Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вісенте Рохо Льюк 8 жовтня 1894 15 червня 1966 начальник Генерального штабу збройних сил Іспанії під час громадянської в

Вісенте Рохо

Вісенте Рохо

Вісенте Рохо Льюк (8 жовтня 1894 – 15 червня 1966) — начальник Генерального штабу збройних сил Іспанії під час громадянської війни в Іспанії.

Висенте Рохо
image
Народження8 жовтня 1894(1894-10-08)[2][3][4]
Ла-Фонт-де-ла-Фігера, Костера, Валенсія, Валенсія, Іспанія або Барселона, Венесуела[5]
Смерть15 червня 1966 (71 роки)
Мадрид, Іспанія
ПохованняКладовище Сан Хусто, Мадрид
Країнаimage Іспанія
ПриналежністьКоролівство Іспанія (1911–1931)
Друга Іспанська республіка (1931–1939)
Рід військСухопутні війська Іспанії
Роки служби1911–1939
Членd
ЗванняГенерал
Війни / битвиІспано-франко-марокканська війна
Громадянська війна в Іспанії
Нагороди
image
image Вісенте Рохо у Вікісховищі

Раннє життя

Він був сином військового, який воював проти карлістів і брав участь в походах на Кубу, звідки повернувся хворим.

У 1911 році Рохо вступив до піхотної академії в Алькасарі Толедо, отримав комісію в 1914 році в званні другого лейтенанта. Після призначення до Барселони він приєднався до Групи регулярних військ із Сеути (Регуляри були марокканськими колоніальними військами з іспанськими офіцерами). Пізніше його відправили до Барселони та до Сео-де-Урхель.

У 1922 році, дослужившись до звання капітана, він повернувся до піхотної академії в Толедо, де обіймав різні освітні та адміністративні посади. Він був одним із редакторів навчальних програм з предметів «Тактика», «Зброя» та «Вогнева міць» для нової секції . У цей період в Академії він разом із капітаном Еміліо Аламаном співпрацював в заснуванні та керівництві Військово-бібліографічної колекції.

У серпні 1932 року він залишив Академію, щоб вступити до вищої військової школи з метою пройти курс Генерального штабу. Під час його навчання в академії він запропонував курсантам тактичне припущення, яке полягало в проходженні через річку Ебро для встановлення маршруту Реус-Гранаделла, операція, дуже схожа на операцію, проведену кількома роками пізніше, під час громадянської війни. Він пізніше застосував цей план на практиці у знаменитій битві на Ебро в районі між Мекіненза та Ампоста. 25 лютого 1936 року отримав звання майора.

Громадянська війна в Іспанії

Коли почалася громадянська війна (липень 1936 р.), Рохо залишився лояльним до республіканського уряду і був одним із військових професіоналів, які брали участь у реорганізації .

У жовтні 1936 року він отримав звання підполковника і був призначений начальником Генерального штабу Сил оборони під командуванням генерала , голови оборони Мадрида, створеної для захисту столиці будь-якою ціною після переведення республіканського уряду з Мадрида до Валенсії. Він підготував ефективний план захисту міста, який запобіг його падінню. Згодом його слава як організатора зросла. Як голова Центрального штабу армії він продемонстрував видатні результати в плануванні основних операцій у битвах при Харамі, Гвадалахарі, Брунете і Белчіте.

24 березня 1937 року він отримав звання полковника, а після створення уряду Негріна в травні був призначений начальником Генерального командного штабу збройних сил і начальником Генерального штабу сухопутних військ. З цієї нової посади він відповідав за керівництво розширенням Народної армії та покращив наступальні сили Республіканської армії.

22 вересня 1937 року йому було присвоєно звання генерала. Протягом цього року він планував наступ на Уеску, Брунете, Бельчіте, Сарагосу та Теруель. 11 січня 1938 року він був нагороджений найвищою республіканською нагородою «Placa Laureada de Madrid» за планування останньої згаданої операції.

Найамбітнішою операцією, яку він провів протягом 1938 року, був наступ на Ебро, план який виріс із раніше згаданого тактичного припущення, розробленого у Вищій військовій школі. Битв на Ебро тривала з 25 липня по 16 листопада 1938 р. У цих битвах Республіка поставила свій міжнародний престиж, свою витривалість і можливість дати сприятливий поворот у ході війни. У грудні 1938 року він планував наступ в Андалусії та Естремадурі, щоб зупинити наступ націоналістів на Каталонію, але генерали Маталлана та Міаха відхилили план, і наступ розпочався лише в січні 1939 року та провалився.

