Віра Амалія Мерта Нільссон (1 червня 1888, d — 13 травня 1979, d, лен Стокгольм) — шведська художниця та активістка за мир. Одна з найвидатніших шведських експресіоністів, відома своїми картинами із зображенням портретів дітей, у тому числі її доньки Гінги, а також своїми пейзажами. Антивоєнні настрої яскраво виражені в Penning conta liv, написаному під час громадянської війни в Іспанії 1939 року. У 1960-х роках писала роботи, де показано протест проти ядерної війни. Роботи представлені в музеях і галереях Швеції та за кордоном, включаючи Nationalmuseet і Moderna Museet в Стокгольмі.
Віра Нільссон | |
---|---|
Ім'я при народженні | швед. Vera Amalia Märta Nilsson |
Народилася | 1 червня 1888[2][1][…] d, Швеція[2][1] |
Померла | 13 травня 1979[1] (90 років) d, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2][1] |
Країна | Швеція[4] |
Діяльність | мисткиня, рисувальниця |
Галузь | експресіонізм |
Alma mater | d, d, d і d |
Вчителі | d[2] і d[2] |
Відомі учні | d |
Знання мов | шведська |
Жанр | пейзаж[2] |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Ранній життєпис та навчання
Віра Амалія Марта Нільссон народилася в Єнчепінгу 1 червня 1888 року і була дочкою судового пристава Карла Альберта Нільссона та його дружини Анни Доротеї Амалії (Ади), уродженої Шегрен. Вона була наймолодшою з чотирьох дітей родини. Батько, вихований у заможній сім'ї, влаштував їй приватні уроки малювання, коли вона навчалася в школі. В результаті з 1906 по 1909 рік Віра змогла відвідувати програму вчителів малювання в Стокгольмській технічній школі. Після того, як Віра Нільссон отримала диплом викладача, її батько погодився, що замість роботи вчителем, донька могла б вивчати мистецтво в Гетеборзькій художній школі Валанда (1909—1910), де її викладачем був Карл Вільгельмсон. 1910 року навчалася в Парижі у кубіста Анрі Ле Фоконьє в Académie de La Palette і в російських художніх училищах міста. 1912 року під час відвідування виставки Сондербуда в Кельні 1912 року захопилася картинами Вінсента Ван Гога в стилі експресіонізму.
Творчість
Під час Першої світової війни разом з іншими шведами Віра Нільссон переїхала до Копенгагена, де умови були кращими, але повернулася до Еланда на літо. Там вона намалювала вулиці та парки Копенгагена, а також портрети, у тому числі одну зі своїх подруг і вчительку мистецтва Астрід Гольм. Разом зі шведкою Моллі Фаустман у 1917 році представила свої роботи у стилі кубізму на виставці в Овенліссалі, отримавши обнадійливу підтримку критиків. 1918 року вона вперше представила свої роботи в Швеції на виставці молодих шведських художників у стокгольмській галереї Лільєвальх. Її пейзажі Еланда з їх яскравими кольорами та формами викликали значний інтерес з боку критиків, які вітали її експресіоністський хист.
Під час візиту в Іспанію в 1919 році Віра Нільссон була вражена роботами Ель Греко в Толедо. У Малазі намалювала різні версії Gata i Málaga із зображенням бідних дівчат, які танцюють на вулиці. Під впливом громадянської війни в Іспанії в 1938 році вона намалювала монументальну картину Penning contra liv (Гроші проти життя), розкриваючи свої антивоєнні почуття. Наступного року полотно виставили в Королівській академії мистецтв і в Гетеборзі.
Після народження дочки Катарини (Гінґа) в 1922 році Віра Нільссон узялася за довшу серію картин із зображенням своєї дитини, від її народження до підліткового віку. Завдяки стипендії в 1927 році відвідала Італію, де в її роботах På terrassen і Såpbubblor була зображена її дочка. На багатьох її картинах були діти, деякі критикували їх за потворність. У 1930-х роках малювала багато яскраво кольорових літніх пейзажів у Вермланді . У 1940-х роках оселилася в постійному житлі в районі Седермальма у Стокгольмі, де створила кілька робіт під назвою Gubbhuset, що зображують сцени з її вікна. Вона відвідала Сенегал у 1949 році, малювала ескізи та малювала пастеллю.
