Гаджапатське царство (1434 —1541 роки) — середньовічна держава в Індії зі столицею в , яка утворилася після занепаду династії Східних Гангів. Протягом свого існування вело боротьбу з Бахманідським, Бенгальським і Голкондським султанатами, династіями Редді, Віджаянагарською імперією. Внаслідок внутрішніх причин значно послабло. Останніх володарів було повалено династією Бхої.
Гаджапатське царство | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Релігії | індуїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
магараджахіраджа | ||||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | 1434 | |||
- Ліквідовано | 1541 | |||
Сьогодні є частиною | Індія | |||
|
Історія
Про предків засновника династії замало відомостей. Ймовірно походив зі знатної військової родини. За правління магараджи Бхану Деви IV з династії Східних Гангів, зумів у 1434 році захопити владу, заснувавши власну династію та державу. Назва держави перекладається як цар з військом слонів, що підкреслювала міць та велич. Часто називається як Гаджапаті.
В значній мірі вона наслідувала традиції Східних Гангів. Водночас вимушений був протидіяти султанату Бахмані та султанам Бенгалії (з династією Раджа Ганеша). Протягом 1430-х років гаджапатські війська відбили усі спроби знищити нову державу. У 1440-х роках тривалі війни з династією Редді (правила в сучасному Ассамі), Бенгалії та Віджанагягару, які завершилися успіхом. В результаті до Гаджапатського царство приєднано прибережні райони до гирла річки Ганг. У 1458 році було переможено Бахмані й захоплено область Телангани, у 1460 року — завдано поразки Віджаянагару, який вимушений був сплачувати данину правителям Гаджапатської держави.
У 1460-х роках тривали запеклі війни з Бахманідським та Джаунпурським султанатами. В результаті володарі Гаджапаті сплюндрували значну частину бахмані, захопивши столицю Бідар. У 1466—1476 роках внаслідок боротьби за владу держава значно послабла. Це дозволи Бахмані та Віджаянагару повернути втрачені землі й втрутитися у справи Гаджапаті. Проте вже з початку 1480-х років махараджахіраджа зумів відновити втрачені землі та зміцнити потужу царства. В цей період межі держави охоплювали землі від річки Кавері (на півдні) до нижньої течії Гангу (на півночі) — частки сучасних штатів Одіша, Андхра-Прадеш, Телангана, Західна Бенгалія, Джхаркханд, Мадх'я-Прадеш.
На початку 1500-х років починається занепад держави, викликаний нездарістю нових володарів, розгортанням руху бхакті та посиленням зовнішніх ворогів. Протягом 1510—1518 років тривала запела війна з Віджаянагаром, який зрештою завдав нищівної поразки Гаджапаті, а війська ворога досягли столиці Уткалі. Протягом 1520-1530-х років гаджапатські володарі зазнали низки поразок від султанату Голконда — було втрачено землі між річками Крішна та Годаварі. У 1541 році махараджухіраджу було повалено військовиком Говіндою Відьядхарою, який став засновником династію Бхої.
Державний устрій
На чолі стояв махараджахіраджа (на кшталт імператора). Значний вплив мала земельна та військова знать, остання наприкінці XV ст. особливо посилилася. Правитель наділяв військових земельними наділами. Водночас уся територія була поділена на провінції. також значними земельними власниками були вайшнаїстські та шайваїстські храми. Привілейований статус мали жерці. На нижчих щаблях розташовувалися селяни.
Основу царства становила старовинна область (теперішній штат Одіша).
Економіка
Основною галуззю було землеробство, яке обслуговувалося ремісництвом. Значний прибуток приносили численні копальні з коштовним камінням. Приділялася увага розвитку торгівлі, яка переважно проходила суходолом. Морського торговельного флоту не існувало, за винятком приватних невеличких суден.
Культура
В релігії правителі виступали прихильниками вайшнавізму, патронували храм Джаганнатха в Пурі. Надавалася значна підтримка вивченню та розвитку ведичної літератури. Водночас зводилися шайваїстські та інші індуїстські храми, на який значні кошти виділялися з царської скарбниці.
Усі папери та накази, листування складалися мовою орія, а літературні твори в перші роки зазвичай санскритом. в подальшому все більшу роль здобула орія. Відоме численними поетами та письменниками, серед яких були навіть правителі Гаджапаті. Так перший махараджахіраджа Капілендра Дева був автором п'єси на мові санскрит «Паршурам Біджая», ще більш значний поетичний доробок мав Пурушоттама Дева. Відомим поетом був . що складав твори переважно орією.
