Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гейге́льський район (азерб. Göygöl rayonu) — адміністративна одиниця на заході Азербайджану. Адміністративний центр — місто Гейгель
| Гейгельський район | |||
|---|---|---|---|
| азерб. Nərimanov rayonu (8 серпня 1930) | |||
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Гейгель | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Номерний знак | 25 | ||
| Населення | |||
| - повне | 60 890 осіб (2014) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1183 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 1358 м | ||
| - мінімальна | 1358 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Губернатор | d | ||
| Вебсайт | goygol-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-GYG | ||
 | |||
| |||
Історія
Район, що називався Нарімановським районом, з центром у селищі Єленендорф створено 8 серпня 1930 року. 1938 року Нарімановський район перейменовано на Ханларський, а центр району, Єленендорф, на місто Ханлар. 25 квітня 2008 року місто Ханлар перейменовано на Гейгель, а район на Гейгельский.
Адміністративним центром району є місто Гейгель.
Гейгель засновано 1819 року німецькими поселенцями з Королівства Вюртемберг під назвою Хеленендорф. Були побудовані вулиці з будинками в німецькому стилі, школа, дитячий садок, музична школа. Головну будівлю нинішнього заводу аграрної промисловості будували як виноробню брати Фохрер, які займалися виробництвом вина і коньяку.
Гейгельський район розташований у гірській і передгірській зоні на заході Азербайджану, за 364 км від міста Баку. Його найвища точка — 3724 метри над рівнем моря. Гейгельський район межує з Самуським районом на півночі, з Геранбойським на сході, з на півдні, з на заході, з Шамкірським на північному заході і з містом Гянджа на півночі. Площа становить 935 700 км2,населення 63 000 осіб.
Населення
За радянськими переписами 1939 та 1959 років більшість населення району становили вірмени. Попри вірменську більшість і спільний кордон з іншими територіями, включеними до Нагірно-Карабаської автономної області під час її створення, цей район, як і сусідній Шаумянівський, не увійшов до її складу. Протягом радянського періоду вірменське населення району скорочувалося. Після приєднання до Ханларського району 1959 року рівнинного Сафаралієвського району, населеного переважно азербайджанцями, азербайджанці становили більшість населення об'єднаного району. Внаслідок Карабаського конфлікту вірмени, що залишалися в районі, мусили покинути рідні місця. Нині населення району практично повністю становлять азербайджанці.
| 1939 | |||||||||
| 1959 | |||||||||
| 1970 | |||||||||
| 1979 |
Адміністративні округи
У Гейгельському районі 27 адміністративно-територіальних одиниць, місто Гейгель, 5 міст , , , і , 39 сіл, серед яких Балчіли, Гушгара, Чайли, Молладжалліллі і Топалхасанли.
Клімат
Кліматичні показники Гейгельського району варіюються залежно від висоти. Вологий субтропічний клімат домінує і супроводжується холодним напівпосушливим, теплим вологим континентальним і гарячим вологим континентальним.
Середньорічна температура в районі становить 12,4 °C, середньорічна кількість опадів — 424 мм.
Природа
Гейгель і 7 ідентичних озер — Маралголь, Заліголь, Агголь, Шамліголь, Ордекголь, Джейрангол і Гараголь розташовані на території району. Озеро Гейгель розташоване на передгір'ї гори Капаз на висоті 1556 м. Довжина озера становить 2450 м, а його ширина — 595 м, найглибша точка — 95 м.
Маралголь розташоване на висоті 1902 метри над рівнем моря. Воно має площу 23 гектари з найглибшою точкою 60 метрів. Озеро оточене субальпійськими луками.
Основними річками, що протікають по району, є Курекчай, і . Річка Курекчай найдовша з довжиною 108 км. Друга за довжиною річка — Гянджачай з довжиною 98 кілометрів. Річки переважно використовуються для зрошення. Рівень води у річках збільшується влітку.
Пам'ятки
На території району розташована археологічна пам'ятка епохи неоліту Гіллікдаг, що був колись стоянкою первісних людей.
Культура
В районі є 15 культурних центрів, 41 бібліотека, 2 музичні школи, 2 музеї — музейний центр ім. Гейдара Алієва і музей історії та етнографії, а також 3 парки.
В районі є низка історичних будівель, таких як замок на півдні від села Зурнабад (12-е століття), гробниця, що відноситься до 16-го століття в селі Гушгара, Храм Анаїд (16 століття), церква Святої Марії у селі Чайкенд, Німецька лютеранська церква (1854—1857) в Гейгелі, церква Гавриїла (1674 р.) тощо.
