Галузі я село в Україні у Прилісненській сільській громаді Камінь Каширського району Волинської області Населення станов

Галузі́я — село в Україні, у Прилісненській сільській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 757 осіб.

село Галузія
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Камінь-Каширський район
Громада	Прилісненська сільська громада
Основні дані
Засноване	1577
Населення	757
Площа	2,7 км²
Густота населення	280,37 осіб/км²
Поштовий індекс	44613
Телефонний код	+380 3376
Географічні дані
Географічні координати	51°23′42″ пн. ш. 25°35′50″ сх. д. / 51.39500° пн. ш. 25.59722° сх. д. / 51.39500; 25.59722Координати: 51°23′42″ пн. ш. 25°35′50″ сх. д. / 51.39500° пн. ш. 25.59722° сх. д. / 51.39500; 25.59722
Середня висота над рівнем моря	173 м


Місцева влада
Адреса ради	вул. Сойне, 6 Б, с. Прилісне, Маневицький р-н, Волинська обл., 44614; староста — вул. Зелена, 7, с. Галузія, Маневицький р-н, Волинська обл., 44613
Карта
Галузія
Галузія
Мапа

Історія

5 лютого 1965 року, Указом Президії Верховної Ради Української РСР, передано Галузійську сільраду Володимирецького району Рівненської області до складу Маневицького району Волинської області.

ГАЛУЗІЯ, с, Луцький пов., Більськовольська вол.,

100 км. від Луцька. В 1911 р. було там 1,081 жит., ґуральня (7,197 від. річн. прод. 40°), паровий млин. До великої зем. власности належало там: до Конопацьких — 2,657 дес, до Самсонова М. — 2,926 дес, до Рожнова-Ратькова — 3,354 дес. і 176 дес. Разом 9,113 дес. землі, переважно боліт, трясовин, лісів, піскових надм. — Цинкаловський Олександр Миколайович

До 26 липня 2016 року — адміністративний центр Галузійської сільської ради Маневицького району Волинської області.

Люди

(1981—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році на Миколаївщині.
(1987—2023) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну 2 червня 2023 року у Донецькій області.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 812 осіб, з яких 387 чоловіків та 425 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 746 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Примітки

. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

Галузі́я // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.553-554

Посилання

Hołuzya, wś, pow. łucki... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 115. (пол.)
Погода в селі Галузія [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
wikimapia Галузія [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.

[2] . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.

[населення_1989-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.