Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вітротурбінна теплоелектростанція (англ. Wind Turbine Heat and Electrical Power Station або Wind Turbine Thermal & Electrical Power Plant) — система електро- й теплопостачання населених пунктів, промислових та агропромислових об'єктів, заснована на виробництві електричної енергії вітровими турбінами, виробництві та акумулюванні теплової енергії у вітряну погоду шляхом електричного нагріву великого об'єму теплоносія, збереженні тепла у термоізольованих резервуарах з наступним використанням для теплопостачання та гарячого водопостачання будівель та споруд протягом доби при відсутності вітру.
До конструкції вітротурбінної теплоелектростанції як системи теплопостачання можна поставити наступні узагальнені вимоги: збирання енергії з потоків повітря та перетворення його у кінетичну енергію ротора; перетворення механічної енергії ротора в електричну енергію; постачання електричної енергії в електричну мережу; транспортування частини електричної енергії до акумулятора тепла; перетворення електричної енергії у Джоулеве тепло; зберігання теплової енергії в акумуляторі тепла; постачання теплової енергії та гарячої води з акумулятора тепла до споживачів; агрегатування систем різної потужності; наближення системи виробництва електричної та теплової енергії до місць споживання; технічна сумісність технологій з іншими технологіями відновлюваної енергетики; універсальність (можливість використання теплової енергії для промислових та побутових цілей); відповідність технологій вимогам безпеки для людей та довкілля.
Схеми та принцип роботи вітряної теплоелектростанції
Структурна та конструкційна схеми
Структурна та конструкційна схеми вітряної теплоелектростанції включають вітроагрегат WA (вітроенергетичну установку WT), електричний адаптер EA, електричну мережу EN, газовий бойлер GB, об'єкт теплопостачання (опалювані будівлі та споруди) BDG, електричні нагрівачі ЕH, акумулятор тепла TS, теплообмінники ТE, пункт теплової енергії TP. Вітроагрегат WA у свою чергу, включає ротор турбіни WTR та вітрогенератор WG (електрогенератор). Принцип роботи вітротурбінної системи теплопостачання заснований на виробництві та акумулюванні теплової енергії у вітряну погоду шляхом електричного нагріву великого об'єму теплоносія, збереженні тепла у термоізольованих резервуарах з наступним використанням для теплопостачання та гарячого постачання будівель та споруд протягом доби при відсутності вітру. Виробництво, накопичення, зберігання та постачання електричної та теплової енергії відбуваються поетапно. На першому етапі кінетична енергія молекул рухомого повітря KE-AM перетворюється у механічну кінетичну енергію рухомого елемента KE-WTR (ротора вітрової турбіни WTR), сформованого з декількох лопатей. На другому етапі електродинамічна система вітрогенератора WG перетворює механічну енергію ротора вітрової турбіни KE-WTR в електричну енергію ЕЕ. Параметри електричного струму EC доводяться в електричному адаптері EA до значень, придатних для постачання в електричну мережу EN і транспортування до акумулятора тепла TS. При роботі вітротурбінної теплоелектростанції в режимі постачання електричної енергії ЕЕ в електричну мережу вся вироблена електрична енергія ЕЕ спрямовується в електричну мережу EN. При роботі вітротурбінної теплоелектростанції в режимі постачання теплової енергії вся електрична енергія ЕЕ транспортується до акумулятора тепла TS. На 3-му етапі при проходженні струму через електричні нагрівачі ЕH виділяється Джоулева теплота, що нагріває теплоносій (наприклад, воду) в акумуляторі тепла. Накопичення тепла відбувається до того часу, поки температура теплоносія в резервуарах досягне необхідного рівня. З цього моменту вітроенергетична установка автоматично переключається на виробництво електроенергії для внутрішніх потреб господарства, або ж передається у загальну електричну мережу EN. У подальшому акумульована теплова енергія THE у разі необхідності може поступово відбиратись з акумулятора TS за допомогою теплообмінників ТE для обігріву приміщень та гарячого водопостачання.
Основними складовими частинами конструктивної схеми вітряної системи теплопостачання будівель та споруд є вітрова турбіна WT, акумулятор тепла TS, електричний адаптер EA та пункт теплової енергії TP. З метою запобігання надмірному завищенню потужності вітрової теплоелектростанції вона може бути комбінована з газовим бойлером GB. У якості вітроенергетичної установки звичайно застосовується конструкція з горизонтальною віссю обертання ротора, яка включає ротор з лопатями, трансмісію, електрогенератор, що закріплені на вершині вежі. Акумулятор тепла TS є термоізольованим резервуаром з теплоносієм, наприклад, рідиною HTF, яка характеризується необхідними фізико-хімічними параметрами: температурою кипіння, теплоємністю та/або високим значенням ентальпії фазового переходу. У якості теплоносія може використовуватись також тверда речовина, наприклад, (залізо)бетон. До складу акумулятора тепла також входять електричний нагрівачі ЕH та теплообмінники ТE. Відстані між вітроенергетичною установкою WT та акумулятором тепла TS, між акумулятором тепла TS та будівлями (спорудами) BDG визначаються особливостями забудови, наявністю вільного простору для розташування, кліматичними умовами використання та іншими факторами. Певний виграш в енергоефективності можна отримати при близькому розташуванні вітротурбінної системи теплопостачання та будівель. Якщо така можливість виключається, може бути застосована трубопровідна система теплопостачання від акумулятора тепла до будівель та споруд.
Зміщення напряму застосування вітротурбінних технологій у бік переважного виробництва тепла потребує зміни архітектури побудови вітроенергетичних систем. У значній мірі змінюються також конструкції окремих складових частин вітроенергетичних систем, а деякі базові елементи мають бути створені заново, що зветься, «з нуля». Виконання проектів вітрових теплоелектростанцій має обов'язково відбуватись з урахуванням їх районування, одні підходи мають застосовуватись при інтеграції теплових станцій з існуючими будівлями та спорудами, і зовсім інші підходи мають використовуватись при зведенні термальних станцій для енергозабезпечення новобудов. Але як у першому, так і в другому випадках мають дотримуватись вимоги збереження місцевої флори та фауни, попередження тяжких екологічних наслідків.
