Гексахо́рд (лат. hexachordum, букв. шестиструнник, від дав.-гр. ἕξ — шість і χορδή — струна) — шестиступеневий звукоряд в діапазоні сексти.
Термін запровадив Гвідо Аретинський у трактаті «Послання про незнайомий розпів» маючи на увазі послідовність звуків тон-тон-півтон-тон-тон (до-ре-мі-фа-соль-ля). В XII столітті в нотних рукописах і маргіналіях до трактатів Гвідо гексахорди описаної структури фіксується також від звуків G і F, причому для останнього застосовується звук сі-бемоль (b molle), і гексахорд отримує назву «м'якого», тоді як гексахорд від G — твердим (durum, використовує звук сі).
В сукупності три гексахорди охоплюють увесь звукоряд григоріанського хоралу. Перехід від одного гексахорду до іншого (необхідний у тих випадках, якщо амбітус піснеспіву був ширший за сексту) з XIII століття отримав назву .
Література
- Chailley J. «Ut queant laxis» et les origines de la gamme // Acta Musicologica 56 (1984), SS. 48-69
- Sachs K.-J. Musikalische Elementarlehre im Mittelalter // Rezeption des antiken Fachs im Mittelalter // Geschichte der Musiktheorie, hrsg. v. F.Zaminer. Darmstadt 1990, SS. 105—162.
- Atkinson Ch. The critical nexus. Tone-System, mode and notation in early medieval music. Oxford, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geksaho rd lat hexachordum bukv shestistrunnik vid dav gr ἕ3 shist i xordh struna shestistupenevij zvukoryad v diapazoni seksti Termin zaprovadiv Gvido Aretinskij u traktati Poslannya pro neznajomij rozpiv mayuchi na uvazi poslidovnist zvukiv ton ton pivton ton ton do re mi fa sol lya V XII stolitti v notnih rukopisah i marginaliyah do traktativ Gvido geksahordi opisanoyi strukturi fiksuyetsya takozh vid zvukiv G i F prichomu dlya ostannogo zastosovuyetsya zvuk si bemol b molle i geksahord otrimuye nazvu m yakogo todi yak geksahord vid G tverdim durum vikoristovuye zvuk si V sukupnosti tri geksahordi ohoplyuyut uves zvukoryad grigorianskogo horalu Perehid vid odnogo geksahordu do inshogo neobhidnij u tih vipadkah yaksho ambitus pisnespivu buv shirshij za sekstu z XIII stolittya otrimav nazvu LiteraturaChailley J Ut queant laxis et les origines de la gamme Acta Musicologica 56 1984 SS 48 69 Sachs K J Musikalische Elementarlehre im Mittelalter Rezeption des antiken Fachs im Mittelalter Geschichte der Musiktheorie hrsg v F Zaminer Darmstadt 1990 SS 105 162 Atkinson Ch The critical nexus Tone System mode and notation in early medieval music Oxford 2009