Еміграція

Після падіння Каталонії, у лютому 1939 року, він разом з урядом переїхав до Франції, де 12 лютого 1939 року йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта.

Після короткого перебування в цій країні Служба еміграції іспанських республіканців (СЕІР) оплатила йому проїзд до Буенос-Айреса. У 1943—56 викладав у військовій школі Болівії.

Рохо вважався одним із найпрестижніших військових офіцерів Республіки та громадянської війни в цілому. Його постать поважали навіть опоненти-націоналісти. Найдивовижнішим вшануванням є те, що Франсіско Франко зіграв його у пропагандистському фільмі .

Повернення до Іспанії та смерть

У лютому 1957 року повернувся до Іспанії, де вже жила більша частина його родини. Це повернення стало можливим завдяки серії переговорів, у яких брали участь кілька військових офіцерів-націоналістів у Мадриді, єзуїт який контактував з ним під час його перебування в Болівії, і єпископ Кочабамби який служив з Рохо під час громадянської війни.

Хоча на початку франкістська влада його не турбувала, 16 липня 1957 року Спеціальний суд для репресій проти масонства та комунізму повідомив його, що він буде притягнутий до відповідальності за злочин військового повстання на посаді колишнього командувача армією. Це була звичайна помста для професійних військових, які не приєдналися до повстанців у 1936 році. Його засудили на 30 років, але не відсидів жодного дня, оскільки вирок був умовним, і незабаром його помилували.

Франко так високо поважав Рохо, що після повернення до Іспанії призначив йому пенсію, належну генерал-лейтенанту іспанської армії. Кілька офіцерів-націоналістів публічно заявили, що якби Рохо дозволили проводити операції без втручання радянських офіцерів, результат війни міг би бути іншим.

Вісенте Рохо помер у своєму будинку в Мадриді 15 червня 1966 року. З некрологів, які з’являлися в іспанській пресі, лише некролог Ель-Алькасарі і некролог відомого фалангістського письменника в партійній пресі широко вихваляли його військові досягнення. 

Він написав кілька книг, де детально описує свій військовий досвід у громадянській війні, які були опубліковані в такому порядку: Попередження до народу! (¡Alerta a los pueblos! )(1939), Героїчна Іспанія! (¡Spaña heroica!) (1961) і Так пройшла оборона Мадрида (Así fue la defensa de Madrid) (1967).

Примітки

  1. (4 березня 2006). Rojo, un militar de cuerpo entero. El País (ісп.). . Процитовано 8 червня 2019.
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  5. http://aa.xtraz.net/ca/cerca
  6. Preston, 2006, с. 179.
  7. Thomas, 2001, с. 307.
  8. Preston, 2006, с. 178.
  9. Jackson, 1967, с. 323-327.
  10. Thomas, 2001, с. 580.
  11. Thomas, 2001, с. 689-690.
  12. Beevor, Antony. The Battle for Spain. The Spanish Civil War 1936-1939. Penguin Books. 2006. London. pp.296-297
  13. Preston, 2006, с. 198.
  14. Preston, 2006, с. 279.
  15. Graham, 2005, с. 93-94.
  16. Preston, 2006, с. 288.