Вітряна теплоелектростанція підвищеної потужності звичайно комбінується з газовим бойлером. Вона включає вітроенергетичну установку WT,
електричний адаптер EA, акумулятор тепла TS підземного розташування та резервну котельну, наприклад, на природному газу GB. Акумулятор тепла складається з термоізольованих резервуарів Res1, Res2, Res3, наповнених теплоносієм. Нагрів теплоносія забезпечують електричні нагрівачі EH, які живляться від електричного адаптера EA. Постачання тепла та гарячої води споживачам забезпечується за допомоги теплообмінників TE. Автономна вітротурбінна система теплопостачання (вітрова теплоелектростанція) може працювати в двох режимах: генерації електричної енергії EE і поставки її в електричну мережу EN; генерації теплової енергії THE і поставки її споживачам. Резервуари-ємності Res1, Res2, Res3 розташовують у чистих, сухих приміщеннях цоколя будівлі, або ж на відкритому повітрі. Такий тепловий акумулятор накопичує тепло, не порушуючи природний баланс, який склався у певному екологічному середовищі: під землею, в повітрі чи у водоймі. У режимі теплопостачання використовується вторинний теплообмінний контур ТE, який за рахунок циркуляції свого теплоносія (наприклад, води) відбирає накопичену в акумуляторах теплову енергію THE і поставляє її споживачам. В якості вторинного контуру ТE для відбору тепла можуть бути використані конструктиви теплового насоса, звичайно, з деякою корекцією.
Акумулятори тепла
Акумулятор тепла є резервуаром (декількома резервуарами) з робочою рідиною, яка характеризується високою питомою теплоємністю, чи великим значенням ельтальпії фазового переходу. У спрощеному вигляді такою робочою рідиною може бути вода. При більш прискіпливому підході у якості теплоносія використовуються розчини солей, які мають вищу точку кипіння та більшу питому теплоємність. Питомою теплоємністю зветься відношення кількості теплоти, що поглинається одиницею маси тіла (речовини) при нескінченно малій зміні його температури, до величини зміни температури [ккал/(кг·град)]. Кількість теплоти, поглинутої тілом, залежить від способу нагрівання тіла та його температури. Розрізняють теплоємність при постійному об'ємі і температурі та при постійному тиску. При нагріванні при постійному тиску частина теплоти йде на виконання роботи розширення тіла, а частина — на збільшення його внутрішньої енергії, тоді як при нагріванні при постійному об'ємі вся теплота витрачається лише на збільшення внутрішньої енергії. Акумулятор тепла у більшості випадків є термоізольованою ємністю-цистерною, виконаною у вигляді судини Дюара. Він також може складатися з декількох резервуарів. Кожен з таких резервуарів призначений для зберігання теплоносія із різною температурою. Упорядкований теплообмін між різними об'ємами теплоносія, що знаходяться у різних резервуарах, виконується за допомогою системи трубопроводів. Нагрів теплоносія у резервуарах проводиться циклічно, по мірі зростання вітрових потоків. Тепло, накопичене в резервуарах акумулятора, у подальшому використовується для обігріву помешкань, гарячого водопостачання чи інших цілей. Система акумуляції тепла може бути виконана у наземному та підземному варіантах розташування резервуарів-накопичувачів теплоносія. Вибір тієї чи іншої конструкції обумовлюється конкретними задачами, що вирішуються при створенні теплової системи.
Акумулятори тепла на основі теплоносія — води (Н2О). Питома вага — 1000 кг/м3. Питома теплоємність — 4,2 кДжхкг−1хК−1. Питома теплота плавлення криги — 335 МДж/м3. Кількість тепла, що накопичується водою об'ємом при нагріванні з до — 4,2 кДж/(кг·К) ·1000·500C = 210 МДж·м−3. Проблема використання та зберігання великих об'ємів води може спровокувати розвиток бактерій чи флори (грибків), які призводять до гниття при недотриманні певних санепідеміологічних вимог.
Акумулятори тепла на основі використання ентальпії фазового переходу. Більш раціонально вирішувати питання акумулювання тепла не нагрівом теплоносія до певної температури, а використанням фізико-хімічних особливостей фазового переходу речовини з одного агрегатного стану в інший.
Вода — крига. Питома теплота плавлення криги — 335 МДж/м3. Кількість тепла, яка необхідна для плавлення криги у воду, майже еквівалентна кількості тепла для нагріву води з 00С до 800С. При нагріванні води з 00С до 800С акумулюється 4,2 [кДж/(кг·К)]·1000·800C = 336 МДж·м−3. При кристалізації води об'ємом виділяється аналогічна кількість тепла, яка поглинається при плавленні — 335 МДж. Для порівняння, при нагріві води з до акумулюється 4,2 [кДж/(кг·К)]·1000· = 210 МДж·м−3.
Парафіни C25H52. Температура плавлення — . Теплоємність — (2,14…2,9) кДж·кг−1·К−1. Вартість — 1,0US$/кг.
Сульфат натрію Na2SO4 (глауберова сіль) та десятиводний сульфат натрію Na2SO4x10H2O. Кожна молекула сульфату натрію Na2SO4 зв'язує 10 молекул води. При зростанні температури сульфат натрію розчиняється у своїй воді з поглинанням тепла. При температурі +320С він плавиться. При охолодженні нижче цієї температури він кристалізується і віддає тепло. Теплота кристалізації - 1387 кДж/моль. Вартість — 0,25US$/кг. розчину дозволяє акумулювати 7,2 ГДж тепла.
Нітрит-нітратні суміші натрію та калію. У теплових акумуляторах використовуються суміші NaNO3, NaNO2, KNO3 та KNO2. Вони плавляться при високій температурі та дозволяють нагрівання до (500…540)0С.
Нітрат натрію NaNO3. Ентальпія фазового переходу складає 468 кДж/моль, питома теплоємність — 117 кДж·моль−1·К−1, маса молекули — 84,99 а.о.м, кількість молів в — 11,8.
Нітрит натрію NaNO2. Ентальпія фазового переходу складає 359 кДж/моль, питома теплоємність — 117 кДж·моль−1·К−1, маса молекули — 69 а.о.м, Кількість молів в = 14,1.
Нітрат калію KNO3. Маса молекули - 101 а.о.м. Кількість молів в = 9,67.
У якості теплоносія використовуються також суміші NaNO3 (60 %) + KNO3 (40 %): питома вага — 2,1 кг/см3; температура плавлення — температура кипіння — , при нагріві до проходить реакція 2KNO3 = KNO3 + О2.
В концентраторних електростанціях США апробуються різні концентрації нітрат-нітринної суміші з добавленнями консервантів. Наприклад, в експериментальній сонячній електростанції межового типу Solar Two суміш плавилась при температурі 2210С і нагрівалася до температури 5660С.