Перебуваючи в Парижі після Другої світової війни, Нільссон активно брала участь в антивоєнному русі, продаючи на вулицях Citoyen du monde. У 1960-х роках вона створила кілька картин, натхнених загрозою ядерної війни, тоді як одна під назвою Tröst (Комфорт) була більш надією. Її робота 1979 року Fredskortet (Картка миру) показувала жінок з розпростертими руками, які закликали припинити гонку озброєнь. Це була остання робота Віри Нільссон.
Віра Нільссон померла в Стокгольмі 13 травня 1979 року
Нагороди
У 1948 році Віра Нільссон була нагороджений медаллю принца Євгена за видатні мистецькі досягнення.
Примітки
- Sveriges dödbok
- Vera M A Nilsson — 1917.
- RKDartists
- artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Flensburg, Birgitta (8 березня 2018). . Svenskt kvinnobiografiskt lexikon. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 квітня 2022.
- (Swedish) . Konstnärslexikonett Amanda. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- Silfverstolpe, Göran M. (16 квітня 2018). (Swedish) . Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- Silverstolpe, Göran M. (2001). . Moderna Museet. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 29 квітня 2022.
Джерела
- Віра Нільссон [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Svenskt kvinnobiografiskt lexikon
Посилання
- Penning contra liv від Artnet [ 29 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vira Amaliya Merta Nilsson 1 chervnya 1888 1888 06 01 d 13 travnya 1979 1979 05 13 d len Stokgolm shvedska hudozhnicya ta aktivistka za mir Odna z najvidatnishih shvedskih ekspresionistiv vidoma svoyimi kartinami iz zobrazhennyam portretiv ditej u tomu chisli yiyi donki Gingi a takozh svoyimi pejzazhami Antivoyenni nastroyi yaskravo virazheni v Penning conta liv napisanomu pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1939 roku U 1960 h rokah pisala roboti de pokazano protest proti yadernoyi vijni Roboti predstavleni v muzeyah i galereyah Shveciyi ta za kordonom vklyuchayuchi Nationalmuseet i Moderna Museet v Stokgolmi Vira NilssonIm ya pri narodzhennishved Vera Amalia Marta NilssonNarodilasya1 chervnya 1888 1888 06 01 2 1 d Shveciya 2 1 Pomerla13 travnya 1979 1979 05 13 1 90 rokiv d komuna Stokgolm len Stokgolm Shveciya 2 1 Krayina Shveciya 4 Diyalnistmistkinya risuvalnicyaGaluzekspresionizmAlma materd d d i dVchitelid 2 i d 2 Vidomi uchnidZnannya movshvedskaZhanrpejzazh 2 DitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Vira NilsonRannij zhittyepis ta navchannyaVira Amaliya Marta Nilsson narodilasya v Yenchepingu 1 chervnya 1888 roku i bula dochkoyu sudovogo pristava Karla Alberta Nilssona ta jogo druzhini Anni Doroteyi Amaliyi Adi urodzhenoyi Shegren Vona bula najmolodshoyu z chotiroh ditej rodini Batko vihovanij u zamozhnij sim yi vlashtuvav yij privatni uroki malyuvannya koli vona navchalasya v shkoli V rezultati z 1906 po 1909 rik Vira zmogla vidviduvati programu vchiteliv malyuvannya v Stokgolmskij tehnichnij shkoli Pislya togo yak Vira Nilsson otrimala diplom vikladacha yiyi batko pogodivsya sho zamist roboti vchitelem donka mogla b vivchati mistectvo v Geteborzkij hudozhnij shkoli Valanda 1909 1910 de yiyi vikladachem buv Karl Vilgelmson 1910 roku navchalasya v Parizhi u kubista Anri Le Fokonye v Academie de La Palette i v rosijskih hudozhnih uchilishah mista 1912 roku pid chas vidviduvannya vistavki Sonderbuda v Kelni 1912 roku zahopilasya kartinami