Гай Теренцій Варрон (кін. III — поч. II ст. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, претор 218 до н. е., консул 216 до н. е., учасник Другої Пунічної війни.
Гай Теренцій Варрон | |
---|---|
Народився | не пізніше 251 до н. е. Стародавній Рим |
Помер | 2 століття до н. е. невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Учасник | Друга Пунічна війна і Битва при Каннах 216 р. до н. е.[1] |
Суспільний стан | d, нобілітет[2] і Homo novus[2] |
Посада | претор, проконсул, Пропретор, давньоримський сенатор[d][3] і консул[3] |
Рід | d |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | d[2][2] |
|
Життєпис
Походив з плебейського роду . Син Гая Теренція Варрона, сина багатого торговця м'ясом. На відміну від батька, активно брав участь у державних справах. У 218 році до н. е. Гай Теренцій стає претором. Як провінцію отримує Сардинію.
З початком Другої Пунічної війни та вторгненням Ганнібала Барки до Італії зайняв позицію щодо скорішого розгрому ворога. Підтримував діяльність лідера плебеїв Гая Фламінія. після загибелі останнього у битві біля Тразименського озера очолив демократичну партію. Варрон різко виступав проти політики Фабія Максима Кунктатора, яка вносила розбрат між плебейськими родинами та італіками. Скориставшись невдоволенням цих станів, а також вершників у 216 році до н. е. Варрон обирається консулом (разом з Луцієм Емілієм Павлом). Від сенату та народу була отримана чітка настанова — найскоріше завершити війну та здолати Ганнібала. Після усіх необхідних процедур Теренцій разом із колегою рушив до Апулії, де знаходилося карфагенське військо. Ганнібал також бажав вирішальної битви з огляду на те, що у нього залишилося харчів лише на декілька діб. Тому карфагеняни спочатку дали можливість Варрону розбити деякі свої загони, щоб останній впевненіше розпочав вирішальну битву. Вона відбулася біля Канн. Після поразки римлян Варрон єдиний з військових очільників залишився живим й через деякий час повернувся до Риму. Тут його зустріли з великими почестями.
З 215 до 213 року Гай Теренцій як проконсул керував Піценом. Його основним завданням було не допустити повстання місцевих племен проти Риму. У 208—207 роках до н. е. був пропретором в Етрурії. Тут він робив усе, щоб не пропусти до провінції Гасдрубала Барку.
У 203 році до н. е. був одним з послів до Філіппа V, царя Македонії, стосовно укладання мирної угоди. У 200 році до н. е. очолював посольство до Нумідії та Карфагену. У 199 році до н. е. обирається тріумвіром для вирішення питань нових колоністів м. Велузія. Подальша доля не відома.
Джерела
- Livio, Ab Urbe Condita, XXII
- Dion Cass. Fragm. xlix. p. 24, Reim.
Примітки
- Πολύβιος Ιστορίαι — 0150.
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro inshih lyudej z takim prenomenom div Gaj prenomen Gaj Terencij Varron kin III poch II st do n e politichnij ta vijskovij diyach Rimskoyi respubliki pretor 218 do n e konsul 216 do n e uchasnik Drugoyi Punichnoyi vijni Gaj Terencij VarronNarodivsyane piznishe 251 do n e Starodavnij RimPomer2 stolittya do n e nevidomoKrayinaStarodavnij RimDiyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovijUchasnikDruga Punichna vijna i Bitva pri Kannah 216 r do n e 1 Suspilnij stand nobilitet 2 i Homo novus 2 Posadapretor prokonsul Propretor davnorimskij senator d 3 i konsul 3 RiddBatkonevidomoMatinevidomoU shlyubi znevidomoDitid 2 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z plebejskogo rodu Sin Gaya Terenciya Varrona sina bagatogo torgovcya m yasom Na vidminu vid batka aktivno brav uchast u derzhavnih spravah U 218 roci do n e Gaj Terencij staye pretorom Yak provinciyu otrimuye Sardiniyu Z pochatkom Drugoyi Punichnoyi vijni ta vtorgnennyam Gannibala Barki do Italiyi zajnyav poziciyu shodo skorishogo rozgromu voroga Pidtrimuvav diyalnist lidera plebeyiv Gaya Flaminiya pislya zagibeli ostannogo u bitvi bilya Trazimenskogo ozera ocholiv demokratichnu partiyu Varron rizko vistupav proti politiki Fabiya Maksima Kunktatora yaka vnosila rozbrat mizh plebejskimi rodinami ta italikami Skoristavshis nevdovolennyam cih staniv a takozh vershnikiv u 216 roci do n e Varron obirayetsya konsulom razom z Luciyem Emiliyem Pavlom Vid senatu ta narodu bula otrimana chitka nastanova najskorishe zavershiti vijnu ta zdolati Gannibala Pislya usih neobhidnih procedur Terencij razom iz kolegoyu rushiv do Apuliyi de znahodilosya karfagenske vijsko Gannibal takozh bazhav virishalnoyi bitvi z oglyadu na te sho u nogo zalishilosya harchiv lishe na dekilka dib Tomu karfagenyani spochatku dali mozhlivist Varronu rozbiti deyaki svoyi zagoni shob ostannij vpevnenishe rozpochav virishalnu bitvu Vona vidbulasya bilya Kann Pislya porazki rimlyan Varron yedinij z vijskovih ochilnikiv zalishivsya zhivim j cherez deyakij chas povernuvsya do Rimu Tut jogo zustrili z velikimi pochestyami Z 215 do 213 roku Gaj Terencij yak prokonsul keruvav Picenom Jogo osnovnim zavdannyam bulo ne dopustiti povstannya miscevih plemen proti Rimu U 208 207 rokah do n e buv propretorom v Etruriyi Tut vin robiv use shob ne propusti do provinciyi Gasdrubala Barku U 203 roci do n e buv odnim z posliv do Filippa V carya Makedoniyi stosovno ukladannya mirnoyi ugodi U 200 roci do n e ocholyuvav posolstvo do Numidiyi ta Karfagenu U 199 roci do n e obirayetsya triumvirom dlya virishennya pitan novih kolonistiv m Veluziya Podalsha dolya ne vidoma DzherelaLivio Ab Urbe Condita XXII Dion Cass Fragm xlix p 24 Reim PrimitkiPolybios Istoriai 0150 d Track Q250816d Track Q131169 Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021