Кожна з трьох теплових СЕС Andarsol потужністю 50 МВт, які збудовані в Іспанії фірмами Solar Millennium AG та FlagSol GmbH, використовує для накопичення тепла дві ємності об'ємом . Температура холодного резервуару — , гарячого — .
Обігрів житлового масиву у Нижній Австрії здійснюється за допомогою акумулятора тепловою ємністю 7200 ГДж. При використанні у якості теплоносія води об'єм резервуара склав би .
Особливості побудови вітряних теплоелектростанцій
З метою досягнення максимальної енергефективності при створенні вітряної теплоелектростанції мають бути використані інноваційні підходи побудови окремих її складових частин, а також знайдені рішення раціонального інтегрування елементів у загальну схему. З такими суттєвими поліпшеннями новітня вітротурбінна система теплопостачання повністю відповідатиме екологічним та економічним вимогам. Зокрема, у ній використовується екологічно безпечний технологічний процес «збирання» лопатями вітрової турбіни енергії вітру, на певній відстані від землі. При комбінуванні з іншими енергетичними технологіями, заснованими на спалюванні органічного палива, вітрові системи можуть ефективно забезпечувати теплом житлові будівлі, комунальну інфраструктуру населених пунктів, а також технологічні процеси промислових та агропромислових об'єктів.
Принципи побудови базової схеми можуть бути застосовані для створення вітроенергетичних систем теплопостачання різної потужності. В залежності від призначення вітротурбінні системи теплопостачання характеризуються різними енергетичними параметрами.
Параметри вітротурбінних теплоелектростанцій
Ключовими параметри і характеристики вітряної теплоелектростанції є: сумарна потужність вітрового потоку Pwpp; сумарна електрична потужність вітрових агрегатів (ВЕУ) PWPP-EL; електрична потужність одного вітроагрегату PWA-EL; кількість вітрових агрегатів NWA; сумарна площа обхвату вітрових турбін АWPP; площа охвату однієї вітротурбіни АWT; час повного термодинамічного циклу, протягом якого ведеться неперервне телопостачання tHS; тривалість вітру tWPP; коефіцієнт використання відновлюваної енергії потоку повітря ζWD (коефіцієнт корисної дії вітрової турбіни kWT), ζWD = kWT; коефіцієнт корисної дії вітрогенератора (електрогенератора) kWG; коефіцієнт корисної дії вітроагрегату (ВЕУ) kWA; кількість ЕWPP-EL та вартість PPRΣ річного виробітку електричної та теплової енергії; ціна 1 кВт·год pPR (US$/кВт·год); маса mHTF та об'єм VHTF теплоносія (наприклад, води) в акумуляторі тепла; питома теплоємність теплоносія cHC; сумарна теплоємність теплоносія в акумуляторі тепла QTS; різниця кінцевої і початкової температур теплоносія ΔT.
Базовими показниками котельні на органічному паливі є: середньодобова потужність системи теплопостачання PHS; кількість ЕHSΣ та вартість PPRΣ річного виробітку теплової енергії; ціна одиниці теплової енергії pPR (в US$/кВт·год); коефіцієнт корисної дії котельні kOFF-TH; втрати тепла при транспортуванні від традиційної котельні kTR до споживачів; питома теплотворна здатність органічного палива (природного газу) сOFF = 32,7 МДж/м3; маса MOFF та/або об'єм VOFF органічного викопного палива, яке заощаджується при функціонуванні вітротурбінної системи теплопостачання протягом року.
Параметри і характеристики вітрової теплоелектростанції визначаються параметри і характеристиками опалюваних будівель
Параметри і характеристики опалюваних будівель: опалювана площа приміщень будівель SBDG; питома інтенсивність втрат тепла приміщеннями будівель ITHL; втрати тепла приміщеннями будівель протягом доби, місяця, опалювального сезону EBDG. При розрахунках системи теплопостачання основними вихідними даними є місце розташування будівель, наявність інфраструктури, площа прибудинкових територій, площа (об'єм) опалюваних приміщень будівель SBDG та питома інтенсивність втрат тепла приміщеннями будівель ІTHL.
Питома інтенсивність втрат тепла приміщеннями будівель ІTHL визначається як середньостатистичне значення кількості тепла, яке втрачають приміщення будівлі в опалювальний сезон за одиницю часу у розрахунку на 1 м2:
ІTHL = EBDG/(SBDG·Δt) [Вт/м2], де EBDG — втрати тепла приміщеннями будівель (в Дж) протягом певного відрізку часу Δt. Питома інтенсивність втрат тепла приміщеннями будівель ІTHL визначається нормами діючих будівельних стандартів на житлові та нежитлові приміщення. Якщо відомо значення питомої інтенсивності втрат тепла ІTHL, площа (об'єм) опалюваних приміщень будівель SBDG, можна знайти втрати тепла приміщеннями будівель протягом певного часу Δt (доби, місяця, опалювального сезону): EBDG = ІTHL·SBDG·Δt [Дж], Для забезпечення життєдіяльності втрати тепла мають компенсуватись рівнозначними поставками тепла з системи опалення. Таким чином, кількість тепла EHS, яку має виробляти система теплопостачання для покриття втрат тепла приміщеннями будівлі EBDG за той же проміжок часу: EHS = EBDG = ІTHL·SBDG·Δt.
Кількість тепла EHS, яку має виробляти система теплопостачання для покриття втрат тепла приміщеннями будівлі EBDG та в транспортних трубопроводах за той же проміжок часу: EHSΣ = kTR·EHS = kTR·ІEL·SBDG·Δt.
Потужність системи теплопостачання є кількістю тепла, яке виробляє система теплопостачання в одиницю часу, і визначається як відношення кількості виробленого тепла ΔEHSΣ до проміжку часу Δt, протягом якого це тепло вироблене: PHS = ΔEHSΣ/Δt.
Вважаючи проміжки часу Δt однаковими, попереднє рівняння набере вигляду: PHS = kTR·ІTHL·SBDG·Δt/Δt = kTR·ІTHL·SBDG.
Електрична потужність вітрових агрегатів, яка забезпечить цілодобовий обігрів приміщень будівель, знаходиться з умови рівності електричної енергії, яка виробляється вітроагрегатами теплоелектростанції ЕWPP-EL протягом термодинамічного циклу (наприклад, доби) та теплової енергії, яка йде на опалення приміщень будівель: EHSΣ = ЕWPP-EL.