Vinsenta Van Goga v stili ekspresionizmu TvorchistPid chas Pershoyi svitovoyi vijni razom z inshimi shvedami Vira Nilsson pereyihala do Kopengagena de umovi buli krashimi ale povernulasya do Elanda na lito Tam vona namalyuvala vulici ta parki Kopengagena a takozh portreti u tomu chisli odnu zi svoyih podrug i vchitelku mistectva Astrid Golm Razom zi shvedkoyu Molli Faustman u 1917 roci predstavila svoyi roboti u stili kubizmu na vistavci v Ovenlissali otrimavshi obnadijlivu pidtrimku kritikiv 1918 roku vona vpershe predstavila svoyi roboti v Shveciyi na vistavci molodih shvedskih hudozhnikiv u stokgolmskij galereyi Lilyevalh Yiyi pejzazhi Elanda z yih yaskravimi kolorami ta formami viklikali znachnij interes z boku kritikiv yaki vitali yiyi ekspresionistskij hist Pid chas vizitu v Ispaniyu v 1919 roci Vira Nilsson bula vrazhena robotami El Greko v Toledo U Malazi namalyuvala rizni versiyi Gata i Malaga iz zobrazhennyam bidnih divchat yaki tancyuyut na vulici Pid vplivom gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi v 1938 roci vona namalyuvala monumentalnu kartinu Penning contra liv Groshi proti zhittya rozkrivayuchi svoyi antivoyenni pochuttya Nastupnogo roku polotno vistavili v Korolivskij akademiyi mistectv i v Geteborzi Pislya narodzhennya dochki Katarini Ginga v 1922 roci Vira Nilsson uzyalasya za dovshu seriyu kartin iz zobrazhennyam svoyeyi ditini vid yiyi narodzhennya do pidlitkovogo viku Zavdyaki stipendiyi v 1927 roci vidvidala Italiyu de v yiyi robotah Pa terrassen i Sapbubblor bula zobrazhena yiyi dochka Na bagatoh yiyi kartinah buli diti deyaki kritikuvali yih za potvornist U 1930 h rokah malyuvala bagato yaskravo kolorovih litnih pejzazhiv u Vermlandi U 1940 h rokah oselilasya v postijnomu zhitli v rajoni Sedermalma u Stokgolmi de stvorila kilka robit pid nazvoyu Gubbhuset sho zobrazhuyut sceni z yiyi vikna Vona vidvidala Senegal u 1949 roci malyuvala eskizi ta malyuvala pastellyu Perebuvayuchi v Parizhi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Nilsson aktivno brala uchast v antivoyennomu rusi prodayuchi na vulicyah Citoyen du monde U 1960 h rokah vona stvorila kilka kartin nathnenih zagrozoyu yadernoyi vijni todi yak odna pid nazvoyu Trost Komfort bula bilsh nadiyeyu Yiyi robota 1979 roku Fredskortet Kartka miru pokazuvala zhinok z rozprostertimi rukami yaki zaklikali pripiniti gonku ozbroyen Ce bula ostannya robota Viri Nilsson Vira Nilsson pomerla v Stokgolmi 13 travnya 1979 rokuNagorodiU 1948 roci Vira Nilsson bula nagorodzhenij medallyu princa Yevgena za vidatni mistecki dosyagnennya PrimitkiSveriges dodbok d Track Q10686079 Vera M A Nilsson 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 RKDartists d Track Q17299517 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Flensburg Birgitta 8 bereznya 2018 Svenskt kvinnobiografiskt lexikon Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2022 Swedish Konstnarslexikonett Amanda Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Silfverstolpe Goran M 16 kvitnya 2018 Swedish Svenskt biografiskt lexikon Arhiv originalu za 29 kvitnya 2022 Procitovano 29 kvitnya 2022 Silverstolpe Goran M 2001 Moderna Museet Arhiv originalu za 22 bereznya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2022 DzherelaVira Nilsson 4 serpnya 2020 u Wayback Machine na sajti Svenskt kvinnobiografiskt lexikonPosilannyaPenning contra liv vid Artnet 29 kvitnya 2022 u Wayback Machine