ГЕС La Tasajera гідроелектростанція у центральній частині Колумбії Знаходячись перед ГЕС Carlos Lleras Restrepo становит

ГЕС La Tasajera — гідроелектростанція у центральній частині Колумбії. Знаходячись перед ГЕС Carlos Lleras Restrepo, становить одну зі станцій верхнього ступеня — поряд з ГЕС Ріо-Гранде — в гідровузлі, який використовує ресурс зі сточища річки Порсе (права притока Нечі, правої притоки Кауки, яка, своєю чергою, є лівою притокою Магдалени, котра впадає до Карибського моря в місті Барранкілья). При цьому інша станція верхнього ступеня використовує ресурс із тієї ж річки, проте відбираючи його нижче по течії та без використання великої дериваційної схеми, а тому має значно менший напір.

ГЕС La Tasajera

6°24′46″ пн. ш. 75°25′46″ зх. д. / 6.412835° пн. ш. 75.429424° зх. д. / 6.412835; -75.429424
Країна	Колумбія
Адмінодиниця	Антіокія
Стан	діюча
Річка	Ріо-Гранде
Каскад	гідровузол у сточищі Порсе
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1993–1994
Основні характеристики
Установлена потужність	315 МВт
Середнє річне виробництво	1400 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	933 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	3 Neyrpic
Витрата через турбіни	13,25 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3 Ansaldo-GIE по 109 МВА
Потужність гідроагрегатів	3х105 МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Висота греблі	65 м
ЛЕП	230 + 110
Власник	Empresas Públicas de Medellín (EPM)
ГЕС La Tasajera
Мапа

У межах проєкту ліву притоку Порсе річку Ріо-Гранде перекрили земляною греблею Ріо-Гранде 2 висотою 65 метрів, яка потребувала 2,7 млн м³ матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 11 км² та об'ємом 253 млн м³ (корисний об'єм 110 млн м³).

Зі сховища прокладено дериваційний тунель довжиною 7,2 км з перетином 11,3 м², який прямує на південь в долину річки Медельїн (верхня течія Порсе). Він сполучений із запобіжним балансувальним резервуаром висотою 202 метри та переходить у напірну шахту висотою 330 метрів, з якої ресурс потрапляє до напірного водоводу довжиною 0,55 км з діаметром 2,6 метра.

Машинний зал станції споруджений у підземному виконанні та має розміри 70х17 метрів при висоті 35 метрів, а доступ до нього персоналу здійснюється через тунель довжиною 1,5 км. Крім того, існує окреме підземне приміщення для розміщення трансформаторного обладнання розмірами 53 × 11 метрів при висоті 13 метрів.

Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Пелтон потужністю по 105 МВт. При напорі у 933 метри вони забезпечують виробництво 1,4 млрд кВт·год електроенергії на рік.

Відпрацьований ресурс потрапляє у відвідний тунель довжиною 1,8 км, який переходить у відкритий канал довжиною 0,8 км, котрий завершується у річці Медельїн (Порсе).

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 220 кВ.

Можливо відзначити, що з того ж водосховища Ріо-Гранде 2 живиться менша ГЕС Niquia (21 МВт), яка працює на системі водопостачання міста Медельїн.

Примітки

Архівована копія. repository.unimilitar.edu.co. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
1.3 CENTRAL HIDROELECTRICA "LA TASAJERA" (RIOGRANDE 11) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2016. {{}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 42 ()
Ozdemir, Levent (1 січня 1998). North American Tunneling 1988 (англ.). CRC Press. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.

[1] Архівована копія. repository.unimilitar.edu.co. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] 1.3 CENTRAL HIDROELECTRICA "LA TASAJERA" (RIOGRANDE 11) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2016. {{}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 42 ()

[3] Ozdemir, Levent (1 січня 1998). North American Tunneling 1988 (англ.). CRC Press. ISBN . Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.