Величини енергії можна виразити через потужності вітрової теплоелектростанції PHS та вітроагрегатів PWPP-EL а також, тривалість термодинамічного циклу tHS та тривалість вітру tWPP, тоді попередній вираз прийме вигляд: PHS·tHS = PWPP-EL·tWPP.
Сумарна електрична потужність вітроагрегатів PWPP-EL
PWPP-EL = (tHS /tWPP)·PHS.
Сумарна потужність вітрових агрегатів PWPP-EL може бути знайдена також через сумарну потужність вітрового потоку PWPP та конструктивні параметри вітрових енергетичних установок: PWPP-EL = kWA·PWPP = kWT·kWG·PWPP = 0,5·kWT·kWG·ρWD·АWPP·vWD3,
де kWA, kWT, kWG — коефіцієнти корисної дії вітроагрегатів, вітротурбін та вітрогенераторів відповідно, kWA = kWT·k WG.
Площа поперечного перерізу повітряного потоку, яка забезпечує електричну потужність PWPP-EL, має вигляд: АWPP = PWPP-EL/(0,5·kWT·kWG·ρWD·vWG3) =
= 2(tHS/tWPP)·PHS/(kWT·kWG·ρWD·vWD3).
Потужність вітрових енергетичних установок обмежена, тож, відбір вітрової енергії з усієї площі поперечного перерізу повітряного потоку можна досягти використанням ряду з NWA вітрових енергетичних установок, кожна з яких має електричну потужність PWA-EL. Обхват вітрової турбіни АWT визначається конструктивними параметрами вітрової турбіни, зокрема, довжиною лопаті (радіусом ротора) RWT:
АWT = π·RWT2.
Кількість вітроенергетичних установок у станції NWA визначається відношенням: NWA = АWPP/АWT.
Радіус ротора вітротурбіни RWT у цьому випадку дорівнює
RWT = √(АWT/π).
Приймаючи сумарну теплоємність теплоносія QTS в акумуляторі тепла рівною кількості енергії, яку виробляє вітрова теплоелектростанція протягом термодинамічного циклу EHSΣ = ЕWPP-EL = QTS, масу (рідинного) теплоносія в акумуляторі тепла можна знайти наступним чином: mHTF = ЕWPP-EL/(cHC·ΔT) = ЕWPP-EL/(cHC·ΔT).
де cHC — питома теплоємність теплоносія, ΔT — різниця кінцевої та початкової температур теплоносія.
Сумарний к.к.д. вітрових теплоелектростанцій (ВТТЕС) у режимі виробництва тепла визначається ефективністю перетворення вітрової енергії в електричну, втратами електричної енергії на шляху при її транспортуванні до накопичувача тепла, втратами теплової енергії в процесі її зберігання, а також втратами енергії на шляху теплоносія до споживача.
Кількість органічного викопного палива (наприклад, об'єм VOFF природного газу) з питомою теплотворною здатністю сOFF, яке потрібно для виробітку тепла EHSΣ, розраховується наступним чином: VOFF = EHSΣ/(kOFF-TH·сOFF), де kOFF-TH — коефіцієнт корисної дії системи опалення на органічному паливі, в енергоефективних системах kOFF-TH = 0,9, теплотворна здатність природного газу сOFF = 32,7 МДж/м3.
Див. також
- Теплопостачання
- Теплопостачання з відновлюваних джерел енергії
- Багатосекційна вітротурбінна теплоелектростанція
- Вітротурбінна система енергопостачання зерносховища
- Вітротурбінна система енергопостачання теплиці
- Вітротурбінна система енергопостачання фрукто-овочесховища
- ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв»
Література
- Сидоров В. І. Вітротурбінні технології та системи теплопостачання / у кн. Технології гідро- та вітроенергетики. — Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С. Г., 2016. — 166 с.
- Сидоров В. І. Вітрові теплоелектростанції // Промислова електроенергетика та електротехніка. — 2018. — № 1. — С. 28–36.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitroturbinna teploelektrostanciya angl Wind Turbine Heat and Electrical Power Station abo Wind Turbine Thermal amp Electrical Power Plant sistema elektro j teplopostachannya naselenih punktiv promislovih ta agropromislovih ob yektiv zasnovana na virobnictvi elektrichnoyi energiyi vitrovimi turbinami virobnictvi ta akumulyuvanni teplovoyi energiyi u vitryanu pogodu shlyahom elektrichnogo nagrivu velikogo ob yemu teplonosiya zberezhenni tepla u termoizolovanih rezervuarah z nastupnim vikoristannyam dlya teplopostachannya ta garyachogo vodopostachannya budivel ta sporud protyagom dobi pri vidsutnosti vitru Strukturna a ta konstrukcijna b shemi vitroturbinnoyi sistemi generaciyi nakopichennya ta postachannya tepla Do konstrukciyi vitroturbinnoyi teploelektrostanciyi yak sistemi teplopostachannya mozhna postaviti nastupni uzagalneni vimogi zbirannya energiyi z potokiv povitrya ta peretvorennya jogo u kinetichnu energiyu rotora peretvorennya mehanichnoyi energiyi rotora v elektrichnu energiyu postachannya elektrichnoyi energiyi v elektrichnu merezhu transportuvannya chastini elektrichnoyi energiyi do akumulyatora tepla peretvorennya elektrichnoyi energiyi u Dzhouleve teplo zberigannya teplovoyi energiyi v akumulyatori tepla postachannya teplovoyi energiyi ta garyachoyi vodi z akumulyatora tepla do spozhivachiv agregatuvannya sistem riznoyi potuzhnosti nablizhennya sistemi virobnictva elektrichnoyi ta teplovoyi energiyi do misc spozhivannya tehnichna sumisnist tehnologij z inshimi tehnologiyami vidnovlyuvanoyi energetiki universalnist mozhlivist vikoristannya teplovoyi energiyi dlya promislovih ta pobutovih cilej vidpovidnist tehnologij vimogam bezpeki dlya lyudej ta dovkillya Shemi ta princip roboti vitryanoyi teploelektrostanciyiStrukturna