Інфраструктура
В районі 5 мостів: міст Аг, який відноситься до 12 століття в селі Топалхасанли на річці Гянджачай, мости Біргозлу й Ікігозлу (16-е століття) в селі Дозулар і відповідно в місті Гейгол на річці Курекчай і Гянджачай, міст Учгозлу (1896 рік) у селі Учтепе на Гянджачаї і Кам'яний міст з двома арками .
Національний парк Гейгель
Національний парк Гейгель був заснований у квітні 2008 року на базі Державного природного заповідника Гейгель, створеного 1925 року на територіях Гейгельського, Геранбойського і адміністративних районів.
Національний парк Гейгель розташований на висоті від 1100 до 3065 метрів. Він має загальну площу 12755 га, зокрема 6739 га державного заповідника Гейгель, 1577 га лісів, 3909 га Гейгельского району, 300 га Дашкесанського району та 230 га Горанбойського району.
В лісі національного парку «Гейгель» є 76 видів дерев і чагарників, зокрема бук східний, , граб кавказький, гачкуваті сосни, берези, гостролистий клен, шипшина, ожина, ліщина звичайна і мушмула. Фауна Національного парку відрізняється різноманітністю: кавказькі олені, козулі, борсуки, лісові коти, соболі, рисі, зайці, білки, лисиці, їжаки, сірі куріпки тощо.
Адміністративний устрій
В районі діє 30 муніципалітетів:
- Муніципалітет — охоплює Гейгель та селище .
- Муніципалітет Гаджимелік — охоплює селище Гаджимелік.
- Муніципалітет Топалгасанлі — охоплює село Топалгасанлі.
- Муніципалітет Молладжаліллі — охоплює село Молладжаліллі.
- Муніципалітет Хагані — охоплює селище Хагані.
- Муніципалітет Тулаллар — охоплює село Тулаллар.
- Муніципалітет Чайкенд — охоплює село Чайкенд.
- Муніципалітет Балчили — охоплює село Балчили.
- Муніципалітет Наділ — охоплює село Наділ.
- — охоплює села Гиригли, Гачагая і Саркар.
- Муніципалітет Джумшудлу — охоплює село Джумшудлу.
- — охоплює села Гизилджа, Данаєрі і Ялгишлаг.
- Муніципалітет Ашигли — охоплює село Ашигли вя Кешкю.
- — охоплює села Гушгара, Бахрамкенд, Самадлі.
- Муніципалітет Алімадатлі — охоплює село Алімадатлі
- — охоплює село Учтапа та селище Фірузабад.
- — охоплює села Тоганли і Азгіллі.
- Муніципалітет Шахріяр — охоплює село Шахріяр.
- Муніципалітет Керемлі — охоплює село Керемлі.
- — охоплює село , селища Ашаги Зурнабад і Гянджа.
- Муніципалітет Учбулаг — охоплює село Учбулаг.
- Муніципалітет Сарису — охоплює село Сарису.
- Муніципалітет Гарабулаг — охоплює село Гарабулаг.
- Муніципалітет Гушчу — охоплює село Гушчу.
- Муніципалітет Чайли — охоплює село Чайли.
- Муніципалітет Панахлилар — охоплює село Панахлилар.
- Муніципалітет Дозулар — охоплює село Дозулар.
- Муніципалітет Єні-Зод — охоплює село Єні-Зод.
- Муніципалітет Михайловка — охоплює село .
- Муніципалітет Гойчакенд — охоплює село Гойчакенд.
Див. також
Примітки
- Старовойтова Г. В. Национальное самоопределение: подходы и изучение случаев
- С. В. Востриков // Карабахский кризис и политика России на Кавказе // Общественные науки и современность 1999 • № 3
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 12 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 12 червня 2020.
