 31.10.1943 Ернст Гартманн
Керівник поліції безпеки та СД
 - січень 1942 — 1943 Теодор Крістенсен
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Попередник		 Наступник
image Українська РСР
image Білоруська РСР
image Російська РФСР
Українська РСР image
Білоруська РСР image
Російська РФСР image

Генера́льна окру́га Черні́гів (нім. Generalbezirk Tschernigow) — адміністративно-територіальна одиниця, яку нацистська Німеччина планувала утворити у складі Райхскомісаріату Україна під час Німецько-радянської війни.

Історія

Генеральна округа Чернігів мала об'єднати територію Чернігівської і Сумської областей, південну частину Гомельської області БРСР і південну частину Орловської області РРФСР та складатися з 19 округ з центром у Чернігові. Однак Чернігівську генеральну округу так і не було створено й упродовж усієї окупації ця територія залишалась у підпорядкуванні військового командування.

Адміністративно-територіальний поділ

Планувалося поділити генеральну округу на такі округи (ґебіти):

  • (нім. Kreisgebiet Bachmatsch)
  • (Kreisgebiet Belopolje)
  • (Kreisgebiet Bobrowiza)
  • (Kreisgebiet Gomel-Stadt)
  • (Kreisgebiet Gomel)
  • (Kreisgebiet Konotop)
  • (Kreisgebiet Krolewez)
  • (Kreisgebiet Neshin)
  • (Kreisgebiet Nowgorod-Ssewerski)
  • (Kreisgebiet Nowosybkow)
  • (Kreisgebiet Achtyrka)
  • (Kreisgebiet Priluki)
  • (Kreisgebiet Repki)
  • (Kreisgebiet Romny)
  • (Kreisgebiet Ssumy)
  • (Kreisgebiet Unetscha)
  • (Kreisgebiet Tschernigow)
  • (Kreisgebiet Schostka)
  • (Kreisgebiet Schtschors)

Місцеве самоврядування

На території Чернігівської області було створено місцеві органи врядування, які цілковито підпорядковувалися німецькому командуванню: міські, районні, сільські, громадські управи. Міські та районні управи очолювали голови управ, громадами (общинами), які об'єднували по кілька сіл, керували бургомістри, а в селах призначалися старости. Начальники міських та районних управ відповідали за всі підлеглі їм місцеві установи, господарську діяльність, за «спокій і безпеку» на ввіреній їм території, відали заготівлею продуктів для Райху, контролювали збір податків та облік населення. Міські та районні управи складалися з відділів, спрямованість роботи яких визначалася їхніми назвами. Згідно з розпорядженням Польової комендатури (У) 194, яка розміщувалася в Чернігові, структура управ мусила мати такий вигляд:

  1. Голова управи
  2. Заступник
  3. Секретар
  4. Сільгоспінспектор
  5. Лісовий інспектор
  6. Інспектор індустрії
  7. Фінансовий інспектор
  8. Інспектор освіти
  9. Інспектор здравоохорони
  10. Адмінвідділ
  11. Начальник пожежної інспекції
  12. Відділ тваринництва та ветеринарії
  13. Відділ соціального забезпечення
  14. Інспектор торгівлі та професій
  15. Відділ харчування у містах
  16. Відділ будівництва шляхів та транспорту.

Слід відзначити, що структури як міських, так і районних управ були схожими й могли відрізнятися лише кількістю штатних одиниць, яка безпосередньо залежала від чисельності населення підпорядкованої місцевості. Для районів, які не мали у своєму адміністративному складі міста, кількість відділів та частин управи регулювалася бургомістром. Структуру могли урізати, а відділи об'єднати, залежно від обсягів та спорідненості їхньої роботи. Кожна управа повинна була мати круглу печатку з написами німецькою та російською мовами з назвою населеного пункту в центрі круга. Для «українських» районів виробляли атрибутику влади з написами німецькою та українською мовами. Другим за значенням в ієрархії посадовців органів місцевого самоврядування був бургомістр, який відав всіма справами на території своєї громади, зокрема стежив за своєчасним надходженням усіх податків та повинен був «усіляко підтримувати вербування робочої сили в Німеччину», а також «обов'язком і виявом подяки кожного бургомістра і сільської громади було утримання в чистоті й порядку могил німецьких солдатів». Найнижчою ланкою місцевого самоврядування була сільська управа на чолі зі старостою, якого призначав бургомістр.