ta konstrukcijna shemi Strukturna ta konstrukcijna shemi vitryanoyi teploelektrostanciyi vklyuchayut vitroagregat WA vitroenergetichnu ustanovku WT elektrichnij adapter EA elektrichnu merezhu EN gazovij bojler GB ob yekt teplopostachannya opalyuvani budivli ta sporudi BDG elektrichni nagrivachi EH akumulyator tepla TS teploobminniki TE punkt teplovoyi energiyi TP Vitroagregat WA u svoyu chergu vklyuchaye rotor turbini WTR ta vitrogenerator WG elektrogenerator Princip roboti vitroturbinnoyi sistemi teplopostachannya zasnovanij na virobnictvi ta akumulyuvanni teplovoyi energiyi u vitryanu pogodu shlyahom elektrichnogo nagrivu velikogo ob yemu teplonosiya zberezhenni tepla u termoizolovanih rezervuarah z nastupnim vikoristannyam dlya teplopostachannya ta garyachogo postachannya budivel ta sporud protyagom dobi pri vidsutnosti vitru Virobnictvo nakopichennya zberigannya ta postachannya elektrichnoyi ta teplovoyi energiyi vidbuvayutsya poetapno Na pershomu etapi kinetichna energiya molekul ruhomogo povitrya KE AM peretvoryuyetsya u mehanichnu kinetichnu energiyu ruhomogo elementa KE WTR rotora vitrovoyi turbini WTR sformovanogo z dekilkoh lopatej Na drugomu etapi elektrodinamichna sistema vitrogeneratora WG peretvoryuye mehanichnu energiyu rotora vitrovoyi turbini KE WTR v elektrichnu energiyu EE Parametri elektrichnogo strumu EC dovodyatsya v elektrichnomu adapteri EA do znachen pridatnih dlya postachannya v elektrichnu merezhu EN i transportuvannya do akumulyatora tepla TS Pri roboti vitroturbinnoyi teploelektrostanciyi v rezhimi postachannya elektrichnoyi energiyi EE v elektrichnu merezhu vsya viroblena elektrichna energiya EE spryamovuyetsya v elektrichnu merezhu EN Pri roboti vitroturbinnoyi teploelektrostanciyi v rezhimi postachannya teplovoyi energiyi vsya elektrichna energiya EE transportuyetsya do akumulyatora tepla TS Na 3 mu etapi pri prohodzhenni strumu cherez elektrichni nagrivachi EH vidilyayetsya Dzhouleva teplota sho nagrivaye teplonosij napriklad vodu v akumulyatori tepla Nakopichennya tepla vidbuvayetsya do togo chasu poki temperatura teplonosiya v rezervuarah dosyagne neobhidnogo rivnya Z cogo momentu vitroenergetichna ustanovka avtomatichno pereklyuchayetsya na virobnictvo elektroenergiyi dlya vnutrishnih potreb gospodarstva abo zh peredayetsya u zagalnu elektrichnu merezhu EN U podalshomu akumulovana teplova energiya THE u razi neobhidnosti mozhe postupovo vidbiratis z akumulyatora TS za dopomogoyu teploobminnikiv TE dlya obigrivu primishen ta garyachogo vodopostachannya Osnovnimi skladovimi chastinami konstruktivnoyi shemi vitryanoyi sistemi teplopostachannya budivel ta sporud ye vitrova turbina WT akumulyator tepla TS elektrichnij adapter EA ta punkt teplovoyi energiyi TP Z metoyu zapobigannya nadmirnomu zavishennyu potuzhnosti vitrovoyi teploelektrostanciyi vona mozhe buti kombinovana z gazovim bojlerom GB U yakosti vitroenergetichnoyi ustanovki zvichajno zastosovuyetsya konstrukciya z gorizontalnoyu vissyu obertannya rotora yaka vklyuchaye rotor z lopatyami transmisiyu elektrogenerator sho zakripleni na vershini vezhi Akumulyator tepla TS ye termoizolovanim rezervuarom z teplonosiyem napriklad ridinoyu HTF yaka harakterizuyetsya neobhidnimi fiziko himichnimi parametrami temperaturoyu kipinnya teployemnistyu ta abo visokim znachennyam entalpiyi fazovogo perehodu U yakosti teplonosiya mozhe vikoristovuvatis takozh tverda rechovina napriklad zalizo beton Do skladu akumulyatora tepla takozh vhodyat elektrichnij nagrivachi EH ta teploobminniki TE Vidstani mizh vitroenergetichnoyu ustanovkoyu WT ta akumulyatorom tepla TS mizh akumulyatorom tepla TS ta budivlyami sporudami BDG viznachayutsya osoblivostyami zabudovi nayavnistyu vilnogo prostoru dlya roztashuvannya klimatichnimi umovami vikoristannya ta inshimi faktorami Pevnij vigrash v energoefektivnosti mozhna otrimati pri blizkomu roztashuvanni vitroturbinnoyi sistemi teplopostachannya ta budivel Yaksho taka mozhlivist viklyuchayetsya mozhe buti zastosovana truboprovidna sistema teplopostachannya vid akumulyatora tepla do budivel ta sporud Zmishennya napryamu zastosuvannya vitroturbinnih tehnologij u bik perevazhnogo virobnictva tepla potrebuye zmini arhitekturi pobudovi vitroenergetichnih sistem U znachnij miri zminyuyutsya takozh konstrukciyi okremih skladovih chastin vitroenergetichnih sistem a deyaki bazovi elementi mayut buti stvoreni zanovo sho zvetsya z nulya Vikonannya proektiv vitrovih teploelektrostancij maye obov yazkovo vidbuvatis z urahuvannyam yih rajonuvannya odni pidhodi mayut zastosovuvatis pri integraciyi teplovih stancij z isnuyuchimi budivlyami ta sporudami i zovsim inshi pidhodi mayut vikoristovuvatis pri zvedenni termalnih stancij dlya energozabezpechennya novobudov Ale yak u pershomu tak i v drugomu vipadkah mayut dotrimuvatis vimogi zberezhennya miscevoyi flori ta fauni poperedzhennya tyazhkih ekologichnih naslidkiv Vitryana teploelektrostanciya pidvishenoyi potuzhnosti zvichajno kombinuyetsya z gazovim bojlerom Vona vklyuchaye vitroenergetichnu ustanovku WT Shema vitrovoyi teploelektrostanciyi