Список літератури

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Visente Roho Lyuk 8 zhovtnya 1894 15 chervnya 1966 nachalnik Generalnogo shtabu zbrojnih sil Ispaniyi pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Visente RohoNarodzhennya8 zhovtnya 1894 1894 10 08 2 3 4 La Font de la Figera Kostera Valensiya Valensiya Ispaniya abo Barselona Venesuela 5 Smert15 chervnya 1966 71 roki Madrid IspaniyaPohovannyaKladovishe San Husto MadridKrayina IspaniyaPrinalezhnistKorolivstvo Ispaniya 1911 1931 Druga Ispanska respublika 1931 1939 Rid vijskSuhoputni vijska IspaniyiRoki sluzhbi1911 1939ChlendZvannyaGeneralVijni bitviIspano franko marokkanska vijna Gromadyanska vijna v IspaniyiNagorodi Visente Roho u VikishovishiRannye zhittyaVin buv sinom vijskovogo yakij voyuvav proti karlistiv i brav uchast v pohodah na Kubu zvidki povernuvsya hvorim U 1911 roci Roho vstupiv do pihotnoyi akademiyi v Alkasari Toledo otrimav komisiyu v 1914 roci v zvanni drugogo lejtenanta Pislya priznachennya do Barseloni vin priyednavsya do Grupi regulyarnih vijsk iz Seuti Regulyari buli marokkanskimi kolonialnimi vijskami z ispanskimi oficerami Piznishe jogo vidpravili do Barseloni ta do Seo de Urhel U 1922 roci dosluzhivshis do zvannya kapitana vin povernuvsya do pihotnoyi akademiyi v Toledo de obijmav rizni osvitni ta administrativni posadi Vin buv odnim iz redaktoriv navchalnih program z predmetiv Taktika Zbroya ta Vogneva mic dlya novoyi sekciyi U cej period v Akademiyi vin razom iz kapitanom Emilio Alamanom spivpracyuvav v zasnuvanni ta kerivnictvi Vijskovo bibliografichnoyi kolekciyi U serpni 1932 roku vin zalishiv Akademiyu shob vstupiti do vishoyi vijskovoyi shkoli z metoyu projti kurs Generalnogo shtabu Pid chas jogo navchannya v akademiyi vin zaproponuvav kursantam taktichne pripushennya yake polyagalo v prohodzhenni cherez richku Ebro dlya vstanovlennya marshrutu Reus Granadella operaciya duzhe shozha na operaciyu provedenu kilkoma rokami piznishe pid chas gromadyanskoyi vijni Vin piznishe zastosuvav cej plan na praktici u znamenitij bitvi na Ebro v rajoni mizh Mekinenza ta Amposta 25 lyutogo 1936 roku otrimav zvannya majora Gromadyanska vijna v IspaniyiKoli pochalasya gromadyanska vijna lipen 1936 r Roho zalishivsya loyalnim do respublikanskogo uryadu i buv odnim iz vijskovih profesionaliv yaki brali uchast u reorganizaciyi U zhovtni 1936 roku vin otrimav zvannya pidpolkovnika i buv priznachenij nachalnikom Generalnogo shtabu Sil oboroni pid komanduvannyam generala golovi oboroni Madrida stvorenoyi dlya zahistu stolici bud yakoyu cinoyu pislya perevedennya respublikanskogo uryadu z Madrida do Valensiyi Vin pidgotuvav efektivnij plan zahistu mista yakij zapobig jogo padinnyu Zgodom jogo slava yak organizatora zrosla Yak golova Centralnogo shtabu armiyi vin prodemonstruvav vidatni rezultati v planuvanni osnovnih operacij u bitvah pri Harami Gvadalahari Brunete i Belchite 24 bereznya 1937 roku vin otrimav zvannya polkovnika a pislya stvorennya uryadu Negrina v travni buv priznachenij nachalnikom Generalnogo komandnogo shtabu zbrojnih sil i nachalnikom Generalnogo shtabu suhoputnih vijsk Z ciyeyi novoyi posadi vin vidpovidav za kerivnictvo rozshirennyam Narodnoyi armiyi ta pokrashiv nastupalni sili Respublikanskoyi armiyi 22 veresnya 1937 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya generala Protyagom cogo roku vin planuvav nastup na Uesku Brunete Belchite Saragosu ta Teruel 11 sichnya 1938 roku vin buv nagorodzhenij najvishoyu respublikanskoyu nagorodoyu Placa Laureada de Madrid za planuvannya ostannoyi zgadanoyi operaciyi Najambitnishoyu operaciyeyu yaku vin proviv protyagom 1938 roku buv nastup na Ebro plan yakij viris