Поліційний апарат

Позаяк Генеральна округа Чернігів існувала лише у планах, організація карального апарату в регіоні покладалася на командування тилу групи армій «Південь». Але цю роль взяли на себе поліційні структури, підлеглі Райхсфюреру СС і шефові німецької поліції Генріху Гіммлеру. Посаду керівника СС і поліції майбутнього генерального комісаріату Чернігів обіймали бригадефюрер СС Людольф фон Альвенслебен (22.10.1941 р. — 19.11.1941 р.), оберфюрер СС Віллі Шмельхер (19.11.1941 р. — 01.07.1943 р.) та оберфюрер СС Ернст Гартманн (01.07.1943 р. — 31.10.1943 р.). Поліцію безпеки та СД на Чернігівщині очолював штурмбанфюрер СС Теодор Крістенсен (нім. Theodor Christensen). Територіальні відділення чернігівського СД містилися в Гомелі, Сумах і Ніжині. Станом на 1 листопада 1942 р. регіональний поліційний апарат налічував 6846 співробітників, серед них 699 німців і 6147 місцевих жителів. Близько 1 350 українців служило в охоронних батальйонах шуцманства (номери з 136 по 140), решта — складали міські і сільські поліційні відділи. Низовими одиницями поліції були сільські поліційні відділи, створені при староствах (від 3 до 15 осіб кожен). У містах і райцентрах кількість поліцаїв становила 40–50 осіб, половина з яких складала резерв на випадок непередбачених ситуацій. Загальна чисельність місцевої поліції не сміла перевищувати 1 % населення, але навіть цього числа вона ніколи не сягала. У разі появи в районах партизанських загонів, з поліції сіл і міст формували тимчасові зведені загони, які мусили спільно з німецькими та місцевими військовими частинами проводити бойові операції з метою «боротьби з бандами». У райцентрах Чернігівщини, які перебували під постійною загрозою нападів великих комуністичних партизанських з'єднань, німецькі ортскомендатури тримали укомплектовані поліцаями постійні «особливі сотні» і роти, бійці яких перебували на казарменому становищі та вели самостійні операції.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2017. Процитовано 25 лютого 2019.
  2. Reichskommissariat Ukraine [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання

  • Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Chernigivskoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Generalna okruga Chernigiv Generalbezirk Tschernigowgeneralna okruga planuvalasya ne isnuvala Prapor Tretogo Rejhu Gerb Tretogo RejhuStolicya ChernigivMova i nimecka ukrayinska biloruska rosijskaForma pravlinnya civilna administraciyaGeneralnij komisar ne priznachenijKerivnik SS i policiyi 22 10 1941 19 11 1941 Lyudolf fon AlvenslebenKerivnik SS i policiyi 19 11 1941 01 07 1943 Villi ShmelherKerivnik SS i policiyi 01 07 1943 31 10 1943 Ernst GartmannKerivnik policiyi bezpeki ta SD sichen 1942 1943 Teodor KristensenDerzhava Nimecka imperiyaRajhskomisariat UkrayinaPoperednik NastupnikUkrayinska RSRBiloruska RSRRosijska RFSR Ukrayinska RSRBiloruska RSRRosijska RFSR Genera lna okru ga Cherni giv nim Generalbezirk Tschernigow administrativno teritorialna odinicya yaku nacistska Nimechchina planuvala utvoriti u skladi Rajhskomisariatu Ukrayina pid chas Nimecko radyanskoyi vijni IstoriyaGeneralna okruga Chernigiv mala ob yednati teritoriyu Chernigivskoyi i Sumskoyi oblastej pivdennu chastinu Gomelskoyi oblasti BRSR i pivdennu chastinu Orlovskoyi oblasti RRFSR ta skladatisya z 19 okrug z centrom u Chernigovi Odnak Chernigivsku generalnu okrugu tak i ne bulo stvoreno j uprodovzh usiyeyi okupaciyi cya teritoriya zalishalas u pidporyadkuvanni vijskovogo komanduvannya Administrativno teritorialnij podilPlanuvalosya podiliti generalnu okrugu na taki okrugi gebiti nim Kreisgebiet Bachmatsch Kreisgebiet Belopolje Kreisgebiet Bobrowiza Kreisgebiet Gomel Stadt Kreisgebiet Gomel Kreisgebiet Konotop Kreisgebiet Krolewez Kreisgebiet Neshin Kreisgebiet Nowgorod Ssewerski Kreisgebiet Nowosybkow Kreisgebiet Achtyrka Kreisgebiet Priluki Kreisgebiet Repki Kreisgebiet Romny Kreisgebiet Ssumy Kreisgebiet Unetscha Kreisgebiet Tschernigow Kreisgebiet Schostka Kreisgebiet Schtschors Misceve samovryaduvannyaNa teritoriyi Chernigivskoyi oblasti bulo stvoreno miscevi organi vryaduvannya yaki cilkovito pidporyadkovuvalisya nimeckomu komanduvannyu miski rajonni silski gromadski upravi Miski ta rajonni upravi ocholyuvali golovi uprav gromadami obshinami yaki ob yednuvali po kilka sil keruvali burgomistri a v selah priznachalisya starosti Nachalniki miskih ta rajonnih uprav vidpovidali za vsi pidlegli yim miscevi ustanovi gospodarsku diyalnist za spokij i bezpeku na vvirenij yim teritoriyi vidali zagotivleyu produktiv dlya Rajhu kontrolyuvali zbir podatkiv ta oblik naselennya Miski ta rajonni upravi skladalisya z viddiliv spryamovanist roboti yakih viznachalasya yihnimi nazvami Zgidno z rozporyadzhennyam Polovoyi komendaturi U 194 yaka rozmishuvalasya v Chernigovi struktura uprav musila mati takij viglyad Golova upravi Zastupnik Sekretar Silgospinspektor Lisovij inspektor Inspektor industriyi Finansovij inspektor Inspektor osviti Inspektor zdravoohoroni Adminviddil Nachalnik pozhezhnoyi inspekciyi Viddil tvarinnictva ta veterinariyi Viddil socialnogo zabezpechennya Inspektor torgivli ta profesij Viddil harchuvannya u mistah Viddil budivnictva shlyahiv ta transportu Slid vidznachiti sho strukturi yak miskih tak i rajonnih uprav buli shozhimi j mogli vidriznyatisya lishe kilkistyu shtatnih odinic yaka bezposeredno zalezhala vid chiselnosti naselennya pidporyadkovanoyi miscevosti Dlya rajoniv yaki ne mali u svoyemu administrativnomu skladi mista kilkist viddiliv ta chastin upravi regulyuvalasya burgomistrom Strukturu mogli urizati a viddili ob yednati zalezhno vid obsyagiv ta sporidnenosti yihnoyi roboti Kozhna uprava povinna bula mati kruglu pechatku z napisami nimeckoyu ta rosijskoyu movami z nazvoyu naselenogo punktu v centri kruga Dlya ukrayinskih rajoniv viroblyali atributiku vladi z napisami nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Drugim za znachennyam v iyerarhiyi posadovciv organiv miscevogo samovryaduvannya buv burgomistr yakij vidav vsima spravami na teritoriyi svoyeyi gromadi zokrema stezhiv za svoyechasnim nadhodzhennyam usih podatkiv ta povinen buv usilyako pidtrimuvati verbuvannya robochoyi sili v Nimechchinu a takozh obov yazkom i viyavom podyaki kozhnogo burgomistra i silskoyi gromadi bulo utrimannya v chistoti j poryadku mogil nimeckih soldativ Najnizhchoyu lankoyu miscevogo samovryaduvannya bula silska uprava na choli zi starostoyu yakogo priznachav burgomistr Policijnij aparatPozayak Generalna okruga Chernigiv isnuvala lishe u planah organizaciya karalnogo aparatu v regioni pokladalasya na komanduvannya tilu grupi armij Pivden Ale cyu rol vzyali na sebe policijni strukturi pidlegli Rajhsfyureru SS i shefovi nimeckoyi policiyi Genrihu Gimmleru Posadu kerivnika SS i policiyi majbutnogo generalnogo komisariatu Chernigiv obijmali brigadefyurer SS Lyudolf fon Alvensleben 22 10 1941 r 19 11 1941 r oberfyurer SS Villi Shmelher 19 11 1941 r 01 07 1943 r ta oberfyurer SS Ernst Gartmann 01 07 1943 r 31 10 1943 r Policiyu bezpeki ta SD na Chernigivshini ocholyuvav shturmbanfyurer SS Teodor Kristensen nim Theodor Christensen Teritorialni viddilennya chernigivskogo SD mistilisya v Gomeli Sumah i Nizhini Stanom na 1 listopada 1942 r regionalnij policijnij aparat nalichuvav 6846 spivrobitnikiv sered nih 699 nimciv i 6147 miscevih zhiteliv Blizko 1 350 ukrayinciv sluzhilo v ohoronnih bataljonah shucmanstva nomeri z 136 po 140 reshta skladali miski i silski policijni viddili Nizovimi odinicyami policiyi buli silski policijni viddili stvoreni pri starostvah vid 3 do 15 osib kozhen U mistah i rajcentrah kilkist policayiv stanovila 40 50 osib polovina z yakih skladala rezerv na vipadok neperedbachenih situacij Zagalna chiselnist miscevoyi policiyi ne smila perevishuvati 1 naselennya ale navit cogo chisla vona nikoli ne syagala U razi poyavi v rajonah partizanskih zagoniv z policiyi sil i mist formuvali timchasovi zvedeni zagoni yaki musili spilno z nimeckimi ta miscevimi vijskovimi chastinami provoditi bojovi operaciyi z metoyu borotbi z bandami U rajcentrah Chernigivshini yaki perebuvali pid postijnoyu zagrozoyu napadiv velikih komunistichnih partizanskih z yednan nimecki ortskomendaturi trimali ukomplektovani policayami postijni osoblivi sotni i roti bijci yakih perebuvali na kazarmenomu stanovishi ta veli samostijni operaciyi Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2017 Procitovano 25 lyutogo 2019 Reichskommissariat Ukraine 21 chervnya 2012 u Wayback Machine nim PosilannyaIstoriya administrativno teritorialnogo ustroyu Chernigovo Sivershini 9 grudnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