Гарматні майданчики типу ТАУТ КиУР відкриті артилерійські довготривалі оборонні точки Київського укріпленого району ТАУТ

Гарматні майданчики типу ТАУТ (КиУР) — відкриті артилерійські довготривалі оборонні точки Київського укріпленого району.

ТАУТ № 207 поблизу села Юрівка. Вид ззаду зліва, видно вхід до бокового снарядного погреба та виріз на фронтальній стінці для стволу гармати.

Історія

Достеменно значення абревіатури ТАУТ невідоме. Дослідники не виключають, що це «Тумбова Артилерийська Установка (Важка)» (рос. «Тумбовая Артиллерийская Установка (Тяжелая)»). Всього у КиУР була побудована 21 така споруда. Але не всі вони збереглися до сьогодення. Деякі були знищені у післявоєнні часи під час сільськогосподарських робіт та будівництва на околицях Києва.

ТАУТ № 231, 232, 233, 234, 235, 278, 280, 281, 284, 285, 290 у системі оборони біля сіл Тарасівка та Святопетрівське (КиУР).

Мотивом будівництва споруд типу ТАУТ була необхідність мати в укріпрайоні свою штатну артилерію на найбільш загрозливих напрямках. Усі відомі на даний момент точки ТАУТ розташовані на найбільш танконебезпечній ділянці КиУР в районі сіл Віта-Поштова - Берестейське шосе. Одночасно існувала думка, що артилерія військ польового заповнення на відкритих позиціях може бути легко знешкоджена масованим вогнем супротивника.

ТАУТ був малопримітним, вкопаним у ґрунт відкритим майданчиком з бетону з двома боковими закритими приміщеннями для боєкомплекту. У передній (напольній) стінці зроблено виріз для гармати. Ширина самого майданчика досягала 4 метрів, а довжина — 3,2 метри. Висота стін — до 1,75 метра. Товщина стін сягала 15 сантиметрів. Приміщення для боєкомплекту мало розміри 2,2 метри на 1 метр. Висота його входу — 1,1 метра. Лише у двох точках ТАУТ існувало легке бетонне перекриття, а більшість споруд мали перекриття з дерев´яних колод. Для озброєння таких оборонних споруд залучили 76-мм гармати зразка 1900 року на капонірному лафеті, що були прийняті ще у 1910 році на озброєння російської імператорської армії. На момент будівництва (1929 — 1931 роки) відповідальні особи не мали новішої техніки, тому вибір впав на озброєння часів Першої світової війни.

Ці фортифікаційні споруди брали участь у Німецько-радянській війні. Під час першого генерального штурму КиУРа, що розпочав 29-й армійський корпус німців 4 серпня 1941 року, частина з них мала бойових контакт з супротивником з перших хвилин ворожого наступу.

Галерея

ТАУТ №206
ТАУТ №207
ТАУТ №231
ТАУТ №232
ТАУТ №233
ТАУТ № 405 із з/б перекриттям

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гарматні майданчики типу ТАУТ (КиУР)

Примітки

А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации»)
А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации»)

[KiUR-1-1] А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации»)

[KiUR-2-2] А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации»)