pidvishenoyi potuzhnosti kombinovanoyi z gazovim bojlerom elektrichnij adapter EA akumulyator tepla TS pidzemnogo roztashuvannya ta rezervnu kotelnu napriklad na prirodnomu gazu GB Akumulyator tepla skladayetsya z termoizolovanih rezervuariv Res1 Res2 Res3 napovnenih teplonosiyem Nagriv teplonosiya zabezpechuyut elektrichni nagrivachi EH yaki zhivlyatsya vid elektrichnogo adaptera EA Postachannya tepla ta garyachoyi vodi spozhivacham zabezpechuyetsya za dopomogi teploobminnikiv TE Avtonomna vitroturbinna sistema teplopostachannya vitrova teploelektrostanciya mozhe pracyuvati v dvoh rezhimah generaciyi elektrichnoyi energiyi EE i postavki yiyi v elektrichnu merezhu EN generaciyi teplovoyi energiyi THE i postavki yiyi spozhivacham Rezervuari yemnosti Res1 Res2 Res3 roztashovuyut u chistih suhih primishennyah cokolya budivli abo zh na vidkritomu povitri Takij teplovij akumulyator nakopichuye teplo ne porushuyuchi prirodnij balans yakij sklavsya u pevnomu ekologichnomu seredovishi pid zemleyu v povitri chi u vodojmi U rezhimi teplopostachannya vikoristovuyetsya vtorinnij teploobminnij kontur TE yakij za rahunok cirkulyaciyi svogo teplonosiya napriklad vodi vidbiraye nakopichenu v akumulyatorah teplovu energiyu THE i postavlyaye yiyi spozhivacham V yakosti vtorinnogo konturu TE dlya vidboru tepla mozhut buti vikoristani konstruktivi teplovogo nasosa zvichajno z deyakoyu korekciyeyu Akumulyatori tepla Akumulyator tepla ye rezervuarom dekilkoma rezervuarami z robochoyu ridinoyu yaka harakterizuyetsya visokoyu pitomoyu teployemnistyu chi velikim znachennyam eltalpiyi fazovogo perehodu U sproshenomu viglyadi takoyu robochoyu ridinoyu mozhe buti voda Pri bilsh priskiplivomu pidhodi u yakosti teplonosiya vikoristovuyutsya rozchini solej yaki mayut vishu tochku kipinnya ta bilshu pitomu teployemnist Pitomoyu teployemnistyu zvetsya vidnoshennya kilkosti teploti sho poglinayetsya odiniceyu masi tila rechovini pri neskinchenno malij zmini jogo temperaturi do velichini zmini temperaturi kkal kg grad Kilkist teploti poglinutoyi tilom zalezhit vid sposobu nagrivannya tila ta jogo temperaturi Rozriznyayut teployemnist pri postijnomu ob yemi i temperaturi ta pri postijnomu tisku Pri nagrivanni pri postijnomu tisku chastina teploti jde na vikonannya roboti rozshirennya tila a chastina na zbilshennya jogo vnutrishnoyi energiyi todi yak pri nagrivanni pri postijnomu ob yemi vsya teplota vitrachayetsya lishe na zbilshennya vnutrishnoyi energiyi Akumulyator tepla u bilshosti vipadkiv ye termoizolovanoyu yemnistyu cisternoyu vikonanoyu u viglyadi sudini Dyuara Vin takozh mozhe skladatisya z dekilkoh rezervuariv Kozhen z takih rezervuariv priznachenij dlya zberigannya teplonosiya iz riznoyu temperaturoyu Uporyadkovanij teploobmin mizh riznimi ob yemami teplonosiya sho znahodyatsya u riznih rezervuarah vikonuyetsya za dopomogoyu sistemi truboprovodiv Nagriv teplonosiya u rezervuarah provoditsya ciklichno po miri zrostannya vitrovih potokiv Teplo nakopichene v rezervuarah akumulyatora u podalshomu vikoristovuyetsya dlya obigrivu pomeshkan garyachogo vodopostachannya chi inshih cilej Sistema akumulyaciyi tepla mozhe buti vikonana u nazemnomu ta pidzemnomu variantah roztashuvannya rezervuariv nakopichuvachiv teplonosiya Vibir tiyeyi chi inshoyi konstrukciyi obumovlyuyetsya konkretnimi zadachami sho virishuyutsya pri stvorenni teplovoyi sistemi Akumulyatori tepla na osnovi teplonosiya vodi N2O Pitoma vaga 1000 kg m3 Pitoma teployemnist 4 2 kDzhhkg 1hK 1 Pitoma teplota plavlennya krigi 335 MDzh m3 Kilkist tepla sho nakopichuyetsya vodoyu ob yemom pri nagrivanni z do 4 2 kDzh kg K 1000 500C 210 MDzh m 3 Problema vikoristannya ta zberigannya velikih ob yemiv vodi mozhe sprovokuvati rozvitok bakterij chi flori gribkiv yaki prizvodyat do gnittya pri nedotrimanni pevnih sanepidemiologichnih vimog Akumulyatori tepla na osnovi vikoristannya entalpiyi fazovogo perehodu Bilsh racionalno virishuvati pitannya akumulyuvannya tepla ne nagrivom teplonosiya do pevnoyi temperaturi a vikoristannyam fiziko himichnih osoblivostej fazovogo perehodu rechovini z odnogo agregatnogo stanu v inshij Voda kriga Pitoma teplota plavlennya krigi 335 MDzh m3 Kilkist tepla yaka neobhidna dlya plavlennya krigi u vodu majzhe ekvivalentna kilkosti tepla dlya nagrivu vodi z 00S do 800S Pri nagrivanni vodi z 00S do 800S akumulyuyetsya 4 2 kDzh kg K 1000 800C 336 MDzh m 3 Pri kristalizaciyi vodi ob yemom vidilyayetsya analogichna kilkist tepla yaka poglinayetsya pri plavlenni 335 MDzh Dlya porivnyannya pri nagrivi vodi z do akumulyuyetsya 4 2 kDzh kg K 1000 210 MDzh m 3 Parafini C25H52 Temperatura plavlennya Teployemnist 2 14 2 9 kDzh kg 1 K 1 Vartist 1 0US kg Sulfat natriyu Na2SO4 glauberova sil ta desyativodnij sulfat natriyu Na2SO4x10H2O Kozhna molekula sulfatu natriyu Na2SO4 zv yazuye 10 molekul vodi Pri zrostanni temperaturi sulfat natriyu rozchinyayetsya u svoyij vodi z poglinannyam tepla Pri temperaturi 320S vin plavitsya Pri oholodzhenni nizhche ciyeyi temperaturi vin kristalizuyetsya i viddaye teplo Teplota kristalizaciyi 1387 kDzh mol