Вітковський Іван Петрович

Іва́н Петро́вич Вітко́вський (9 жовтня 1914(1914-10-09), Борівка, Подільська губернія — 23 вересня 1996(1996-09-23), Київ) — радянський офіцер, льотчик, Герой Радянського Союзу.

Іван Петрович Вітковський
Народження	9 жовтня 1914(1914-10-09) Борівка, Бабчинецька волость, Ямпільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть	23 вересня 1996(1996-09-23) (81 рік) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Освіта	^d
Роки служби	1936–1950
Партія	КПРС
Звання	Підполковник авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «Ветеран праці» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вітковський.

Біографія

Іван Вітковський народився 9 жовтня 1914 року в селі Борівці (нині Чернівецького району Вінницької області) у сім'ї робітника. Українець. Закінчив середню школу, три курси механіко-технологічного технікуму та робітфак.

У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Одеське військове авіаційне училище льотчиків. У боях німецько-радянської війни з лютого 1943 року. Воював на Північно-Західному, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійських, 1-му і 3-му Білоруських фронтах. Член ВКП(б) з 1943 року. До вересня 1944 року командир ескадрильї 66-го гвардійського винищувального авіаційного полку (4-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 1-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус, 3-тя повітряна армія) гвардії майор І. П. Вітковський здійснив 112 бойових вильотів, у повітряних боях особисто збив 15 літаків противника.

Могила Івана Вітковського (станом на 2012 рік)

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії майору Івану Петровичу Вітковському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5314).

Всього за роки війни І. П. Вітковський здійснив 357 бойових вильотів, у 148 повітряних боях збив 22 літаки.

До 1950 року гвардії підполковник І. П. Вітковський продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. У 1959 році закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Жив у Києві. Працював директором, вчителем історії в середній школі № 143.

Помер на 82-му році життя 23 вересня 1996 року. Похований разом із родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 27, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′27″ сх. д. / 50.4173889° пн. ш. 30.5075278° сх. д. / 50.4173889; 30.5075278).

Нагороди

Також нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (02.08.1943, 13.03.1944, 10.07.1944, 10.09.1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (27.12.1944, 06.04.1985), медалями.

Примітки

1. Махінчук Микола. «Тигр» на фасаді ліцею [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Урядовий кур'єр: газета. — Київ, 2016. — 8 листопада.
2. . Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 9 квітня 2012.

Джерела

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениздат, 1987. (рос.)
• Костенко Ф. А. Корпус крылатой гвардии. — М. : Вениздат, 1974. (рос.)
• На грани возможного. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Лимб, 1993. (рос.)
• Навечно в сердце народном. — 3-е изд., доп. и испр. — Минск, 1984. (рос.)
• Овеянные славой имена. — Одесса: Маяк, 1989. (рос.)
• Вітковський Іван Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).