Яків Йосипович Гельблу (4 вересня 1911, Ладижин, Російська імперія — 2007) — радянський і російський філолог і краєзнавець.
Гельблу Яків Йосипович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 4 вересня 1911 Ладижин, Російська імперія | |||
Помер | 2007 Уфа | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР, Росія | |||
Діяльність | вчений | |||
Напрямок | філологія, краєзнавство | |||
| ||||
Біографія
Народився в селі Ладижині, Кам'янець-Подільської губернії. Його батько з початком Першої світової війни був покликаний в армію, повернувся через поранення в 1916 році. Сім'я переїхала до Вінниці, де пройшло дитинство Якова. У школі захопився збиранням марок і збирав їх усе життя, переживши у війну загибель своєї першої колекції. Після школи вступив до Уманського сільськогосподарського технікуму, щоб отримати агрономічну освіту. Але коли він був на другому курсі, на базі технікуму створили Інститут іноземних мов. Яків різко поміняв спеціальність. У 1936 році він закінчив інститут і був розподілений в Одеський німецький педінститут, де навчалися, в основному, діти німецьких колоністів Півдня України. Став аспірантом, але в 1939 році був призваний в армію військовим перекладачем.
Брав участь у Другій світовій і Фінські війнах. Був нагороджений бойовими орденами і медалями. Його батько, який не встиг евакуюватися, загинув разом з іншими євреями Вінниці. Загинув на війні і молодший брат Юхим. Мати Якова Рахіль жила в евакуації в Челябінській області, сестра Мірра закінчила в Середній Азії технікум зв'язку та була розподілена в Уфу на радіостанцію ім. Комінтерну, яка вела мовлення, починаючи передачі словами «Говорить Москва».
Наукова діяльність
Демобілізувався в 1952 році і вступив старшим викладачем до Уфимського Педагогічного інституту ім. Тімірязєва. З часом став завкафедрою німецької мови. Після перетворення інституту в університет, його призначили деканом факультету іноземних мов.
Він дуже серйозно досліджував культуру тюркських народів, від яких, як вважається, відбулися башкири. Германіст Яків Гельблу у статті «Давні тюрки в Америці» дійшов висновку, що германські племена мають тюркське походження. Наприкінці VIII століття вони приплили на плотах до Америки і заснували там цивілізацію інків. Гіпотеза заснована на дивовижною близькості мови інків і нижньонімецького діалекту.
Яків Йосипович написав кілька дуже відомих книг. Це «Навчальний посібник з письмовій практиці німецької мови», «Стародавні тюрки і німецькі племена», «Інки і німецькі племена».
На 95-му році життя Яків Гельблу свою велику колекцію філателістичних матеріалів (понад 7000 конвертів) безоплатно передав Музею зв'язку Уфи.
Був заслуженим учителем Башкирії, кандидатом філологічних наук.
Цікаво
До 100-річчя Якова Гельблу в Уфі був випущений маркований конверт з його портретом.
Інтернет-ресурси
- http://www.bashinform.ru/news/401518/ [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Josipovich Gelblu 4 veresnya 1911 Ladizhin Rosijska imperiya 2007 radyanskij i rosijskij filolog i krayeznavec Gelblu Yakiv JosipovichNarodivsya4 veresnya 1911 1911 09 04 Ladizhin Rosijska imperiyaPomer2007 2007 UfaGromadyanstvoRosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnistvchenijNapryamokfilologiya krayeznavstvoBiografiyaNarodivsya v seli Ladizhini Kam yanec Podilskoyi guberniyi Jogo batko z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni buv poklikanij v armiyu povernuvsya cherez poranennya v 1916 roci Sim ya pereyihala do Vinnici de projshlo ditinstvo Yakova U shkoli zahopivsya zbirannyam marok i zbirav yih use zhittya perezhivshi u vijnu zagibel svoyeyi pershoyi kolekciyi Pislya shkoli vstupiv do Umanskogo silskogospodarskogo tehnikumu shob otrimati agronomichnu osvitu Ale koli vin buv na drugomu kursi na bazi tehnikumu stvorili Institut inozemnih mov Yakiv rizko pominyav specialnist U 1936 roci vin zakinchiv institut i buv rozpodilenij v Odeskij nimeckij pedinstitut de navchalisya v osnovnomu diti nimeckih kolonistiv Pivdnya Ukrayini Stav aspirantom ale v 1939 roci buv prizvanij v armiyu vijskovim perekladachem Brav uchast u Drugij svitovij i Finski vijnah Buv nagorodzhenij bojovimi ordenami i medalyami Jogo batko yakij ne vstig evakuyuvatisya zaginuv razom z inshimi yevreyami Vinnici Zaginuv na vijni i molodshij brat Yuhim Mati Yakova Rahil zhila v evakuaciyi v Chelyabinskij oblasti sestra Mirra zakinchila v Serednij Aziyi tehnikum zv yazku ta bula rozpodilena v Ufu na radiostanciyu im Kominternu yaka vela movlennya pochinayuchi peredachi slovami Govorit Moskva Naukova diyalnistDemobilizuvavsya v 1952 roci i vstupiv starshim vikladachem do Ufimskogo Pedagogichnogo institutu im Timiryazyeva Z chasom stav zavkafedroyu nimeckoyi movi Pislya peretvorennya institutu v universitet jogo priznachili dekanom fakultetu inozemnih mov Vin duzhe serjozno doslidzhuvav kulturu tyurkskih narodiv vid yakih yak vvazhayetsya vidbulisya bashkiri Germanist Yakiv Gelblu u statti Davni tyurki v Americi dijshov visnovku sho germanski plemena mayut tyurkske pohodzhennya Naprikinci VIII stolittya voni priplili na plotah do Ameriki i zasnuvali tam civilizaciyu inkiv Gipoteza zasnovana na divovizhnoyu blizkosti movi inkiv i nizhnonimeckogo dialektu Yakiv Josipovich napisav kilka duzhe vidomih knig Ce Navchalnij posibnik z pismovij praktici nimeckoyi movi Starodavni tyurki i nimecki plemena Inki i nimecki plemena Na 95 mu roci zhittya Yakiv Gelblu svoyu veliku kolekciyu filatelistichnih materialiv ponad 7000 konvertiv bezoplatno peredav Muzeyu zv yazku Ufi Buv zasluzhenim uchitelem Bashkiriyi kandidatom filologichnih nauk CikavoDo 100 richchya Yakova Gelblu v Ufi buv vipushenij markovanij konvert z jogo portretom Internet resursihttp www bashinform ru news 401518 21 kvitnya 2014 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2014