Vartist 0 25US kg rozchinu dozvolyaye akumulyuvati 7 2 GDzh tepla Nitrit nitratni sumishi natriyu ta kaliyu U teplovih akumulyatorah vikoristovuyutsya sumishi NaNO3 NaNO2 KNO3 ta KNO2 Voni plavlyatsya pri visokij temperaturi ta dozvolyayut nagrivannya do 500 540 0S Nitrat natriyu NaNO3 Entalpiya fazovogo perehodu skladaye 468 kDzh mol pitoma teployemnist 117 kDzh mol 1 K 1 masa molekuli 84 99 a o m kilkist moliv v 11 8 Nitrit natriyu NaNO2 Entalpiya fazovogo perehodu skladaye 359 kDzh mol pitoma teployemnist 117 kDzh mol 1 K 1 masa molekuli 69 a o m Kilkist moliv v 14 1 Nitrat kaliyu KNO3 Masa molekuli 101 a o m Kilkist moliv v 9 67 U yakosti teplonosiya vikoristovuyutsya takozh sumishi NaNO3 60 KNO3 40 pitoma vaga 2 1 kg sm3 temperatura plavlennya temperatura kipinnya pri nagrivi do prohodit reakciya 2KNO3 KNO3 O2 V koncentratornih elektrostanciyah SShA aprobuyutsya rizni koncentraciyi nitrat nitrinnoyi sumishi z dobavlennyami konservantiv Napriklad v eksperimentalnij sonyachnij elektrostanciyi mezhovogo tipu Solar Two sumish plavilas pri temperaturi 2210S i nagrivalasya do temperaturi 5660S Kozhna z troh teplovih SES Andarsol potuzhnistyu 50 MVt yaki zbudovani v Ispaniyi firmami Solar Millennium AG ta FlagSol GmbH vikoristovuye dlya nakopichennya tepla dvi yemnosti ob yemom Temperatura holodnogo rezervuaru garyachogo Obigriv zhitlovogo masivu u Nizhnij Avstriyi zdijsnyuyetsya za dopomogoyu akumulyatora teplovoyu yemnistyu 7200 GDzh Pri vikoristanni u yakosti teplonosiya vodi ob yem rezervuara sklav bi Osoblivosti pobudovi vitryanih teploelektrostancij Z metoyu dosyagnennya maksimalnoyi energefektivnosti pri stvorenni vitryanoyi teploelektrostanciyi mayut buti vikoristani innovacijni pidhodi pobudovi okremih yiyi skladovih chastin a takozh znajdeni rishennya racionalnogo integruvannya elementiv u zagalnu shemu Z takimi suttyevimi polipshennyami novitnya vitroturbinna sistema teplopostachannya povnistyu vidpovidatime ekologichnim ta ekonomichnim vimogam Zokrema u nij vikoristovuyetsya ekologichno bezpechnij tehnologichnij proces zbirannya lopatyami vitrovoyi turbini energiyi vitru na pevnij vidstani vid zemli Pri kombinuvanni z inshimi energetichnimi tehnologiyami zasnovanimi na spalyuvanni organichnogo paliva vitrovi sistemi mozhut efektivno zabezpechuvati teplom zhitlovi budivli komunalnu infrastrukturu naselenih punktiv a takozh tehnologichni procesi promislovih ta agropromislovih ob yektiv Principi pobudovi bazovoyi shemi mozhut buti zastosovani dlya stvorennya vitroenergetichnih sistem teplopostachannya riznoyi potuzhnosti V zalezhnosti vid priznachennya vitroturbinni sistemi teplopostachannya harakterizuyutsya riznimi energetichnimi parametrami Parametri vitroturbinnih teploelektrostancijKlyuchovimi parametri i harakteristiki vitryanoyi teploelektrostanciyi ye sumarna potuzhnist vitrovogo potoku Pwpp sumarna elektrichna potuzhnist vitrovih agregativ VEU PWPP EL elektrichna potuzhnist odnogo vitroagregatu PWA EL kilkist vitrovih agregativ NWA sumarna plosha obhvatu vitrovih turbin AWPP plosha ohvatu odniyeyi vitroturbini AWT chas povnogo termodinamichnogo ciklu protyagom yakogo vedetsya neperervne telopostachannya tHS trivalist vitru tWPP koeficiyent vikoristannya vidnovlyuvanoyi energiyi potoku povitrya zWD koeficiyent korisnoyi diyi vitrovoyi turbini kWT zWD kWT koeficiyent korisnoyi diyi vitrogeneratora elektrogeneratora kWG koeficiyent korisnoyi diyi vitroagregatu VEU kWA kilkist EWPP EL ta vartist PPRS richnogo virobitku elektrichnoyi ta teplovoyi energiyi cina 1 kVt god pPR US kVt god masa mHTF ta ob yem VHTF teplonosiya napriklad vodi v akumulyatori tepla pitoma teployemnist teplonosiya cHC sumarna teployemnist teplonosiya v akumulyatori tepla QTS riznicya kincevoyi i pochatkovoyi temperatur teplonosiya DT Bazovimi pokaznikami kotelni na organichnomu palivi ye serednodobova potuzhnist sistemi teplopostachannya PHS kilkist EHSS ta vartist PPRS richnogo virobitku teplovoyi energiyi cina odinici teplovoyi energiyi pPR v US kVt god koeficiyent korisnoyi diyi kotelni kOFF TH vtrati tepla pri transportuvanni vid tradicijnoyi kotelni kTR do spozhivachiv pitoma teplotvorna zdatnist organichnogo paliva prirodnogo gazu sOFF 32 7 MDzh m3 masa MOFF ta abo ob yem VOFF organichnogo vikopnogo paliva yake zaoshadzhuyetsya pri funkcionuvanni vitroturbinnoyi sistemi teplopostachannya protyagom roku Parametri i harakteristiki vitrovoyi teploelektrostanciyi viznachayutsya parametri i harakteristikami opalyuvanih budivel Parametri i harakteristiki opalyuvanih budivel opalyuvana plosha primishen budivel SBDG pitoma intensivnist vtrat tepla primishennyami budivel ITHL vtrati tepla primishennyami budivel protyagom dobi misyacya opalyuvalnogo sezonu EBDG Pri rozrahunkah sistemi teplopostachannya osnovnimi vihidnimi danimi ye misce roztashuvannya budivel nayavnist infrastrukturi plosha pribudinkovih teritorij plosha ob yem opalyuvanih primishen budivel SBDG ta pitoma intensivnist vtrat tepla primishennyami budivel ITHL Pitoma intensivnist vtrat tepla primishennyami budivel ITHL viznachayetsya yak