Правителі
- 1434–67)
- (1467–97)
- (1497—1540)
- (1540–41)
- (1541)
Джерела
- Majumdar, Ramesh Chandra; Pusalker, A. D.; Majumdar, A. K., eds. (1960). The History and Culture of the Indian People. VI: The Delhi Sultanate. Bombay: Bharatiya Vidya Bhavan. p. 365—372.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadzhapatske carstvo 1434 1541 roki serednovichna derzhava v Indiyi zi stoliceyu v yaka utvorilasya pislya zanepadu dinastiyi Shidnih Gangiv Protyagom svogo isnuvannya velo borotbu z Bahmanidskim Bengalskim i Golkondskim sultanatami dinastiyami Reddi Vidzhayanagarskoyu imperiyeyu Vnaslidok vnutrishnih prichin znachno poslablo Ostannih volodariv bulo povaleno dinastiyeyu Bhoyi Gadzhapatske carstvo1434 1541StolicyaReligiyi induyizmForma pravlinnya monarhiyamagaradzhahiradzhaIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1434 Likvidovano 1541Sogodni ye chastinoyu IndiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gadzhapatske carstvoIstoriyaPro predkiv zasnovnika dinastiyi zamalo vidomostej Jmovirno pohodiv zi znatnoyi vijskovoyi rodini Za pravlinnya magaradzhi Bhanu Devi IV z dinastiyi Shidnih Gangiv zumiv u 1434 roci zahopiti vladu zasnuvavshi vlasnu dinastiyu ta derzhavu Nazva derzhavi perekladayetsya yak car z vijskom sloniv sho pidkreslyuvala mic ta velich Chasto nazivayetsya yak Gadzhapati V znachnij miri vona nasliduvala tradiciyi Shidnih Gangiv Vodnochas vimushenij buv protidiyati sultanatu Bahmani ta sultanam Bengaliyi z dinastiyeyu Radzha Ganesha Protyagom 1430 h rokiv gadzhapatski vijska vidbili usi sprobi znishiti novu derzhavu U 1440 h rokah trivali vijni z dinastiyeyu Reddi pravila v suchasnomu Assami Bengaliyi ta Vidzhanagyagaru yaki zavershilisya uspihom V rezultati do Gadzhapatskogo carstvo priyednano priberezhni rajoni do girla richki Gang U 1458 roci bulo peremozheno Bahmani j zahopleno oblast Telangani u 1460 roku zavdano porazki Vidzhayanagaru yakij vimushenij buv splachuvati daninu pravitelyam Gadzhapatskoyi derzhavi U 1460 h rokah trivali zapekli vijni z Bahmanidskim ta Dzhaunpurskim sultanatami V rezultati volodari Gadzhapati splyundruvali znachnu chastinu bahmani zahopivshi stolicyu Bidar U 1466 1476 rokah vnaslidok borotbi za vladu derzhava znachno poslabla Ce dozvoli Bahmani ta Vidzhayanagaru povernuti vtracheni zemli j vtrutitisya u spravi Gadzhapati Prote vzhe z pochatku 1480 h rokiv maharadzhahiradzha zumiv vidnoviti vtracheni zemli ta zmicniti potuzhu carstva V cej period mezhi derzhavi ohoplyuvali zemli vid richki Kaveri na pivdni do nizhnoyi techiyi Gangu na pivnochi chastki suchasnih shtativ Odisha Andhra Pradesh Telangana Zahidna Bengaliya Dzhharkhand Madh ya Pradesh Na pochatku 1500 h rokiv pochinayetsya zanepad derzhavi viklikanij nezdaristyu novih volodariv rozgortannyam ruhu bhakti ta posilennyam zovnishnih vorogiv Protyagom 1510 1518 rokiv trivala zapela vijna z Vidzhayanagarom yakij zreshtoyu zavdav nishivnoyi porazki Gadzhapati a vijska voroga dosyagli stolici Utkali Protyagom 1520 1530 h rokiv gadzhapatski volodari zaznali nizki porazok vid sultanatu Golkonda bulo vtracheno zemli mizh richkami Krishna ta Godavari U 1541 roci maharadzhuhiradzhu bulo povaleno vijskovikom Govindoyu Vidyadharoyu yakij stav zasnovnikom dinastiyu Bhoyi Derzhavnij ustrijNa choli stoyav maharadzhahiradzha na kshtalt imperatora Znachnij vpliv mala zemelna ta vijskova znat ostannya naprikinci XV st osoblivo posililasya Pravitel nadilyav vijskovih zemelnimi nadilami Vodnochas usya teritoriya bula podilena na provinciyi takozh znachnimi zemelnimi vlasnikami buli vajshnayistski ta shajvayistski hrami Privilejovanij status mali zherci Na nizhchih shablyah roztashovuvalisya selyani Osnovu carstva stanovila starovinna oblast teperishnij shtat Odisha EkonomikaOsnovnoyu galuzzyu bulo zemlerobstvo yake obslugovuvalosya remisnictvom Znachnij pributok prinosili chislenni kopalni z koshtovnim kaminnyam Pridilyalasya uvaga rozvitku torgivli yaka perevazhno prohodila suhodolom Morskogo torgovelnogo flotu ne isnuvalo za vinyatkom privatnih nevelichkih suden KulturaV religiyi praviteli vistupali prihilnikami vajshnavizmu patronuvali hram Dzhagannatha v Puri Nadavalasya znachna pidtrimka vivchennyu ta rozvitku vedichnoyi literaturi Vodnochas zvodilisya shajvayistski ta inshi induyistski hrami na yakij znachni koshti vidilyalisya z carskoyi skarbnici Usi paperi ta nakazi listuvannya skladalisya movoyu oriya a literaturni tvori v pershi roki zazvichaj sanskritom v podalshomu vse bilshu rol zdobula oriya Vidome chislennimi poetami ta pismennikami sered yakih buli navit praviteli Gadzhapati Tak pershij maharadzhahiradzha Kapilendra Deva buv avtorom p yesi na movi sanskrit Parshuram Bidzhaya she bilsh znachnij poetichnij dorobok mav Purushottama Deva Vidomim poetom buv sho skladav tvori perevazhno oriyeyu Praviteli1434 67 1467 97 1497 1540 1540 41 1541 DzherelaMajumdar Ramesh Chandra Pusalker A D Majumdar A K eds 1960 The History and Culture of the Indian People VI The Delhi Sultanate Bombay Bharatiya Vidya Bhavan p 365 372