Гаюї Юст Валентинович

Юст (Жюст) Валентинович Гаюї (Аюї) — французький геолог, кристалограф, військовий інженер; працював в Одесі в першій третині XIX ст.

Гаюї Юст Валентинович
Народився	1 липня 1793(1793-07-01) Париж, Франція
Помер	1 серпня 1848(1848-08-01) (55 років)
Країна	Франція
Діяльність	військовий інженер, інженер
Галузь	кристалографія
Заклад	Петербурзька академія наук
артезіанський колодязь у Водяній балці (1833). маяк на Великому Фонтані, який мав дуже важливе значення для функціонування Одеського порту (1815–1827). брав участь у будівництві споруд Одеського карантину (план Ф. Шаля, кошторис Дж. Фраполлі, співвиконавці інженери і Г. Морозов). проект ансамблевої забудови Одеського порту, який передбачав не лише зонування територій за використанням, а й об'ємні вирішення в монументальних ампірних архітектурних формах. Ймовірно співавтором цього проекту був одеський архітектор Франсуа Шаль (1825). Гаюї також займався вирішенням проблем внутрішньоміських зв'язків: складав проекти шосе для Рішельєвської, Херсонської, Дерібасівської та інших вулиць (20-і роки). опрацював проекти і збудував муровані аркові мости через Карантинну балку (разом з архітітектором О. Дігбі): по вул. Поштовій — Новиков (1822–1824), по вул. Єврейській — Сікардів (1822–1825, не зберігся). керував трасуванням межі порто-франко навколо центрального ядра Одеси, виконував відповідні кресленики районів міста і перекриття канав (1819). Примітки . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 16 червня 2012. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 червня 2012. В. А. Гришин. Из истории одесских оползней (рос.)