- Национальный парк Гёйгёль описание, фото — Азербайджан: Город не указан
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gejge lskij rajon azerb Goygol rayonu administrativna odinicya na zahodi Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto GejgelGejgelskij rajonazerb Nerimanov rayonu 8 serpnya 1930 azerb Xanlar rayonu 29 listopada 1938 azerb Goygol rayonu 25 kvitnya 2008 Adm centr GejgelKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 25Naselennya povne 60 890 osib 2014 Plosha povna 1183 km Visota maksimalna 1358 m minimalna 1358 mData zasnuvannya 8 serpnya 1930Gubernator dVebsajt goygol ih gov azKod ISO 3166 2 AZ GYGVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gejgelskij rajonIstoriyaRajon sho nazivavsya Narimanovskim rajonom z centrom u selishi Yelenendorf stvoreno 8 serpnya 1930 roku 1938 roku Narimanovskij rajon perejmenovano na Hanlarskij a centr rajonu Yelenendorf na misto Hanlar 25 kvitnya 2008 roku misto Hanlar perejmenovano na Gejgel a rajon na Gejgelskij Administrativnim centrom rajonu ye misto Gejgel Gejgel zasnovano 1819 roku nimeckimi poselencyami z Korolivstva Vyurtemberg pid nazvoyu Helenendorf Buli pobudovani vulici z budinkami v nimeckomu stili shkola dityachij sadok muzichna shkola Golovnu budivlyu ninishnogo zavodu agrarnoyi promislovosti buduvali yak vinorobnyu brati Fohrer yaki zajmalisya virobnictvom vina i konyaku Gejgelskij rajon roztashovanij u girskij i peredgirskij zoni na zahodi Azerbajdzhanu za 364 km vid mista Baku Jogo najvisha tochka 3724 metri nad rivnem morya Gejgelskij rajon mezhuye z Samuskim rajonom na pivnochi z Geranbojskim na shodi z na pivdni z na zahodi z Shamkirskim na pivnichnomu zahodi i z mistom Gyandzha na pivnochi Plosha stanovit 935 700 km2 naselennya 63 000 osib NaselennyaZa radyanskimi perepisami 1939 ta 1959 rokiv bilshist naselennya rajonu stanovili virmeni Popri virmensku bilshist i spilnij kordon z inshimi teritoriyami vklyuchenimi do Nagirno Karabaskoyi avtonomnoyi oblasti pid chas yiyi stvorennya cej rajon yak i susidnij Shaumyanivskij ne uvijshov do yiyi skladu Protyagom radyanskogo periodu virmenske naselennya rajonu skorochuvalosya Pislya priyednannya do Hanlarskogo rajonu 1959 roku rivninnogo Safaraliyevskogo rajonu naselenogo perevazhno azerbajdzhancyami azerbajdzhanci stanovili bilshist naselennya ob yednanogo rajonu Vnaslidok Karabaskogo konfliktu virmeni sho zalishalisya v rajoni musili pokinuti ridni miscya Nini naselennya rajonu praktichno povnistyu stanovlyat azerbajdzhanci Rik Virmeni Azerbajdzhanci Rosiyani Nimci Vsogo1939 27 316 63 5 9191 21 4 2212 5 1 2706 6 3 43 0461959 16 845 51 7 13 063 40 1 1348 4 1 32 5921970 16 247 22 6 52 499 72 9 1707 2 4 71 9911979 13 975 18 2 60 158 78 5 1208 1 6 76 628Administrativni okrugiU Gejgelskomu rajoni 27 administrativno teritorialnih odinic misto Gejgel 5 mist i 39 sil sered yakih Balchili Gushgara Chajli Molladzhallilli i Topalhasanli KlimatKlimatichni pokazniki Gejgelskogo rajonu variyuyutsya zalezhno vid visoti Vologij subtropichnij klimat dominuye i suprovodzhuyetsya holodnim napivposushlivim teplim vologim kontinentalnim i garyachim vologim kontinentalnim Serednorichna temperatura v rajoni stanovit 12 4 C serednorichna kilkist opadiv 424 mm PrirodaGejgel i 7 identichnih ozer Maralgol Zaligol Aggol Shamligol Ordekgol Dzhejrangol i Garagol roztashovani na teritoriyi rajonu Ozero Gejgel roztashovane na peredgir yi gori Kapaz na visoti 1556 m Dovzhina ozera stanovit 2450 m a jogo shirina 595 m najglibsha tochka 95 m Maralgol roztashovane na visoti 1902 metri nad rivnem morya Vono maye ploshu 23 gektari z najglibshoyu tochkoyu 60 metriv Ozero otochene subalpijskimi lukami Osnovnimi richkami sho protikayut po rajonu ye Kurekchaj i Richka Kurekchaj najdovsha z dovzhinoyu 108 km Druga za