Гарчу Олег Дем'янович

Оле́г Дем'я́нович Гарчу (22 серпня 1966) — український військовик i правоохоронець. Начальник Управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України, генерал-майор внутрішньої служби Міністерства внутрішніх справ України.

Гарчу Олег Дем'янович
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	22 серпня 1966(1966-08-22) (57 років)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія України
Формування	Міністерство внутрішніх справ України
Війни / битви	Антитерористична операція на Донбасі
Нагороди та відзнаки
«Хрест Слави» (МВС України) «Почесний знак МВС України» «За відзнаку в службі» I ст. (МВС України) «За відзнаку в службі» II ст. (МВС України) Медаль «10 років МВС України» Медаль «15 років МВС України» Медаль «За сумлінну службу» I ст. (МВС України) Медаль «За сумлінну службу» II ст. (МВС України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (МВС України) Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Зовнішні зображення
	Генерал-майор Олег Гарчу

Освіта

• Ленінградське вище військово-політичне училище (1987)
• Національна академія Державної прикордонної служби (1999)

Службова кар'єра

• Станом на 2008–2011 — командир бригади спеціального призначення «Барс» Внутрішніх військ України, полковник ;
• Станом на серпень 2011 року — начальник штабу Південного ТРК Внутрішніх військ, полковник ;
• Станом на листопад 2011 року — начальник Управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, полковник внутрішньої служби;
• Станом на 2012 рік — генерал-майор внутрішньої служби;
• Станом на 2014 рік — начальник Управління з бойової підготовки Головного управління Національної гвардії України, генерал-майор.
• станом на травень 2020 року - начальник Київського територіального управління Національної гвардії України
• станом на листопад 2021 року - начальник Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України

Окупація Криму російськими військами (2014)

3 березня, у Сімферополі натовп вимагав у начальника управління пенітенціарної служби генерал-майора Гарчу скласти нову «кримську присягу» або написати рапорт про відставку; Гарчу відмовився підкорятися представникам «голови Ради міністрів» АРК Сергія Аксьонова.

Участь у АТО

Замістив загиблого генерала Кульчицького на посту начальника Управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України.

Сімейний стан

Одружений, виховує двох дочок.

Нагороди та відзнаки

Серед державних нагород і відомчих заохочувальних відзнак:

• 1990 рік — одержав відомчу відзнаку МВС України, медаль «За відзнаку в службі» II ступеня.
• 24 березня 2009 року — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку, зразкове виконання військового і службового обов'язку щодо захисту конституційних прав і свобод громадян — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
• 25 березня 2011 року — одержав відомчу відзнаку МВС України, «Хрест Слави».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
2. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
3. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
4. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
5. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
6. З батальйоном оперативного призначення проведено тактичні навчання^{[недоступне посилання з липня 2019]}
7. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
8. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
9. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
10. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.

Посилання

• З батальйоном оперативного призначення проведено тактичні навчання^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Олег Гарчу: Колонія та СІЗО-це не дитячий садок [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з Олегом Гарчу на YouTube