iz ranishe zgadanogo taktichnogo pripushennya rozroblenogo u Vishij vijskovij shkoli Bitv na Ebro trivala z 25 lipnya po 16 listopada 1938 r U cih bitvah Respublika postavila svij mizhnarodnij prestizh svoyu vitrivalist i mozhlivist dati spriyatlivij povorot u hodi vijni U grudni 1938 roku vin planuvav nastup v Andalusiyi ta Estremaduri shob zupiniti nastup nacionalistiv na Kataloniyu ale generali Matallana ta Miaha vidhilili plan i nastup rozpochavsya lishe v sichni 1939 roku ta provalivsya EmigraciyaPislya padinnya Kataloniyi u lyutomu 1939 roku vin razom z uryadom pereyihav do Franciyi de 12 lyutogo 1939 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya general lejtenanta Pislya korotkogo perebuvannya v cij krayini Sluzhba emigraciyi ispanskih respublikanciv SEIR oplatila jomu proyizd do Buenos Ajresa U 1943 56 vikladav u vijskovij shkoli Boliviyi Roho vvazhavsya odnim iz najprestizhnishih vijskovih oficeriv Respubliki ta gromadyanskoyi vijni v cilomu Jogo postat povazhali navit oponenti nacionalisti Najdivovizhnishim vshanuvannyam ye te sho Fransisko Franko zigrav jogo u propagandistskomu filmi Povernennya do Ispaniyi ta smertU lyutomu 1957 roku povernuvsya do Ispaniyi de vzhe zhila bilsha chastina jogo rodini Ce povernennya stalo mozhlivim zavdyaki seriyi peregovoriv u yakih brali uchast kilka vijskovih oficeriv nacionalistiv u Madridi yezuyit yakij kontaktuvav z nim pid chas jogo perebuvannya v Boliviyi i yepiskop Kochabambi yakij sluzhiv z Roho pid chas gromadyanskoyi vijni Hocha na pochatku frankistska vlada jogo ne turbuvala 16 lipnya 1957 roku Specialnij sud dlya represij proti masonstva ta komunizmu povidomiv jogo sho vin bude prityagnutij do vidpovidalnosti za zlochin vijskovogo povstannya na posadi kolishnogo komanduvacha armiyeyu Ce bula zvichajna pomsta dlya profesijnih vijskovih yaki ne priyednalisya do povstanciv u 1936 roci Jogo zasudili na 30 rokiv ale ne vidsidiv zhodnogo dnya oskilki virok buv umovnim i nezabarom jogo pomiluvali Franko tak visoko povazhav Roho sho pislya povernennya do Ispaniyi priznachiv jomu pensiyu nalezhnu general lejtenantu ispanskoyi armiyi Kilka oficeriv nacionalistiv publichno zayavili sho yakbi Roho dozvolili provoditi operaciyi bez vtruchannya radyanskih oficeriv rezultat vijni mig bi buti inshim Visente Roho pomer u svoyemu budinku v Madridi 15 chervnya 1966 roku Z nekrologiv yaki z yavlyalisya v ispanskij presi lishe nekrolog El Alkasari i nekrolog vidomogo falangistskogo pismennika v partijnij presi shiroko vihvalyali jogo vijskovi dosyagnennya Vin napisav kilka knig de detalno opisuye svij vijskovij dosvid u gromadyanskij vijni yaki buli opublikovani v takomu poryadku Poperedzhennya do narodu Alerta a los pueblos 1939 Geroyichna Ispaniya Spana heroica 1961 i Tak projshla oborona Madrida Asi fue la defensa de Madrid 1967 Primitki 4 bereznya 2006 Rojo un militar de cuerpo entero El Pais isp Procitovano 8 chervnya 2019 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 http aa xtraz net ca cerca Preston 2006 s 179 Thomas 2001 s 307 Preston 2006 s 178 Jackson 1967 s 323 327 Thomas 2001 s 580 Thomas 2001 s 689 690 Beevor Antony The Battle for Spain The Spanish Civil War 1936 1939 Penguin Books 2006 London pp 296 297 Preston 2006 s 198 Preston 2006 s 279 Graham 2005 s 93 94 Preston 2006 s 288 Spisok literaturi 2005 The Spanish Civil War Oxford University Press ISBN 978 0 19 280377 1 1967 The Spanish Republic and the Civil War 1931 1939 Princeton Princeton University Press ISBN 0 691 00757 8 2006 The Spanish Civil War Reaction revolution amp revenge London ISBN 978 0 00 723207 9 2001 The Spanish Civil War London Penguin Books ISBN 978 0 14 101161 5

Дата публікації:
Топ