dovzhinoyu richka Gyandzhachaj z dovzhinoyu 98 kilometriv Richki perevazhno vikoristovuyutsya dlya zroshennya Riven vodi u richkah zbilshuyetsya vlitku Pam yatkiNa teritoriyi rajonu roztashovana arheologichna pam yatka epohi neolitu Gillikdag sho buv kolis stoyankoyu pervisnih lyudej KulturaV rajoni ye 15 kulturnih centriv 41 biblioteka 2 muzichni shkoli 2 muzeyi muzejnij centr im Gejdara Aliyeva i muzej istoriyi ta etnografiyi a takozh 3 parki V rajoni ye nizka istorichnih budivel takih yak zamok na pivdni vid sela Zurnabad 12 e stolittya grobnicya sho vidnositsya do 16 go stolittya v seli Gushgara Hram Anayid 16 stolittya cerkva Svyatoyi Mariyi u seli Chajkend Nimecka lyuteranska cerkva 1854 1857 v Gejgeli cerkva Gavriyila 1674 r tosho InfrastrukturaV rajoni 5 mostiv mist Ag yakij vidnositsya do 12 stolittya v seli Topalhasanli na richci Gyandzhachaj mosti Birgozlu j Ikigozlu 16 e stolittya v seli Dozular i vidpovidno v misti Gejgol na richci Kurekchaj i Gyandzhachaj mist Uchgozlu 1896 rik u seli Uchtepe na Gyandzhachayi i Kam yanij mist z dvoma arkami Nacionalnij park GejgelNacionalnij park Gejgel buv zasnovanij u kvitni 2008 roku na bazi Derzhavnogo prirodnogo zapovidnika Gejgel stvorenogo 1925 roku na teritoriyah Gejgelskogo Geranbojskogo i administrativnih rajoniv Nacionalnij park Gejgel roztashovanij na visoti vid 1100 do 3065 metriv Vin maye zagalnu ploshu 12755 ga zokrema 6739 ga derzhavnogo zapovidnika Gejgel 1577 ga lisiv 3909 ga Gejgelskogo rajonu 300 ga Dashkesanskogo rajonu ta 230 ga Goranbojskogo rajonu V lisi nacionalnogo parku Gejgel ye 76 vidiv derev i chagarnikiv zokrema buk shidnij grab kavkazkij gachkuvati sosni berezi gostrolistij klen shipshina ozhina lishina zvichajna i mushmula Fauna Nacionalnogo parku vidriznyayetsya riznomanitnistyu kavkazki oleni kozuli borsuki lisovi koti soboli risi zajci bilki lisici yizhaki siri kuripki tosho Administrativnij ustrijV rajoni diye 30 municipalitetiv Municipalitet ohoplyuye Gejgel ta selishe Municipalitet Gadzhimelik ohoplyuye selishe Gadzhimelik Municipalitet Topalgasanli ohoplyuye selo Topalgasanli Municipalitet Molladzhalilli ohoplyuye selo Molladzhalilli Municipalitet Hagani ohoplyuye selishe Hagani Municipalitet Tulallar ohoplyuye selo Tulallar Municipalitet Chajkend ohoplyuye selo Chajkend Municipalitet Balchili ohoplyuye selo Balchili Municipalitet Nadil ohoplyuye selo Nadil ohoplyuye sela Girigli Gachagaya i Sarkar Municipalitet Dzhumshudlu ohoplyuye selo Dzhumshudlu ohoplyuye sela Gizildzha Danayeri i Yalgishlag Municipalitet Ashigli ohoplyuye selo Ashigli vya Keshkyu ohoplyuye sela Gushgara Bahramkend Samadli Municipalitet Alimadatli ohoplyuye selo Alimadatli ohoplyuye selo Uchtapa ta selishe Firuzabad ohoplyuye sela Toganli i Azgilli Municipalitet Shahriyar ohoplyuye selo Shahriyar Municipalitet Keremli ohoplyuye selo Keremli ohoplyuye selo selisha Ashagi Zurnabad i Gyandzha Municipalitet Uchbulag ohoplyuye selo Uchbulag Municipalitet Sarisu ohoplyuye selo Sarisu Municipalitet Garabulag ohoplyuye selo Garabulag Municipalitet Gushchu ohoplyuye selo Gushchu Municipalitet Chajli ohoplyuye selo Chajli Municipalitet Panahlilar ohoplyuye selo Panahlilar Municipalitet Dozular ohoplyuye selo Dozular Municipalitet Yeni Zod ohoplyuye selo Yeni Zod Municipalitet Mihajlovka ohoplyuye selo Municipalitet Gojchakend ohoplyuye selo Gojchakend Div takozhUrodzhenci Gejgelskogo rajonuPrimitkiStarovojtova G V Nacionalnoe samoopredelenie podhody i izuchenie sluchaev S V Vostrikov Karabahskij krizis i politika Rossii na Kavkaze Obshestvennye nauki i sovremennost 1999 3 Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 12 chervnya 2020 Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2020 Nacionalnyj park Gyojgyol opisanie foto Azerbajdzhan Gorod ne ukazanPosilannya