Гейно Лійметц (з 1936 до 1945 року — Гейно Ліберт, з 1945 року — Гейно Йоханович Лійметц; нар. 22 січня 1928, село Кула, прихід Карула (нині ) — пом. 30 квітня 1989, Таллінн) — радянський естонський вчений-педагог, психолог, логік, викладач, який займався в тому числі й науковими дослідженнями в галузі навчання «важких» дітей. За національністю виру.
Гейно Лійметц | |
---|---|
Народився | 22 січня 1928[1] |
Помер | 30 квітня 1989[1] (61 рік) |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Тартуський університет |
Заклад | Тартуський університет |
Діти | d |
Походження та навчання
Гейно Ліберт народився в селі Кула в родині Йохана та Елли Лійметців, потім його родина переїхала до села Сару, де він вступив до початкової школи, а пізніше в Харлгу, де він навчався до 1942 року. Здобуття середньої освіти завершив у Валзі (іноді це місто вказується як його місце народження).
У 1947 році Гейно Лійметц вступив до Тартуського університету на психологічний факультет, а закінчив його в 1952 році. В 1953—1956 роках навчався в аспірантурі при цьому університеті і почав викладати в ньому з 1956 року. У 1960 році вступив до лав КПРС.
Наукова діяльність
У 1963—1975 роках очолював кафедру педагогіки Тартуського університету, а в 1975 році перейшов на роботу до Таллінського університету, де працював до кінця життя. Тут же він з 1985 року очолював кафедру психології та педагогіки.
В 1950—1953 і 1959—1961 роках паралельно з навчанням або роботою в університеті працював психологом у школах. Гейно Лійметц активно займався громадською діяльністю: з 1975 по 1988 рік очолював Естонське товариство психологів СРСР, 1972 року очолив Естонський НДІ педагогіки на громадських засадах.
Також він входив до складу редакційної колегії журналу «Питання психології». У 1967 році він став членом Академії педагогічних наук СРСР, в 1982 році — почесним доктором Гельсінського університету, а в 1985 році — почесним доктором Тампереского університету. Помер у Таллінні, однак похований в Тарту.
У загальній складності Гейно Лійметц написав близько 390 робіт з педагогіки. Його наукові праці присвячені теорії дидактики, соціальної педагогіки, загальної теорії виховання і виховання «важких» дітей зокрема.
Розробив теорію так званої «інтегральної дидактики», обґрунтовану ним у його роботі 1982 року «Розвиток особистості школяра та інтегральна дидактична система». Суть його поглядів зводилася до того, що школа в тій чи іншій формі повинна контролювати більшу частину часу дітей, щоб надалі вони могли стати повноцінними членами суспільства. У своїх працях велику увагу приділяв «колективному вихованню».
Бібліографія
- «Liimetsa Heino — umast aost iin olnu Karula miis», Eksta Viivi, Uma Leht 146, 2008.
Примітки
- Педагоги и психологи мира — 2012.
- Хейно Йоханович Лийметс (некролог)//«ВОПРОСЫ ПСИХОЛОГИИ» № 4, 89, стр.178. [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Стаття у Педагогічному енциклопедичному словнику. [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gejno Lijmetc z 1936 do 1945 roku Gejno Libert z 1945 roku Gejno Johanovich Lijmetc nar 22 sichnya 1928 selo Kula prihid Karula nini pom 30 kvitnya 1989 Tallinn radyanskij estonskij vchenij pedagog psiholog logik vikladach yakij zajmavsya v tomu chisli j naukovimi doslidzhennyami v galuzi navchannya vazhkih ditej Za nacionalnistyu viru Gejno LijmetcNarodivsya22 sichnya 1928 1928 01 22 1 Pomer30 kvitnya 1989 1989 04 30 1 61 rik DiyalnistnaukovecAlma materTartuskij universitetZakladTartuskij universitetDitidPohodzhennya ta navchannyaGejno Libert narodivsya v seli Kula v rodini Johana ta Elli Lijmetciv potim jogo rodina pereyihala do sela Saru de vin vstupiv do pochatkovoyi shkoli a piznishe v Harlgu de vin navchavsya do 1942 roku Zdobuttya serednoyi osviti zavershiv u Valzi inodi ce misto vkazuyetsya yak jogo misce narodzhennya U 1947 roci Gejno Lijmetc vstupiv do Tartuskogo universitetu na psihologichnij fakultet a zakinchiv jogo v 1952 roci V 1953 1956 rokah navchavsya v aspiranturi pri comu universiteti i pochav vikladati v nomu z 1956 roku U 1960 roci vstupiv do lav KPRS Naukova diyalnistU 1963 1975 rokah ocholyuvav kafedru pedagogiki Tartuskogo universitetu a v 1975 roci perejshov na robotu do Tallinskogo universitetu de pracyuvav do kincya zhittya Tut zhe vin z 1985 roku ocholyuvav kafedru psihologiyi ta pedagogiki V 1950 1953 i 1959 1961 rokah paralelno z navchannyam abo robotoyu v universiteti pracyuvav psihologom u shkolah Gejno Lijmetc aktivno zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu z 1975 po 1988 rik ocholyuvav Estonske tovaristvo psihologiv SRSR 1972 roku ocholiv Estonskij NDI pedagogiki na gromadskih zasadah Takozh vin vhodiv do skladu redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Pitannya psihologiyi U 1967 roci vin stav chlenom Akademiyi pedagogichnih nauk SRSR v 1982 roci pochesnim doktorom Gelsinskogo universitetu a v 1985 roci pochesnim doktorom Tampereskogo universitetu Pomer u Tallinni odnak pohovanij v Tartu U zagalnij skladnosti Gejno Lijmetc napisav blizko 390 robit z pedagogiki Jogo naukovi praci prisvyacheni teoriyi didaktiki socialnoyi pedagogiki zagalnoyi teoriyi vihovannya i vihovannya vazhkih ditej zokrema Rozrobiv teoriyu tak zvanoyi integralnoyi didaktiki obgruntovanu nim u jogo roboti 1982 roku Rozvitok osobistosti shkolyara ta integralna didaktichna sistema Sut jogo poglyadiv zvodilasya do togo sho shkola v tij chi inshij formi povinna kontrolyuvati bilshu chastinu chasu ditej shob nadali voni mogli stati povnocinnimi chlenami suspilstva U svoyih pracyah veliku uvagu pridilyav kolektivnomu vihovannyu Bibliografiya Liimetsa Heino umast aost iin olnu Karula miis Eksta Viivi Uma Leht 146 2008 PrimitkiPedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Hejno Johanovich Lijmets nekrolog VOPROSY PSIHOLOGII 4 89 str 178 24 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros PosilannyaStattya u Pedagogichnomu enciklopedichnomu slovniku 25 listopada 2020 u Wayback Machine ros