serednostatistichne znachennya kilkosti tepla yake vtrachayut primishennya budivli v opalyuvalnij sezon za odinicyu chasu u rozrahunku na 1 m2 ITHL EBDG SBDG Dt Vt m2 de EBDG vtrati tepla primishennyami budivel v Dzh protyagom pevnogo vidrizku chasu Dt Pitoma intensivnist vtrat tepla primishennyami budivel ITHL viznachayetsya normami diyuchih budivelnih standartiv na zhitlovi ta nezhitlovi primishennya Yaksho vidomo znachennya pitomoyi intensivnosti vtrat tepla ITHL plosha ob yem opalyuvanih primishen budivel SBDG mozhna znajti vtrati tepla primishennyami budivel protyagom pevnogo chasu Dt dobi misyacya opalyuvalnogo sezonu EBDG ITHL SBDG Dt Dzh Dlya zabezpechennya zhittyediyalnosti vtrati tepla mayut kompensuvatis rivnoznachnimi postavkami tepla z sistemi opalennya Takim chinom kilkist tepla EHS yaku maye viroblyati sistema teplopostachannya dlya pokrittya vtrat tepla primishennyami budivli EBDG za toj zhe promizhok chasu EHS EBDG ITHL SBDG Dt Kilkist tepla EHS yaku maye viroblyati sistema teplopostachannya dlya pokrittya vtrat tepla primishennyami budivli EBDG ta v transportnih truboprovodah za toj zhe promizhok chasu EHSS kTR EHS kTR IEL SBDG Dt Potuzhnist sistemi teplopostachannya ye kilkistyu tepla yake viroblyaye sistema teplopostachannya v odinicyu chasu i viznachayetsya yak vidnoshennya kilkosti viroblenogo tepla DEHSS do promizhku chasu Dt protyagom yakogo ce teplo viroblene PHS DEHSS Dt Vvazhayuchi promizhki chasu Dt odnakovimi poperednye rivnyannya nabere viglyadu PHS kTR ITHL SBDG Dt Dt kTR ITHL SBDG Elektrichna potuzhnist vitrovih agregativ yaka zabezpechit cilodobovij obigriv primishen budivel znahoditsya z umovi rivnosti elektrichnoyi energiyi yaka viroblyayetsya vitroagregatami teploelektrostanciyi EWPP EL protyagom termodinamichnogo ciklu napriklad dobi ta teplovoyi energiyi yaka jde na opalennya primishen budivel EHSS EWPP EL Velichini energiyi mozhna viraziti cherez potuzhnosti vitrovoyi teploelektrostanciyi PHS ta vitroagregativ PWPP EL a takozh trivalist termodinamichnogo ciklu tHS ta trivalist vitru tWPP todi poperednij viraz prijme viglyad PHS tHS PWPP EL tWPP Sumarna elektrichna potuzhnist vitroagregativ PWPP EL PWPP EL tHS tWPP PHS Sumarna potuzhnist vitrovih agregativ PWPP EL mozhe buti znajdena takozh cherez sumarnu potuzhnist vitrovogo potoku PWPP ta konstruktivni parametri vitrovih energetichnih ustanovok PWPP EL kWA PWPP kWT kWG PWPP 0 5 kWT kWG rWD AWPP vWD3 de kWA kWT kWG koeficiyenti korisnoyi diyi vitroagregativ vitroturbin ta vitrogeneratoriv vidpovidno kWA kWT k WG Plosha poperechnogo pererizu povitryanogo potoku yaka zabezpechuye elektrichnu potuzhnist PWPP EL maye viglyad AWPP PWPP EL 0 5 kWT kWG rWD vWG3 2 tHS tWPP PHS kWT kWG rWD vWD3 Potuzhnist vitrovih energetichnih ustanovok obmezhena tozh vidbir vitrovoyi energiyi z usiyeyi ploshi poperechnogo pererizu povitryanogo potoku mozhna dosyagti vikoristannyam ryadu z NWA vitrovih energetichnih ustanovok kozhna z yakih maye elektrichnu potuzhnist PWA EL Obhvat vitrovoyi turbini AWT viznachayetsya konstruktivnimi parametrami vitrovoyi turbini zokrema dovzhinoyu lopati radiusom rotora RWT AWT p RWT2 Kilkist vitroenergetichnih ustanovok u stanciyi NWA viznachayetsya vidnoshennyam NWA AWPP AWT Radius rotora vitroturbini RWT u comu vipadku dorivnyuye RWT AWT p Prijmayuchi sumarnu teployemnist teplonosiya QTS v akumulyatori tepla rivnoyu kilkosti energiyi yaku viroblyaye vitrova teploelektrostanciya protyagom termodinamichnogo ciklu EHSS EWPP EL QTS masu ridinnogo teplonosiya v akumulyatori tepla mozhna znajti nastupnim chinom mHTF EWPP EL cHC DT EWPP EL cHC DT de cHC pitoma teployemnist teplonosiya DT riznicya kincevoyi ta pochatkovoyi temperatur teplonosiya Sumarnij k k d vitrovih teploelektrostancij VTTES u rezhimi virobnictva tepla viznachayetsya efektivnistyu peretvorennya vitrovoyi energiyi v elektrichnu vtratami elektrichnoyi energiyi na shlyahu pri yiyi transportuvanni do nakopichuvacha tepla vtratami teplovoyi energiyi v procesi yiyi zberigannya a takozh vtratami energiyi na shlyahu teplonosiya do spozhivacha Kilkist organichnogo vikopnogo paliva napriklad ob yem VOFF prirodnogo gazu z pitomoyu teplotvornoyu zdatnistyu sOFF yake potribno dlya virobitku tepla EHSS rozrahovuyetsya nastupnim chinom VOFF EHSS kOFF TH sOFF de kOFF TH koeficiyent korisnoyi diyi sistemi opalennya na organichnomu palivi v energoefektivnih sistemah kOFF TH 0 9 teplotvorna zdatnist prirodnogo gazu sOFF 32 7 MDzh m3 Div takozhTeplopostachannya Teplopostachannya z vidnovlyuvanih dzherel energiyi Bagatosekcijna vitroturbinna teploelektrostanciya Vitroturbinna sistema energopostachannya zernoshovisha Vitroturbinna sistema energopostachannya teplici Vitroturbinna sistema energopostachannya frukto ovocheshovisha TOV Nizhinski laboratoriyi skanuyuchih pristroyiv LiteraturaSidorov V I Vitroturbinni tehnologiyi ta sistemi teplopostachannya u kn Tehnologiyi gidro ta vitroenergetiki Cherkasi Vertikal vidavec Kandich S G 2016 166 s Sidorov V I Vitrovi teploelektrostanciyi Promislova elektroenergetika ta elektrotehnika 2018 1 S 28 36